Рішення

від 18.09.2009 по справі 20/147-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/147-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"18" вересня 2009 р.                                                                          Справа № 20/147-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Аква»

до Державного підприємства «Підсобне господарство Служби безпеки України»

про стягнення 2754,81 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: Сіленко А.О., довір. № 22/07-1ю від 22.07.2009 р.

від відповідача: не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений

належним чином

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Аква»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства «Підсобне господарство Служби безпеки України»(далі - відповідач) про стягнення 2754,81 грн. заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 27.12.2007 р. з ДП «Підсобне господарство Служби безпеки України»договору поставки продукції № 55/12-07, згідно якого ТОВ «Євро-Аква»зобов'язувалося поставити покупцю товар, а відповідач –прийняти та оплатити його.

Згідно умов договору позивач здійснив поставку товару відповідачеві на загальну суму 2460,38 грн., який покупцем не був сплачений, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 2460,38 грн. основного боргу, 294,43 грн. пені, а також відшкодувати 102,00 грн. державного мита та 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.          

07.08.2009 р. позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 07.08.2009 р. не з'явився.

У судовому засіданні 28.08.2009 р. відповідач заперечував проти позову, посилаючись на неналежне підтвердження позивачем отримання товару відповідачем.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.08.2009 р. відповідача було зобов'язано надати суду письмові пояснення щодо фактів отримання/неотримання товару від позивача за накладними ТТН № 3035-2и від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн., ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн.; письмові пояснення з документальним обґрунтуванням (в оригіналах - для огляду, в належним чином засвідчених копіях –для залучення до матеріалів справи) щодо форми печатки, якою має посвідчуватись отримання товарів від постачальників; письмові пояснення щодо порядку отримання товарів магазинами відповідача (хто уповноважений підписувати накладні, які мають бути печатки тощо) та відповідні накази, інструкції, організаційно-розпорядчі документи на підтвердження встановлення такого порядку.

18.09.2009 р. до господарського суду Київської області ДП «Підсобне господарство Служби безпеки України»було подано пояснення, в якому відповідач зазначив, що відповідно до пп. 3.3.7 розділу 3.3 «Опис печаток і штампів»Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умов і правил провадження діяльності з відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ України 11.01.1999 №17 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 р. за № 264/3557, на печатках і штампах повинен зазначатись ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи або ідентифікаційний номер фізичної особи. Зважаючи на те, що надані позивачем в якості доказів поставки товару товарні накладні не підписані, за твердженням відповідача, належними особами, а підписи скріплено неналежними печатками відповідача, зазначені докази, на думку останнього, є неналежними.

Позивач у судовому засіданні 18.09.2009 р. позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання 18.09.2009 р. не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, вимоги ухвали суду від 28.08.2009 р. в частині надання письмових пояснень щодо фактів отримання/неотримання товару від позивача за накладними ТТН № 3035-2и від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн., ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн.; щодо форми печатки, якою має посвідчуватись отримання товарів від постачальників; щодо порядку отримання товарів магазинами відповідача (хто уповноважений підписувати накладні, які мають бути печатки тощо) та відповідних наказів, інструкцій, організаційно-розпорядчих документів на підтвердження встановлення такого порядку не виконав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 18.09.2009 р. за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

27.12.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Аква»(постачальник) та Державним підприємством «Підсобне господарство Служби безпеки України»(покупець) було укладено договір поставки продукції № 55/12-07, відповідно до п. 1.1 якого постачальник продає, а покупець купує та оплачує на умовах та у порядку, визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від постачальника до покупця.

Згідно з п. 1.3 договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

У відповідності з п. 3.2 договору загальна сума цього договору відповідає загальній сумі всіх накладних на підставі яких здійснюється постачання товару, відповідно до умов договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару протягом 21 календарного дня з моменту її передачі.

Відповідно до п. 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

Позивач наголошує, що на виконання умов вказаного договору поставки продукції № 055/12-07 від 27.12.2007 р. ТОВ «Євро-Аква»було передано ДП «Підсобне господарство Служби безпеки України»товар на загальну суму 2460,38 грн., що підтверджується видатковими накладними ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн., ТТН № 3035-2И від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн.

Проте відповідач за поставлений товар не розрахувався з позивачем у встановлений строк.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Суд враховує, що у засіданні суду 28.08.2009 р. представник відповідача не заперечував факту отримання товару, а ставив його під сумнів у зв'язку з неналежним, на його думку, оформленням цього факту з огляду на скріплення підпису на видатковій накладній печаткою неналежного, за твердженням відповідача, виду.

У зв'язку з наведеними міркуваннями відповідача, висловленими у засіданні суду 28.08.2009 р., суд зобов'язав підприємство надати письмові пояснення щодо фактів отримання/неотримання товару від позивача за накладними ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн., ТТН № 3035-2И від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн.; письмові пояснення з документальним обґрунтуванням щодо форми печатки, якою має посвідчуватись отримання товарів від постачальників; письмові пояснення щодо порядку отримання товарів магазинами відповідача (хто уповноважений підписувати накладні, які мають бути печатки тощо) та відповідні організаційно-розпорядчі документи на підтвердження встановлення такого порядку.

Наведені вимоги ухвали суду відповідачем виконано не було, мотивованого відзиву за змістом позовних вимог не надано, у зв'язку з чим підстави вважати спростованим відповідачем факт отримання ним товару, поставленого позивачем за видатковими накладними ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн., ТТН № 3035-2И від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн., підписаними представниками сторін, відсутні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 2460,38 грн. підлягають задоволенню.

Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п. 5.3 договору поставки продукції № 055/12-07 від 27.12.2007 р.

Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 5.3 договору у випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості партії товару за кожний день прострочення платежу.

З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 294,43 грн. згідно видаткових накладних ТТН № 1/9641 1975 від 19.02.2008 р. на суму 701,78 грн. у сумі 83,98 грн., ТТН № 3035-2И від 19.02.2008 р. на суму 1758,60 грн. у сумі 210,45 грн., який є арифметично вірним та підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог ТОВ «Євро-Аква»у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд  

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Підсобне господарство Служби безпеки України»(08633, Київська обл., Васильківський р-н, с. Мархалівка, код 20001349) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Аква»(01001, м. Київ, вул. Софіївська, 10-А, код 35333056) –2460 (дві тисячі чотириста шістдесят) грн. 38 коп. основного боргу, 294 (двісті дев'яносто чотири) грн. 43 коп. пені, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 315 (триста п'ятнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

  Дата підписання рішення – 23.09.2009 р.