Ухвала

від 24.06.2015 по справі 804/2834/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2015 рокусправа № 804/2834/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Проценко О.А.

суддів: Дурасової Ю.В. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі № 804/2834/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія Експорт Капітал"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фондова компанія Експорт Капітал (далі - позивач) звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.12.2013 року № 0008672206, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання із податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 127 242 258,48 грн., з яких за основним платежем (збільшено грошове зобов'язання) у розмірі 101 872 532,00 грн., штрафної (фінансової) санкції у розмірі 25 369 726,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано безпідставністю висновків податкового органу про те, що операції позивача із цінними паперами-векселями ТОВ "Монтажбудстрой" не є операціями з купівлі-продажу цінних паперів. Позивач звертає увагу суду на те, що Уніфікований закон про переказні та прості векселі пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, у випадках, коли вони видані з дефектом форми, а тому визнання судом правочинів купівлі-продажу векселів не спричиняє недійсність векселя як цінного паперу та не перериває індосамент ний ряд. Позивач вказує на те, що векселі, що були предметом укладених угод, містять усі необхідні реквізити; податковим органом не досліджувались правочини, на підставі яких такі векселі видавались та передавались, останні не визнані судом недійсними.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено. При цьому суд зазначив, що формування позивачем доходів та витрат за операціями з цінними паперами - векселями ТОВ "Монтажбудстрой" та відображення їх у податковому обліку є правомірним.

Не погодившись з висновками суду першої інстанції, відповідач оскаржує постанову суду в апеляційному порядку, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні адміністративного позову. На обґрунтування апеляційних вимог зазначається, що приймаючи постанову, суд першої інстанції не встановив та не дослідив належним чином фактичні обставини справи, а також невірно застосував норми податкового законодавства.

Позивач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, судове рішення вважає законним та обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, 21.11.2013 року по 11.12.2013 року посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі м.Дніпропетровська проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з векселями, емітентом яких є ТОВ "Монтажбудстрой", за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 13.12.2013 року № 2601/22-06/24984353, в якому зазначається про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.135.5.15 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 101 872 532,00 грн. у тому числі за ІУ квартал 2010 року на суму 98 071 167 грн., І квартал 2011 року на суму 346 250 грн., ІІ квартал 2011 року - 420 090 грн., ІІІ квартал 2011 року - 4 370 грн., ІУ квартал 2011 року - 920 грн., І квартал 2012 року - 308 994 грн., ІІ квартал 2012 року - 529 200 грн., ІІІ квартал 2012 року - 269 850 грн., ІУ квартал 2012 року - 2 300 691 грн.

На підставі акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення форми "р" від 20.12.2013 року № 0008672206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 101872532,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 25369726,48 грн., загалом на суму 127242 258,48 грн.

За результатами адміністративного оскарження скарга ТОВ «Фондова компанія «Ескорт Капітал» залишена без задоволення, оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погодившись з позицією податкового органу, вважаючи її протиправною та необґрунтованою, позивач звернувся до суду.

Аналіз матеріалів справи та норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

ТОВ «Фондова компанія «Ескорт Капітал» здійснює діяльність з надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення), посередництво за договорами по цінних паперах, іншу допоміжну діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення та має ліцензію ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності та дилерської діяльності, які видано з 22.10.2009 року по 22.10.2014 року.

Починаючи з 05.11.2010 року по 20.09.2011 року позивач здійснював операції купівлі-продажу цінних паперів, а саме: векселів, які емітовано ТОВ "Монтажбудстрой".

Факт здійснення операцій купівлі-продажу векселів ТОВ "Монтажбудстрой" підтверджується копіями договорів купівлі-продажу цінних паперів, актами приймання - передачі цінних паперів, банківськими виписками, векселями ТОВ "Монтажбудстрой", копії яких знаходяться у матеріалах справи та відображено у акті перевірки та не заперечується сторонами.

Позивач відображав результати операцій з цінними паперами - векселями ТОВ "Монтажбудстрой" у податковій звітності, а саме: в додатку КЗ декларацій з податку на прибуток за 2010 рік операції з придбання цінних паперів (векселів) емітента ТОВ "Монтажбудстрой" на загальну суму 409 922 800,00 грн. та операції з продажу цінних паперів (векселів) емітента ТОВ "Монтажбудстрой" на загальну суму 409 968 394,00 грн., що вказано на сторінці 36 акту перевірки.

Висновок податкового органу щодо виявлених порушень обґрунтовано посиланням на те, що вироком Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 07.11.2011 року по справі № 1-702-11 визнано винною ОСОБА_1, засновника (учасника) та директора ТОВ "Монтажбудстрой", у здійсненні фіктивної підприємництва. ОСОБА_2 свою провину визнала та зазначила про те, що фінансово-господарської діяльності не вела, договорів та інших документів фінансово-господарської діяльності не підписувала, господарської діяльності не вела. В акті перевірки також вказано про те, що ТОВ "Монтажбудстрой" не подавало до податкових органів податкової звітності.

Таким чином, відповідач в акті перевірки зазначає, що операції позивача із цінними паперами - векселями ТОВ "Монтажбудстрой", не є операціями з купівлі-продажу цінних паперів, оскільки ТОВ "Монтажбудстрой" створено з метою прикриття незаконної діяльності, векселі емітовані ТОВ "Монтажбудстрой" не мають властивостей визначених у статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та видані в порушення вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів у Україні", а отже не є товаром у розумінні Податкового кодексу України.

Колегія суддів не погоджується з доводами податкового органу з огляду на наступне.

Згідно ст. 14 Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» від 23.02.2006 року № 3480 - IV вексель - це цінний папір, що засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу певну суму власникові векселя (векселедержателеві).

Векселі можуть бути прості або перевідні і існують виключно в документарній формі.

Простий вексель - це вексель, що містить зобов'язання векселедавця сплатити в зазначений термін певну суму грошей власникові векселя (векселедержателеві).

Загальні правила обороту векселів встановлені Уніфікованим Законом про перевідні і прості векселі, введеним у дію Женевською Конвенцією від 07.06.1930 року № 358 (набув чинності в Україні з 06.11.2000 року).

Особливості обігу векселів в Україні, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та відповідно до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів визначені Законом України «Про обіг векселів в Україні».

Статтею 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі визначено, що простий вексель має містити: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця складання простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. У разі якщо вексель підписується уповноваженою особою, до тексту векселя включається посилання на внутрішній документ юридичної особи, відповідно до якого уповноважена особа має право підписувати вексель. Підписи скріплюються печаткою.

Матеріали справи підтверджують, що векселі ТОВ "Монтажбудстрой" оформлено згідно Уніфікованого закону про переказні та прості векселі, Закону України "Про обіг векселів в Україні", а саме: містять всіх необхідні реквізити.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинний документ.

За приписами ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до підпункту 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку.

За визначенням, наданим в підпункті 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «витрати» слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Пункт 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначає, що під терміном «доходи» слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

Так само, згідно до п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України передбачено, що для оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами та іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю (у тому числі емітенту під час розміщення) цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Платник податку веде відокремлений облік фінансових результатів операцій з цінними паперами в розрізі окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, прав в тому числі окремий облік операцій з цінними паперами, придбаними під час їх розміщення, повторного продажу емітентом чи в результаті здійснення внеску до капіталу. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні правами. Витрати платника податку, понесені при придбанні цінних паперів, які використані платником в операціях РЕПО, не враховуються у визначенні з торгівлі цінними паперами протягом строку РЕПО, а при визначенні фінансових результатів за операціями РЕПО в порядку, передбаченому в пункті 153.9 цієї статі.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення результатів від операцій з цінними паперами або іншими ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду наступних звітних періодів у порядку, визначеному статтею 150 цього розділу.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, деривативів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів, деривативів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами, деривативами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

За висновками податкового органу Товариством безпідставно відображено операції купівлі-продажу цінних паперів у податковій звітності, а грошові кошти отриманні позивачем є іншими доходами позивача в розумінні п.п.4.1.6 п.4.1. ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки директор ТОВ «Монтажбудстрой» визнана винною у скоєні злочину, передбаченого ст. 205 Кримінального кодексу України, адже не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність, не мала законних повноважень на здійснення господарських операцій, на складання фінансово-господарських документів та на їх підписання, а отже векселі емітовані Товариством не мають властивостей визначених у статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та видані в порушення вимог статті 4 Закону України "Про обіг векселів у Україні", а отже не є товаром у розумінні Податкового кодексу України.

Проте суд не може погодитись з такими доводами відповідача.

По-перше, вказані доводи спростовуються положеннями статті 7 Уніфікованого закону про переказний та простий векселі, якими визначено, що якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Оскільки на векселях, що були придбані позивачем, містяться передавальні написи ТОВ «НПК «Велес», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал», ТОВ «Міт-Компані», а у подальшому реалізовані ТОВ «ТД «ОСТ», ТОВ СПОТ Комінметінвест», ТОВ «Дніпрогазресурс», ПрАТ «ДМЗ «Комінмет», ТОВ «НВО «Мікрон», ТОВ «АММ-Інвест», ТОВ «Компанія з управління активами «Цімеконінвест», ТОВ «Ріско», ПП «Енергія», ПП «Спецкомплект», ПрАТ «ДЗВКТ «Комінмет», ПрАТ «ДЗЦП «Комінмет», ПрАТ «ЗОТК «Комінмет», ВАТ «ЗНВКІФ «Комінметкепітал», вони є дійсними в силу вказаних положень Уніфікованого закону про переказний та простий векселі та операції за наслідком їх купівлі-продажу правильно відображено товариством в бухгалтерському та податковому обліку.

По-друге, відповідачем не враховано, що придбані позивачем векселі емітовано у період з листопада 2010 року по травень 2011 року, в той час як вироком суду, на який посилається податковий орган, обґрунтовуючи правомірність винесеного рішення, досліджувався період діяльності ТОВ «Монтажбудстрой» з 01.02.2010 року по 30.04.2010 року. За таких обставин, враховуючи приписи ст.72 КАС України, даний вирок суду не може вважатись належним доказом недійсності векселів придбаних позивачем, оскільки період видання спірних векселів не був предметом розгляду справи № 1-702-11.

При цьому, визнання керівника юридичної особи винним у фіктивному підприємництві в порядку кримінального судочинства не призводить автоматично до недійсності всіх угод (нікчемності правочинів), укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи, яку він очолює, незалежно від часу їх укладення та обставин, за яких їх було укладено, без наявності відповідного судового рішення.

З цього приводу суд зазначає, що, відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин), або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним в судовому порядку. Також, відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені вище правові норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та його контрагентами договори купівлі-продажу векселів не віднесено до нікчемних за законом, а також, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до ст. 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.

Крім того, доводи податкового органу щодо оцінки договорів з точки зору їх нікчемності не приймаються до уваги, оскільки у відповідності до ч.2 ст.1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Більш того, слід зазначити, що нікчемність угоди не впливає на податкові зобов'язання сторони такої угоди як платника податку, оскільки податкова звітність це окремий вид звітності, який не пов'язується законом з характеристикою чи оцінкою угоди, а відображає певні наслідки операцій з майном або майновими правами платника податку.

З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи в повному обсягу встановлено та досліджено обставини по справі, надано їм ґрунтовну правову оцінку та вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстав для скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №804/2834/14 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2014р. у справі №804/2834/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.254 КАС України та може бути оскарженою згідно зі ст.212 КАС України.

Головуючий: О.А. Проценко

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.П. Туркіна