Справа № 1-569/11
Провадження № 1/1015/448/11
В И Р О К
іменем України
06.12.2011 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Омельченко М.М.
при секретарі Калиновській Н.В.
за участю прокурора Холодницького Н.І., Черната О.А., Литвиненка Р.С.,
ОСОБА_1
представника цивільного позивача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що має повну загальну середню освіту, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого вироком від 07.11.2011 року Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавленні волі,
-у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3, будучи раніше судимим за умисні корисливі злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову повторно вчинив ряд умисних корисливих злочинів за наступних обставин.
15.10.2010 року близько 15 години ОСОБА_3, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, підійшов до будівлі очисних споруд, що по вул. Нова, 10 в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, де, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, через незачинені двері незаконно проник в приміщення будівлі очисних споруд, звідки повторно таємно викрав 15 металевих труб довжиною 3 м діаметром 100 мм, вартістю 246,52 грн. кожна, на загальну суму 3697,8 грн. та 10 прямокутних щитів розмірами 0,4?1,5 м, каркас яких виготовлений з металевих кутків розмірами 36?36 мм, середина заповнена водостійкою фанерою товщиною 20 мм, вартістю 247,35 грн. кожен, на загальну суму 2473,50 грн., які перебували на балансі ПП «БудАгро». Після чого ОСОБА_3 з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, завдавши ПП «Буд Агро» матеріального збитку на загальну суму 6171,3 грн.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.10.2010 року близько 15 години ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, через незачинені двері незаконно проникли в приміщення будівлі очисних споруд, що розташована по вул. Нова, 10, в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, де скориставшись відсутністю сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний умисел, звідки повторно таємно викрали 10 металевих труб довжиною 3 м діаметром 100 мм, вартістю 246,52 грн. кожна, на загальну суму 2465,20 грн. та 10 прямокутних щитів розмірами 0,4?1,5 м, каркас яких виготовлений з металевих кутків розмірами 36?36 мм, середина заповнена водостійкою фанерою товщиною 20 мм, вартістю 247,35 грн. кожен, на загальну суму 2473,5 грн.
Продовжуючи злочинні дії, охоплені єдиним умислом, спрямованим на таємне викрадення металевих труб із приміщення очисних споруд, 19.10.2010 року близько 15 години ОСОБА_3, діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_4, через незачинені двері незаконно проникли в приміщення будівлі очисних споруд, що розташована по вул. Нова, 10, в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, де, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, реалізуючи свій злочинний умисел, повторно таємно викрали 20 металевих труб довжиною 3 м діаметром 100 мм, вартістю 246,52 грн. кожна, на загальну суму 4930,4 грн.
Таким чином, ОСОБА_3 разом з ОСОБА_4 з приміщення очисних споруд здійснили крадіжку 30 металевих труб на суму 7395,60 грн., 10 прямокутних щитів на суму 2473,50 грн., які привласнили та якими розпорядилися ними на власний розсуд, чим заподіяли ПП «БудАгро» матеріального збитку на загальну суму 9869,10 грн.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України визнав, не погодився з переліком майна, у викрадені якого його обвинувачують, суду пояснив, що 13.10.2010 року, коли був на полі в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, то вирішив зайти в будівлю очисних споруд, яка знаходиться поряд з його городом. Металеві двері не були закриті і він зайшов усередину. Там були різні металеві конструкції. За два дні він вирішив викрасти металеві конструкції, які побачив у приміщенні очисних споруд. 15.10.2010 року, коли він був у центрі села, зупинив автомобіль «Газель», який їздив та збирав металобрухт, запропонував водію поїхати з ним до очисних споруд, де він працює охоронцем і може продати непотрібний металобрухт. На це водій автомобіля «Газель» погодився, вони під'їхали до споруди очисних споруд, ОСОБА_3 повиносив з приміщення металеві труби та щити, які вони разом із водієм завантажили до кузова автомобіля. Скільки труб та щитів він виніс не пригадує. За все від водія автомобіля «Газель» він отримав близько 700 грн., які витратив на власні потреби. В подальшому, 17.10.2010 року в обідню пору він зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_4, якому запропонував вчинити крадіжку металевих конструкції з приміщення очисних споруд, на що той погодився. Разом вони погрузили металеві щити до кузова автомобіля, скільки туди помістилося, за що отримали 900 грн., якими між собою поділилися та розійшлися по домівках. Коли вони з ОСОБА_4 знову зустрілися 19.10.2010 року, домовилися викрасти інші металеві труби, які залишалися в будівлі очисних споруд і які вони минулого разу поскладали біля стіни, але здати на металолом не змогли, бо у машині не вистачило місця. ОСОБА_4 погодився на пропозицію ОСОБА_3 В центрі села вони знову знайшли водія автомобіля «Газель» і сказали йому, що можуть здати металобрухт. На їх пропозицію водій погодився і вони знову разом поїхали до будівлі очисних споруд, де погрузили металеві труби в кузов автомобіля. За здачу металобрухту вони отримали певну суму коштів, але яку саме не пам'ятає. Гроші вони поділили з ОСОБА_4 Свою частину він витратив на власні потреби. Свою причетність до викрадення щитів заперечував. У зв'язку з частковим визнанням розміру викраденого, цивільний позов ТОВ «БудАгро» визнав частково. У вчиненому щиро розкаявся, просив не призначати йому надто суворе покарання.
Незважаючи на часткове визнання підсудним вини у пред'явленому йому обвинуваченні вина ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, підтверджується сукупністю доказів, які були зібрані у справі та досліджені під час судового слідства, а саме:
- показами представника цивільного позивача ОСОБА_2, який суду пояснив, що працює виконробом ТОВ «БудАгро». За адресою: Київська область, Києво-Святошинський район. ОСОБА_5, вул. Нова, 10 знаходиться приміщення очисних споруд, в якому зберігалися різні будівельні матеріали та обладнання товариства. 22.10.2010 року, коли він зайшов до приміщення очисних споруд та виявив відсутність багатьох речей, що підтвердилося проведеною інвентаризацією. Просив задовольнити заявлений у справі цивільний позов ТОВ «БудАгро»;
- показами свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що приблизно в середині жовтня 2010 року в с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області він зустрів свого знайомого ОСОБА_3, який запропонував йому вчинити крадіжку металевих конструкцій, на що він погодився. В центрі с. Гореничі вони знайшли водія автомобіля марки «Газель», який погодився прийняти у них металобрухт. Після цього вони поїхали до місця, яке показав ОСОБА_3, де з приміщення винесли металеві труби та щити, які поскладали в кузов автомобіля. За отриманий металобрухт водій автомобіля марки «Газель» дав ОСОБА_3 900 грн., якими ОСОБА_3 поділився з ним. Потім водій поїхав, а вони розійшлися по домівках. Оскільки частина металевих конструкцій не помістилася в автомобіль, тому вони поскладали їх під стіною в середині приміщення і вирішили викрасти наступного разу. За кілька днів він знову зустрів ОСОБА_3 в центрі с. Гореничі, який запропонував викрасти ту частину металевих конструкцій, яку вони не змогли викрасти минулого разу, на що він погодився. Вони знову знайшли водія автомобіля «Газель», який погодився забрати іншу частину металевих конструкцій, поїхали до того ж самого приміщення, звідки разом із ОСОБА_3 повиносили труби і завантажили їх в кузов. Водій заплатив ОСОБА_3, скільки він вже не пригадує, той в свою чергу поділився з ним, після чого вони розійшлися. Зазначив, що окрім труб та щитів вони з ОСОБА_3 з приміщення очисних споруд нічого не брали. Водій автомобіля «Газель» не знав, що вони вчиняють крадіжку, оскільки ОСОБА_3 О сказав йому, що працює охоронцем на даному об'єкті. Крім водія в автомобілі був ще один пасажир, але хто це, він не знає;
- показами свідка ОСОБА_6, який суду пояснив, що працює начальником цеху ТОВ «Втормет-Київ», яке займається заготівлею та переробкою металобрухту та знаходиться в м. Києві по вул. Жмеринській, 11/1. Приблизно в середині жовтня 2010 року на територію ТОВ «Втормет-Київ» заїздив автомобіль марки «Газель» червоного кольору. Невідомий чоловік, який був за кермом, повідомив йому, що привіз на металобрухт непотрібні труби та щити. Із щитів водій автомобіля повиймав фанеру, та поклав її собі в кузов автомобіля, а металеві кутки від них та труби здав металобрухт. Яка кількість труб та щитів була, вже не пригадує. Водій автомобіля марки «Газель» отримав за зданий металобрухт гроші, в якій сумі не пам'ятає. Так само за кілька днів цей же чоловік знову привіз труби та щити, які здав. Така ж ситуація повторилася знову за кілька днів, але тоді водій здавав уже тільки труби. Загалом водій приїздив тричі. Металобрухт був порізаний та вивезений з території бази, куди саме він не пригадує. Про те, що труби та щити були викрадені, він не знав, інакше б не погодився їх прийняти;
- оголошеними в судовому засіданні відповідно до ст.ст. 306, 314 КПК України показами свідка ОСОБА_7, який, будучи допитаним на досудовому слідстві, пояснив, що приблизно в середині жовтня 2010 року близько 15 години він знаходився в центрі с. Гореничі на своєму автомобілі НОМЕР_1. До нього підійшов наглядно знайомий на ім'я ОСОБА_7 і попросив його вивезти непотрібний металобрухт з приміщення очисних споруд, де ОСОБА_7 працює охоронцем. На його пропозицію він погодився. Потім ОСОБА_7 сів у його автомобіль і ОСОБА_7 почав показувати дорогу. Приїхавши до цегляного приміщення, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля, та почав виносити звідти металеві труби. Він вийшов з автомобіля та почав допомагати завантажувати металеві труби довжиною приблизно 3 м діаметром 10 см. Потім ОСОБА_7 декілька раз заходив до приміщення і виносив металеві труби та опалубки, тобто щити розмірами приблизно 1,5?0,5 м, каркас яких був виготовлений з металевих кутків, а середина заповнена фанерою. Він допомагав йому завантажувати їх в автомобіль. Завантажили вони приблизно 10 щитів та 10 металевих труб. Після цього він дав ОСОБА_7 приблизно 700 грн. і поїхав в м. Київ, а ОСОБА_7 на його думку пішов додому. В м. Києві по вул. Жмеринській, 11/1 на пункті прийому металобрухту він здав щити та труби, за яку суму не пригадує. Коли здавав щити, то дерев'яну фанеру витягнув і забрав до себе додому на дрова. Через декілька днів близько 15 години в центрі с. Гореничі він зустрів знайомого ОСОБА_7 разом з його товаришем, імені якого не пам'ятає. Він був на своєму автомобілі. Олександр попросив його вивезти непотрібний металобрухт з приміщення очисних споруд. На його пропозицію він погодився, оскільки ОСОБА_7 йому сказав, що працює охоронником очисних споруд. Потім ОСОБА_7 разом зі своїм знайомим сів у його автомобіль і вони поїхали. Приїхавши до цегляного приміщення, ОСОБА_7 зі своїм знайомим вийшли з автомобіля і пішли до приміщення. Через які двері вони зайшли, він не бачив, тому що його автомобіль знаходився з лівої торцевої частини приміщення. Приблизно через 5 хвилин він побачив як ОСОБА_7 зі своїм знайомим несли до автомобіля металеві труби довжиною 3 метри діаметром 10 см. Потім ОСОБА_7 зі своїм знайомим декілька разів заходили до приміщення і виносили металеві труби та опалубки, а саме щити розмірами приблизно 1,5?0,5 м,каркаси яких виготовлені з металевих кутків, а середини заповнені фанерою. Він допомагав їм завантажувати їх в автомобіль. Завантажили вони приблизно 10 щитів та 10 металевих труб. Після цього він дав ОСОБА_7 приблизно 900 грн. і поїхав в м. Київ, а ОСОБА_7 з товаришем кудись пішли, куди саме йому невідомо. В м. Києві по вул. Жмеринській, 11/1 на пункті прийому металобрухту він здав щити та труби, за яку суму не пригадує. Коли здавав щити, то дерев'яну фанеру витягнув і забрав до себе додому на дрова. Через декілька днів приблизно 20.10.2010 року близько 15 години в центрі с. Гореничі він зустрів знайомого ОСОБА_7 разом з його товаришем, імені якого він не пригадує. Він був на своєму автомобілі. Олександр попросив його вивезти непотрібний металобрухт з приміщення очисних споруд. На його пропозицію він погодився, оскільки був впевнений, що ОСОБА_7 працює охоронником очисних споруд. Потім ОСОБА_7 разом зі своїм знайомим сіли у його автомобіль і вони поїхали. Приїхавши до цегляного приміщення, ОСОБА_7 зі своїм знайомим вийшли з автомобіля і пішли до приміщення. Через які двері вони зайшли, він знову не бачив, тому що його автомобіль знаходився з лівої торцевої частини приміщення. Приблизно через 5 хвилин він побачив як ОСОБА_7 зі своїм знайомим несли до автомобіля металеві труби довжиною 3 метри діаметром 10 см. Потім ОСОБА_7 зі своїм знайомим декілька разів заходили до приміщення і виносили металеві труби. Він допомагав їм завантажувати їх в автомобіль. Завантажили вони приблизно 20 металевих труб. Після цього він дав ОСОБА_7 приблизно грошові кошти в якій сумі вже не пригадує і поїхав в м. Київ, а ОСОБА_7 з товаришем кудись пішли, куди саме йому невідомо. В м. Києві по вул. Жмеринській, 11/1 на пункті прийому металобрухту він здав труби, за яку суму не пригадує. Частину фанери, яку витягнув з щитів, він спалив вдома у плиті, а частину, що залишилася, працівники міліції вилучили у нього з його дозволу, як речові докази. Про те, що металеві труби та щити були викрадені він не знав, оскільки ОСОБА_7 сказав йому, що працює охоронцем приміщення очисних споруд і металеві труби та щити вже не потрібні так як його керівник дозволив їх здати на металобрухт (а.с. 95-96);
- постановою від 28.03.2011 року про виділення кримінальної справи щодо ОСОБА_3 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України в окреме провадження (а.с. 1-2); копією постанови від 30.10.2010 року про порушення кримінальної справи по факту таємного викрадення майна ПП «БудАгро» за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 3); копією заяви ОСОБА_2 від 22.10.2010 року на ім'я начальника Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області з проханням прийняти міри до невідомих осіб, які в період часу з 12.10.2010 року по 21.10.2010 року проникли в промислову будівлю очисних споруд в с. Гореничі, яка належить ПП «БудАгро», звідки викрали будівельні матеріали та обладнання, чим завдали матеріального збитку (а.с. 5); копією протоколу огляду місця події від 22.10.2010 року, під час якого було оглянуто промислову будівлю, яка знаходиться на території будівельного майданчику по зведенню очисних споруд на окраїні с. Гореничі Києво-Святошинського району Київської області, та належить ПП «БудАгро» (а.с. 6-7); копією протоколу огляду місця події від 23.11.2010 року, під час якого було оглянуто автомобіль марки «ГАЗ 3302», державний номерний знак НОМЕР_2 червоного кольору, під час якого вказаний автомобіль було вилучено в якості речового доказу (а.с. 8); копією протоколу огляду місця події від 29.11.2010 року, під час якого було оглянуто подвір'я будинку ОСОБА_8 за адресою: Київська область, Бороднський район, с. Микуличі, вул.. Ворошилова, 38, виявлено 5 дощок, які вилучено в якості речових доказів (а.с.9); копією інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей і основних засобів ПП «БудАгро» на 01.10.2010 року на відповідальному зберігання у виконроба ОСОБА_2 (а.с. 10); копією довідки про вартість товарно-матеріальних цінностей і основних засобів ПП «БудАгро», викрадених на об'єкті очисних споруд в с. Гореничі згідно з актом інвентаризації від 22.10.2010 року (а.с. 11); копією переліку матеріалів, викрадених з об'єкту очисних споруд в с. Гореничі, наданого ПП «БудАгро» (а.с. 12, 13); копією рапорту оперативного уповноваженого Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 09.02.2011 року щодо встановлення особи, яка вчинила крадіжку будівельних матеріалів та очисного обладнання, якою виявився ОСОБА_3 (а.с. 28); копією повинної заяви ОСОБА_3 (а.с. 29-30); копією постанови від 09.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 31); копією постанови від 16.02.2011 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 42); копіями рапортів слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 15.02.2011 року щодо встановлення вчинення злочинів ОСОБА_3 також 17.10.2010 року та 19.10.2010 року (а.с. 46, 47); копією постанови від 16.02.2011 року про об'єднання кримінальних справ (а.с. 48); копією протоколу огляду речових доказів від 11.03.2011 року, під час якого було оглянуто 5 дерев'яних дощок (а.с. 83-88); копією постанови від 11.03.2011 року про визнання речовими доказами та приєднання до справи речових доказів (а.с. 89); копією протоколу огляду речових доказів від 11.03.2011 року, під час якого було оглянуто автомобіль НОМЕР_3 червоно кольору (а.с. 91-92); копією постанови від 11.03.2011 року про визнання речовими доказами та приєднання до справи речових доказів (а.с. 93); копією постанови від 12.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 396, 185, 198 КК України (а.с. 107); копією протоколу відтворення обстановки і обставин події від 14.03.2011 року, під час якого ОСОБА_4 показав на місці та розповів про обставини вчинення ним разом із ОСОБА_3 крадіжки з приміщення очисних споруд за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Гореничі, вул.. Нова , 2 (а.с. 108-110); копією звіту з товарознавчої експертизи, відповідно до висновків якої ринкова вартість з ПДВ металевої труби діаметром 100 мм довжиною 3 м становить 246,52 грн., прямокутного щита розмірами 0,4?1,5 м, каркас якого виготовлений з металевих кутків розмірами 36?36 мм, середина заповнена водостійкою фанерою товщиною 20 мм, становить 247,35 грн. (а.с. 118-120); копією постанови від 19.03.2011 року про уточнення даних вартості викраденого майна (а.с. 126); копіями постанов від 28.03.2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_4 за ст. ст. 396, 185, 198 КК України (а.с. 129, 130); копією вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.11.2011 року, яким ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185, 71 КК України засуджено до 3 років 6 місяців позбавлення волі (а.с. 225); копією вироку Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.10.2011 року, яким ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 185, 75 КК України засуджено до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки (а.с. 226-227).
За таких обставин, оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, покази підсудного ОСОБА_10 з приводу переліку викраденого майна суд визнає неправдивими та такими, що направлені на уникнення справедливого покарання, та вважає їй лінією захисту підсудного, в решті покази підсудного, а також покази представника цивільного позивача, свідка ОСОБА_4, ОСОБА_6 під час розгляду справи в сулі, свідка ОСОБА_7 на досудовому слідстві, вважає правдивими, оскільки вони відповідають встановленим судом фактичним обставинам справи.
Суд визнає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні злочинів доведена повністю, його дії кваліфікуються судом як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище, а також за епізодом вчинення крадіжки разом з ОСОБА_4, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів та особу підсудного.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує, що злочини за ч. 3 ст. 185 КК України відносяться до тяжких злочинів, підсудний за місцем проживання характеризується негативно (а.с. 158), раніше судимий за умисні корисливі злочини (а.с. 159), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 162), обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено, а тому, вважає доцільним призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції відповідної статті, оскільки приходить до переконання, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_3 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 КПК України постановляючи вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру цивільного позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
ТОВ «БудАгро» просить стягнути на свою користь з ОСОБА_3 57592,81 грн. як розмір завданої школи, встановлений під час інвентаризації. Проте, підсудному ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення у викраденні майна ПП «БудАгро» у розмірі 6171,30 грн. приблизно 15.10.2010 року та у розмірі 9869,10 грн. приблизно 17.10.2010 року, вчиненого разом з ОСОБА_4
Вироком від 19.10.2011 року Києво-Святошинського районного суду Київської області з ОСОБА_4 на користь ПП «БудАгро» стягнуто 9869,10 грн., тому в цій частині вимоги про стягнення такої ж суми з ОСОБА_3 не підлягають до задоволення.
Такими, що підлягають до задоволенню, суд вважає вимоги ПП «БудАгро» про стягнення з ОСОБА_3 на користь підприємства 6171,30 грн. завданої шкоди, що відповідає доведеному під час судового слідства обвинуваченню ОСОБА_3
Арешт, накладений на майно ОСОБА_3, підлягає залишенню без змін.
Долю речових доказів суд вирішує згідно зі ст. ст. 81, 330 КПК України.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323-324, 328 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглиненням менш суворого покарання, призначеного вироком від 07.11.2011 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі, покаранням, призначеним за даний злочин, остаточно ОСОБА_3 призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді взяття та тримання під вартою в Київському СІЗО ДДУ з ПВП в м. Києві та Київській області, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - з 28.06.2011 року.
Цивільний позов ПП «БудАгро» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПП «БудАгро» (м. Київ, вул. Лугова, 13, р/р № 2600300012456, МФО 300670 в ВАТ КБ «Хрещатик», м. Київ, ЗКПО: 31452873) 6171 (шість тисяч сто сімдесят одну гривну) гривню 30 (тридцять) копійок завданого матеріального збитку. В решті позовних вимог відмовити.
Арешт, накладений постановами слідчого СВ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області від 09.03.2011 року на майно ОСОБА_3 (а.с. 76, 82) - залишити без змін.
Речові докази по справі:
-автомобіль НОМЕР_3, який переданий на зберігання під розписку ОСОБА_7 (а.с. 93, 94) - залишити у його розпорядженні;
-п'ять дерев'яних дощок, які передані на зберігання під розписку ОСОБА_2 (а.с. 89, 90) - залишити у його розпорядженні.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 15 діб з часу його проголошення прокурором та представником цивільного позивача, а засудженим - в той же строк, з часу отримання ним копії вироку.
Суддя Омельченко М.М.
Суд | Києво-Святошинський районний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2011 |
Оприлюднено | 03.08.2015 |
Номер документу | 47489856 |
Судочинство | Кримінальне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні