Постанова

від 26.02.2007 по справі 20-11/266-12/412-5/153-6/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/266-12/412-5/153-6/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-11/266-12/412-5/153-6/176

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"26" лютого 2007 р.  10:15                                                                                          м. Севастополь

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Лазарева С.Г., при секретарі Єфременко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі адміністративну справу за позовом Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство “Інформаційний центр” Мінюсту України про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

позивач     –Заєць С.А., довіреність б/н від 29.01.2006,

                  Дрьомов М.В., директор. паспорт АР № 094027 від 11.12.1997,

відповідач –Кочкаренко В.О., довіреність № 10-004/235 від 11.10.2006,

                   Архипова О.О., довіреність № 10-004/254 від 05.02.2007,

третя особа –не з'явився,

С у т ь   с п о р а:

Приватне багатопрофільне підприємство “ДИС”  звернулося до суду з позовною заявою до відповідача, Державної податкової інспекції в Ленінському районі м.Севастополя, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 23/3/226/2330/0 від 26.04.2004р. про застосування штрафних санкцій в сумі 340,00 грн. за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

У процесі розгляду справи позивач доповнив позов вимогами про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій за порушення вимог Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” №23/30002512330/0 від 11.05.2004 - в сумі 340,00 грн., №23/30002632330/0 від 11.05.2004  - в сумі 340,00 грн., № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004  - в сумі 340,00 грн., №23/30003252330/0 від 24.06.2004 - в сумі 17000,00 грн., а також про виключення з Державного реєстру  обтяжень рухомого майна  запис за реєстраційним №1469539 про введення  податкової застави відносно усіх активів  позивача.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 25.02.2005 по справі № 20-11/266-12/412  позов задоволено частково: виключено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за реєстраційним номером 1469539 від 15.11.2004 про введення податкової застави відносно всіх активів Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС”; визнані недійсними податкові повідомлення-рішення № 23/3/226/2330/0 від 26.04.2004, № 23/3/0002632330/0 від 11.05.2004, № 23/3/0002512330/0 від 11.05.2004, № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2005, № 0003252330/0 від 24.06.2004 в частині визнання податковим зобов'язанням за порушення п. 5 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, в частині визнання недійсними оспорюваних податкових повідомлень-рішень про застосування до відповідача штрафних санкцій відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що штрафні санкції за допущені позивачем Закону України  “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не є сумою податкового зобов'язання позивача, тому відповідачем неправомірно були визначені застосовані до позивача суми штрафних санкцій податковим зобов'язанням та введена податкова застава.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 рішення господарського суду м. Севастополя по вказаній справі залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.07.2005 рішення господарського суду м. Севастополя від 25.02.2005 та постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.2005 скасовані, а справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій,  Вищий господарський суд України зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази проведення розрахункових операцій в перевіряє мий період використання позивачем книги обліку розрахункових операцій та чи мали місце розрахункові операції під час надання послуг у сфері ігорного бізнесу. Крім того, попередніми судовими інстанціями не було з'ясовано чи було порушення обов'язку здійснювати записи про рух готівки, оскільки санкції до  позивача застосовано саме за невикористання книги обліку розрахункових операцій під час розрахункових операцій, а також чи мали місце розрахункові операції взагалі, оскільки розрахункова операція має бути підтверджена квитанцією.

Рішенням господарського суду м. Севастополя від 12.09.2005 позовні вимоги задоволені частково.

Судом постановлено: виключити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис за реєстраційним №1469539 про введення податкової застави відносно всіх активів Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС”; визнати недійсними   податкові повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004, №23/30002512330/0 від 11.05.2004, №23/30002632330/0 від 11.05.2004, №23/3/0002492330/0 від 17.05.2004, №23/30003252330/0 від 24.06.2004 в частині визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” сумою податкового зобов'язання; в задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень  ДПІ у Ленінському районі міста  Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004, №23/30002512330/0 від 11.05.2004, №23/30002632330/0 від 11.05.2004, №23/3/0002492330/0 від 17.05.2004, №23/30003252330/0 від 24.06.2004  про застосування до Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” штрафних санкцій за порушення вимог Закону  України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відмовлено.

          Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 рішення господарського суду м. Севастополя від 12.09.2005 змінено: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі міста Севастополя № 23/30003252330/0 від 24.06.2004 у сумі 16660 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2006 касаційна скарга Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2005 та рішення господарського суду м. Севастополя від 12.09.2005 у справі № 20-11/266-12/412-5/153 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій, Вищий адміністративний суд України не погодився з позицією суду першої інстанції стосовно того, що відповідальність, передбачена п.3 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, повинна застосовуватися саме за нездійснення при інкасації гральних автоматів запису про рух готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції не погодилась з судом апеляційної інстанції щодо правильності застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 340,00 грн. за порушення обов'язку зареєструвати одну книгу обліку розрахункових операцій, яка повинна зберігатися у місці кінцевого проведення розрахункових операцій –у касі підприємства.

Також, у порушення вимог Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, судами попередніх інстанцій справу розглянуто у відповідності з вимогами Господарського процесуального кодексу України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що, штрафні санкції застосовані до нього за здійснення розрахункових операції без використання книги обліку розрахункових операцій, але, оскільки відомості про окремі гральні операції у позивача відсутні, а в момент проведення інкасації біля грального автомата безпосередній споживач не знаходився позивач вважає, що вимоги закону про оформлення розрахункових квитанцій на кожну окрему розрахункову операцію є такими, що не можуть бути виконаними.

Крім того, позивач вважає, що застосовані відповідачем фінансові санкції за виявлені порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” не можуть застосовуватись в порядку, встановленому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, як сума податкового зобов'язання підприємства.

          Відповідач з позовними вимогами не згоден з мотивів, викладених у відзиві на позов, запереченнях на позов та доповненнях до нього (вх. № 29777 від 24.12.2004, № 2044 від 28.01.2005, № 2889 від 29.01.2007), основні з яких складаються у тому, що до переводу суб'єктів підприємницької діяльності, які надають послуги на гральних автоматах, на облік розрахункових операцій в готівковій чи безготівковій формах із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій, зазначені суб'єкти підприємницької діяльності повинні здійснювати розрахункові операції із застосуванням книги обліку розрахункових операцій, яку на момент перевірки позивач не використовував.

Третя особа, Державне підприємство “Інформаційний центр” Мінюсту України, залишає вирішення спору на розсуд суду.

Представник Державного підприємства “Інформаційний центр” Мінюсту України на оголошення резолютивної частини постанови не з'явився, заявив клопотання по розгляд справи без участі свого представника.

Згідно ст.ст.27, 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України, представникам сторін роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслуховуючи пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

В період з 16.04.2004 по 20.05.2004 співробітниками ДПІ в Ленінському районі м.Севастополя були проведені перевірки господарських одиниць –гральних монетних автоматів, які належать відповідачу, в ході яких було встановлено порушення позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР  від 06.07.1995, з наступними змінами та доповненнями (далі –Закон), що виразилося у тому, що на всіх  гральних автоматах розрахункові операції здійснюються без використання Книги обліку розрахункових операцій.

На підставі актів перевірок ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя були прийняті податкові повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій: №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004  - в сумі 340,00 грн. (акт перевірки №23-3/509 від 16.04.2004),  №23/30002512330/0 від 11.05.2004 - в сумі 340,00 грн. (акт перевірки №23-3/548 від 24.04.2004),  №23/30002632330/0 від 11.05.2004  - в сумі 340,00 грн. (акт перевірки 323-3/550 від 11.05.2004), № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004 -  в сумі 340,00 грн. (акт перевірки №23-3/0568 від 30.04.2004),  №23-3/000282330 від 25.05.2004 - в сумі 17000,00 грн. (акт перевірки №623/23-3/16500302 від 20.05.2004).  

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в порядку, встановленому для апеляційного узгодження податкових зобов'язань згідно з вимогами ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

При розгляді скарги на податкове повідомлення-рішення №23-3/000282330 від 25.05.2004, про застосування штрафних санкцій в сумі 17000,00 грн., прийнятого  за висновками перевірки, які містяться в акті №623/23-3/16500302 від 20.05.2004, вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано рішенням начальника ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя від 24.06.2004  і одночасно було прийняте податкове повідомлення-рішення № 23/30003252330/0 від 24.06.2004 на ту ж саму суму, що оскаржується позивачем.

Всі інші податкові повідомлення-рішення  залишені без змін.

Відповідно до положень статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, провівши оцінку представленим доказам, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд вважає вимоги позивача в частини визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004, №23/30002512330/0 від 11.05.2004р., №23/30002632330/0 від 11.05.2004р., № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004р., №23/30003252330/0 від 24.06.2004р. в частині визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону сумою податкового зобов'язання Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

За виявлені порушення відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним законом з питань оподаткування і який встановлює порядок погашення  зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і плати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Наказом ДПА України № 110 від 17.03.2001 затверджена Інструкція “Про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби”, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за № 268/5459 (зі змінами та доповненнями), якою встановлений єдиний порядок застосування положень Закону.

Згідно з п. 2.5 вказаної Інструкції податкове повідомлення-рішення - це рішення керівника органу державної податкової служби (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування  або  відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків, в тому числі сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів.

Оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями штрафні санкції, нараховані позивачу на підставі  Закону України  “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, визначені як податкове зобов'язання, що суперечить преамбулі, а також п.п. 1.2, 1.5 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 13, 14 Закону України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до п. 1.5 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” положення цього Закону розповсюджуються тільки на штрафні санкції, які стягуються з платника податків у зв'язку з порушенням  ним правил  оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки штрафні санкції нараховані  позивачу не за порушення правил оподаткування, суд вважає що у ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя не було законних підстав для визначення їх  податковим зобов'язанням з розповсюджуванням на них вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відносно граничного строку сплати та наслідків несплати.

Суд вважає вимоги позивача в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004р., №23/30002512330/0 від 11.05.2004р., №23/30002632330/0 від 11.05.2004р., № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004р., про застосування до Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” штрафних санкцій  за порушення вимог Закону такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Пунктом 5 ст.3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.

Як вбачається із актів перевірок, на момент перевірок Книги обліку розрахункових операцій позивач не мав.

Згідно із ст.2 Закону розрахункова операція - приймання  від  покупця  готівкових коштів,  платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації   товарів   (послуг),   видача   готівкових  коштів  за повернутий  покупцем  товар   (ненадану   послугу),   а   у   разі застосування    банківської    платіжної   картки   -   оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в  безготівковій формі  товару  (послуги)  банком  покупця  або,  у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року №121 “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій” встановлений термін переведення суб'єктів підприємницької діяльності з використанням гральних автоматів на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій  –з 1 липня 2005 року (07.06.2006 внесені зміни, якими термін продовжений до 31.12.2006).

Абзацем 2 частини 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року № 121 до настання зазначених  термінів  суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій.

Матеріалами справи підтверджається, що при наданні послуг з гри на гральному автоматі, позивачем приймаються кошти від покупців послуг на місці надання цих послуг. При цьому не має значення яким чином продавець послуг отримує грошові кошти: особисто чи через гральний автомат після інкасації коштів.

Пунктом 2.1 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.201 за № 106/5297 (далі - Порядок) встановлено, що реєстрація книг обліку розрахункових операцій здійснюється в органі ДПС за місцезнаходженням (місцем проживання) СПД. У разі використання книги обліку розрахункових операцій на території іншої адміністративно-територіальної одиниці її необхідно до початку використання взяти на облік в органі ДПС за місцем провадження підприємницької діяльності.

Пунктом 2.2 Порядку встановлено, що книга обліку розрахункових операцій реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) або, якщо згідно з чинним законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, - на окрему господарську одиницю, депо підприємства електротранспорту, а при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом - на кожного кондуктора або, за рішенням СПД, на кожний транспортний засіб.

Відповідно до частини 1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 № 614, господарська  одиниця - стаціонарний  або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, в якому  реалізуються товари або надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Отже, позивач зобов'язаний був зареєструвати книгу обліку розрахункових операцій на кожну окрему господарську одиницю і здійснювати ведення окремої книги у кожній такій господарській одиниці, яка повинна зберігатися у місці кінцевого проведення розрахункових  операцій –у касі підприємства, незалежно від того, скільки гральних автоматів в ній перебуває.

Разом з тим, суд вважає вимогу позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Ленінському районі м. Севастополя № 23/30003252330/0 від 24.06.2004 про застосування до позивача штрафних санкцій  за порушення вимог Закону у сумі 17000,00 грн. такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

20.05.2004 співробітниками ДПІ в Ленінському районі м.Севастополя була проведена позапланова документальна перевірка з питань дотримання Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” вимог податкового законодавства за період з 01.04.2001 по 01.04.2004, за наслідками якої був складений акт № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004.

У пункті 2.10 акта перевірки № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004 перевірячими зазначено, що підприємство має 151 гральних автоматів, для здійснення роботи за готівковий розрахунок на підприємстві зареєстровані ЕККА.

Перевіркою встановлено, що виручка від надання послуг гральних автоматів, які використовують грошові знаки, надійшла до каси підприємства, а також на ці гральні автомати отримувалися торгівельні патенти з вказівкою їх місця розташування. До акту перевірки прикладений перелік отриманих торгівельних патентів.

В акті перевірки № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004 встановлені порушення позивачем вимог пункту 5 статті 3 Закону, що виразилися у тому, що 50 господарських одиниць позивача з гральними автоматами за перевіряемий період здійснювали діяльність без використання книги обліку розрахункових операцій.

За вказані порушення ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя до позивача застосовані штрафні санкції у сумі (50 господарських одиниць х 340,00 грн.) 17000,00 грн. - податкове повідомлення-рішення № 23/30003252330/0 від 24.06.2004.

Суд вважає застосування штрафних санкцій у сумі 17000,00 грн. необґрунтованим з наступних підстав.

Статтею 15 Закону передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Результати проведених перевірок повинні відповідати Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 429 від 16.09.2002, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2002  за № 1023/7311, що діяв на момент проведеної перевірки, відповідно до якого акт документальної перевірки повинен містити чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності, в якому дане порушення здійснено.

Але з матеріалів справи вбачається, що перевірка, за наслідками якої складений акт № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004, була проведена ДПІ у Ленінському району м.Севастополя без перевірки конкретних господарських одиниць, що належить позивачу, як були проведені перевірки 16.04.2004, 24.04.2004, 11.05.2004, 30.04.2004.   

В ході судового розгляду суд зобов'язав відповідача надати суду докази порушення позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових  операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” при роботі 50 гральних автоматів, що відображені в акті перевірки № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004, тобто надати суду докази факту порушення позивачем Закону з вказівкою у який час, у якому місці  проводилася перевірка гральних автоматів, а також надати відомості чому до позивача застосовані штрафні санкції за роботу без використання книги обліку розрахункових операцій  саме 50 гральних автоматів, хоча, відповідно до акту № 623/23-3/16500302 від 20.05.2004, підприємство має 151 гральних автоматів.

Відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Але ніяких доказів ДПІ у Ленінському районі м.Севастополя надано не було.

29.10.2004 відповідачем  до Державного реєстру обтяжень рухомого майна була подана заява про передачу активів позивача у податкову заставу, на підставі якої Державним підприємством “Інформаційний центр” Мінюсту України 15.11.2004 була зроблена запис про реєстрацію обтяжень рухомого майна позивача.

Згідно п.8.7.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” підставою для звільнення активів  підприємства з податкової застави є отримання платником податків рішення відповідного органу про скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми податкового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Статтею 41 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”  №1255-IV  від 18.11.2003, відомості про припинення публічного обтяження підлягають реєстрації протягом п'яти днів із дня його припинення. Обов'язок щодо здійснення реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження покладається на уповноважений орган або на уповноважену ним особу. Уповноважений орган несе відповідальність у встановленому законом порядку за порушення обов'язку щодо реєстрації відомостей про припинення публічного обтяження.

Відповідно до заяви ДПІ у Ленінському районі м.Севастполя за вих. № 3491 від 01.12.2005 запис за реєстраційним номером № 1469539 про обтяження майна позивача було вилучено з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 02.12.2006, про що був наданий Розширений витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 157986.

Таким чином, позовні вимоги позивача в частини виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за реєстраційним №1469539 про введення  податкової застави відносно всіх активів Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” підлягають відхиленню, оскільки реєстрацію вилучення запису про обтяження податковою заставою активів було здійснено у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

          Відповідно до пункту 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету).

На підставі висловленого, керуючись ст. 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          В частини вимог про виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису за реєстраційним №1469539 про введення  податкової застави відносно всіх активів Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” (99003, м.Севастополь, вул. Кожанова,6) –відмовити.

3.          Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя № 23/30003252330/0 від 24.06.2004 про застосування до Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” штрафних санкцій  за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у сумі 17000,00 грн.

4.          В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004р., №23/30002512330/0 від 11.05.2004р., №23/30002632330/0 від 11.05.2004р., № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004р., про застосування до Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” штрафних санкцій  за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” відмовити.

5.          Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Севастополя №23/3/226/2330/0 від 26.04.2004р., №23/30002512330/0 від 11.05.2004р., №23/30002632330/0 від 11.05.2004р., № 23/3/0002492330/0 від 17.05.2004р., №23/30003252330/0 від 24.06.2004р. в частині визначення штрафних санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” сумою податкового зобов'язання Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС”.

6.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на Приватного багатопрофільного підприємства “ДИС” (99003, м.Севастополь, вул. Кожанова,6, код ЕДРПОУ 16500302, відомостей про рахунки в установах банку не існує) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн.

7.          Копії постанови направити сторонам.

Суддя                                           підпис                               С.Г.Лазарев

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                          С.Г.Лазарев

06.03.2007

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

06.03.2007.