Ухвала

від 28.10.2015 по справі 808/7927/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

28 жовтня 2015 рокусправа № 808/7927/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХІМ" до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХІМ" (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.06.2013 № 0000442211 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 28 077,50 грн., у тому числі за основним платежем - 22 462,00 грн., за штрафними санкціями - 5 615,50 грн.; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.06.2013 № 0000452211 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 35 096,25 грн., у тому числі за основним платежем - 28 077,00 грн., за штрафними санкціями - 7 019,25 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області форми "Р" від 05.06.2013 № 0000442211.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області форми "Р" від 05.06.2013 № 0000452211.

Вирішено питання про судові витрати по справі.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на встановлений факт реорганізації, та в силу ст. 55 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне замінити відповідну сторону - відповідача у справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2013 відповідачем відносно позивача було винесено наказ № 326 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" (т. 1, а.с. 13), та у той же день на адресу позивача було направлено повідомлення № 22, в якому, зокрема повідомлялось, що на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 7, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та наказу від 29.03.2013 № 326 відповідачем буде проведено з 08.04.2013 документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Вєнсан" за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 (далі - Перевірка) (т. 1, а.с. 40).

З 08.04.2013 по 12.04.2013 відповідачем було проведено перевірку та за її результатами складено Акт від 19.04.2013 № 653/2211/20497907 "Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрохім", код за ЄДРПОУ 20497907, з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських відносин з Приватним підприємством "Вєнсан", код за ЄДРПОУ з 01.10.2010 по 31.12.2012" (далі - Акт перевірки, т.1, а.с. 14-39).

Перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 31.12.2012, що проводилась відповідачем, було встановлено порушення з боку позивача п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч. за 2010 рік в сумі 28 077,00 грн.; було встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн., у т.ч.: за жовтень 2010 року в сумі 7 100,00 грн., за листопад 2010 року в сумі 9 236,00 грн., за грудень 2010 року в сумі 6 126,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.06.2013 № 0000442211 (далі - перше податкове повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 28 077,50 грн., у т.ч.: основний платіж - 22 462,00 грн., штрафні санкції: 5 615,50 грн.; та податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 05.06.2013 № 0000452211 (далі - друге податкове повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 11), яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч.: основний платіж 28 077,00 грн., штрафні санкції: 7 019,25 грн.

Позивачем на адресу відповідача було надіслано скаргу від 27.06.2013 № 174 на перше та друге податкові повідомлення-рішення (далі - заперечення на податкові повідомлення-рішення, т. 1, а.с. 61-64), обґрунтування яких є тотожними аргументам, що наведенні позивачем у позовній заяві.

Відповідачем заперечення позивача на перше та друге податкові повідомлення-рішення не були взяті до уваги та 29.08.2013 ним було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 29.08.2013 № 3239/7/0801-10-01-20, яким перше та друге податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1, а.с. 65-66).

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Згідно зі Статутом позивача основним видом його господарської діяльності є виробництво пластмас у первинних формах (т. 1, а.с. 126).

29.09.2000 позивачем затверджено, 06.10.2010 погоджено з директором з науки, техніки та охорони праці ВАТ "ЗЗВА" та 14.12.2000 зареєстровано в Запорізькому ДЦМС по книзі обліку за № 089/002345 Технічні умови У 20497907.001-00 "Маса заливальна силіконова електроізоляційна ЕКП-210" (т. 1, а.с. 162-171).

03.11.2000 головним державним санітарним лікарем Запорізької області ОСОБА_1 було затверджено Гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи на вітчизняну продукцію "Маса заливальна силіконова електроізоляційна" № 36 та встановлено факт її відповідності ДСТУ 12.1.005-88, ТУ 20497907.001-00 та ін. (т. 1, а.с. 162).

21.11.2000 начальником Запорізького експертно-технічного центру Держнаглядохоронпраці Державного департаменту з нагляду за охороною праці ОСОБА_3 було затверджено Експертний висновок 00-В № 0320497907511 про відповідність проектної документації позивача "Технічні умови ТУ У 20497907.001-00 нормативним актам про охорону праці (т. 1, а.с. 158-160).

Згідно з розрахунком грошових зобов'язань до першого податкового повідомлення-рішення в його склад увійшли податкові зобов'язання, які занижено позивачем у звітних податкових періодах за жовтень, листопад та грудень 2010 року (т.2, а.с. 187-193).

01.10.2010 між ПП "Вєнсан" та позивачем було укладено договір поставки № 0110-10 (далі - Договір від 01.10.2010 № 0110-10, т.2, а.с. 93), за умовами якого ПП "Вєнсан" зобов'язується передати позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити хімічну продукцію (далі - товар), на умовах даного договору. Відповідно до п.п. 2.1, 2.3 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 порядок розрахунку - 100 % передоплата, але не виключаються й інші форми оплати. Доставка товару здійснюється транспортом ПП "Вєнсан". Пунктом 2. 5 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 визначено, що продукція, що поставляється, повинна супроводжуватись наступними документами: рахунком-фактурою; накладною; податковою накладною. Згідно з п. 4.1 Договору від 01.10.2010 № 0110-10 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Придбана у ПП "Вєнсан" хімічна продукція використовувалась позивачем у своїй господарській діяльності як один з основних компонентів виготовлення маси заливальної силіконової електроізоляційної, тобто основної продукції, яку виготовляє позивач.

Якість придбаної позивачем у ПП "Вєнсан" хімічної продукції на момент укладення Договору від 01.10.2010 № 0110-10 підтверджується паспортом від 11.02.2010 № 32 (каталізатор К-18), виданим ПП "Запоріж-пром-сервіс-груп" (т. 1, а.с. 172, 173), та якісними показниками продукції (т. 1, а.с. 174-186).

04.10.2010 ПП "Вєнсан" виписано позивачу видаткову накладну № 0410769 (а.с. 41) на загальну суму 42 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 100,00 грн., та податкову накладну № 0410769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 46) на загальну суму 42 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 100,00 грн. на наступний товар: білу сажу, гуму ІРП-1338, каучук СКТВ-А, каучук СКТВ-Б. Також, ПП "Вєнсан" було складено рахунок-фактуру від 04.10.2010 № 0410769 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару (т. 1, а.с. 212).

Позивач 11.11.2010, 07.12.2010 та 13.12.2010 перерахував ПП "Вєнсан" платежі у розмірі 20 000,00 грн., 10 000,00 грн. та 12 600,00 грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 11.11.2010 (т. 1, а.с. 209), від 07.12.2010 (т. 1, а.с. 207) та від 13.12.2010 відповідно (т. 1, а.с. 211).

Придбаний в жовтні 2010 року у ПП "Вєнсан" товар, а саме: білу сажу, гуму ІРП-1338, каучук СКТВ-А, каучук СКТВ-Б, позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за жовтень 2010 року (т. 2, а.с. 39, 40).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у жовтні 2010 року позивачем було самостійно визначено собі податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16 508,00 грн. шляхом подачі звітної податкової декларації від 19.11.2010 (т. 1, а.с. 47-49) та звітної нової розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 49).

22.11.2010 ПП "Вєнсан" виписано позивачу видаткову накладну № 2211769 (а.с. 42) на загальну суму 55 416,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 236,00 грн., та податкову накладну № 2211769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 45) на загальну суму 55 416,00 грн., в т.ч. ПДВ 9 236,00 грн. на наступний товар: каучук СКТН-А, антиперен, ПМС-400, каталізатор К-18. Також, ПП "Вєнсан" було складено рахунок-фактуру від 22.11.2010 № 2211769 на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару.

Позивач 13.12.2010 та 22.12.2010 перерахував ПП "Вєнсан" платежі у розмірі 27 708,00 грн. та 27 708,00 грн. відповідно, що підтверджується банківськими виписками про перерахування коштів від 13.12.2010 (т. 1, а.с. 211) та від 22.12.2010 (т. 1, а.с. 202).

Придбаний позивачем у ПП "Вєнсан" в листопаді 2010 року товар, а саме: каучук СКТН-А, антиперен, ПМС-400, каталізатор К-18, позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за листопад 2010 року (т. 2, а.с. 41, 42).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у листопаді 2010 року позивачем було задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 813,00 грн., що підтверджується копіями звітної податкової декларації від 17.12.2010 (т. 1, а.с. 50-51) та звітної розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 52).

15.12.2010 ПП "Вєнсан" виписано видаткову накладну № 1512769 (а.с. 43) на загальну суму 36 753,60 грн., в т.ч. ПДВ 6 125,60 грн., та податкову накладну № 1512769 до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 (а.с. 44) на загальну суму 36 753,60 грн., в т.ч. ПДВ 6 125,60 грн. на наступний товар: кільце термостійке, шнур гумовий, гуму ІРП-1338, гумову суміш ІРП-1267, гумову суміш КПК-29-1-4. Також, ПП "Вєнсан" було складено рахунок-фактуру від 15.12.2010 № 1512769 (а.с. 205) на відповідні суми із зазначенням конкретного найменування товару.

Позивач 28.12.2010 перерахував ПП "Вєнсан" платіж у розмірі 36 753,60 грн. що підтверджується банківською випискою про перерахування коштів від 28.12.2010 (т. 1, а.с. 204).

Придбаний позивачем у ПП "Вєнсан" в грудні 2010 року товар, а саме: кільце термостійке, шнур гумовий, гуму ІРП-1338, гумову суміш ІРП-1267, гумову суміш КПК-29-1-4 позивачем було оприбутковано в бухгалтерському обліку по рахунку 201, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю за грудень 2010 року (т. 2, а.с. 43, 44).

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності у грудні 2010 року позивачем було задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20 583,00 грн., що підтверджується копіями звітної податкової декларації від 18.01.2011 (т. 1, а.с. 53-54) та звітної розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (т. 1, а.с. 55).

На підставі виписаних податкових накладних від 04.10.2010 № 410769, від 22.11.2010 № 2211769 та від 15.12.2010 № 1512769 позивачем було сформовано податковий кредит по операціях з ПП "Вєнсан" за жовтень, листопад, грудень 2010 року на загальну суму ПДВ - 22 462,00 грн. та відображено відповідну суму в Єдиних реєстрах податкових накладних № 10-12 (т. 1, а.с. 219-226).

Крім того, між позивачем та відповідачем 31.12.2010 було підписано акт звіряння взаєморозрахунків, згідно з яким дебет склав 134 769,60 грн., кредит склав також 134 769,00 грн. (т. 1, а.с. 196).

Покупцями маси заливальної силіконової електроізоляційної ЕКП-210, що виготовляє позивач, є ВАТ "Запорізький завод високовольтної апаратури", ПАТ "Донецький енергозавод", ТОВ "Завод "Донелектромех".

Факт подальшої реалізації позивачем маси заливальної силіконової електроізоляційної ЕКП-210 зазначеним контрагентам підтверджується відповідними договорами, а саме: договором поставки від 18.02.2010 № 2/43-8-11, укладеним між позивачем та ВАТ "Запорізький завод високовольтної апаратури" (т. 1, а.с. 187-189); договором поставки від 05.02.2010 № 34/13/15, укладеним між позивачем та ПАТ "Донецький енергозавод" (т. 1, а.с. 190-191); договором поставки від 04.01.2010 № 01, укладеним між позивачем та ТОВ "Завод "Донелектромех" (т. 1, а.с. 192-193); видатковими накладними від 05.10.2010 № РН-000087, від 07.10.2010 № РН-0000089, від 18.10.2010 № РН-0000094, від 19.10.2010 № РН-0000096, від 27.10.2010 № РН-0000098, від 04.11.2010 № РН-0000100, від 05.11.2010 № РН-000080, від 05.11.2010 № РН-0000102, від 15.11.2010 № РН-000082, від 16.11.2010 № РН-000083, від 19.11.2010 № РН-000084, від 22.11.2010 № РН-000085, 02.12.2010 № РН-000114, від 09.12.2010 № РН-000104, від 15.12.2010 № РН-000107, від 30.12.2010 № РН-000118, від 24.12.2010 № РН-000112, від 27.12.2010 № РН-000117 (т. 1, а.с. 228 - т. 2, а.с. 3); податковими накладними від 04.10.2010 № 0000098, від 05.10.2010 № 0000101, від 13.10.2010 № 0000102, від 18.10.2010 № 0000105, від 27.10.2010 № 0000109, від 04.11.2010 № 0000115, від 05.11.2010 № 0000116, від 15.11.2010 № 0000117, від 01.12.2010 № 0000126, від 06.12.2010 № 0000128, від 10.12.2010 № 0000133, від 15.12.2010 № 0000134, від 21.12.2010 № 0000138, від 22.12.2010 № 0000122, від 21.01.2011 № 0000003 (т. 2, а.с. 5-19).

Оцінюючи правомірність формування позивачем податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму ПДВ 22 462,00 грн. по взаємовідносинах з ПП "Вєнсан", колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єктів, бази та ставок оподаткування, переліку неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були врегульовані Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена

згідно з цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі ст. 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

За приписами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Із наведених вище правових норм вбачається, що формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, а повинно бути пов'язане з призначенням придбаних товарів (послуг) для використання у господарській діяльності та наявності податкової накладної (накладних).

Аналіз реальності господарської діяльності здійснюється на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Встановлено, що у досліджуваному відповідачем періоді позивачем з метою провадження господарської діяльності було укладено Договір від 01.10.2010 № 0110-10 з ПП "Вєнсан" на поставку хімічної продукції. Відповідно до Витягу з реєстру платників ПДВ у ПП "Вєнсан" було наявне свідоцтво платника ПДВ № 100289849, яке було скасовано лише 27.06.2013. Отже, на момент укладення договору між позивачем та ПП "Вєнсан" останнє було зареєстровано як платник ПДВ (т. 1, а.с. 194).

Господарські операції між позивачем та ПП "Вєнсан" відповідають меті діяльності позивача та підтверджуються наявними у матеріалах справи і дослідженими судом первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, а саме: копіями видаткових та податкових накладних, які складені за результатами проведених операцій та не мають дефектів форми, змісту або походження (т. 1, а.с. 41-46); копіями банківських виписок про перерахування коштів (т. 1, а.с. 202, 204, 207, 209, 211); копіями рахунків-фактур (т. 1, а.с. 205, 212); копіями єдиних реєстрів податкових накладних (т. 1, а.с. 219-226).

Також, оскільки за умовами Договору від 01.10.2010 № 0110-10 доставка товару позивачу здійснюється транспортом ПП "Вєнсан", а безпосередньо факт поставки продукції, що поставляється, має бути підтверджено рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладними, відсутність у позивача товарно-транспортних накладних по взаємовідносинах з ПП "Вєнсан" не спростовує факт реальності зазначених правовідносин, оскільки товарно-транспортна накладна не є обов'язковим безумовним доказом реальності здійснених господарських операцій. Доказів зворотнього представником відповідача не було надано.

Крім того, як вбачається з Акту перевірки, одним з основних доказів не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Вєнсан" є Аналітичний висновок, яким, зокрема встановлено, що у жовтні 2010 року ОСОБА_4 придбав у ОСОБА_5 ПП "Вєнсан". В серпні 2011 року ОСОБА_4 прийняв рішення надавати послуги різним підприємствам м. Запоріжжя по конвертації грошових коштів з безготівкових в готівкові розрахунки (за винятком обумовленої винагороди), фінансово-господарські операції при цьому проводити лише документально (фіктивно), шляхом оформлення первинних бухгалтерських документів. У свою протиправну діяльність ОСОБА_4 також залучив ОСОБА_2, якого призначив директором ПП "Вєнсан", та ОСОБА_6 На ОСОБА_2 як на директора ПП "Вєнсан" покладались обов'язки підписувати фінансово-бухгалтерські документи, підготовлені ОСОБА_7 Вказані обставини, як зазначено в Аналітичному висновку, свідчать про те, що ПП "Вєнсан" фактично фінансово-господарську діяльність не вело, а грошові кошти за її оформлення перераховувались на рахунок вказаного підприємства, після чого знімались з його рахунку у готівковій формі (т. 2, а.с. 54-62).

З метою об'єктивного та всестороннього розгляду справи до матеріалів останньої було долучено копію вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12, яким ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 613 581,00 грн.; ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205 КК України, на підставі якої йому призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 59 500,00 грн.; копію ухвали Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 по справі № 812/6719/12, якою вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12 залишено без змін; копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.02.2015, якою вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 щодо ОСОБА_2 залишено без змін, вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 10.06.2014 щодо ОСОБА_4 змінено в порядку ч. 2 ст. 395 КПК України та призначено ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 000,00 грн.; у решті судові рішення залишено без змін (т. 2, а.с. 132-155).

На 22 сторінці вироку Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12 (т. 2, а.с. 142) судом зроблено висновок, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 205 КК України як фіктивне підприємництво, оскільки він у жовтні 2010 року з метою прикриття незаконної діяльності, придбав як суб'єкт підприємницької діяльності ПП "Вєнсан" без офіційного оформлення, та у період часу з 05.12.2011 по 01.03.2012 здійснював конвертацію безготівкових грошових коштів у готівкові, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі у виді ненадходження до бюджету 613 580,67 грн. податку на додану вартість.

Отже, Комунарським районним судом м. Запоріжжя було чітко визначено період здійснення ОСОБА_4 конвертації безготівкових грошових коштів у готівкові, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі у виді ненадходження до бюджету 613 580,67 грн. податку на додану вартість, а саме, з 05.12.2011 по 01.03.2012.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Враховуючи, що позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення відповідача, винесене за наслідками заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн. в період з жовтня по грудень 2010 року, а вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 по справі № 812/6719/12, який набрав законної сили 12.02.2015, встановлено, що конвертація безготівкових коштів у готівкові проводилась власником ПП "Вєнсан" ОСОБА_4 у період часу з 05.12.2011 по 01.03.2012, що фактично спростовує доводи, викладені у Аналітичному висновку, суд першої інстанції вірно не прийняв обставини, встановлені зазначеним вироком, як доказ на підтвердження безтоварності господарських операцій позивача по взаємовідносинах з ПП "Вєнсан" у жовтні-грудні 2010 року. Отже, вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 не є доказом завищення позивачем податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Вєнсан" за період з 01.10.2010 по 31.12.2010 та, як результат, заниження позивачем податку на додану вартість на відповідну суму.

За наслідками дослідження зазначених вище обставин та правових підстав формування позивачем податкового кредиту в період з 01.10.2010 по 31.12.2010, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що ПДВ у загальному розмірі 22 462,00 грн. позивачем правомірно та обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту. Відтак, перше податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Оцінюючи правомірність другого податкового повідомлення-рішення, колегія суддів апеляціційного суду виходить з наступного.

Другим податковим повідомленням-рішенням відповідачем було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 28 077,00 грн., у т.ч.: основний платіж 28 077,00 грн., штрафні санкції: 7 019,25 грн. Підставою збільшення податкового зобов'язання за другим податковим повідомленням-рішенням є встановлення, на думку відповідача, безтоварності господарських операцій з придбання хімічної продукції у ПП "Вєнсан".

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон № 334-ВР) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Доводи відповідача щодо безтоварності господарських взаємовідносин позивача з ПП "Вєнсан" досліджувались судом під час оцінки правомірності першого податкового повідомлення-рішення. Зокрема, було встановлено, що господарські операції між позивачем та ПП "Вєнсан" відповідають меті діяльності позивача та підтверджуються наявними у матеріалах справи і дослідженими судом первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Отже, наявні у матеріалах справи первинні документи, свідчать про реальний рух активів позивача у процесі здійснення господарських операцій за Договором від 01.10.2010 № 0110-10.

Також, враховуючи обставини, встановлені вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 в контексті оцінки правомірності формування позивачем податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2010 року на суму ПДВ 22 462,00 грн. по взаємовідносинах з ПП "Вєнсан". Так, суд дійшов висновку, що вирок Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 04.11.2013 не є доказом завищення позивачем податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських відносин з ПП "Вєнсан" за період з 01.10.2010 по 31.12.2010. Крім того, як зазначалось, відсутність товарно-транспортних накладних до Договору від 01.10.2010 № 0110-10 в даному випадку не свідчить про безтоварність господарських операцій.

На підтвердження реальності поставок хімічної продукції за Договором від 01.10.2010 № 0110-10 позивач також надав копію звітної декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (т. 1, а.с. 58-60); копії довіреностей, виданих ВАТ "Запорізький завод високовольтної апаратури", на отримання від позивача маси заливальної силіконової електроізоляційної від 27.10.2010 № 2819 (т. 2, а.с. 1-2), від 15.11.2010 № 2936 (т. 2, а.с. 4); копії складених позивачем калькуляцій вартості виробництва продукції, а саме: попередніх калькуляцій від 03.11.2010 № КА-0000229, від 12.11.2010 № КА-0000234, від 15.11.2010 № КА-0000230, від 18.11.2010 № КА-0000231, від 19.11.2010 № КА-0000232, від 08.12.2010 № КА-0000248, від 13.12.2010 № КА-0000253, від 20.12.2010 № КА-0000255, від 23.12.2010 № КА-0000257, від 23.12.2010 № КА-0000261, від 20.01.2011; остаточних калькуляцій від 30.11.2010 № КА-0000271, від 30.11.2010 № КА-0000278, від 30.11.2010 № КА-0000279, від 30.11.2010 № КА-0000280, від 30.11.2010 № КА-0000281, від 31.12.2010 № КА-0000292, від 31.12.2010 № КА-0000294, від 31.01.2011 № КА-0000019 (т. 2, а.с. 20-38); копії інвентирізаційного опису товарно-матеріальних цінностей від 31.10.2010, від 31.10.2011 (т. 2, а.с. 83-92).

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованим висновок відповідача щодо заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 28 077,00 грн. Відтак, друге податкове повідомлення-рішення є також протиправним.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, відповідачем як суду першої інстанції так і апеляційної не надано доказів протиправного завищення позивачем податкового кредиту за період з жовтня по грудень 2010 року податку на додану вартість на загальну суму 22 462,00 грн. Крім того, відповідач не довів факт заниження позивачем податку на прибуток за 2010 рік на загальну суму 28 077,00 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОХІМ" до Державної податкової інспекції в Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай