Рішення

від 23.07.2015 по справі 910/14623/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2015Справа №910/14623/14 За позовом прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

До Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивача Комунальне підприємство Міжнародний Аеропорт "«Київ"

про стягнення 30 398,18 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про зобов'язання зарахувати заборгованість.

Суддя Борисенко І.І.

Представники :

від прокуратури Колодяжна А.В. за пос.;

від позивача Кошман А.С. за дов.;

від відповідача Ємельянов В.Б. за дов.;

від третьої особи 1 Капаклі З.В. за дов.

від третьої особи 2 Світельльський С.В. за дов.

Обставини справи :

Прокурор Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по м. Києву звернувся до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви РВ ФДМУ по м. Києву про збільшення розміру позовних вимог) до ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 50 321,18 грн., пені в розмірі 3 249,94 грн., збитків від інфляції в розмірі 2 741,68 грн., штрафу в розмірі 1 509,63 грн., мотивуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 29.10.2007р. №3923., щодо сплати орендних платежів.

Ухвалою від 29.09.2014 господарський суд міста Києва прийняв до розгляду зустрічну позовну заяву ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" до РВ ФДМ України по м. Києву про зобов'язання позивача за первісним позовом зарахувати в рахунок заборгованості з орендної плати з урахуванням штрафу та пені, а також в рахунок наступних платежів за оренду державного майна відповідно до п. 3.10 договору оренди від 29.10.2007 № 3923 суму 75 233, 48 грн.. внесену за майно в період з 22.05.2013 по 13.12.2013, яке відповідачем за первісним позовом не використовувалось через обставини за які він не відповідає.

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2014 у справі №910/14623/14, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015, припинено провадження в частині стягнення по первісному позову в розмірі 6 434, 98 грн., а в іншій частині первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Постановою Вищого Господарського суду України від 16.04.2015р. Рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2014 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №910/14623/14 про відмову в іншій частині позову прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по м. Києву до ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" про стягнення боргу скасовано.

Справу в цій частині направлено до господарського суду міста Києва на новий розгляд.

В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015 у справі №910/14623/14 залишити без змін.

Розпорядженням від 22.04.2015р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14623/14.

За результатами повторного автоматичного розподілу справа №910/14623/14 передана для подальшого розгляду судді Борисенко І.І.

Суддя Борисенко І.І. Ухвалою суду прийняв справу №910/14623/14 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2015р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Комунальне підприємство Міжнародний Аеропорт «Київ».

На новому розгляді 21.07.2015р. Прокурор подав Заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті орендної плати в розмірі 71 653,54грн, з яких 41 794,32грн. - основна заборгованість, 16766,33грн.-інфляційні нарахування, 1 253,83грн. - штраф та 11 839,06грн. пені на користь Фонду державного майна України по місту Києву за період з серпня 2014р. по травень 2015р., Фонд державного майна України по місту Києву (Позивач) підтримав зазначену заяву Прокурора.

Позивачем подані пояснення по справі з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 16.04.2015р., в яких позивач зазначив, що Постановою ВГСУ від 16.04.2015р. справу повернуто на новий розгляд, де було зазначено, що попередніми інстанціями не було досліджено про наявність чи відсутність заборгованості за період з січня по липень 2014 року.

Враховуючи, що ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" частково сплачувало орендну плату після винесення Постанови ВГСУ, яка поступово погашала заборгованість саме за січень - липень 2014року, тим самим заборгованість за період з серпня 2014р. по травень 2015р. склала 41 794,32грн. без врахування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема збільшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач збільшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 71 653,54грн, тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Таким чином, предметом розгляду справи на новому розгляді є вимога прокурора про стягнення з відповідача 71 653,54грн, з яких 41 794,32грн. - основна заборгованість, 16766,33грн.-інфляційні нарахування, 1 253,83грн. - штраф та 11 839,06грн. пені за період з серпня 2014р. по травень 2015р..

Відповідач ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" просить у задоволені позову, з врахуванням Заяви Прокурора про збільшення позовних вимог від 20.07.2015р. №10-59 7463-вих -15, відмовити.

За клопотанням позивача, строк вирішення спору продовжено відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши обставини на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 16.04.2015р. об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2007 Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (балансоутримувач), Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та ТОВ Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" (орендар) уклали договір про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 01.04.2002 № 39, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно (надалі - майно), загальною площею 98,70 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 75, (36,00 кв.м - на першому поверсі та 62,70 кв.м - на другому поверсі будівлі), що знаходиться на балансі дирекції оброблення та перевезення пошти Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" (надалі - балансоутримувач), вартість якого за експертною оцінкою станом на 28.02.2002 становить 163660,00 грн. Майно передається в оренду з метою розміщення: виробництва продукції з поліетилену - 36,00 кв.м; офісних приміщень - 62,70 кв.м.

Пунктом 10.1 договору визначено, що цей договір є укладений строком на 2 (два) роки 11 (одинадцять) місяців, що діє з 29.10.2007 до 29.09.2010 включно.

В подальшому договорами про внесення змін до договору оренди продовжено дію договору, а саме:- від 04.10.2010 № 3923/01, договір оренди від 01.04.2002 № 39 продовжено на 2 (два) року, що діє з 29.09.2010 до включно; - від 20.06.2013 № 3923/03, договір оренди від 29.10.2007 № 3923 продовжено строком на 2 (два) року 11 (одинадцять) місяців, що діє з до 29.08.2015.

Пунктом 3.1 договору, редакція якого змінювалась згідно договорів від 27.01.2012 № 3923/02 та від 20.06.2013 № 3923/03, та пунктами 3.3; 3.6 сторони узгодили порядок нарахування орендної плати, її розмір, умови коригування та порядок сплати.

Згідно з п. 5.2 договору від 29.10.2007 № 3923 орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Спір виник з огляду на наявність заборгованості ТОВ КПКМ "Древопласт" перед РВ ФДМУ по м. Києву по орендній платі в розмірі 41 794,32грн. за період з серпня 2014р. по травень 2015р., проти якої ТОВ КПКМ "Древопласт" (Відповідач) заперечує, стверджуючи, що УДППЗ "Укрпошта" у період з 22.05.2013р. по 31.12.2013 перешкоджало йому у користуванні орендованим майном, забороняючи в'їзд його транспортних засобів, його замовників і постачальників на територію, яка прилягає до орендованого приміщення, що унеможливило відвантаження готової продукції та розвантаження необхідної для виробництва сировини, та обмежила пересування співробітників ТОВ КПКМ "Древопласт", включаючи заборону на користування місцями загального користування (туалет, умивальник), про що ТОВ КПКМ "Древопласт" зазначив у своєму зустрічному позові, вимагаючи зарахування сплаченої ним за період з 22.05.2013 по 31.12.2013 орендної плати в рахунок оплати оренди за період з серпня по 2014р. по травень 2015 рік.

Постановою Вищого Господарського суду України від 16.04.2015р. колегія визнала правильність висновків господарського суду першої та другої інстанції щодо відмови у задоволенні зустрічного позову.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Матеріалами справи підтверджується факт передачі приміщення в оренду, користування ним відповідачем, а також існування у відповідача заборгованості по сплаті орендних платежів за період з серпня 2014р. по травень 2015р.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 1 ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ч. З ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції, яку орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі (ч. З ст. 18 цього Закону).

Так, за змістом наведеної вище ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від орендної плати лише за умови неможливості використання орендованого майна через обставини, за які він не відповідає.

Однак судом не встановлено неможливості користування ТОВ КПКМ "Древопласт" орендованим майном з вини УДППЗ "Укрпошта" саме за заявлений період з серпня 2014р. по травень 2015 рік, стягнення боргу за який і є предметом спору на новому розгляді позову.

Судом при новому розгляді первісного позову враховано Постанову ВГСУ від 16.04.2015р. в частині зазначення колегії суду, що «…судом попередніх інстанцій наявність чи відсутність обставин неможливості користування ТОВ КПКМ "Древопласт" орендованим майном з вини УДППЗ "Укрпошта" саме за період з січня по липень 2014р., стягнення боргу який і є предметом спору за первісним позовом, судом попередніх інстанцій не досліджувалось. Натомість, господарський суд попередніх інстанцій в порушення вимог ст. 83 ГПК України вийшов за межі первісних позовних вимог і вдався до встановлення обставин господарської діяльності та розрахунків сторін за 2013 рік, що не було предметом первісного позову».

Пунктом 3.1 договору, редакція якого змінювалась згідно договорів від 27.01.2012 № 3923/02 та від 20.06.2013 № 3923/03, та пунктами 3.3; 3.6 сторони узгодили порядок нарахування орендної плати, її розмір, умови коригування та порядок сплати. Також сторонами визначено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №768 і становить без ПДВ за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2013року.

Сторони погодили, що перерахування здійснюється Орендарем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету; 30% орендної плати перераховується Орендарем на рахунковий рахунок Балансоутримувача (п.3.6 Договору).

Згідно з п. 5.2 договору від 29.10.2007 № 3923 орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 3.8 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.6 співвідношення відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.9 Договору).

Пунктом 3.11 Договору, сторони передбачили, у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до Державного бюджету та Баласоутримувачу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, сторони домовились про обов'язок відповідача сплачувати на користь позивача орендну плату до фактичного повернення об'єкту оренди, яке буде оформлене шляхом підписання сторонами акта приймання - передачі, тобто і після припинення дії Договору.

Отже, суд вказує, що позивачам правомірно відбувається нарахування орендної плати (в тому числі з ПДВ) з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць за період за період з серпня 2014р. по травень 2015р..

Судом враховано, що розрахунок орендної плати здійснювався позивачем на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №768. Твердження відповідача про те, що у період з 22.05.2013р. по 31.12.2013 Баласоутримувач перешкоджав йому у користуванні орендованим майном, забороняючи в'їзд його транспортних засобів, його замовників і постачальників на територію, яка прилягає до орендованого приміщення, що унеможливило відвантаження готової продукції та розвантаження необхідної для виробництва сировини, та обмежила пересування співробітників ТОВ КПКМ "Древопласт", включаючи заборону на користування місцями загального користування (туалет, умивальник) та проханням зарахування сплаченої ним за період з 22.05.2013 по 31.12.2013 орендної плати в рахунок оплати оренди за період з серпня 2014р. по травень 2015 рік судом визнається необґрунтованим, оскільки предметом спору за первісним позовом на новому розгляді є існування заборгованості із орендної плати за період з серпня 2014р. по травень 2015 рік та обґрунтування заявленої вимоги умовами п.п. 3.5, 3.6 Договору. При цьому, судом враховано вказівки, які містяться в постанові Вищого господарського суду України від 16.04.2015р. з цього питання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача за договором оренди 29.10.2007р. №3923 у сумі 41 794, 32 грн. за період з серпня 2014р. по травень 2015р. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3.8. Договору, орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь бюджету та Балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості (п.3.9договору).

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 3.6. договору оренди від 29.10.2007р. №3923, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 11 839, 06 грн. та 1 253,83грн. штрафу, відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд визнав його обґрунтованим та таким, що відповідає нормам чинного законодавства України, а вимогу позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 16 766,33 грн. таким, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 41 794,32грн. сновного боргу за період з серпня 2014р. по травень 2015р., інфляційних втрат в розмірі 16 766,33 грн., 1 253,83грн. штрафу та 11 839,06грн. пені.

Оскільки в силу вимог п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, органи прокуратури - при здійсненні представництва інтересів громадян або держави в суді, та позовні вимоги прокурора - задоволенні повністю, відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, який підлягає стягненню в Доход держави покладається на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 75; Код ЄДРПОУ 23381269) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву : одержувач - УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва, код 37995466, банк одержувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, р/р 31112093700011, МФО 820019, КЕКД 22080300 (призначення платежу - плата за оренду майна бюджетних установ) заборгованість по договору оренди нежилого приміщення в розмірі 41 794 (сорок одну тисячу сімсот дев'яносто чотири) грн.32коп. за період з серпня 2014р. по травень 2015р., індекс інфляції в розмірі 16 766 грн. (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 33 коп., 1 253 (одну тисячу двісті п'ятдесят три) грн. 83коп. штрафу., пеню в розмірі 11 839 (одинадцять тисяч вісімсот тридцять дев'ять) грн. 06 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Київське підприємство композитних матеріалів "Древопласт" (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 75; Код ЄДРПОУ 23381269) в дохід державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.07.2015р.

Суддя І.І. Борисенко