Рішення

від 27.07.2015 по справі 344/17379/13-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/17379/13-ц

Провадження № 2/344/561/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.

секретаря Орнат Л.І.

за участі позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація-ІФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» про припинення неправомірних дій, усунення перешкод в користуванні майном, поновлення прав споживача та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація ІФ» про усунення перешкод в користуванні квартирою № 6 на вул. Тарнавського 11 в м. Івано-Франківську, зокрема: негайно поновити електропостачання до квартири, надання доступу працівникам РЕМу для виконання робіт, ремонту даху, надання доступу до приміщень загального користування - горища, підвалу, вхідних дверей брами та користування прибудинковою територією для під'їзду та паркування автомобіля біля будинку.

Позивачі свої вимоги мотивували тим, що ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 28.05.2010 року стала власником квартири № 6 на вул. Тарнавського 11 в м. Івано-Франківську. З метою здійснення прав власника квартири звернулася до голови Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація ІФ» про вступ до ОСББ та укладення договору про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території. На дані звернення відповіді не отримала, натомість голова ОСББ став чинити перешкоди в користуванні квартирою та майном загального користування. Так, було відмовлено в наданні дозволу на проведення ремонтних робіт частини даху розташованого над її квартирою, чиняться перешкоди в користуванні підвалом, горищем, прибудинковою територією та вхідною брамою до двору. 30.08.2013 року квартиру позивачів знеструмлено. Працівникам РЕМ не вдалося відновити електропостачання до кв. №6 через відсутність трубостійки на житловому будинку та недопущення керівником ОСББ працівників РЕМ для заживлення даної квартири від ВРП будинку. Такими діями голови ОСББ позивачам заподіяно моральну шкоду, на відшкодування якої просили стягнути 15000 грн.

В судовому засіданні позивачі та представник позивачки вимоги позову підтримали з мотивів наведених в позовній заяві, просили позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні вимоги позову заперечили, просили в задоволенні позову відмовити. Вважають безпідставними твердження позивачів про те, що голова ОСББ заборонив позивачу проводити ремонт частини даху, оскільки голова ОСББ вказав про необхідність пред'явлення дозволу обласного відділу охорони культурної спадщини на проведення таких робіт, оскільки будинок є архітектурною пам'яткою місцевого значення. Позивачі здійснюють доступ до прибудинкової території будинку як і усі його жильці через браму. Не відповідає дійсності твердження про те, що ОСББ «Акація ІФ» самовільно без погодження з постачальником електричної енергії ліквідовано трубостійку, до якої приєднані лінії електропередач та відключено електропостачання до квартири №6. 30.08.2013 року працівники Івано-Франківського РЕМ за заявою ОСББ провели відключення напруги до будинку, демонтували старі лінії електропередач разом з трубо стійкою та під'єднали нову лінію електропередач до внутрішнього електрощитка, чим фактично змінили схему підключення будинку, в результаті чого квартира №6 була відімкнена від електропостачання, так як не була підключена до внутрішньо будинкового електрощитка, як інші квартири. Позивач, як власниця квартири №6 не вчинила жодних дій спрямованих на відновлення електропостачання її квартири, оскільки вона не бажає підключити квартиру до внутрішньо будинкового електрощитка, а вимагає підключити її квартиру до трубостійки яка вже не діюча та зруйнована. Позивачі не пояснили та не довели в чому саме полягає моральна шкода нібито заподіяна позивачам, не доведено вину відповідача.

В судових дебатах представник відповідача відмовилась виступати, просила розглянути клопотання про доручення доказів, а отримавши відмову суду, покинула судове засідання, тому судові дебати було проведено за відсутності представників відповідача.

Представник третьої особи в судовому засіданні просив позов в частині, що стосується поновлення електропостачання до квартири задовольнити, оскільки працівники РЕМу не можуть відновити електропостачання через неправомірні дії голови ОСББ.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, покази свідків, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири № 6 у будинку № 11 на вул. Тарнавського в м. Івано-Франківську на підставі договору дарування від 28 травня 2010 року, ОСОБА_2 є її чоловіком.

Житловий будинок на вул. Тарнавського 11 відповідно до розпорядження голови виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 26.05.1981 року про погодження переліку пам'яток архітектури і містобудівництва місцевого значення - віднесений до пам'яток архітектури і містобудівництва місцевого значення. (т. 1 а.с.75-76).

Для обслуговування зазначеного будинку в 2005 році створене ОСББ "Акація ІФ", що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №362775 та Статутом ОСББ "Акація ІФ", голова об'єднання - ОСОБА_4

З метою здійснення права власності квартирою ОСОБА_1 звернулася до голови ОСББ «Акація ІФ» з заявою про вступ до ОСББ «Акація ІФ» та укладення договору про участь у витратах на утримання будинку і прибудинкової території, проте відповіді на звернення не отримала.

Щодо вимоги позивачки про зобов'язання ОСББ «Акація ІФ» в особі голови ОСОБА_4 негайно поновити електропостачання до квартири № 6 на вул. Тарнавського 11 в м. Івано-Франківську, надати доступ та не чинити перешкод працівникам РЕМ у виконанні робіт, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

ОСББ «Акація ІФ» посилається на те, що внаслідок пошкоджень трубостійки, яка лежала на даху житлового будинку, оголені дроти повітряної лінії під напругою час від часу під дією вітру заплутувались, що викликало електричне замикання та знеструмлення будинку, що викликало необхідність звернення ОСББ «Акація ІФ» до дирекції ПАТ «Прикарпаттяобленерго» «Івано-Франківський РЕМ» із заявою про заміну пошкодженої трубостійки, а роботи по демонтажу трубостійки та підключенню електричних мереж виконували саме працівники РЕМ, які мають відповідні дозволи на виконання указаних робіт, тому такі дії ОСББ «Акація ІФ», на їх думку, є правомірними.

30.08.2013 року працівниками Івано-Франківського РЕМ було тимчасово підключено самовільно змонтовану ОСББ кабельну лінію з метою недопущення припинення постачання електричної енергії всім мешканцям даного будинку, з якими укладено Договори про користування електричною енергією.

З метою приведення електроустановок у відповідність до вимог ПКЕЕ, ПТЕ, ПТБ, умов Договору №3626 09 вересня 2013 на адресу ОСББ «Акація ІФ» направлено листа про негайне відновлення трубостійки на житловому будинку та лінії електромереж згідно однолінійної схеми електропостачання (додаток 7.1 до Договору), а також електропостачання квартири №6, мешканців якої ОСББ незаконно позбавило права користування електричною енергією.

Згідно листа головного інженера філії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Івано-Франківський РЕМ № 024-1559 від 27.09.2013 року вбачається, що ОСББ «Акація ІФ» самовільно, без погодження з Постачальником електричної енергії ліквідовано трубостійку на житловому будинку, яка знаходилася в аварійному стані та прокладено електричний кабель від ВРП будинку № 11 до опори №1, чим змінено схему підключення та межу балансової належності електромереж, зазначену в Договорі №3626, а також відключено електропостачання до кв. №6 даного будинку яка була заживлена від трубостійки. Крім того, зазначено, що відновити електропостачання до квартири №6 Івано-Франківський РЕМ не має можливості через відсутність трубостійки на житловому будинку та недопущення керівником ОСББ працівників РЕМ для заживлення даної квартири від ВРП будинку (т. 1 а.с.133).

Доводи представника третьої особи щодо неправомірних дій голови ОСББ знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, зокрема неправомірність дій голови ОСББ підтвердив свідок ОСОБА_8 (старший майстер РЕМ), який чітко вказав, що голова ОСББ не пускав працівників виконувати роботи з поновлення електропостачання до квартири.

Однак, позивач просить суд зобов'язати саме голову ОСББ ОСОБА_4 поновити електропостачання, однак таких повноважень голова ОСББ немає, а тому вказана вимога не підлягає до задоволення.

Щодо зобов'язання голову надати доступ та не чинити перешкод працівникам РЕМ у виконанні робіт, то суд зазначає третій особі, що у випадку, якщо голова ОСББ чинить працівникам РЕМ перешкоди у виконанні їх обов'язків, то РЕМ вправі звернутись зі скаргою на такі дії, або з позовом до суду про усунення перешкод чи визнання дій неправомірними.

Щодо вимоги позивачів про зобов'язання ОСББ «Акація ІФ» в особі голови ОСОБА_4 припинити неправомірні дії та усунути перешкоди в користуванні квартирою № 6, її поточному ремонті, заміні покриття даху, надати доступ до приміщень загального користування, прибудинкової території, то суд прийшов до переконання, що така вимога підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.

Житловий будинок на вул. Тарнавського 11 згідно наказу Держбуду УРСР від 25 вересня 1979 року № 202 та розпорядження Івано-Франківського облвиконкому від 26 травня 1981 року № 238 є архітектурною пам'яткою місцевого значення, охоронний номер 198 ІФ і відповідно до ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" ремонт пам'ятників місцевого значення здійснюється за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації, тому надання дозволу на проведення даху будинку над квартирою позивачів не є компетенцією ОСББ «Акація ІФ».

Позивачі вказують, що в них дозвіл від уповноваженого органу, однак копії такого дозволу суду не надали.

Відповідь на звернення (т.2 а.с.30) не може вважатись дозволом на проведення робіт на пам'ятці архітектури. Крім того, із відповіді від 07.03.2013 року (т.1 а.с.79) вбачається, що управління культури, відділ охорони культурної спадщини та музейної справи управління культури не надавав письмового дозволу на проведення будь-яких робіт на пам'ятці.

Історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку (ст. 1 Закону України "Про охорону культурної спадщини").

Закон України "Про охорону культурної спадщини" регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою збереження та використання об'єктів культурної спадщини.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 6 Закону України 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" роботи на пам'ятці культурної спадщини проводяться на підставі письмових дозволів органів культурної спадщини.

Згідно зі ст. 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації.

Отже, ремонт пам'ятників місцевого значення здійснюється за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади обласних державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації, а не з дозволу ОСББ «Акація ІФ», тому для проведення будь-яких робіт на пам'ятці архітектури (будинку № 11), позивачам слід отримати дозвіл уповноваженого органу, а не ОСББ.

Щодо усунення перешкод позивачам до приміщень загального користування (горища, підвалу, вхідних дверей брами, прибудинкової території) будинку № 11, що на вул. Тарнавського в м. Івано-Франківську, то суд всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи, заслухавши покази свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 прийшов до висновку, що відповідачем чиняться перешкоди позивачам в доступі до приміщень загального користування.

Згідно ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зокрема, представники неодноразово вказували, що підвал закритий, бо перебуває в не задовільному стані, тому позивачі не мають туди доступу, однак, незалежно від стану підвалу, позивачі повинні мати можливість доступу до підвалу та горища.

Щодо заборони позивачам заїжджати на прибудинкову територію, то такі дії відповідача є також неправомірними,оскільки позивачі як власники квартири в багатоквартирному будинку мають право доступу на автомобілі чи пішки до прибудинкової території.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень вказаної статті, компенсація моральної шкоди здійснюється за наявності всіх загальних умов відповідальності за завдання шкоди, а саме: протиправної поведінки, моральної шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданою моральною шкодою та вини заподіювача.

Однак, посилання позивачів на вказану статтю є помилковим, оскільки ця норма права регулює деліктні правовідносини, які між сторонами не встановлені.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України, п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода відшкодовується у випадках, передбачених законом і Конституцією України.

За змістом ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 3 постанови від 31 березня 1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 5 наведеної вище постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Як вбачається зі змісту ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України на сторін покладено обов'язок доказування і подання доказів. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Позивачами не доведено факту заподіяння йому моральних страждань.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивачів понесені ними судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимоги. Оскільки задоволена одна із немайнових вимог, то відшкодуванню підлягають судові витрати за немайнову вимогу.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 23, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст. 10, 11, 60, 61, 88 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація-ІФ», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору публічне акціонерне товариство «Прикарпаттяобленерго» про припинення неправомірних дій, усунення перешкод в користуванні майном, поновлення прав споживача та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Зобов'язати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація-ІФ» усунути перешкоди в користуванні та надати доступ ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приміщень загального користування (горища, підвалу, вхідних дверей брами, прибудинкової території) будинку № 11, що на вул. Тарнавського в м. Івано-Франківську.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація-ІФ», ідентифікаційний код 33645971 в користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 - 229 грн. 41 коп. судового збору.

В задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 27.07.2015 року

Суддя Бабій О.М.