Постанова

від 01.03.2007 по справі 20-12/018

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-12/018

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

справа № 20-12/018

ПОСТАНОВА

і м е н е м     У к р а ї н и

"01" березня 2007 р.  14:55                                                                                          м. Севастополь

За позовом:  Приватного підприємства “ТС сервіс” (99003, м. Севастополь, вул. Кожанова, 10 кв. 2)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (99011,  м. Севастополь, вул. Кулакова, 37)

про визнання дій такими, що порушують права позивача, визнання акту №53 від 24.11.2006 про анулювання реєстрації платника податку на ПДВ нечинними, спонукання поновити позивача у Реєстрі платника податку на додану вартість з 24.11.2006,

Суддя Харченко І.А.,

при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,

Представники сторін

позивача  – Іванова А.В., довіреність б/н від 26.12.2006, представник;

відповідача –Турчин Д.С., довіреність №10-004/222 від 03.08.2006, головний державний податковий інспектор юридичного відділу;

Суть спору:  

Позивач звернувся в порядку статей 104-106 Кодексу адміністративного судочинства України до господарського суду з позовної заявою до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя про визнання дій такими, що порушують права позивача, визнання акту №53 від 24.11.2006 про анулювання реєстрації платника податку на ПДВ нечинними, спонукання поновити позивача у Реєстрі платника податку на додану вартість з 24.11.2006, посилаючись на те, що позивачем не було порушено вимог законодавчих актів з податку на додану вартість, податковим органом анулювання реєстрації здійснено з порушенням, відсутні документи, яки є підставою для анулювання реєстрації.  

У зв'язку з наведеним позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою від 10.01.2007 позовна заява Приватного підприємства “ТС сервіс” залишена без руху, повідомлено про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: у позовної заяві зазначити номер засобу зв'язку, адресу електронної пошти сторін, якщо таки відомі,  вказати дату підписання позовної заявив строк до 24.01.2007.

Ухвалою від 17.01.2007 відкрито провадження у адміністративної справі №20-12/018, призначено попереднє судове засідання.

Ухвалою від 01.02.2007 закінчено підготовче провадження і призначена адміністративна справа № 20-12/018 до судового розгляду.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення (вх. №3241 від 01.02.2007),  вважає, що оскільки позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців у декларації з податку на додану вартість відображалась відсутність оподатковуваних поставок (рядки 1-5 декларації), то податкова служба має всі підстави для проведення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Відображення від'ємного значення об'єкту оподаткування у податкової декларації не може свідчити про наявність оподатковуваних поставок, в зв'язку з тим, що Закон України «Про податок на додану вартість» пов'язує наявність оподаткованих поставок безпосередньо з декларуванням податкових зобов'язань з цього податку за ставкою 20%, нульовою ставкою або по операціях, звільнених від оподаткування.

Згідно  статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені  процесуальні права та обов'язки.  

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін,  суд,

в с т а н о в и в :

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя (далі Інспекція), на підставі пп. "ґ" п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»складений акт від 24.11.2006 №53 про анулювання реєстрації платника податків на додану вартість Приватне підприємство «ТС сервіс»(Далі «ТС сервіс»), в зв'язку з відсутністю оподаткованих поставок. Зазначений акт листом від 27.11.2006 надісланий на адресу позивача та додатково позивач повідомлений, що йому необхідно повернути до податкового органу оригінал свідоцтва платника податку на додану вартість.

Відповідно до пп. "ґ" п.9.8 ст.9 Закону Законом України «Про податок на додану вартість” анулювання реєстрації платника податків на додану вартість за ініціативою податкового органу може бути здійснено якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та з метою вдосконалення процедур адміністрування податку на додану вартість було затверджено Положення про Реєстр платників податку на додану вартість. Так, п.25.2. Положення передбачає, що анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "б" - "ґ" цього пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу. Податковий орган зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту. Згідно пп.25.2.1. Положення органи державної податкової служби здійснюють постійний моніторинг платників податку на додану вартість, які включені до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації відповідних платників податку на додану вартість у разі існування підстав, визначених у підпунктах "б" - "ґ" пункту 25 цього Положення. При цьому, такі рішення можуть бути прийняті за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей):

- акта підрозділу оподаткування юридичних або фізичних осіб про неподання платником податку податковому органу декларації з податку на додану вартість протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону);

- довідки про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних або фізичних осіб, яка свідчить про відсутність у платника податку оподатковуваних поставок протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "ґ" пункту 9.8 статті 9 Закону).

Відповідно до статей 2, 8, 9, 10, 11 Закону України «Про Державну податкову службу в Україні»до завдань та функції органів державної податкової служби належить робота, пов'язана із здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіркою достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків; здійсненням обліку платників податків, інших платежів; виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів.

Порядок проведення перевірок та складання актів регламентований Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, відповідно до розділів 1, 4 якого чітко встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушення законодавства –довідка (п.1.3). Акт (довідка) невиїзної документальної перевірки підписується (погоджується) посадовими особами суб'єкта господарювання у приміщенні органу державної податкової служби, куди вони письмово запрошуються для підписання (п.4.3). При цьому суб'єкт підприємницької діяльності не позбавлений права отримати копію довідки.

Тобто законодавчими актами передбачений обов'язок податкових органів весті облік платників податків та проводити перевірки щодо наявності підстав для виключення платника податку на додану вартість з Реєстру,  достовірності та повноти нарахування та сплати податку, в зв'язку з чим, Інспекція при анулюванні реєстрації та виключенні його з Реєстру платників податку на додану вартість повинна була здійснити усі міри щодо можливості виключення з Реєстру та установити відсутність порушення з боку позивача діючого законодавства щодо достовірності та повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість, та встановлення фактичної відсутності оподаткованих поставок.

Довід відповідача про відсутність оподатковуваних поставок, спростовується Законом України «Про податок на додану вартість». Відсутність податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ставкою 20%, нульовою ставкою або звільнених від оподаткування не свідчить про наявність відсутності оподатковуваних поставок, оскільки відповідно до п.1.4 ст.1, пп..7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. При цьому сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

За весь період діяльності підприємства, а саме з липня 2005 року по теперішній час у податкових деклараціях з податку на додану вартість підприємством було відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування. Тобто позивач постійно здавав до Інспекції податкові декларації з показниками, яки свідчать про наявність оподатковуваних поставок.

Тобто, в даному випадку законодавство чітко передбачає порядок анулювання та необхідність наявності підтверджуючих документів та обставин, яки є підставою для проведення анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформлених у відповідності з законодавством. Однак, відповідачем, довідка про результати документальної невиїзної перевірки на підставі поданих податкових декларацій з податку на додану вартість, складеної підрозділом оподаткування юридичних, позивачу для ознайомлення надана не була, чим порушено його право на ознайомлення з наслідками перевірки.

Відповідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Таким чином, судом встановлено порушення порядку складання та підписання акту (довідки) та відповідно порядку анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Крім того, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за наслідками звітного періоду платник податку має право відкоригувати суму зобов'язань, яка була нарахована у попередніх податкових деклараціях та подати уточнюючий розрахунок сум податкових зобов'язань, яки фактично виникли за результатами звітного періоду.

Судом встановлено, що позивач надавав до відповідача податкові декларації, де у розділі податковий кредит, а саме: придбання з податком на додану вартість товарів, які підлягають оподаткування за ставкою 20% та нульовою ставкою, значились податкові зобов'язання –кредит. Також, керуючись законами, після проведення підрахунку фактичних податкових зобов'язань, яки склались за результатом звітного періоду, ПП «ТС сервіс»у грудні 2006 року надіслав на адресу Інспекції лист з додатком уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період жовтень 2005 року –жовтень 2006 року у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Дані уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань були прийняти відповідачем, про що свідчить відмітка податкового органу.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності та невтручання у господарський процес.

Стаття 19 Господарського кодексу України регламентує, що суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у сферах фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання вимог валютного законодавства, податкової дисципліни. При цьому, незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

Тобто в даному випадку законодавство обмежує право податкових органів на втручання у господарську діяльність підприємств та застосування санкції без наявності відповідних підстав, а надає лише право на здійснення контролю у сфері податкових дисциплін та здійснення контролюючих функції виключно з дотриманням вимог законодавчих актів, що регулюють таки відносини.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню в повному обсягу.

Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем та документально підтверджені, присуджуються йому з Державного бюджету України в сумі 03,40 грн.

Керуючись ст. 69, 70, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П о с т а н о в и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя такими, що порушують права Приватного підприємства «ТС сервіс».

3.          Визнати акт №53 від 24.11.2006 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість нечинним.

4.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Севастополя поновити Приватне підприємство «ТС сервіс»у Реєстрі платників податку на додану вартість з 24.11.2006 за індивідуальним податковим номером 334599727020, відповідно до свідоцтва №39518906, виданого 18.04.2005.

5.          Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31113095700007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Приватного підприємства “ТС сервіс” (99003, м. Севастополь, вул. Кожанова, 10 кв. 2, ідентифікаційний код 33459975) 03,40 грн. –державний збір.

Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                              І.А. Харченко

Постанова складена та підписана

в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України

05.03.2007.