Рішення

від 15.09.2009 по справі 22/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/171

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.09                                                                                           Справа№ 22/171

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „КОМФОРТБУД-1”, м.Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудмоноліт”, м.Львів

про  стягнення   44946,88 грн.

                                                                                                     Суддя  М.Желік

Представники:                                                                                                                                                                                                                                                                                   

від позивача:     Амброс М.Р. ( довіреність б/н від 22.0408р.)

від відповідача: не з'явився

       Суть спору:

        Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „КОМФОРТБУД-1”, м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Спецбудмоноліт”, м.Львів про  стягнення   44946,88 грн.

          Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 22.06.2009р. ухвалив призначити розгляд справи на 21.07.2009р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи  відкладено  на 01.09.09 р., 15.09.09р.

          Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

          Відповідач в судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на  те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.  Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

           Представнику позивача роз'яснено його права та обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.  

          Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд  встановив наступне.

            ТзОВ „Будівельна компанія  „Комфортбуд-1”  (надалі позивач) за період з 02.06.2008р. по 23.06.2008р  було передано ТзОВ „Спецбудмоноліт” (надалі відповідач) бетон на загальну суму 523481,56 грн., що підтверджується накладними № Р0206-34 від 02.06.08р., № Р0206-35 від 02.06.08р., № Р0206-37 від 02.06.08р., Р0206-38 від 02.06.08р., №Р0506-01 від 05.06.08р., № Р0506-05 від 05.06.08р., № Р0606-13 від 06.06.08р, № Р0606-23 від 06.06.08р., № Р1006-12 від 10.06.08р., № Р1006-37 від 10.06.08р., № Р1206-16 від 12.06.08р., №Р1206-25 від 12.06.08р., № Р19004 від 19.06.08р., №Р2006-05 від 20.06.08р., №Р2306-14 від 23.06.08р.,  та довіреністю на отримання  матеріальних цінностей від 02.06.2008р. № 345204. Окрім того, за цей же період  позивачем були надані відповідачу послуги автобетононасосом по перекачуванню бетону на суму 3770,00 грн., що підтверджується  актом надання послуг № 24/06 від 02.06.08р. підписаним та скріпленим печатками представниками обох сторін.

     Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, згідно підп.1 ч. 1 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є дія та інші правочини. Ст.202 ЦК України визначено, що правочином  є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків і за змістом ст.204 ЦК України правочин  є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

          Частиною 1 ст.205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

          Відповідно до ч.2 ст.205 ЦК України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

         Отже, фактично між позивачем та відповідачем було укладено договір  в усній формі.

       Позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі, відповідач в порушення своїх зобов'язань за надані послуги та прийнятий товар розрахувався частково і станом на день розгляду справи в суді його заборгованість перед позивачем становить  42924,99  грн.

       Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

       У відповідності до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити  суму боргу з врахуванням індексу  інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Тому вимоги позивача про стягнення  з відповідача 1651,44 грн. інфляційних збитків та 370,45 грн. –3% річних є обгрунтованими  та  підлягають до задоволення.

          Таким чином загальна сума заборгованості  відповідача перед позивачем  становить 44946,88 грн. і на день прийняття рішення відповідачем не погашена.

         Позивачем 30.01.2009р. на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу № 61 про погашення заборгованісті  протягом 7 днів в сумі 42924,99 грн., яка останнім  залишена без  відповіді та задоволення.           

          Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним  чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Враховуючи наведене, відсутність заперечень зі сторони відповідача, суд, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення. В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити  повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальніччтю, вул.Антонича 26/8 , р/р 26004300000196 в ЛФ АКБ „Форум”, МФО 385509, ЄДРПОУ 33073044, ідент.податковий № 330730413049, свідоцтво ПДВ № 1785844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельна компанія „Комфортбуд-1” (79026 м.Львів, вул..Стрийська,121, р/р 26000000003435 в ВАТ „Фольксбанк”, МФО 325213, ЄДРПОУ 33169993, ПІН 331699913040, свідоцтво ПДВ № 17857093) 42924,99 грн. основного боргу, 1651,44 грн. інфляційних нарахувань, 370,45 грн. –3% річних, 449,47 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.