Постанова

від 14.07.2015 по справі 808/7927/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

14 липня 2015 року (16 год. 05 хв.) Справа № 808/7927/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Заболотньої Н.Ю.,

представників позивача: ОСОБА_1, протокол від 28.04.2009 № 5,

ОСОБА_2, довіреність від 29.10.2013 № 2692,

представника відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 19.11.2014 № 969/10/08-27/10,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохім»

до: Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

09.10.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохім» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 28 077,50 грн., у тому числі за основним платежем - 22 462,00 грн., за штрафними санкціями - 5 615,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_2 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 35 096,25 грн., у тому числі за основним платежем - 28 077,00 грн., за штрафними санкціями - 7 019,25 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

За результатами проведеної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Приватне підприємство «Вєнсан» (далі - ПП «Вєнсан») за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 відповідачем було винесено два податкових повідомлення-рішення, а саме: форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1 та форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_2. Підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1 стало, зокрема заниження позивачем ПДВ, сума якого підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет. У свою чергу, підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_2 стало заниження податку на прибуток, сума якого підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Позивач вважає податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1 та від 05.06.2013 № НОМЕР_2 протиправними, оскільки первинні бухгалтерські документи, оформлені контрагентом позивача ПП «Вєнсан», повністю відповідають встановленим законом вимогам щодо їх складання та змісту, а також обсягам проведених господарських операцій. Щодо відсутності товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан» позивач зазначив, що договір поставки товару не є договором перевезення вантажу, у зв'язку з чим його реальність не має в обов'язковому порядку підтверджуватись товарно-транспортними накладними. Крім того, в обґрунтування своєї позиції позивач зауважив, що на момент здійснення господарських операцій з ПП «Вєнсан» зазначений контрагент мав відповідну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій, у встановленому законом порядку відображав виписані позивачу податкові накладні у власній податковій звітності, а відтак, був добросовісним платником податків. На думку позивача, вказані обставини у своїй сукупності свідчать про те, що він обґрунтовано відніс до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 22 462,00 грн., правомірно сформував валові витрати за рахунок віднесення до них 28 077,00 грн. та у повному обсязі визначив суму податку на прибуток за 2010 рік.

На підтвердження своєї правової позиції позивач надав суду копію договору поставки від 0110-10 № 0110-10, укладеного між ПП «Вєнсан» та позивачем; копії видаткових та податкових накладних по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан»; копії податкових декларацій з ПДВ за 2010 рік; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 2010 рік; реєстри отриманих та виданих податкових накладних; копії декларацій з податку на прибуток підприємства за 2010 рік; паспорт та якісні показники на рідину поліметилсилоксанову; копію договору постави від 18.02.2010 № 2/43-8-11, укладеного між Запорізьким заводом високовольтної апаратури та позивачем та специфікації до договору; копію договору постави від 05.02.2010 № 34/13/15, укладеного між позивачем та ПАТ «Донецький енергозавод»; копію договору поставки від 04.01.2010 № 01, укладеного між позивачем та ТОВ «Завод «Донелектромех»; копію запиту відповідача від 05.09.2012 № 3868/10/22 «Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження»; акти звіряння взаєморозрахунків між позивачем та ПП «Вєнсан»; копії платіжних доручень по розрахункам між позивачем та ПП «Вєнсан»; попередні та остаточні калькуляції вартості виробництва, складені позивачем; оборотно-сальдові відомості; інвентаризаційні описи товарно-матеріальних цінностей, складені позивачем.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 14.10.2013 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

У попередньому судовому засіданні відповідачем подані заперечення на адміністративний позов, у яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки ОСОБА_4 відповідача від 30.08.2012 № 807/2211/34790016 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вєнсан» (код ЄДРПОУ 34790016) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування (формування) та сплати податку на прибуток, податку на додану вартість та інших платежів по взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами за період з 01.09.2010 по 31.03.2012» встановлено відсутність у ПП «Вєнсан» об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.09.2010 по 31.03.2012., що свідчить про нікчемність правочинів між ПП «Вєнсан» та, зокрема позивачем. Крім того, представник відповідача посилався на обставини, викладені в Аналітичному висновку Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПС у Запорізькій області від 21.03.2012 № 13/16-3/34790016 (далі - Аналітичний висновок), згідно з яким ПП «Вєнсан» фактично не вело фінансово-господарську діяльність, а грошові кошти за її оформлення перераховувались на рахунок вказаного підприємства, після чого знімались з його рахунку у готівковій формі. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що укладений між ПП «Вєнсан» та позивачем договір поставки товару є нікчемним та, відповідно, не створює жодних юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Відтак, відповідач дійшов висновку про протиправність заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн. та заниження податку на прибуток на суму 28 077,00 грн.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 14.07.2015 закінчено підготовче провадження та за письмовою згодою всіх осіб, які беруть участь у справі, розпочато судовий розгляд у той самий день, а саме 14.07.2015.

У судовому засіданні 14.07.2015 представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі, з підстав, викладених у запереченнях.

У судовому засіданні 14.07.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача та дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців позивача зареєстровано як юридичну особу 11.01.1994 (т. 1, а.с. 67). Згідно зі Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган державної влади 03.06.2013 (т. 2, а.с. 179-180).

До видів діяльності позивача за КВЕД-2010 належать: оптова торгівля хімічними продуктами (46.75); виробництво пластмас у первинних формах (20.16); оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (46.69); оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (46.73); оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (46.74); будівництво житлових і нежитлових будівель (41.20) (т. 1 , а.с. 68).

29.03.2013 відповідачем відносно позивача було винесено наказ № 326 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» (т. 1, а.с. 13), та у той же день на адресу позивача було направлено повідомлення № 22, в якому, зокрема повідомлялось, що на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 7, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 29.03.2013 № 326 відповідачем буде проведено з 08.04.2013 документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Вєнсан» за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 (далі - Перевірка) (т. 1, а.с. 40).

З 08.04.2013 по 12.04.2013 відповідачем було проведено перевірку та за її результатами складено ОСОБА_4 від 19.04.2013 № 653/2211/20497907 «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохім», код за ЄДРПОУ 20497907, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством «Вєнсан», код за ЄДРПОУ з 01.10.2010 по 31.12.2012» (далі - ОСОБА_4 перевірки, т.1, а.с. 14-39).

Перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, що проводилась відповідачем, було встановлено порушення з боку позивача п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч. за 2010 рік в сумі 28 077,00 грн.; було встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2010 року в сумі 7 100,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 9 236,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 6 126,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1 (далі - перше податкове повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 28 077,50 грн., у т.ч.: основний платіж - 22 462,00 грн., штрафні санкції: 5 615,50 грн.; та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_2 (далі - друге податкове повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 11), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч.: основний платіж 28 077,00 грн., штрафні санкції: 7 019,25 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано скаргу від 27.06.2013 № 174 на перше та друге податкові повідомлення-рішення (далі - заперечення на податкові повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 61-64), обґрунтування яких є тотожними аргументам, що наведенні позивачем у позовній заяві.

Відповідачем заперечення позивача на перше та друге податкові повідомлення-рішення не були взяті до уваги та 29.08.2013 ним було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.08.2013 № 3239/7/0801-10-01-20, яким перше та друге податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1, а.с. 65-66).

Оцінюючи правомірність першого податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно зі статутом позивача основним видом його господарської діяльності є виробництво пластмас у первинних формах (т. 1, а.с. 126).

29.09.2000 позивачем затверджено, 06.10.2010 погоджено з директором з науки, техніки та охорони праці ВАТ «ЗЗВА» та 14.12.2000 зареєстровано в Запорізькому ДЦМС по книзі обліку за № 089/002345 Технічні умови У 20497907.001-00 «ОСОБА_5 заливальна силіконова електроізоляційна ЕКП-210» (т. 1, а.с. 162-171).

03.11.2000 головним державним санітарним лікарем Запорізької області ОСОБА_4 було затверджено Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну продукцію «ОСОБА_5 заливальна силіконова електроізоляційна» № 36 та встановлено факт її відповідності ДСТУ 12.1.005-88, ТУ 20497907.001-00 та ін. (т. 1, а.с. 162).

21.11.2000 начальником Запорізького експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці Державного департаменту з нагляду за охороною праці ОСОБА_6 було затверджено Експертний висновок 00-В № 0320497907511 про відповідність проектної документації позивача «Технічні умови ТУ У 20497907.001-00 нормативним актам про охорону праці (т. 1, а.с. 158-160).

Згідно з розрахунком грошових зобов'язань до першого податкового повідомлення-рішення в його склад увійшли податкові зобов'язання, які занижено позивачем у звітних податкових періодах за жовтень, листопад та грудень 2010 року (т.2, а.с. 187-193).

01.10.2010 між ПП «Вєнсан» та позивачем було укладено договір поставки № 0110-10 (далі - Договір від 01.10.2010 № 0110-10, т.2, а.с. 93), за умовами якого ПП «Вєнсан» зобов'язується передати позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (далі - товар), на умовах даного договору. Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 порядок розрахунку - 100 % передоплата, але не виключаються й інші форми оплати. Доставка товару здійснюється транспортом ПП «Вєнсан». Пунктом 2. 5 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 визначено, що продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами: рахунком-фактурою; накладною; податковою накладною. Згідно з п. 4.1 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Придбана у ПП «Вєнсан» хімічна продукція використовувалась позивачем у своїй господарській діяльності як один з основних компонентів виготовлення маси заливальної силіконової електроізоляційної, тобто основної продукції, яку виготовляє позивач.

Якість придбаної позивачем у ПП «Вєнсан» хімічної продукції на момент укладення Договору від 01.10.2010 № 0110-10 підтверджується паспортом від 11.02.2010 № 32 (каталізатор К-18), виданим ПП «Запоріж-пром-сервіс-груп» (т. 1, а.с. 172, 173), та якісними показниками продукції (т. 1, а.с. 174-186).

04.10.2010 ПП «Вєнсан» виписано позивачу видаткову накладну № 0410769 (а.с. 41) на загальну суму 42 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 100,00 грн., та податкову накладну № 0410769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 46) на загальну суму 42 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 100,00 грн. на наступний товар: білу сажу, гуму ІРП-1338, каучук СКТВ-А, каучук СКТВ-Б. Також, ПП «Вєнсан» було складено рахунок-фактуру від 04.10.2010 № 0410769 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 212).

Позивач 11.11.2010, 07.12.2010 та 13.12.2010 перерахував ПП «Вєнсан» платежі у розмірі 20 000,00 грн., 10 000,00 грн. та 12 600,00 грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 11.11.2010 (т. 1, а.с. 209), від 07.12.2010 (т. 1, а.с. 207) та від 13.12.2010 відповідно (т. 1, а.с. 211).

Придбаний в жовтні 2010 року у ПП «Вєнсан» товар, а саме: білу сажу, гуму ІРП-1338, каучук СКТВ-А, каучук СКТВ-Б, позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за жовтень 2010 року (т. 2, а.с. 39, 40).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у жовтні 2010 року позивачем було самостійно визначено собі податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 508,00 грн. шляхом подачі звітної податкової декларації від 19.11.2010 (т. 1, а.с. 47-49) та звітної нової розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 49).

22.11.2010 ПП «Вєнсан» виписано позивачу видаткову накладну № 2211769 (а.с. 42) на загальну суму 55 416,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 236,00 грн., та податкову накладну № 2211769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 45) на загальну суму 55 416,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 236,00 грн. на наступний товар: каучук СКТН-А, антиперен, ПМС-400, каталізатор К-18. Також, ПП «Вєнсан» було складено рахунок-фактуру від 22.11.2010 № 2211769 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару.

Позивач 13.12.2010 та 22.12.2010 перерахував ПП «Вєнсан» платежі у розмірі 27 708,00 грн. та 27 708,00 грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 13.12.2010 (т. 1, а.с. 211) та від 22.12.2010 (т. 1, а.с. 202).

Придбаний позивачем у ПП «Вєнсан» в листопаді 2010 року товар, а саме: каучук СКТН-А, антиперен, ПМС-400, каталізатор К-18, позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за листопад 2010 року (т. 2, а.с. 41, 42).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у листопаді 2010 року позивачем було задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 813,00 грн., що підтверджується копіями звітної податкової декларації від 17.12.2010 (т. 1, а.с. 50-51) та звітної розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 52).

15.12.2010 ПП «Вєнсан» виписано видаткову накладну № 1512769 (а.с. 43) на загальну суму 36 753,60 грн., в т.ч. ПДВ 6 125,60 грн., та податкову накладну № 1512769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 44) на загальну суму 36 753,60 грн., в т.ч. ПДВ 6 125,60 грн. на наступний товар: кільце термостійке, шнур гумовий, гуму ІРП-1338, гумову суміш ІРП-1267, гумову суміш КПК-29-1-4. Також, ПП «Вєнсан» було складено рахунок-фактуру від 15.12.2010 № 1512769 (а.с. 205) на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару.

Позивач 28.12.2010 перерахував ПП «Вєнсан» платіж у розмірі 36 753,60 грн. що підтверджується банківською випискою про перерахування коштів від 28.12.2010 (т. 1, а.с. 204).

Придбаний позивачем у ПП «Вєнсан» в грудні 2010 року товар, а саме: кільце термостійке, шнур гумовий, гуму ІРП-1338, гумову суміш ІРП-1267, гумову суміш КПК-29-1-4 позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за грудень 2010 року (т. 2, а.с. 43, 44).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у грудні 2010 року позивачем було задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 583,00 грн., що підтверджується копіями звітної податкової декларації від 18.01.2011 (т. 1, а.с. 53-54) та звітної розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 55).

На підставі виписаних податкових накладних від 04.10.2010 № 410769, від 22.11.2010 № 2211769 та від 15.12.2010 № 1512769 позивачем було сформовано податковий кредит по операціях з ПП «Вєнсан» за жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму ПДВ - 22 462,00 грн. та відображено відповідну суму в Єдиних реєстрах податкових накладних № 10-12 (т. 1, а.с. 219-226).

Крім того, між позивачем та відповідачем 31.12.2010 було підписано акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким дебет склав 134 769,60 грн., кредит склав також 134 769,00 грн. (т. 1, а.с. 196).

Покупцями маси заливальної силіконової електроізоляційної ЕКП-210, що виготовляє позивач, є ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», ПАТ «Донецький енергозавод», ТОВ «Завод «Донелектромех».

Факт подальшої реалізації позивачем маси заливальної силіконової електроізоляційної ЕКП-210 зазначеним контрагентам підтверджується відповідними договорами, а саме: договором поставки від 18.02.2010 № 2/43-8-11, укладеним між позивачем та ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» (т. 1, а.с. 187-189); договором поставки від 05.02.2010 № 34/13/15, укладеним між позивачем та ПАТ «Донецький енергозавод» (т. 1, а.с. 190-191); договором поставки від 04.01.2010 № 01, укладеним між позивачем та ТОВ «Завод «Донелектромех» (т. 1, а.с. 192-193); видатковими накладними від 05.10.2010 № РН-000087, від 07.10.2010 № РН-0000089, від 18.10.2010 № РН-0000094, від 19.10.2010 № РН-0000096, від 27.10.2010 № РН-0000098, від 04.11.2010 № РН-0000100, від 05.11.2010 № РН-000080, від 05.11.2010 № РН-0000102, від 15.11.2010 № РН-000082, від 16.11.2010 № РН-000083, від 19.11.2010 № РН-000084, від 22.11.2010 № РН-000085, 02.12.2010 № РН-000114, від 09.12.2010 № РН-000104, від 15.12.2010 № РН-000107, від 30.12.2010 № РН-000118, від 24.12.2010 № РН-000112, від 27.12.2010 № РН-000117 (т. 1, а.с. 228 - т. 2, а.с. 3); податковими накладними від 04.10.2010 № 0000098, від 05.10.2010 № 0000101, від 13.10.2010 № 0000102, від 18.10.2010 № 0000105, від 27.10.2010 № 0000109, від 04.11.2010 № 0000115, від 05.11.2010 № 0000116, від 15.11.2010 № 0000117, від 01.12.2010 № 0000126, від 06.12.2010 № 0000128, від 10.12.2010 № 0000133, від 15.12.2010 № 0000134, від 21.12.2010 № 0000138, від 22.12.2010 № 0000122, від 21.01.2011 № 0000003 (т. 2, а.с. 5-19).

Оцінюючи правомірність формування позивачем податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму ПДВ 22 462,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан», суд виходить з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були врегульовані Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена

згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум

податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За приписами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведених вище правових норм вбачається, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а повинно бути пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що у досліджуваному відповідачем періоді позивачем з метою провадження господарської діяльності було укладено Договір від 01.10.2010 № 0110-10 з ПП «Вєнсан» на поставку хімічної продукції. Відповідно до ОСОБА_7 з реєстру платників ПДВ у ПП «Вєнсан» було наявне свідоцтво платника ПДВ № 100289849, яке було скасовано лише 27.06.2013. Отже, на момент укладення договору між позивачем та ПП «Вєнсан» останнє було зареєстровано як платник ПДВ (т. 1, а.с. 194).

Господарські операції між позивачем та ПП «Вєнсан» відповідають меті діяльності позивача та підтверджуються наявними у матеріалах справи і дослідженими судом первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: копіями видаткових та податкових накладних, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження (т. 1, а.с. 41-46); копіями банківських виписок про перерахування коштів (т. 1, а.с. 202, 204, 207, 209, 211); копіями рахунків-фактур (т. 1, а.с. 205, 212); копіями єдиних реєстрів податкових накладних (т. 1, а.с. 219-226).

Також, оскільки за умовами Договору від 01.10.2010 № 0110-10 доставка товару позивачу здійснюється транспортом ПП «Вєнсан», а безпосередньо факт поставки продукції, що поставляється, має бути підтверджено рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладними, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан» не спростовує факт реальності зазначених правовідносин, оскільки товарно-транспортна накладна не є обов'язковим безумовним доказом реальності здійснених господарських операцій. Доказів зворотнього представником відповідача не було надано.

Крім того, як вбачається з ОСОБА_4 перевірки, одним з основних доказів не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП «Вєнсан» є Аналітичний висновок, яким, зокрема встановлено, що у жовтні 2010 року ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_8 ПП «Вєнсан». В серпні 2011 року ОСОБА_7 прийняв рішення надавати послуги різним підприємствам м. Запоріжжя по конвертації грошових коштів з безготівкових в готівкові розрахунки (за винятком обумовленої винагороди), фінансово-господарські операції при цьому проводити лише документально (фіктивно), шляхом оформлення первинних бухгалтерських документів. У свою протиправну діяльність ОСОБА_7 також залучив ОСОБА_5, якого призначив директором ПП «Вєнсан», та ОСОБА_9 На ОСОБА_5 як на директора ПП «Вєнсан» покладались обов'язки підписувати фінансово-бухгалтерські документи, підготовлені ОСОБА_10 Вказані обставини, як зазначено в Аналітичному висновку, свідчать про те, що ПП «Вєнсан» фактично фінансово-господарську діяльність не вело, а грошові кошти за її оформлення перераховувались на рахунок вказаного підприємства, після чого знімались з його рахунку у готівковій формі (т. 2, а.с. 54-62).

З метою об'єктивного та всестороннього розгляду справи судом до матеріалів справи було долучено копію вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12, яким ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 613 581,00 грн.; ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 59 500,00 грн.; копію ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 по справі № 812/6719/12, якою вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12 залишено без змін; копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2015, якою вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 щодо ОСОБА_5 залишено без змін, вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 щодо ОСОБА_7 змінено в порядку ч. 2 ст. 395 КПК України та призначено ОСОБА_7 покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн.; у решті судові рішення залишено без змін (т. 2, а.с. 132-155).

На 22 сторінці вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12 (т. 2, а.с. 142) судом зроблено висновок, що дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, оскільки він у жовтні 2010 року з метою прикриття незаконної діяльності, придбав суб'єкт підприємницької діяльності ПП «Вєнсан» без офіційного оформлення, та у період часу з 05.12.2011 по 01.03.2012 здійснював конвертацію безготівкових грошових коштів у готівкові, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі у виді ненадходження до бюджету 613 580,67 грн. податку на додану вартість.

Отже, Комунарським районним судом м. Запоріжжя було чітко визначено період здійснення ОСОБА_7 конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі у виді ненадходження до бюджету 613 580,67 грн. податку на додану вартість, а саме, з 05.12.2011 по 01.03.2012.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Враховуючи, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення відповідача, винесене за наслідками заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн. в період з жовтня по грудень 2010 року, а вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12, який набрав законної сили 12.02.2015, встановлено, що конвертація безготівкових коштів у готівкові проводилась власником ПП «Вєнсан» ОСОБА_7 у період часу з 05.12.2011 по 01.03.2012, що фактично спростовує доводи, викладені у Аналітичному висновку, суд не приймає обставини, встановлені зазначеним вироком, як доказ на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан» у жовтні-грудні 2010 року. Отже, вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013, на переконання суду, не є доказом завищення позивачем податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Вєнсан» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 та, як результат, заниження позивачем податку на додану вартість на відповідну суму.

За наслідками дослідження зазначених вище обставин та правових підстав формування позивачем податкового кредиту в період з 01.10.2010 по 31.12.2010, суд дійшов висновку, що ПДВ у загальному розмірі 22 462,00 грн. позивачем правомірно та обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту. Відтак, перше податкове повідомлення-рішення, на переконання суду, є протиправним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінюючи правомірність другого податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Другим податковим повідомленням-рішенням відповідачем було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч.: основний платіж 28 077,00 грн., штрафні санкції: 7 019,25 грн. Підставою збільшення податкового зобов'язання за другим податковим повідомленням-рішенням є встановлення, на думку відповідача, безтоварності господарських операцій з придбання хімічної продукції у ПП «Вєнсан».

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон № 334-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Доводи відповідача щодо безтоварності господарських взаємовідносин позивача з ПП «Вєнсан» досліджувались судом під час оцінки правомірності першого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, було встановлено, що господарські операції між позивачем та ПП «Вєнсан» відповідають меті діяльності позивача та підтверджуються наявними у матеріалах справи і дослідженими судом первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Отже, наявні у матеріалах справи первинні документи, на переконання суду, свідчать про реальний рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій за Договором від 01.10.2010 № 0110-10.

Також, судом було досліджено обставини, встановлені вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 в контексті оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму ПДВ 22 462,00 грн. по взаємовідносинах з ПП «Вєнсан». Так, суд дійшов висновку, що вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 не є доказом завищення позивачем податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП «Вєнсан» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010. Крім того, як уже зазначалось судом, відсутність товарно-транспортних накладних до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 в даному випадку не свідчить про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження реальності поставок хімічної продукції за Договором від 01.10.2010 № 0110-10 позивач також надав суду копію звітної декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (т. 1, а.с. 58-60); копії довіреностей, виданих ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури», на отримання від позивача маси заливальної силіконової електроізоляційної від 27.10.2010 № 2819 (т. 2, а.с. 1-2), від 15.11.2010 № 2936 (т. 2, а.с. 4); копії складених позивачем калькуляцій вартості виробництва продукції, а саме: попередніх калькуляцій від 03.11.2010 № КА-0000229, від 12.11.2010 № КА-0000234, від 15.11.2010 № КА-0000230, від 18.11.2010 № КА-0000231, від 19.11.2010 № КА-0000232, від 08.12.2010 № КА-0000248, від 13.12.2010 № КА-0000253, від 20.12.2010 № КА-0000255, від 23.12.2010 № КА-0000257, від 23.12.2010 № КА-0000261, від 20.01.2011; остаточних калькуляцій від 30.11.2010 № КА-0000271, від 30.11.2010 № КА-0000278, від 30.11.2010 № КА-0000279, від 30.11.2010 № КА-0000280, від 30.11.2010 № КА-0000281, від 31.12.2010 № КА-0000292, від 31.12.2010 № КА-0000294, від 31.01.2011 № КА-0000019 (т. 2, а.с. 20-38); копії інвентирізаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 31.10.2010, від 31.10.2011 (т. 2, а.с. 83-92).

З урахуванням викладеного, суд вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 28 077,00 грн. Відтак, суд дійшов висновку, що друге податкове повідомлення-рішення є також протиправним, а позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказів протиправного завищення позивачем податкового кредиту за період з жовтня по грудень 2010 року податку на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн. Крім того, відповідач не довів факт заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 28 077,00 грн.

У свою чергу, позивач, на переконання суду, довів протиправність першого та другого податкових повідомлень-рішень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними, а відтак - адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Платіжним дорученням від 07.10.2013 № 261 (т. 1, а.с. 10) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 631,74 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 98, 158 - 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохім» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_1.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми «Р» від 05.06.2013 № НОМЕР_2.

Судовий збір у розмірі 631,74 грн. (шістсот тридцять одна гривня сімдесят чотири копійки) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрохім» (ідентифікаційний код 20497907) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус