Постанова

від 15.07.2015 по справі 804/4153/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 р. Справа № 804/4153/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участю: представника позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віват» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень та визнання дій протиправними.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що контролюючим органом проведено перевірку та складено акт без належних правових підстав. Позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, вважає, що пода ткові повідомлення-рішення, винесені за результатами перевірки, суперечать діючому пода тковому законодавству та підлягають скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на підставі Наказу №188 від 27.08.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34482853) за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.09.2013 року №394/04-61-22-2/23368027, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог п.п.14.1.27, ст.138, 140, 142, 143 Податкового кодексу України, витрати за півріччя 2012 року ТОВ «Віват» завищено в сумі 1 111 940,0 грн., що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за перше півріччя 2012 року складає 233 507,4 грн.; п.п.135.5.4. п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, доходи за півріччя 2012 року ТОВ «Віват» підлягають збільшенню в сумі 926 488,08 грн. - вартість товарів (з ПДВ), що отримані безоплатно від невстановленої особи без укладання будь-яких угод. Заниження податку на прибуток за півріччя 2012 року складає 194 562,50 грн.; ст.185, ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, завищено податковий кредит по операціях з придбання товарів від ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» у червні 2012 року на суму 222 388,00 грн., що призвело до зниження податку на додану вартість на суму 222 388,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0004202202 від 10.10.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств на суму 642 105,00 грн.; та податкове повідомлення-рішення №0004212202 від 10.10.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на суму 333 582,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України закріплено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Отже, згідно чинного законодавства дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Тобто, наказ про проведення перевірки є, перш за все, посвідченням дій посадових осіб від імені державного органу, результатом яких є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Згідно пункту 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

У пункті 6 розділу І вказаного Порядку встановлено, як складається висновок акта документальної перевірки, зокрема те, що зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

В силу пункту 6 розділу II Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань у разі, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми податкових зобов'язань.

Таким чином, акт перевірки може бути підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, що в свою чергу тягне для платника податків чітко визначені права та обов'язки.

За результатами перевірки та на підставі висновків спірного акту податковим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (дії по проведенню перевірки, по складанню акту перевірки) може бути предметом судового оскарження.

Враховуючи вищенаведене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо складання акту від 03.09.2013 року №394/04-61-22-2/23368027 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «ВІВАТ» (код ЄДРПОУ 23368027) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» (код за ЄДРПОУ 34482853) за період з 01.06.2012 року по 31.06.2012 року».

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2013 року у справі №804/12316/13-а, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 року, визнано протиправним та скасовано Наказ №188 від 27.08.2013 року «Про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віват» (код ЄДРПОУ 23368027)» Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Водночас суд враховує, що сам по собі факт скасування наказу на проведення перевірки після фактичного її проведення не може бути достатньою підставою для скасування податкових повідомлень-рішень.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, визначених згідно з вимогами цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункт 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що у перевіряємому періоді було встановлено взаємовідносини позивача із ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ», проте позивачем до матеріалів справи не надано первинних документів внаслідок того, що Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2015 року по справі №904/10073/14 ТОВ «Віват» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5 (свідоцтво № 957 від 30.04.2013 року), у зв'язку з чим після припинення повноважень керівника ТОВ «Віват» ОСОБА_6 та призначення ліквідатором ТОВ «Віват» ОСОБА_5 між останніми був складений акт приймання-передачі документації щодо господарської діяльності ТОВ «Віват», серед, якої первинної документації, що стосується даної справи не було.

За таких обставин суд погоджується з позицією позивача про відсутність об'єктивної можливості у ліквідатора ТОВ «Віват» ОСОБА_5 надати первинну документацію по господарських взаємовідносинах ТОВ «Віват» з ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року.

Водночас, як вбачається з акту перевірки, первинні документи по господарським відносинам з ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» були предметом дослідження перевірки, за результатами якої складено акт від 03.09.2013 року №394/04-61-22-2/23368027.

Так, між ТОВ «Віват» та ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» укладено договір поставки від 01.06.2012 року №64, за умовами якого постачальник (ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ») зобов'язується поставити харчову плівку (товар), а покупець (ТОВ «Віват») - прийняти його та оплатити. Постачальник відвантажує товар на адресу покупця на умовах DDP відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції, що діє на момент поставки, протягом 2 днів з моменту отримання заявки на товар. Постачальник відвантажує товар покупцю за цінами, погодженими сторонами на момент замовлення товару та вираженими в національній валюті.

Умовами договору поставки від 01.06.2012 року №65 передбачено, що постачальник (ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ») зобов'язується поставити хладон (товар), а покупець (ТОВ «Віват») - прийняти його та оплатити. Постачальник відвантажує товар на адресу Покупця на умовах DDP відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції, що діє на момент поставки, протягом 2 днів з моменту отримання заявки на товар. Постачальник відвантажує товар покупцю за цінами, погодженими сторонами на момент замовлення товару та вираженими в національній валюті.

Відповідно до договору від 01.06.2012 року №97 замовник (ТОВ «Віват») замовляє та оплачує, а виконавець (ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ») виконує комплекс робіт по технічному обслуговуванню, супроводженню та ремонту холодильного обладнання замовника.

В акті перевірки зазначено, що виконання умов вказаних договорів підтверджується податковими та видатковими накладними, актами приймання-здачі виконаних робіт.

Згідно листа ТОВ «Віват» від 23.08.2013 року №117, наданого до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська, технічне обслуговування холодильного обладнання здійснювалось відносно холодильного обладнання, що розташоване в роздрібній мережі торгівельних павільйонів «Корзинка», і ТОВ «Віват» було кінцевим споживачем зазначених послуг; харчова плівка, поставлена від ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ», була використана ТОВ «Віват» на пакування продуктів харчування, які було реалізовано кінцевому споживачеві через роздрібну мережу торгівельних павільйонів «Корзинка».

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що інших документів по взаємовідносинам з ТОВ «СОРС-ІНВЕСТ» підприємством позивача до перевірки надано не було, оскільки ані в запереченнях, ані представником відповідача не надано жодних пояснень стосовно того, які документи повинен був надати позивач до перевірки.

Також суд враховує пункт 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, відповідно до якого платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При цьому у відповідності до пункту 85.6 статті 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (п.85.7 ст.85 Податкового кодексу України).

Таким чином, єдиним доказом ненадання платником податків під час перевірки документів є складений у довільній формі акт про вказану обставину. Оскільки податковим ревізором-інспектором жодних актів про ненадання (неповне надання) до перевірки первинних документів в порядку статті 85 Податкового кодексу України не складалося та відомості про такий акт в акті перевірки не містяться, доводи представника відповідача про ненадання до перевірки окремих первинних документів або про їх відсутність є безпідставними.

В обґрунтування правомірності викладення висновків акта перевірки відповідач посилається на акт ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 06.03.2013 року №331/224/34482853 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Сорс-Інвест» (код за ЄДРПОУ 34482853) з питань фінансово-господарських відносин з ТОВ ТД «ЕМПІРІЯ» (код за ЄДРПОУ 37186944) за період червень 2012 року».

Проте суд не погоджується з такими висновком відповідача з огляду на наступне.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з

питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за таке невиконання або неналежне виконання пода ткового обов'язку повинно нести саме це підприємство.

Висновки про порушення контрагентом позивача податкової дисципліни, зафіксовані в акті, не можуть бути підставою для обмеження прав позивача за умови реальності господарських операцій. Податковим органом не надано доказів того, що позивач та його контрагент діяли зі спільним умислом, що суперечить інтересам держави з метою отримання матеріальних благ.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення та визнання дій протиправними - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області №0004212202 та №0004202202 від 10.10.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Віват» судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 20 липня 2015 року.

Суддя ОСОБА_1