Ухвала

від 15.07.2015 по справі 2а-10911/11/2070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2015 року м. Київ К/9991/32724/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 по справі №2-а-10911/11/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт Плюс» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт Плюс» до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0001201520.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція міста Харкова Харківської області Державної податкової служби 11.05.2012 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 02.07.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 19, 129 Конституції України, пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Віконт Плюс» з питань встановлення причин розбіжності даних, що містяться у податкових деклараціях за серпень 2010 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пунктів 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за серпень 2010 року на суму 2178627,00грн.

Фактично висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на тому, що контрагентом позивача Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія Фарм Групп» не задекларувало податкові зобов'язання з ПДВ за господарськими взаємовідносинами з позивачем за серпень 2010 року.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі міста Харкова складено акт від 02.03.2011 №868/15-215/35476374 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0001201520, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2723283,75грн. (основний платіж - 2178627,00грн.; штрафна санкція - 544656,75грн.).

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) із метою їх використання в господарській діяльності та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, на підтвердження факту понесення витрат на їх придбання.

Реальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю «Глорія Фарм Групп» підтверджується матеріалами справи, зокрема, наданими позивачем договором; податковими та витратними накладними; платіжними дорученнями, сертифікатами якості на придбані товари, договором зберігання і виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.

В той же час, Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника податку на податковий кредит в залежність від декларування та сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу.

Враховуючи викладене, за встановлених обставин щодо реальності спірних господарських операцій, висновки суду першої та апеляційної інстанцій про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 10.03.2011 №0001201520 є правильними

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 160, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, та частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції міста Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 по справі №2-а-10911/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв