Постанова

від 24.09.2009 по справі 29/224-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/224-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2009 р.                                                          Справа № 29/224-09   

Колегія суддів у складі:

головуючого судді –Пушай В.І., суддів –Барбашової С.В., Плужник О.В.

                                               при секретарі – Голозубової О.І.

за участю представників сторін:

позивача –Гончаренко О.Л., Сидоренко С.І.

відповідача –Захарова П.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача за первісним позовом вх. № 2457Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.09 р. по справі № 29/224-09

за позовом - ТОВ "Фірма "Авіатехсервіс", м. Київ

до - АТ "Флас", м. Харків

про  стягнення 406752,03 грн.

та за зустрічним позовом - АТ "Флас", м. Харків

до - ТОВ "Фірма "Авіатехсервіс", м. Київ

про розірвання договору, -

встановила:

       Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за договором поставки №60/П від 24.04.2008 р. у розмірі 301499,94 грн., пеню - 50398,76 грн., інфляційні - 46408,69 грн., 8444,64 грн. як три відсотки річних, всього - 406752,03 грн. Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник відповідача 24.06.2009 р. надав через канцелярію суду зустрічний позов, в якому просить суд розірвати договір поставки від 24.04.2008 р. №60/п, що було укладено між позивачем та відповідачем.

     Відповідач 03.07.2009 р. надав уточнений зустрічний позов, в якому просить суд  розірвати договір поставки від 24.04.2008р. №60/п, що було укладено між позивачем та відповідачем; визначити наслідки розірвання договору поставки від 24 квітня 2008 року №60/п, що було укладено між позивачем та відповідачем, постановивши рішення яким стягнути з ТОВ "Фірма "Авітехсервіс" на користь АТ "ФЛАС" 1250870,06 грн.; зобов'язати АТ "ФЛАС" повернути ТОВ "Фірма "Авітехсервіс" баштовий кран R54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану отримані за договором поставки від 24 квітня 2008 року №60/п; судові витрати покласти на відповідача.

        Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.09 р. по справі № 29/224-09 (суддя Тихий П.В.) в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “АВІАТЕХСЕРВІС” відмовлено повністю. Зустрічний позов Акціонерного товариства “ФЛАС” задоволено повністю. Розірвано договір поставки від 24.04.2008р. №60/п, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “АВІАТЕХСЕРВІС”, м. Київ та Акціонерним товариством “ФЛАС” м. Харків. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “АВІАТЕХСЕРВІС” на користь Акціонерного товариства “ФЛАС” - 1250870,06 грн., 85,00 гривень витрат по оплаті державного мита та 312,50 гривень витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. Зобов'язано Акціонерне товариство "ФЛАС" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Авіатехсервіс" баштовий кран Р54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану отримані за договором поставки від 24 квітня 2008 року №60/п.

В обґрунтування винесеного рішення суд першої інстанції послався на те, що 24 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №60/П (далі - Договір) за яким позивач зобов'язувався поставити баштовий кран Р54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити їх.

    Відповідно до п. 4.6. Договору розрахунки між позивачем та відповідачем мали здійснюватись наступним чином :

        4.6.1.сума у розмірі 150 000,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20 %) - протягом З (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

      4.6.2.сума у розмірі 801 185,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20 %) - протягом трьох банківських днів з дати надання Постачальником копії коносаменту з відміткою транспортної компанії про завантаження Товару на борт судна в порту відправлення.

      4.6.3. сума у розмірі 601 185,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20%) - протягом трьох банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на Товар.

      4.6.4. Сума у розмірі 50 000,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20%) - протягом трьох банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін Акта здачі-приймання робіт з монтажу та налагодження Товару.

        На момент розгляду справи відповідач перерахував позивачу суму у розмірі 1300870, 06 грн.

       20.05.2005 року між відповідачем та ТОВ “ХАРКІВЖИТЛО” укладено договір підряду на будівництво №20/5, відповідно до умов якого відповідач мав збудувати і здати житловий будинок з адміністративними, торгівельним та офісними приміщеннями, вбудованими та прибудованими приміщенням, підземним та надземними паркінгами, розташований у м. Харкові, вул. Полтавський шлях, 144.

    15.02.09 р. ТОВ “ХАРКІВЖИТЛО” звернулося до відповідача з листом в якому повідомило, що у зв'язку з відсутністю фінансування та попиту на житло, фінансування призупинено у зв'язку з чим зобов'язало відповідача припинити будівельні роботи на невизначений час.

      04 березня 2005 року між ТОВ “ЮКБ” та відповідачем укладено договір підряду на будівництво №04-1/03/05 відповідно до якого відповідач зобов'язувався збудувати і здати ТОВ “ЮКБ” житловий будинок з адміністративними, торгівельними та офісними приміщеннями, підземним та надземним паркінгами, розташований у м. Харкові, вул. Серпова, 4.

       10.02.2008р. ТОВ “ЮКБ” та відповідачем укладено попередній договір відповідно до якого сторони зобов'язувались у строк до 10.02.09 року укласти договір підряду на будівництва другої черги житлових будинків, що будуть розташовані у м. Харкові, вул. Серпова, 4.

10.02.2009р. ТОВ “ЮКБ” листом повідомило про свою відмову від укладення договору підряду на будівництва другої черги житлових будинків що будуть розташовані у м. Харкові, вул. Серпова, 4 у зв'язку з кризою у будівельній галузі та відсутністю попиту на квартири.

23.03.08 р. між ТОВ “Інвестиційний центр Харківбудкомплекс” та відповідачем укладено договір підряду б/н на будівництво багатоповерхового житлового комплексу за адресою м. Харків, вул. Велика кільцева.

       Листом від 30.04.09 року ТОВ “Інвестиційний центр Харківбудкомплекс” повідомило відповідача про свою неспроможність виконати укладений договір.

Рішенням сесії Харківської міської ради №85/09 від 29.04.2009 року земельну ділянку належну ТОВ “Інвестиційний центр Харківбудкомплекс” було передано ОК “ЖБК “Південний горизонт”.

Відповідно до п.2 протоколу №3 загальний зборів акціонерів відповідача від 20.04.08 року загальними зборами було схвалено рішення про необхідність придбання баштового крану у зв'язку з необхідністю придбання додаткового будівельного обладнання що необхідне для здійснення будівельних робіт за замовленням ТОВ “ЮКБ”, ТОВ “Харківжитло” та ТОВ “Інвестиційний центр Харківбудкомплекс”.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Договору оренди №6 від 23.02.2007 року, який було укладено між відповідачем та ТОВ “Девелопмент Груп Україна”, відповідач мав на момент укладення договору та має на момент розгляду справи крім придбаного за спірним Договором інші баштові крани.

Як вказує відповідач, у разі якщо він міг би передбачити таку істотну зміну обставин, а саме істотне зменшення обсягів будівництва, він не укладав би спірний Договір.

Оскільки відповідно до наданих суду доказів відповідач придбав баштовий кран Р54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану з метою розширення об'ємів будівництва, обґрунтовано розраховуючи на укладені договори генерального підряду, відповідач на момент укладення спірного Договору не міг передбачити істотної зміни обставин.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України, зокрема частини 1, у разі істотної зміни обставини, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не укладали б договір або укладали б його на інших умовах.

За приписом статті 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Суд першої інстанції визнав доведеним істотну зміну обставин яка виразилась у значному зменшенні обсягів замовлень на будівництво в Відповідача, яке призвело до відсутності необхідності у новому баштовому крані, тобто виконання за спірним договором втратило для відповідача будь-яку цінність.

Як зазначає суд першої інстанції в своєму рішенні, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, суд вважає доведеним наявність одночасно всіх вище перелічених умов, розірвання договору.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин, недотримання позивачем за зустрічним позовом вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача за зустрічним позовом права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача за зустрічним позовом про розірвання оспорюваного договору.

Таким чином, на думку суду першої інстанції, відповідач має підстави вимагати розірвання договору поставки від 24.04.2008р. №60/п, що було укладено між позивачем та відповідачем.

Згідно з ч. 3 статті 652 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Відповідно ч.2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фірма "Авіатехсервіс".

Як зазначає суд першої інстанції в своєму рішенні, зважаючи на той факт що баштовий кран Р54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану необхідні були відповідачу для розширення будівництва, та втратили на час розгляду справи цінність, беручи до уваги що основним видом діяльності позивача є саме оптова торгівля машинами та устаткуванням, суд вважає справедливим запропонований відповідачем розподіл витрат пов'язаних з виконанням Договору.

      Зважаючи на викладене вище, суд першої інстанції визнав зустрічні позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

    Позивач за первісним позовом з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати, та прийняти нове, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні рішення були порушені норми матеріального та процесуального права.

      Як зазначає у своїй скарзі позивач за первісним позовом, суд першої інстанції без належних та достатніх доказів встановив наявність існування одночасно всіх підстав, викладених у ч.2 ст. 652 ЦК України. Як наслідок, судом прийняте незаконне та необґрунтоване рішення про розірвання договору поставки у зв'язку із істотною зміною обставин, повернення АТ „Флас" отриманого за договором поставки майна ТОВ „Фірма „Авіатехсервіс", та стягнення з ТОВ „Фірма „Авіатехсервіс" одного мільйону двісті п'ятдесят тисяч вісімсот сімдесят гривень 06 коп.

Відповідач вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

       Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з наступних підстав.

     Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції 24 квітня 2008 р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №60/П (далі - Договір) за яким позивач зобов'язувався поставити баштовий кран Р54/16 та 8 комплектів секцій для нарощування висоти крану, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити їх.

   Відповідно до п. 4.6. Договору розрахунки між позивачем та відповідачем мали здійснюватись наступним чином :

4.6.1.сума у розмірі 150 000,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20 %) - протягом З (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.

4.6.2.сума у розмірі 801 185,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20 %) - протягом трьох банківських днів з дати надання Постачальником копії коносаменту з відміткою транспортної компанії про завантаження Товару на борт судна в порту відправлення.

4.6.3.сума у розмірі 601 185,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20%) - протягом трьох банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками Сторін видаткової накладної на Товар.

4.6.4.Сума у розмірі 50 000,00 гривень (в тому числі ПДВ - 20%) - протягом трьох банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання робіт з монтажу та налагодження Товару.

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі.

На момент розгляду справи відповідач перерахував позивачу суму у розмірі 1300870, 06 грн.

Відповідачем не було сплачено 251499,94 грн. згідно п.4.6.3 Договору та 50000,00 грн. згідно п.4.6.4 Договору. Загальна сума заборгованості на час розгляду справи судом першої інстанції складала 301499,94 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

      Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається, а зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

       Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В даному випадку саме відповідач за первісним позовом повинен був довести суду та надати відповідні докази в обґрунтування застосування ст. 652 Цивільного кодексу України та розірвання укладеного сторонами договору. Жодних обґрунтованих доказів відповідач не надав.

     Навпаки, як вбачається з матеріалів справи, в тому числі з акту прийому-передачі виконаних робіт №СН 0000055 від 31.10.2008 року, баштовий кран  змонтований та використовується  відповідачем на його будівельному майданчику до теперішнього часу, чого не заперечував представник відповідача як у засіданні суду першої інстанції так і у засіданні судової колегії.

     На підставі викладеного посилання відповідача та суду першої інстанції на ст.652 Цивільного кодексу України, як підставу для розірвання укладеного сторонами договору необґрунтовані та протирічать як вимогам чинного законодавства так і наданим до справи доказам.  

        Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України:

    1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

       2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

   Сума боргу відповідача за первісним позовом, пені (згідно п.8.3.1 Договору), інфляційних та річних підтверджена наданими до справи доказами та розрахунком, тому позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню.

     На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2009 р. по справі №29/224-09 прийнято без урахування фактичних обставин справи, в порушення діючого законодавства, тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

       Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України ст.ст. 525, 526, 625, 652 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99, 100, 101, п.п. 3,4 ст.104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                           постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити. Рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2009 р. по справі № 29/224-09 скасувати та прийняти нове. Первісний позов задовольнити. Стягнути з Акціонерного товариства “ФЛАС” (61022, м. Харків, майдан Свободи, 5, офіс 118, код 22684950, р/р 26005820002681 у Київському відділенні ХОФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ФІРМА “АВІАТЕХСЕРВІС” (03124, м. Київ, бул. І. Лепсе, 8, код 33234653, р/р 26004038470 у ВАТ “Банк “Український капітал”, МФО 320371) –301499,94 грн. боргу; 50389,76 грн. пені; 46408,69 грн. інфляційних втрат; 8444,64 грн. –3% річних; 4067,53 грн. держмита за подання позову; 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; 2033,77 грн. держмита за подання апеляційної скарги. Наказ доручити видати господарському суду Харківської області. В задоволенні зустрічного позову відмовити.

Головуючий суддя                                                    Пушай В.І.

                        судді                                                     Барбашова С.В.

                                                                                       Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 24.09.2009 року