Ухвала

від 22.07.2015 по справі 823/488/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 823/488/15 Головуючий у 1-й інстанції: Каліновська А.В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

22 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Файдюка В.В, Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Побутова логіка» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Побутова логіка» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Побутова логіка» звернулось до суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.10.2014 року №0003142301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88614 грн. (за основним платежем в розмірі 64773 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 23841 грн.), з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Справа розглянута у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Побутова логіка» (код ЄДРПОУ 37551814) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Ітако Групп-33» за період з 01.04.2013 по 30.06.2014, результати якої оформлено актом від 11.09.2014 №340/23-01-22-04/37551814, та яким встановлено порушення ПП «Побутова логіка» вимог п. 198.3 , п. 198.6 ст. 198 ПК України , в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на суму 95364 грн. 00 коп., в т.ч. в жовтні 2013 року в сумі 2502 грн. 00 коп., в лютому 2014 року в сумі 7935 грн. 00 коп., в за березень 2014 року на суму 30591 грн., за квітень 2014 року на суму 26997 грн. та за травень 2014 року на суму 37776 грн.

В результаті виявлених порушень винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 №0003142301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 119205,00 грн.(за основним платежем 95364 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 23841,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним повідомленням рішенням, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Рішенням ДПІ у м.Черкасах №893/23-01-22-02 від 21.04.2015 року погоджено застосування процедури податкового компромісу на податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 №0003142301, та застосовано податковий компроміс з податку на додану вартість на суму 30591,00 грн. В зв'язку з цим позивачем було зменшено позовні вимоги.

Згідно з п.44.1 ст.44ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як видно з матеріалів справи, 14.03.2014 року між ПП «Побутова логіка» та ТОВ «Евертон-2012» укладено договір поставки №14/03, відповідно до якого ТОВ «Евертон-2012» зобов'язується поставити (передати у власність) позивачу металоконструкції фасадної системи. Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору після 100% попередньої оплати, а термін поставки становить 20 днів після 100% оплати товару.

Відповідно до платіжного доручення від 14.03.2014 №86 позивач здійснив попередню оплату за металоконструкції фасадної системи в сумі 137823 грн., в т.ч. ПДВ 22970 грн. 50 коп., а ТОВ «Евертон-2012» виписало позивачу податкову накладну від 14.03.2014 №28.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовано позивачем, поставки металоконструкцій фасадної системи від ТОВ «Евертон-2012» у вказаний в договорі термін не відбулось, хоча договором поставки від 14.03.2014 №14/03 передбачено термін поставки товару протягом 20 днів після 100% оплати товару, що ставить під сумнів здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Евертон-2012».

28.03.2014 року між позивачем та ТОВ «Ітако Групп-33» укладено договір поставки №28/03, відповідно до якого ТОВ «Ітако Групп-33» зобов'язується передати у власність позивачу металоконструкції. Поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору після 100% попередньої оплати, а термін поставки становить 15 днів після 100% оплати товару.

Відповідно до платіжного доручення від 29.03.2014 №125 позивач здійснив попередню оплату за металоконструкції в сумі 45725 грн., а ТОВ «Ітако Групп-33» виписало позивачу податкову накладну на вказану суму від 28.03.2014 №16.

Проте, в порушення вимог п. 187.1 ст. 187 ПК України , контрагент ТОВ «Ітако Групп-33» виписало позивачу податкову накладну №16 - 28.03.2014, тобто раніше дати проведення розрахункової операції (31.03.2014).

Крім того, платіжними дорученнями №173 від 28.04.2014, №203 та № 204 від 27.05.2014 позивач здійснив попередню оплату за металоконструкції, а ТОВ «Ітако Групп-33» виписало позивачу відповідні податкові накладні від 28.03.2014 №17, №26, №34, №35.

Водночас, поставки металоконструкцій від ТОВ «Ітако Групп-33» за податковими накладними від 28.03.2014 №17, №26, №34, №35 не відбулось у передбачений термін, хоча договором поставки від 28.03.2014 №28/03 передбачено термін поставки товару протягом 15 днів після 100% оплати товару, що також ставить під сумнів здійснення вказаних господарських операцій.

Крім цього, вірним є посилання суду першої інстанції стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Ітако Групп-33» на те, що у видатковій накладній від 28.03.2014 №РН-0000004 відсутній номер та дата довіреності за якою отримано товарно-матеріальні цінності, посада та прізвище особи, яка отримала вказані ТМЦ.

Крім того, договором поставки від 28.03.2014 №28/03 передбачено, що поставка товару здійснюється партіями протягом строку дії договору після 100% попередньої оплати, однак відповідно до товарно-транспортної накладної №ТТН-4, металоконструкції фасадної системи в кількості 35,4 кв. м. за видатковою накладною 28.03.2014 №РН-0000004 поставлені позивачу від ТОВ «Ітако Групп-33» - 28.03.2014, однак 100% попередня оплата за вказану партію товару здійснена позивачем із затримкою.

Відтак, оформлення первинних бухгалтерських документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб підтверджує відсутність реальних відносин, пов'язаних з виконанням господарських договорів та їх веденням у податковому обліку.

Суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги посилання позивача на первинні документи, як підтвердження подальшого зберігання придбаного товару в ТОВ «Ітако Групп-33», адже з наданих документів неможливо встановити походження самого товару, його характеристики, а розмір плати за таке зберігання, на думку колегії суддів не відповідає реальному розміру плати за вказаний вид послуг, що також свідчить про фіктивність операцій між позивачем та його контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судова колегія, ретельно дослідивши матеріали даної справи, погоджується з висновком суду першої інстанцції стосовно того, що об'єкти оподаткування, які були включені позивачем до складу валових витрат не підтверджують реальності вищевказаних операцій.

Колегією суддів не виявлено й інших первинних документів, оформлених на виконання правочинів з ТОВ «Евертон-2012», ТОВ «Ост Креатив Груп» та ТОВ «Ітако Групп-33», та які б спростовували позицію податкового органу. Не надано і жодних доказів використання придбаного товару в подальшій господарській діяльності ПП «Побутова логіка», відповідно колегія суддів позбавлена можливості оцінити наявність економічного ефекту від використання результатів спірних операцій з контрагентами.

Відтак, враховуючи обставини справи та вимоги закону, позивачем на спростовано факт відсутності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ітако Групп-33», ТОВ «Евертон-2012», а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.10.2014 №0003142301 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 88614 грн. є правомірним та скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу . Відповідач як суб'єкт владних повноважень, на виконання вимог ч.2 ст.72 КАС України надав до суду належні докази правомірності рішення щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 15.06.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 186, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Побутова логіка» залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 15.06.2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.