Рішення

від 27.07.2015 по справі 291/415/15-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/415/15-ц

2/291/222/15

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2015 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря Шахрай Н.П.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника третьої особи ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроінвест Холдинг"

до ОСОБА_3,

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Приватне акціонерне товариство "Технологічна аграрна компанія об'єднана"

про визнання недійсним договору оренди землі,

в с т а н о в и в:

В квітні 2015р. ТОВ "Украгроінвест Холдинг" звернулося до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_3, посилаючись на те, що 03.05.2006р. між сторонами укладено зареєстрований у встановленому порядку договір оренди належної відповідачці земельної ділянки площею 3.25 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а 25.12.2009р. - додаткову угоду до цього договору, відповідно до яких строк дії договору оренди - до 2019 року. На підставі вказаного договору позивач користується належною відповідачці земельною ділянкою.

Проте 01.08.2014р. відповідачка уклада з іншою особою, а саме - ПАТ "ТАКО" ще один договір оренди землі, відповідно до якого передала в оренду зазначеному товариству земельну ділянку, яка перебуває в оренді у позивача. Вказаний договір було зареєстровано реєстраційною службою Ружинського РУЮ Житомирської області.

Оскільки на одну і ту саму земельну ділянку оформлені документи, які підтверджують право оренди, і надають обом суб'єктам господарювання право приступати до обробки земельної ділянки та отримувати з неї врожай, позивач вважає, що укладений відповідачкою та ПАТ "ТАКО" договір оренди землі порушує його права та суперечить вимогам законодавства, а тому просить суд визнати його недійсним.

2

Ухвалою суду від 07.05.2015р. по справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Приватне акціонерне товариство "Технологічна аграрна компанія об'єднана".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з наведених вище підстав.

Відповідачка в судове засідання не з'явилась, заперечень відносно позову до суду не подала.

Представник третьої особи ПАТ "ТАКО" просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, пояснивши, що ПАТ "ТАКО" вважає, що додаткова угода, на яку посилається позивач, є неукладеною, оскільки не було проведено державну реєстрацію цієї угоди виконавчим комітетом відповідної сільської ради. Реєстрація угоди, яка була проведена відділом ДЗК, на думку представника, не відповідає вимогам законодавства, так як ДП "Центр державного земельного кадастру" не був наділений правом проводити державну реєстрацію договорів оренди землі і, відповідно, провів таку реєстрацію з перевищенням своїх повноважень. А тому спірна земельні ділянка на час укладення договору оренди землі між ПАТ "ТАКО" та відповідачкою в оренді у позивача не перебувала і, відповідно, укладений договір оренди землі не порушує прав позивача.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази. встановив наступне.

Згідно ст.125 ЗК України ( в редакції від 31.03.2006р.) право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації, В чинній на час розгляду справи редакції вказаної статті передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції до 01.01.2013 року) - договір оренди землі підлягає державній реєстрації та набирає чинності після його державної реєстрації.

Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до ст. 202 ЗК України ( в редакції до 01.01.2013р. ) Державна реєстрація земельних ділянок здійснювалась у складі державного реєстру земель, що складався з двох частин: книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Ця ж стаття ЗК України в редакції 01.01.2013р. передбачає , що державна реєстрація земельних ділянок (у тому числі реєстрація договорів оренди землі) здійснюється у складі державного земельного кадастру; а ведення державного земельного кадастру покладається на В«уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсівВ» (ст. 204 ЗК України).

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам № 135 від 23.05.2003 року "Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру та удосконалення структури державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", зареєстрованимв Міністерстві юстиції України 27 травня 2003 р. за № 408/7729 , встановлено, що реєстрацію земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди землі здійснює державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах". Крім того, повноваження щодо ведення державного реєстру земель були покладені на ДП "Центр ДЗК

Таким чином, до вступу 01 січня 2013 року в дію Закону України "Про Державний земельний кадастр", реєстрація правовстановлюючих документів на земельні ділянки, у тому числі договорів оренди земельних ділянок, здійснювалась у Державному реєстрі земель до 01 січня 2011 року державним підприємством "Центр державного земельного кадастру". Після чого, до 01 січня 2013 року відповідно до п. 3 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України"

3

від 11.02.2010 - територіальними органами земельних ресурсів, тобто територіальними органами Держземагентства за місцем знаходження земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Судом встановлено, що 03.05.2006р. між відповідачкою ОСОБА_3, як власником земельної ділянки площею 3.25 га, та ТОВ "Украгроінвест Холдинг", як орендарем земельної ділянки, строком на 5 років був укладений договір оренди вищезазначеної спірної земельної ділянки. Договір було зареєстровано у державному земельному кадастрі, про що у Державному реєстрі земель Ружинським відділенням Житомирської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 01.10.2006р. було вчинено запис за № 040612100358.

25.12.2009р. між тими ж сторонами було укладено додаткову угоду до вказаного договору, відповідно до якої було визначено строк договору в 10 років. Ця угода також була зареєстрована Ружинським відділом Житомирської філії ДП "Центр державного земельного кадастру" про що у Державному реєстрі земель 25.12.2009р. було вчинено запис № 040922100174.

Кадастровий номер переданої в оренду відповідно до зазначеного договору земельної ділянки -1825286300:03:000:0062.

Вказане підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами зазначеного договору та додаткової угоди до нього, а також записами в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.54-56, 75-79).

З 2013 року державну реєстрацію прав на земельні ділянки покладено на Укрдержреєстр, повноваження якого закріплено в Положенні про Державну реєстраційну службу, затвердженому Указом Президента України від 06.04.2011р. № 401/2011р.

Таким чином Державний земельний кадастр функціонує паралельно із Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.

Діяльність органів державної реєстрації речових прав з 01.01.2013 року регулює Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , ч.1 ст. 9 якого передбачено право державного реєстратора запитувати від органів виконавчої влади відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки.

Судом встановлено , що 01.08.2014р. між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством "Технологічна аграрна компанія об'єднана" було укладено строком на 5 років договір оренди вищевказаної земельної ділянки, кадастровий номер якої - 1825286300:03:000:0062. Вказаний договір 29.08.2014р. було зареєстровано 29.08.2014р. Реєстраційною службою Ружинського районного управління юстиції Житомирської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за індексним № 15587585 від 04.09.2014р.

Зазначене підтверджується оглянутими в судовому засіданні оригіналами вказаного договору оренди землі та реєстраційної справи, а також інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.4, 80-89).

Згідно роз'яснення Державної реєстраційної служби України №2951/05-15-13 від 06.08.2013 року "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними правонабувачами" встановлено, що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку державний реєстратор повинен запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, які здійснювали їх державну реєстрацію до 01.01.2013 р.

4

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень.

Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідачкою суду не було надано доказів відносно того, що при реєстрації оспорюваного договору оренди землі державним реєстратором було здійснено запит до відділу Денржземагенства та , відповідно, отримано відповідь про відсутність реєстрації договорів оренди на зазначену земельну ділянку.

Тому відповідачка не повинна була реєструвати договір оренди землі від 01.08.2014р., оскільки на той час був зареєстрований інший договір оренди цієї ж самої земельної ділянки, який в установленому законом порядку не був припинений.

Також третьої особою на підтвердження своїх заперечень відносно позову щодо перевищення повноважень ДП "Центр державного земельного кадастру" при проведення реєстрації договорів оренди землі, суду не надано доказів визнання неукладеними договору оренди землі від 03.05.2006р. та додаткової угоди до нього від 25.12.2009р.

Частиною 1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 1 ст.27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його прав на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Таким чином, судом встановлено факт існування одночасно двох правочинів щодо однакового об'єкту договору та зобов'язань, що суперечить законодавству України та породжує наслідки зобов'язань по двом договорам одночасно.

Оскільки договір оренди спірної земельної ділянки від 03.05.2006р. та зміни та доповнення до нього від 25.12.2009р. , які були укладені між ОСОБА_3 і ТОВ "Украгроінвест Холдинг", відповідають вимогам закону, є чинними, їх реєстрація проведена у відповідності з вимогами закону, тому суд вважає, що договір оренди цієї ж земельної ділянки, що був укладений 01.08.2014р. між ОСОБА_3 та ПАТ "ТАКО", суперечать вказаним нормам матеріального права, а тому є недійсним з моменту його вчинення.

З вказаних підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідачки.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, Законом України "Про оренду землі", ст.ст.60, 88, 213, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 3.25 га , укладений 01.08.2014р. між ОСОБА_3 та Приватним акціонерним товариством "Технологічна аграрна компанія об'єднана", зареєстрований Реєстраційною службою Ружинського районного управління юстиції Житомирської області, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна, вчинено запис №15587585 від 04.09.2014р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

5

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Житомирської області через Ружинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя З. Б. Руденко.