Постанова

від 22.07.2015 по справі 817/1732/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1732/14

22 липня 2015 року 10год. 36хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Жуковська Л.А. за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1,

відповідача: представник ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 підприємства "Смигаторф" Державного підприємства "Рівнеторф"

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Рівненській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Смигаторф" Державного підприємства "Рівнеторф" (по тексту постанови - ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф") звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000282200 від 11.03.2014.

У ході розгляду справи судом допущено у порядку ст. 55 КАС України заміну Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області її правонаступником - Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Рівненській області.

Позовні вимоги обґрунтовано наступними обставинами.

Вказує, що господарські операції, здійснені по ланцюгу постачання ТОВ «УПАКОВКА» - ТОВ «Торговельна Гільдія» - ДП "Смигаторф", підтверджуються належним чином оформленими документами первинного бухгалтерського обліку, які стали підставою для формування показників сум податкового кредиту та валових витрат. Пред'явлені до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ»№996-XIV та повністю підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Жодних підстав для неврахування первинних документів при проведенні перевірки у податкового органу не було.

Зазначає, що оскільки, недійсність правочинів, укладених між - ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф" та його контрагентами не встановлена законом, та вони не визнавалися недійсними судом, то вони є дійсними, породжують відповідні правові наслідки, видані на їх виконання документи теж не суперечать законодавству.

Відповідач позов не визнав про що представником було подано відповідне письмове заперечення.

У запереченні вказує, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень, листопад та грудень 2013 року на загальну суму 220 000, 00 грн.

Причиною вказаних порушень стала відсутність об'єктів оподаткування по ланцюгу постачання ТОВ «УПАКОВКА» - ТОВ «Торговельна Гільдія» - ДП "Смигаторф" в розумінні ст. 185 Податкового кодексу України.

Зазначив, що перевіркою названих товариств було встановлено неможливість останніх здійснювати господарські операції по продажу товарів, внаслідок встановлення факту безтоварності господарських відносин із їх контрагентами по придбанню торгово-матеріальних цінностей.

Тим самим, вважає, що податкові зобов'язання по податку на додану вартість було збільшено позивачеві правомірно.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю , просив позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов заперечила у повному обсязі з підстав, викладених у письмовому запереченні, просила у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, з 27.01.2014 року по 13.02.2014 року Дубенською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області проводилась позапланова виїзна документальна перевірка ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами позапланової перевірки 20.02.2014 року було складено Акт про результати позапланової виїзної документальної перевірки ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф", код ЄДРПОУ 24174526 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 p. по 31.12.2013 p. №76/22/24174526.

11 березня 2014 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000282200.

Не погодившись з ознайомленим податковим повідомленням-рішенням, ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф" подано скаргу до Головного управління Міндоходів у Рівненській області.

За результатами розгляду скарги Головним управлінням Міндоходів у Рівненській області було прийнято рішення №121/1-/17-00-10-05-105/69-70 від 30.04.2014 p., яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Суд не може погодитись з висновками Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській, викладеними в Акті від 20.02.2014 року №76/22/24174526, оскільки останні спростовуються наступним.

Так, 03 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Упаковка" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна Гільдія" був підписаний договір №307 щодо постачання товарно-матеріальних цінностей.

На підставі даного договору ТОВ "Торгівельна Гільдія" було здійснено, зокрема, купівлю рельс Р 24 ГОСТ. Даний товар був перевезений з м. Запоріжжя до смт. Ірдинь, Черкаської області відповідно до договору перевезення вантажу №34 від 01 жовтня 2013 року. Товар зберігався на складі у смт. Ірдинь, Черкаської області, що перебував в оренді ТОВ "Торгівельна Гільдія" відповідно до договору оренди об'єкта нерухомості №5 від 02 вересня 2013 року та додаткових угод до нього. Відповідно до договору оренди об'єкта нерухомості №5 від 02 вересня 2013 р., ДП "Черкаситорф" ДП "Київторф" зобов'язувалось надати ТОВ "Торгівельна Гільдія" у строкове платне користування склад, площею 533,3 кв. м., що знаходиться у смт. Ірдинь, Черкаської області. З актів здачі-приймання робіт (надання послуг) та угоди про зарахування однорідних зустрічних вимог від 14 травня 2014 року, укладеної між ТОВ "Торгівельна Гільдія" та ДП "Черкаситорф" ДП "Київторф", вбачається, що сторони виконували свої зобов'язання за договором оренди.

Матеріалами справи стверджується, що 01 жовтня 2013 року між ТОВ "Торгівельна Гільдія" та позивачем був укладений договір купівлі-продажу №0110, відповідно до умов якого, Продавець - ТОВ "Торгівельна Гільдія" передає у власність Покупцеві (ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф") рельси Р-24, що були у користуванні, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

В п.1.2. Договору купівлі-продажу №0110 від 01 жовтня 2013 року зазначається: "Ціна одиниці Товару визначається згідно експертної оцінки." В п. 3.2. Договору купівлі- продажу №0110 від 01 жовтня 2013 року вказано: "Товар, що є предметом даного Договору, передається Покупцеві в кількості, зазначеній у специфікації, з моменту внесення попередньої оплати за Товар в розмірі 300000,00 (триста тисяч) грн. 08 жовтня 2013 року, згідно платіжного доручення №1027, ДП "Смигаторф" ДП "Рівнеторф" було оплачено 300000, 00 грн.

Крім того, матеріали справи містяться видаткові (№РН-655 від 10.10.2013, №РН-695 від 31.10.2013 №РН-744 від 06.12.2013, №РН-753 від 26.12.2013) та податкові (№16 від 08.10.2013, №57 від 30.10.2013, №24 від 20.11.2013, №32 від 27.11.2013, №35 від 29.11.2013, №16 від 19.12.2013, №24 від 20.12.2013) накладні, відповідно до яких проведення господарських операцій з передачі ТзОВ «Торговельна Гільдія» Товару - «Рельси-Р24 ГОСТ» - для ДП «Смогаторф» ДП «Рівнеторф» задокументовано на загальну суму 1 309 800.00 грн.

Перерахування грошових коштів від ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» на рахунок ТОВ «Торговельна Гільдія» документально підтверджується згідно наступних документів:

- згідно платіжного доручення №1027 від 08.10.2013 перераховано кошти в сумі 300000.00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1110 від 30.10.2013 перераховано кошти в сумі 300000.00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1194 від 20.11.2013 перераховано кошти в сумі 200000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1224 від 27.11.2013 перераховано кошти в сумі 100000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1228 від 29.11.2013 перераховано кошти в сумі 100000, 00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1317 від 19.12.2013 перераховано кошти в сумі 200000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №13 від 10.01.2013 перераховано кошти в сумі 109800,00 грн.

Крім того, у матеріалах справи міститься Договір надання послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом №08-10/13 від 08.10.2013. укладений між ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» (Замовник) та ПП «Політек» (Виконавець).

Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), складеними представниками Замовника - ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» - та Виконавця - ПП «Політек» - задокументовано, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) - «транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Ірдинь, Черкаська обл., - с. Майдан, Дубенський район», вартість виконаних робіт (послуг) становить:

7 000,00 грн. (з ПДВ) - акт №3 від 11.10.2013;

7 000, 00 грн. (з ПДВ) - акт №5 від 01.11.2013,

та «транспортно-експедиційні послуги за маршрутом м. Ірдинь, Черкаська обл., - смт. Смига, Дубенський район», вартість виконаних робіт (послуг) становить:

7 000,00 грн. (з ПДВ) - акт №7 від 09.12.2013;

8 500,00 грн. (з ПДВ) - акт №9 від 27.12.2013.

Проведення операцій з транспортування вантажу («рельс 8м») за період жовтень- грудень 2013 року задокументовано згідно товарно-транспортних накладних (а.с. 72-75).

Як встановлено судом, у податковому обліку ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» проведення господарських операцій з надання послуг з перевезення за маршрутом м.Ірдинь, с.Майдан задокументовано в податкових накладних:

- №19 від 08.10.2015 на суму 7000,00 грн. (в т.ч. ПДВ (1166,67 грн.);

- №26 від 30.10.2015 на суму 7000,00 грн. (в т.ч. ПДВ (1166,67 грн.),

з надання послуг з перевезення за маршрутом м.Ірдинь - смт. Смига задокументовано в податкових накладних:

- №33 від 09.12.2015 на суму 7000,00 грн. (в т.ч. ПДВ (1166,67 грн.);

- №36 від 26.10.2015 на суму 8500,00 грн. (в т.ч. ПДВ (1416,67 грн.).

Перерахування грошових коштів від ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» на рахунок ПП «Політек» документально підтверджується згідно наступних документів:

- згідно платіжного доручення №1028 від 08.10.2013 перераховано кошти в сумі 7000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1109 від 30.10.2013 перераховано кошти в сумі 7000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1266 від 09.12.2013 перераховано кошти в сумі 7000,00 грн.;

- згідно платіжного доручення №1357 від 26.12.2013 перераховано кошти в сумі 8500,00 грн..

В матеріалах справи також міститься Договір №5 від 02.09.2013 оренди об'єкта нерухомості укладений між ТзОВ «Торговельна Гільдія» (Орендар) та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» (Орендодавець), умовами якого передбачено, що «в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове платне користування об'єкт нерухомості, що визначений у цьому Договорі, ), та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.» (п. 1.1. Договору).

Згідно п.1.2 вищевказаного Договору «об'єкт, що орендується являє склад площею 533,2 кв.м, розміщений за адресою: вул. Лазо, 10, смт. Ірдинь, 19630, який знаходиться на балансі підприємства.»

Розмір орендної плати складає 1 000,00 (одна тисяча) грн. за місяць, (п.4.1 Договору), строк дії такого договору - до 31 грудня 2013 року (п.9.2 Договору).

При цьому, Актом прийому-передачі від 02.09.2013 до договору оренди нерухомості №5 від 02.09.2013 року задокументовано, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об'єкт нерухомості, що являє собою склад площею 533, 2 кв.м., розміщений за адресою: вул. Лазо. 10. смт. Ірдинь 19630. Приміщення передається в справному технічному стані, належному до експлуатації. Сторони не мають одна до одної ніяких претензій.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2013 до Договору оренди об'єкта нерухомості № 5 від 02.09.2013 продовжено дію Договору оренди об'єкта нерухомості №5 від 02.09.2013 до 31 грудня 2014 року.

Виконання ТОВ «Торговельна Гільдія» робіт (надання послуг) для ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» задокументовано згідно актів здачі-приймання робіт (надання послуг): №89 від 30.09.2013, №90 від 31.10.2013, №98 від 29.11.2013, №103 від 02.12.2013.

Судом береться до уваги наявна у матеріалах справи Угода про зарахування однорідних зустрічних вимог, укладена 14 травня 2014 року між ТОВ «Торговельна гільдія» (далі - Сторона 1) та ДП «Черкаситорф» ДП «Київторф» (далі - Сторона 2), відповідно до якої зазначено, що непогашене грошове зобов'язання Сторони 1 перед Стороною 2 в сумі 945 521, 92 грн., яке виникло в т.ч. за «Договором оренди об’єкта нерухомості №5 від 02 вересня -2013 року.

Надання Стороною 2 Стороні 1 в строкове платне користування я об'єкту нерухомості на суму 4 000.00 грн. (в т.ч. ПДВ 666,67 грн.) згідно з Договором оренди об'єкта нерухомості від 02 вересня 2013 року підтверджене Актом м здачі-приймання робіт №103 від 02.12.2013, №98 від 29.11.2013, №90 від 31.10.2012, №89 від 30.09.2013» з моменту підписання цієї угоди вважати відсутнім (а.с. 122-124).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-XIV від 16.07.1999 року (надалі - Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" факт здійснення господарських операцій фіксується первинними документами.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальну зміну майнового стану суб'єкта господарювання, яка фіксується шляхом складення контрагентами первинних документів.

Вимога щодо реальної зміни майнового стану суб'єкта господарювання кореспондує з положеннями розділів ІІІ, V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (надалі - Податковий кодекс України), якими встановлено порядок формування платниками податків валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств і податком на додану вартість.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, інших витрат, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку та витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 розділу ІІІ Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

В силу вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

В свою чергу, відповідно до пп. "а" п. 198.1 ст. 198 розділу V Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання товарно-матеріальних цінностей (електрообладнання) та послуг (автотранспортних) відсутні. Суд вважає, що підстави для виключення зі складу податкового кредиту товариства сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, відсутні, оскільки отримання такого товару за договорами купівлі-продажу не суперечить чинному законодавству, та є такими, що спрямовані на отримання доходів, а тому належать до господарської діяльності позивача в розумінні податкового законодавства.

Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, на думку суду, враховуючи вищенаведене, ДП «Смигаторф» ДП «Рівнеторф» мало необхідні підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 218 300,00 грн., в т.ч. за звітні періоди: жовтень 2013 року - в сумі 100 000,00 грн., листопад 2013 року - в сумі 66 666. 67 грн., грудень 2013 року - в сумі 51633,33 грн. на підставі поданих на дослідження податкових накладних.

Пунктом 44.2 статті 44 Податкового Кодексу України визначено, що «для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється і формування показників в податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту».

На час здійснення цих операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість

Суд зазначає, що надані до перевірки документи є первинними документами у розумінні ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ»№996-XIV та повністю підтверджують факти здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача в акті перевірки на факт здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами без мети настання реальних наслідків, суд вважає таким, що не заслуговує на увагу.

Стаття 234 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином.

В силу положень ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV, фіктивний правочин є оспорюваним, тобто таким, який може бути визнаний судом недійсним.

Враховуючи наведене, вчинення фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даного спору, судом не прийнято рішень про визнання недійсними правочинів позивача з його контрагентами.

Також, суд враховує результати проведеної у справі судової економічної експертизи, на вирішення якої було поставлено питання: Чи підтверджуються документально зазначене у акті позапланової виїзної документальної перевірки Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 20.02.2014 №76/НОМЕР_1 завищення податкового кредиту ОСОБА_3 підприємства "Смигаторф" Державного підприємства "Рівнеторф" на загальну суму 220000,00грн., в тому числі по звітних періодах: за жовтень 2013 року в сумі 100000,00грн., за листопад 2013 року в сумі 66666,67грн., за грудень 2013 року в сумі 53333,33грн. та донарахування до сплати податку на додану вартість в розмірі 220000,00грн.?

Висновком №7278 судової економічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз встановлено, що дослідженням поданих документів експертом не підтверджується документально зазначене в акті позапланової виїзної документальної перевірки Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненський області від 20.02.2014 №76/НОМЕР_1 завищення податкового кредиту ОСОБА_3 підприємства «Смигаторф» Державного підприємстства «Рівнеторф» на загальну суму 220000,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за жовтень 2013 року в сумі 100 000 грн., за листопад 2013 року в сумі 66666 67 грн. за грудень 2013 року в сумі 53 333, 33 грн. та донарахування до сплати податку на додану вартість в розмірі 220000,00 грн.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року №3477-IV, є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі "Інтерсплав проти України").

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач заперечуючи проти позову, правомірність спірного податкового повідомлення-рішення не довів.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених частиною другою статті 162 КАС України, тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000282200 від 11.03.2014

Судові витрати присуджуються на користь позивача відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області №0000282200 від 11.03.2014.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 підприємства "Смигаторф" Державного підприємства "Рівнеторф" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 487, 20 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жуковська Л.А.