Постанова

від 27.01.2011 по справі 21264/10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2011 р. Справа № 2а-635/10

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

суддів Проценко О.А. Панченко О.М. ,

при секретарі Федоровій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Корпорації «Ю-Ай-Сі»на постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 травня 2010 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Інвестиційний фонд «Приватпромінвест»до Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради, третя особа -Українсько-Ірландське Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна», про зобов'язання вчинити дії,

у с т а н о в и л а:

19 квітня 2010 року позивач звернувся до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради, третя особа -Українсько-Ірландське ЗАТ з ІІ «Міжнародний готель «Україна», про зобов'язання вчинити дії. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що він є акціонером третьої особи. 06.03.1997 р. за рішенням загальних зборів частка позивача у статутному фонді останнього склала 59 % (5 910 000,00 грн.). 28.07.1998 р. загальними зборами було ухвалено рішення про відчуження акцій позивача на суму 4 432 500,00 грн. Корпорації , Inc.». Згодом було укладено відповідний договір купівлі-продажу, який є, на думку позивача, нікчемним. 01.11.2004 р. Корпорація y, Inc.» відступила придбану частку Корпорації «Ю-Ай-Сі». Нікчемність договору полягає у тому, що його з боку позивача було підписано директором, хоча статут підприємства не передбачав такої посади. Відповідно до Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»з боку позивача договір мав підписуватись двома особами, але цієї вимоги дотримано не було, а згодом такий правочин не був схвалений позивачем. Усупереч Закону України «Про господарські товариства»продаж цінних паперів був здійснений без первинної реєстрації випуску таких паперів. Про проведення 28.07.1998 р. загальних зборів, ухвалене ними рішення та подальше укладення договору купівлі-продажу позивач не знав, а дізнався про продаж своїх акцій лише тепер з даних електронного реєстру, тому позовна давність ним не порушена. Відступлення акцій також є незаконним, оскільки позивач не був присутнім на загальних зборах, на яких було ухвалено відповідне рішення. Крім того, оскільки первинна реєстрація випуску акцій не реєструвалася, то й їх відступлення також є незаконним. Нікчемність договору купівлі-продажу акцій також тягне за собою нікчемність і відступлення акцій. Вказані обставини явилися причиною звернення позивача до суду з позовом про зобов'язання відповідача унести зміни до реєстру шляхом вчинення запису щодо виключення Корпорації «Ю-Ай-Сі»з учасників третьої особи, вчинення запису про те, що позивач є засновником (учасником) третьої особи, і частка у статутному фонді (капіталі) складає 5 881 735,00 грн. (т. 1 а.с.а.с. 2 - 12 ).

28 квітня 2010 року позивач доповнив позовні вимоги вимогою про зобов'язання відповідача унести зміни до реєстру шляхом скасування у реєстрі стосовно третьої особи запису № 1 224 110 0002 004220 від 06.09.2006 р. (назва реєстраційної дії -«внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією»). Таку вимогу позивач обґрунтував тим, що йому стало відомо про знаходження третьої особи у стані припинення, пов'язаного з реорганізацією, що може перешкодити унесенню до реєстру записів про зміни учасників товариства (т. 1 а.с.а.с. 60, 61 ).

21 травня 2010 року судом було ухвалено постанову, якою позов був повністю задоволений. Постанова суду вмотивована тими ж доводами, що й заявлений у справі позов, набрала законної сили та була фактично виконана (т. 1 а.с.а.с. 107 - 111, 132, 139 - 141, 146, 147 ).

16 липня 2010 року Корпорація «Ю-Ай-Сі», не погодившись з ухваленою постановою, звернулася до суду з апеляційною скаргою. У скарзі заявник зазначив, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального закону. Так, право власності заявника на акції додатково підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2008 р., яке не скасовано. Судом була порушена предметна підсудність, оскільки відповідач є територіальним органом Державного комітету України з питань регуляторної політики і підприємництва, тому позов підлягає розгляду окружним судом. До участі у справі не була залучена Корпорація «Ю-Ай-Сі», хоча рішення прямо вплинуло на її права. Ані у позові, ані у постанові не йдеться про неправомірні дії або бездіяльність відповідача, пов'язані з відмовою вчинити відповідні записи, отже у справі відсутній спір. Позивач достеменно знав про відчуження акцій, про що свідчать дані відповідного бюлетеню від 13.09.2006 р., який є офіційним виданням і не містив відомостей про відчужені цінні папери, отже довід щодо позовної давності є безпідставною. Крім того, до 01.01.2004 р. жодна матеріальна норма не містила поняття «нікчемна угода», тому висновок про нікчемність договору купівлі-продажу необґрунтовано, і такий правочин є оспорюваним з настанням відповідних процесуальних наслідків. Вказані обставини явилися причиною звернення Корпорації «Ю-Ай-Сі»до суду з апеляційною скаргою, якою він просив постанову суду першої інстанції скасувати, відмовити у задоволенні заявленого позову та здійснити поворот виконання рішення (оскільки його виконано) шляхом вчинення запису про те, що чинним засновником (учасником) третьої особи є Корпорація «Ю-Ай-Сі», вчинення запису про виключення позивача з числа засновників (учасників) третьої особи (т. 1 а.с.а.с. 115 - 121 ).

У судовому засіданні представник Корпорації «Ю-Ай-Сі»підтримав апеляційну скаргу.

Представник третьої особи у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представники сторін у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином. 26.01.2011 р. представник позивача звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку із службовим відрядженням, проте не надав відповідних доказів на підтвердження поважності причин неявки. У засіданні, яке відбулося 21.12.2010 р., представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Відповідач двічі звернувся до апеляційного суду із заявами про розгляд справи за відсутності його представника (т. 1 а.с. 207,

т. 2 а.с. 26 ). У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності із вказаними вище обставинами дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Вислухавши пояснення представників Корпорації «Ю-Ай-Сі», позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що згідно з рішенням зборів акціонерів третьої особи від 06.03.1997 р., оформленим у вигляді протоколу № 5 (т. 1 а.с.а.с. 17 - 28 ), третю особу було реорганізовано з визначенням нових часток учасників у наступному порядку:

- ЗАТ «ІФ «Приватпромінвест»- 5 910 000,00 грн. (591 000 акцій);

- Міжнародна холдингова фінансова компанія .H.F.»- 4 106 930,00 грн. (410 693 акції).

28 липня 1998 року загальними зборами засновників третьої особи було ухвалено рішення, оформлене у вигляді протоколу № 980728, за яким позивач, зокрема, дав згоду на продаж належних йому 443 250 простих іменних акцій третьої особи вартістю 4 432 500,00 грн. Корпорації sbery, Inc.»(т. 1 а.с.а.с. 29, 30 ).

Того ж дня між позивачем та Корпорацією ugsbery, Inc.»на виконання вказаного рішення було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів. Згодом до установчих документів третьої особи було внесено відповідні зміни (т. 1 а.с.а.с. 31 - 37 ).

01 листопада 2004 року загальними зборами акціонерів третьої особи було ухвалено рішення, оформлене у вигляді протоколу № 1, за яким Корпорація gsbery, Inc.»та Міжнародна холдингова фінансова компанія .H.F.»відступили, зокрема, Корпорації «Ю-Ай-Сі»у повному обсязі свої корпоративні права, у результаті чого остання стала власником 5 881 735 акцій третьої особи (т. 1 а.с.а.с. 41 - 51 ).

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано положеннями Цивільного кодексу України 1963 року.

Заявлений у справі позов та ухвалене 21.05.2010 р. судом першої інстанції рішення базуються виключно на доводі, згідно з яким укладений на підставі рішення загальних зборів засновників третьої особи від 28.07.1998 р. договір купівлі-продажу цінних паперів є нікчемним. Саме ця теза й є підставою для решти висновків позивача у справі та суду першої інстанції: нікчемність відступлення корпоративних прав Корпорації «Ю-Ай-Сі», відсутність порушення позовної давності тощо.

Поняття «нікчемний правочин»було включено до матеріального закону із запровадженням Цивільного кодексу України 2003 року, який набрав чинності 01.01.2004 р. До цього жодний нормативний акт України, тобто жодний прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово, не містив такої дефініції.

Між тим, ані позивачем, ані судом першої інстанції не було взято це до уваги, що, безумовно, вплинуло на законність ухваленого у справі рішення.

Так, і позивач, і суд першої інстанції усупереч закону, стверджуючи про нікчемність правочину, укладеного до 01.01.2004 р., не обґрунтували це жодним нормативним актом, який діяв на момент укладення такого правочину.

При цьому суд першої інстанції, припустившись підміни тез, обґрунтував нікчемність договору купівлі-продажу нормами та іншими актами, що регулюють питання, пов'язані виключно з оспорюваними правочинами, тобто з правочинами, дійсність (законність, правомірність) яких презюмується і які є такими доти, доки це не спростовано судовим рішенням.

Так, і у позовній заяві, і у судовому рішенні підставами для висновку про нікчемність договору купівлі-продажу від 28.07.1998 р. стали, зокрема, статті 29, 48, 63 ЦК України 1963 року, стаття 6 Закону України від 16.04.1991 р. № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», пункт 13 Положення про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії, затвердженого Указом Президента України від 19.02.1994 р. № 55/94 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», пункт 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 р. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», пункт 9 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999 р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними». Підсумовуючи їх зміст, суд першої інстанції доходить висновку про нікчемність вказаного вище правочину, оскільки така нікчемність прямо передбачена законом.

Між тим, з аналізу приведених норм вбачається, що жодний із згаданих актів не містить положень про нікчемність (недійсність a priori ) будь-яких правочинів.

Таким чином, висновок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська про нікчемність договору купівлі-продажу цінних паперів від 28.07.1998 р., укладеного між позивачем та Корпорацією «Dugsbery, Inc.», є необґрунтованим та таким, що суперечить матеріальному закону, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Ураховуючи викладене, решта висновків (нікчемність відступлення корпоративних прав Корпорації «Ю-Ай-Сі»та відсутність порушення позивачем позовної давності тощо) також є безпідставними, оскільки позивач та суд пов'язали їх з нікчемністю договору від 28.07.1998 р., який по суті є оспорюваним, і його недійсність може бути доведена виключно судом.

Між тим, матеріали справи не містять жодного доказу (судового рішення, що набрало законної сили), який би свідчив, що дійсність вказаного договору оспорено у судовому порядку з ухваленням відповідного рішення.

Отже, довід позивача щодо можливості застосування позовної давності, передбаченої частиною 4 статті 258 ЦК України 2003 року (строки щодо застосування наслідків нікчемного правочину), також є безпідставним.

Не є обґрунтованим також і твердження позивача про те, що він дізнався про відчуження його акцій «нещодавно», оскільки загальні збори засновників 28.07.1998 р. було проведено за відсутності його повноважного представника, і усі 12 років, які минули після цього, він був упевнений у тому, що є їхнім власником.

Так, у бюлетені «Цінні папери України»№ 213 - 214 від 13.09.2006 р. за рішенням загальних зборів позивача була опублікована офіційна інформація щодо діяльності останнього на ринку цінних паперів за станом на 01.07.2006 р., яка, зокрема, містила перелік підприємств, акції яких перебувають у власності позивача.

Між тим, з аналізу змісту бюлетеню вбачається, що позивач принаймні на той час уже був достеменно обізнаний про відсутність у нього акцій третьої особи, що додатково свідчить про хибність позову у цій частині.

Цей факт також спростовує довід позивача щодо несхвалення ним у подальшому договору купівлі-продажу від 28.07.1998 р.

В силу частин 1, 2 статті 2 КАС України у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень.

З аналізу диспозиції приведеної норми вбачається, що особа може звернутися до суду лише в разі порушення органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами її прав та охоронюваних законом інтересів, тобто за наявності публічно-правового спору, утім суд першої інстанції під час ухвалення у справі рішення не встановив, чи мало місце таке порушення та які саме неправомірні дії або бездіяльність відповідача мали ознаки такого порушення.

Судом першої інстанції взагалі не дана оцінка законності проведення загальних зборів акціонерів щодо припинення третьої особи, правомірності (законності) дій відповідача, пов'язаних з внесенням спірних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців саме на момент їх внесення, а також не з'ясовано, чи оскаржувалися у судовому порядку вказані рішення зборів.

Крім того, ураховуючи оспорюваність договору купівлі-продажу від 28.07.1998 р. та інших договорів, суд першої інстанції мав звернути увагу позивача на те, що без визнання цього правочину та наступних за ним правочинів недійсними у судовому порядку, будь-які висновки про незаконність дій відповідача щодо реєстрації (унесення відповідних записів) права на цінні папери за Корпорацією , Inc.», а згодом -за Корпорацією «Ю-Ай-Сі», є хибними та юридично безпідставними.

Матеріали справи містять рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2008 р., ухвалене у справі № 27/110-08 за позовом Корпорації «Ю-Ай-Сі»до СТОВ «Надія», третя особа -Українсько-Ірландське ЗАТ з ІІ «Міжнародний готель «Україна», про розірвання договору, стягнення коштів, визнання права власності на акції (т. 2 а.с.а.с. 21 - 25 ).

Рішенням від 11.06.2008 р. суд встановив факт, який, безумовно, має значення і при вирішенні цієї справи. Так, судом було встановлено те, що Корпорація «Ю-Ай-Сі»є повноважним та належним власником 47,15 % статутного фонду третьої особи саме внаслідок укладення договору купівлі-продажу від 28.07.1998 р. та подальшого відступлення акцій Корпорацією ry, Inc.».

Протягом розгляду справи в апеляційному суді ані представниками сторін, ані представниками третьої особи законність вказаного рішення господарського суду спростовано не було.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Згідно з пунктом 2 частини 4 статті КАС України до судового розгляду суд з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі.

Із змісту правовідносин, що виникли у справі, та ухваленого судом першої інстанції рішення, вбачається, що воно прямо вплинуло на права Корпорації «Ю-Ай-Сі», оскільки за результатами розгляду справи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зокрема, був виключений запис про те, що вона є засновником (учасником) третьої особи.

Таким чином, незалучення судом першої інстанції Корпорації «Ю-Ай-Сі»до участі у справі порушило її права, чинний процесуальний закон та потягло за собою ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів не погоджується з доводом апеляційної скарги щодо порушення позивачем правил предметної підсудності.

Так, у відповідності з абзацом 3 пункту 1 Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2007 р. № 667 (далі -Положення), Держкомпідприємництво є спеціально уповноваженим органом з питань державної регуляторної політики, державної реєстрації, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

За змістом підпунктів 16, 44 пункту 4 Положення Держкомпідприємництво відповідно до покладених на нього завдань: здійснює державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вживає заходів до запобігання порушенням у зазначеній сфері та приймає відповідні обов'язкові до виконання рішення; координує діяльність органів виконавчої влади, які відповідно до законодавства видають документи дозвільного характеру, ліцензії та здійснюють державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проводить методичне забезпечення діяльності таких органів з питань, що належать до його компетенції.

Абзацом 1 пункту 12 Положення передбачається, що Держкомпідприємництво здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, а також через підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління Комітету.

Таким чином, відповідач у справі є територіальним органом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Водночас відповідач є і органом, який діє у складі Дніпропетровської міської ради, тобто при органі місцевого самоврядування.

В силу частин 1, 2 статті 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам; усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

На думку колегії суддів, за таких умов (процесуальна невизначеність статусу відповідача) позивачу надано альтернативну можливість звернутися і до загального суду як до адміністративного, і саме такою можливістю він скористався.

Відповідно до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У судових засіданнях колегія суддів встановила, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не було дотримано засад законності та обґрунтованості через неправильне застосування матеріального закону, порушення процесуального закону та неповного з'ясування обставин у справі, і воно має бути скасовано з ухваленням постанови про відмову у позові.

Вирішуючи питання про поворот виконання рішення від 21.05.2010 р. колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з частинами 1, 2 статті 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення, він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі. У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.

Судом апеляційної інстанції встановлено (і не оспорювалося сторонами та третьою особою), що постанова Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21.05.2010 р. набрала законної сили та була виконана у повному обсязі, а саме: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було вчинено запис щодо виключення Корпорації «Ю-Ай-Сі»з учасників третьої особи, запис про те, що позивач є засновником (учасником) третьої особи, і частка у статутному фонді (капіталі) складає 5 881 735,00 грн., та запис про скасування запису № 1 224 110 0002 004220 від 06.09.2006 р. (назва реєстраційної дії -«внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією»).

Між тим, Корпорація «Ю-Ай-Сі», звернувшись до суду із заявою про поворот виконання рішення, помилково просить лише вчинити запис про те, що чинним засновником (учасником) третьої особи є вона, та запис про скасування запису про те, що позивач є засновником (учасником) третьої особи, і частка у статутному фонді (капіталі) складає 5 881 735,00 грн.

Колегія суддів вважає юридично доцільним та обґрунтованим унести відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і в частині відновлення запису № 1 224 110 0002 004220 від 06.09.2006 р., оскільки він також був виключений на підставі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 265 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу Корпорації «Ю-Ай-Сі»задовольнити.

Постанову Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 21 травня 2010 року скасувати.

Акціонерному товариству закритого типу «Інвестиційний фонд «Приватпромінвест»у позові до Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради, третя особа -Українсько-Ірландське Закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна», про зобов'язання вчинити дії, відмовити.

Застосувати положення статті 265 КАС України та здійснити поворот виконання судового рішення -постанови Індустріального районного суду міста Дніпропетровська у справі № 2а-635/10 від 21 травня 2010 року, зобов'язавши Управління з питань державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців Дніпропетровської міської ради унести зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Українсько-Ірландського Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Короленка, 2, код ЄДРПОУ - 20034366), а саме:

- відновити запис про те, що чинним засновником (учасником) Українсько-Ірландського Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Короленка, 2, код ЄДРПОУ - 20034366) є UIS INC., 6100 Neil Road, Reno, Nevada (Корпорація «Ю-Ай-Сі», ОСОБА_1, 6100, Ріно, штат Невада, Сполучені Штати Америки);

- скасувати запис про те, що Акціонерне товариство закритого типу «Інвестиційний фонд «Приватпромінвест»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Ворошилова, 12, код ЄДРПОУ - 21913940) є засновником (учасником) Українсько-Ірландського Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Короленка, 2, код ЄДРПОУ - 20034366), і частка у статутному фонді (капіталі) складає 5 881 735,00 грн. (п'ять мільйонів вісімсот вісімдесят одна тисяча сімсот тридцять п'ять);

- відновити в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно Українсько-Ірландського Закритого акціонерного товариства з іноземними інвестиціями «Міжнародний готель «Україна»(49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Короленка, 2, код ЄДРПОУ - 20034366) запис № 1 224 110 0002 004220 від 06 вересня 2006 року (назва реєстраційної дії -«внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, яке пов'язано з реорганізацією»).

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строки, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2011 року.

Головуючий суддя М.О. Католікян

Суддя О.А. Проценко

Суддя О.М. Панченко