Постанова

від 22.09.2009 по справі 34/189-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/189-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2009 року                                    Справа №  34/189-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:             Джихур О.В., Лисенко О.М. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження від 21.09.2009р. № 683)

при секретарі: Ковзикові В.Ю.

за участю представників сторін:  

позивача –  Вельма Валентин Олександрович, довіреність № б/н  від 22.04.09;

відповідача –Ревкова Ірина Вікторівна, довіреність № 1  від 16.06.09;

розглянувши у відкритому судовому засіданні          апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  23.07.2009 року                                    

у справі №  34/189-09                            

за позовом  закритого акціонерного товариств “НГК Промислові системи”, Київська область, м.Ірпінь

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз”, м.Дніпропетровськ

про  стягнення 165 639 грн. 47 коп.  

          За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                             

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2009р. (суддя Примак С.А.) по справі № 34/189-09 за позовом закритого акціонерного товариств “НГК Промислові системи”, Київська область, м.Ірпінь (далі –ЗАТ “НГК Промислові системи”) до товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз”, м.Дніпропетровськ (далі –ТОВ “ВО “Агро-Пром-Союз”) про стягнення 165 639 грн. позов було задоволено та стягнено з відповідача на користь позивача 127 194,50 грн. основного боргу, 21 016,53 грн. пені, 14 801,39 грн. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 2627,05 грн. –3% річних, 1656,39 грн. витрат по держмиту, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; повернуто з державного бюджету позивачу 143,61 грн. зайво сплаченого мита; розстрочено виконання рішення на 4 місяці з щомісячними платежами в сумі 41409,86 грн. кожний.

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого товару.

          Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду, його оскаржує в апеляційному порядку відповідач по справі –ТОВ “ВО “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ, просить рішення господарського суду змінити та розстрочити його виконання, посилається на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема:

          - господарським судом не повністю задоволено клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення, оскільки замість 9 місяців рішення роззстрочено тільки на 4 місяці;

          - господарським судом була невірно розрахована сума боргу; з відповідача на користь позивача необґрунтовано було стягнено 20395,20 грн., оскільки відповідачем був повернутий позивачу неякісний товар (станок) на суму 15 586,00 грн., який був оплачений в повному обсязі та поставлений позивачем дорожчий станок на суму 20395,20 грн., тому несплаченими залишились 4 809,20 грн.;

          - також господарським судом неправомірно розглянуті в цьому позовному провадженні та включені до суми боргу позадоговірні поставки на суму 7604,30 грн.

          У відзиві на апеляційну скаргу позивач по справі –ЗАТ “НГК Промислові системи” м.Ірпінь Київської області проти задоволення апеляційної скарги заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного судового рішення вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

          Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід змінити на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України, виходячи з наступних підстав.

24.01.2008р. між ЗАТ “НГК Промислові системи” м.Ірпінь Київської області (“постачальник” за договором, позивач по справі) та ТОВ “ВО “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ (“покупець” за договором, відповідач по справі, скаржник) було укладено договір № 001/240108/НГК-ПС, відповідно до якого “постачальник” зобов'язався поставити, а “покупець” зобов'язався прийняти та оплатити обладнання та комплектуючі (далі –товар, як вказано в договорі) на умовах цього договору; відомості про найменування товару, кількість, ціну та строки вказуються в додатках до договору, які є його невід'ємною частиною (п.1.1 р.1 договору (а.с.9-13)). Як свідчать пояснення сторін, продукція є предметом поставки за вказаним договором, є продукцією імпортного виробництва.

Розділом 2 договору № 001/240108/НГК-ПС сторони передбачили, що товар відвантажується зі складу “постачальника” за попередньо узгодженим замовленням; “постачальник” зобов'язується поставити “покупцеві” товар в термін, визначений в додатках до договору, який обраховується з дня виконання “покупцем” умов оплати до дня отримання повідомлення про готовність товару до відвантаження; відвантаження товару “постачальником” здійснюється за попереднім повідомленням “покупця” факсом про готовність товару до відвантаження.

Пунктом 3.4 р.3 договору сторони передбачили, що якщо в період гарантії будуть знайдені дефекти або невідповідності товару специфікації до договору “постачальник” за свій рахунок здійснює ремонт або заміну забракованого товару новим протягом 10 робочих днів з моменту надходження забракованого товару на склад “постачальника”.

Пунктами 5.2, 5.3 р.5 договору сторони передбачили, що оплата товару узгоджується в додатку до договору та здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок “постачальника”.

Пунктом 5.4 р.5 договору сторони визначили, що в разі порушення “покупцем” умов оплати згідно п.5.2 договору “постачальник” не несе відповідальності за дотримання термінів поставки товару, вказаних в додатках до договору і може змінити ціни.  

Пунктом 7.6 р.7 договору сторони передбачили майнову відповідальність “покупця” за прострочення платежу у вигляді пені в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, за умови, що розмір такого штрафу не повинен перевищувати 5% від вартості кожної одиниці товару, відносно якої були порушені терміни платежу.

Розділом 11 сторони визначили строк дії договору –до 31.12.2008р. (п.11.2 договору).

До договору сторони узгодили та підписали додатки, якими передбачили кожний вид продукції окремо, що належить поставити в межах договору № 001/240108/НГК-ПС та умови оплати кожної поставки:

- № 1  від 24.01.2008р. на суму 15 586 грн.(а.с.14); платіж здійснюється шляхом перерахування 30% авансом протягом 2 банківських  днів з моменту отримання покупцем по факсу або іншим шляхом рахунку на оплату; 70% - після повідомлення про перетин кордону з Україною;

- № 2 від 04.04.2008р. на суму 6 212,40 грн. (а.с.15); платіж здійснюється шляхом перерахування 50% авансом протягом 2 банківських  днів з моменту отримання покупцем по факсу або іншим шляхом рахунку на оплату; 50% - після повідомлення про перетин кордону з Україною;

- № 3 від 05.05.2008р. на суму 152 377 грн. 80 коп. з графіком погашення заборгованості частинами (а.с.16-17); платіж здійснюється шляхом перерахування 10% авансом протягом 2 банківських  днів з моменту отримання покупцем по факсу або іншим шляхом рахунку на оплату; решта заборгованості в сумі 137 140,02 грн. сплачується згідно таблиці №1 до додатку № 3 від 05.05.2008р., яка є невід'ємною частиною договору поставки;

- № 4 від 19.05.2008р., яким передбачили проведення пусконалагоджувальних та навчальних робіт спеціалістами “продавця”, підписання акту прийняття обладнання в експлуатацію.

Докази, підтверджуючи факт розірвання договору № 001/240108/НГК-ПС, додатків до нього в встановленому законом порядку, визнання їх недійсними повністю або в будь-якій частині відсутні в матеріалах справи, не надавались жодною із сторін відповідно до ст.ст.33, 35 ГПК України судам обох інстанцій.

На виконання умов договору № 001/240108/НГК-ПС позивачем було відвантажено відповідачеві товар по наступним накладним:

- 19.05.2008р. по видатковій накладній № 3 (довіреність серії ЯОЯ № 099401 від 19.05.2008р.) на суму 123 699 грн. 00 коп. (а.с.25-26); на оплату якої було оформлено рахунок № ТПСз000602 від 12.05.2008р. (а.с.21), який отримано та сплачено відповідачем  частково 14.05.2008р., 16.09.2008р., 25.09.2008р. (а.с.37-39);

- 19.05.2008р. по видатковій накладній № 534 (довіреність серії ЯОЯ № 099402 від 19.05.2008р.) на суму 15 586 грн. 00 коп. (а.с.27-28); на оплату якої було оформлено рахунок № ТПСз0000080 від 24.01.2008р. (а.с.19), який отримано та сплачено відповідачем  повністю 12.02.2008р., 18.04.2008р. (а.с.35-36);

- 19.05.2008р. по видатковій накладній № 533 (довіреність серії ЯОЯ № 099402 від 19.05.2008р.) на суму 6 212 грн. 40 коп. (а.с.28-29); на оплату якої було оформлено рахунок № ТПСз0000478 від 14.04.2008р. (а.с.20), який отримано та несплачено відповідачем;

- 06.08.2008р. по видатковій накладній № 898 (довіреність серії ЯОЯ № 099444 від 01.08.2008р.) на суму 28 678 грн. 80 коп. (а.с.33-34); на оплату якої було оформлено рахунок № ТПСз000602 від 12.05.2008р. (а.с.21), який отримано та сплачено відповідачем  частково 14.05.2008р., 16.09.2008р., 25.09.2008р. (а.с.37-39);

всього на суму 174 176 грн. 20 коп.

Протягом лютого-вересня 2008 року відповідачем з посиланням на вищевказані рахунки позивача було здійснено оплату вартості поставленої продукції за договором № 001/240108/НГК-ПС на суму 54 586 грн. 00 коп. (а.с.35-39) та повернуто відповідачем позивачу товару на суму 15 586 грн. (а.с.89-90), на прийняття якого позивач погодився. Таким чином, сума основної заборгованості за договором № 001/240108/НГК-ПС становить 104004 грн. 20 коп.

01.10.2008р. між сторонами було оформлено та підписано акт звірки взаєморозрахунків (а.с.69). З боку скаржника зазначений акт звірки підписано та скріплено печаткою без будь-яких зауважень та відповідачем визначена заборгованість останнього перед позивачем в сумі 140 194 грн. 50 коп.  

Оскільки продукція по договору поставлена на підставі вищенаведених накладних та довіреностей, прийнята відповідачем, актом звірки від 01.10.2008р. відповідач визнав свій борг перед позивачем в сумі 140 194 грн. 50 коп., то відсутні підстави вважати, що обов'язок по оплаті продукції, поставленої по додаткам №№ 1, 2 не настав через відсутність доказів повідомлення про перетин кордону з Україною.

Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України  з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1, 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.    

Статтею 692 ЦК України встановлено обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.   

Частиною 2 ст.625 ЦК України передбачено, що  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, оплата неустойки (ст.611 ЦК України).

Частиною 3 ст.549 ЦК України регламентовано, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також поза межами вищевказаного договору позивачем відповідачу було поставлено товар по наступним накладним:

- 29.02.2008р. по видатковій накладній № 181 (довіреність серії ЯНФ № 798157 від 29.02.2008р.) на суму 187 грн. 20 коп. (а.с.23-24);

- 24.07.2008р. по видатковій накладній № 823 (довіреність серії ЯОЯ № 099440 від 24.07.2008р.) на суму 21 грн. 90 коп. (а.с.30-31);

- 06.08.2008р. по видатковій накладній № 897 (довіреність серії ЯОЯ № 099444 від 01.08.2009р.) на суму 20 395 грн. 20 коп. (а.с.32-33) на оплату якої було оформлено рахунок № 1130 від 01.08.2008р. (а.с.22), який отримано та сплачено відповідачем частково 07.05.2009р., 15.05.2009р. (а.с.97-98).

24.04.2009р. листом № 51 позивач звернувся до відповідача за адресою, вказаною в договорі, в порядку ст.530 ЦК України з вимогою про оплату товару за видатковою накладною № 533 від 19.05.2008р. на суму 6212,40 грн. та товару поставленого поза межами договору на суму 20 604,30 грн. Зазначену вимогу було направлено відповідачеві, що підтверджується поштовим описом від 28.04.2009р. (а.с.43-44), а також поштовим повідомленням від 07.05.2009р., 26.05.2009р. (а.с.125, 126). Додаткові докази (а.с.125-126) приймаються апеляційним господарським судом без обмежень, встановлених ст.101 ГПК України (п.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002р. № 04-5/366 (зі змінами та доповненнями)), як такі, що подані на обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу.

З урахуванням часткових оплат, проведених відповідачем 07.05.2009р. та 15.05.2009р. (а.с.97-98) на суми 10 000 грн. та 3 000 грн. (відповідно), сума боргу за позадоговірну поставку склала 7 604 грн. 30 коп.

Частинами 1, 2 ст.509 ЦК України регламентовано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання, зокрема, виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

У відповідності до ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки форма такої вимоги законом не регламентована, то кредитор може звернутись до боржника з вимогою в порядку ч.2 ст.530 ЦК України в будь-який спосіб, тобто, як шляхом направлення рахунку, листа, претензії, телеграми тощо. Отже, таку вимогу і було заявлено листом № 51 від 24.04.2009р. (а.с.43-44).

Докази, підтверджуючи факт оплати 111 608 грн. 50 коп. (104 004 грн. 20 коп. + 7604 грн. 30 коп.) відсутні в матеріалах справи, не надавались відповідачем судам обох інстанцій відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України.

За цих обставин позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в сумі 111 608 грн. 50 коп.

Оскільки факт прострочення в оплаті 11 608 грн. 50 коп. мав місце, то позовні вимоги в частині стягнення суми боргу з урахуванням індексу інфляції підлягають задоволенню в сумі 14 361 грн. 60 коп. (за період з червня 2008 року по квітень 2009 року); в частині стягнення 3% річних, то їх слід задовольнити в сумі 2604 грн. 61 коп. (за період з 01.06.2008р. за 199 днів прострочення, з урахуванням часткових оплат та їх дат).

Щодо стягнення пені на підставі договору (п.7.6 р.7) та на підставі ст.ст.549-551 ЦК України, ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р., то апеляційний господарський суд вважає, що зазначені вимоги слід задовольнити в сумі 13 136 грн. 16 коп. (за період з 21.11.2008р., за 179 днів від уми боргу 111 608 грн. 50 коп., виходячи із подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення), в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, враховуючи вищевикладене.

Клопотання скаржника про надання розстрочки строком на 9 місяців суд апеляційної інстанції не вважає таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.121 ГПК України розстрочка надається при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, та це є правом, а не обов'язком суду.

Жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України скаржником не підтверджена вищезазначена винятковість випадку, що спричинила звернення відповідача з заявою про надання відстрочки.

Посилання на господарську діяльність в умовах мирової фінансової кризи не можуть бути такою підставою, оскільки мають об'єктивний характер для обох сторін, зокрема, і позивача.

Крім цього, колегія суддів зазначає, що ст.121 ГПК України не обмежує сторін процесу кількістю звернень до суду з заявами про надання розстрочення з наданням належних доказів обґрунтування причин винятковості випадку, що зумовлює необхідність розстрочення судового рішення.

Посилання скаржника на невірне зазначення назви відповідача, порушення норм процесуального права не приймаються в числу ч.2 ст.104, ст.89 ГПК України.

Посилання скаржника на те, що строк виконання обов'язку по оплаті відповідачем не наступив не приймаються, оскільки: по-перше, довіреності відповідача на отримання товару, виписки банку про часткові оплати містять посилання на рахунки-фактури, тобто вони були в наявності у відповідача (а.с.24, 26, 28, 31, 33, 35-40), а рахунки на оплату є по суті вимогою в розумінні ч.2 ст.530 ЦК України; по-друге, 01.10.2008р. скаржником був підписаний та завірений печаткою акт звірки (а.с.69), де визначена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 140 194 грн. 50 коп., тобто відповідач фактично погодився з тим, що обов'язок по оплаті вартості поставленої продукції виник.   

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

          Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.07.2009р. по справі № 34/189-09 –змінити.

          Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ –задовольнити частково.

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ на користь закритого акціонерного товариств “НГК Промислові системи”, м.Ірпінь Київської області  111 608 грн. 50 коп. основного боргу, 13 136 грн. 16 коп. пені, 14 361 грн. 60 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції, 2604 грн. 61 коп. річних, 1417 грн. 10 коп. витрат по держмиту, 267 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 708 грн. 55 коп. витрат по держмиту за подачу апеляційної скарги.

          В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

          В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничого об'єднання “Агро-Пром-Союз” м.Дніпропетровськ про надання розстрочки –відмовити.

          Видачу відповідних наказів згідно зі ст.ст.116-118 ГПК України доручити господарському суду Дніпропетровської області.  

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд в місячний строк.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Судді                                                                                                               О.В. Джихур

                                                                                                    О.М.Лисенко