20-12/018
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
12 червня 2007 року Справа № 20-12/018
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
секретар судового засідання
за участю представників сторін:
позивача:Кузнецов Олександр Анатолійович (директор-повноваження перевірені), Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність № б/н від 26.12.06,
відповідача: Неботова Валерія Євгенівна, довіреність № 10-004/266 від 07.06.07; Турчин Дмитро Сергійович, довіреність № 10-004/288 від 03.08.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя на постанову господарського суду міста Севастополя (суддя Харченко І.А.) від 01.03.2007 по справі № 20-12/018
за позовом Приватного підприємства "ТС-Сервіс" (вул. Кожанова, 10-2, Севастополь, 99003)
до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, м.Севастополь, 99011)
про визнання дій такими, що порушують права позивача, визнання акту № 53 від 24.11.2006 року про анулювання реєстрації платника податку на ПДВ нечинними, спонукання поновити позивача у Реєстрі платника податку на додану вартість з 24.11.2006
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду міста Севастополя від 01.03.2007 у справі № 20-12/018 (суддя Харченко І.А.) задоволений у повному обсязі позов Приватного підприємства „ТС сервіс” до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання дій такими, що порушують права позивача, визнання акту № 53 від 24.11.2006 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість нечинним, спонукання поновити позивача у Реєстрі платника податку на додану вартість з 24.11.2006. При прийнятті постанови суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем у порушення пункту 4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства позивачу не надана для ознайомлення копія довідки про результати перевірки. Крім того, у податкового органу були відсутні будь-які правові підстави для складання акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі підпункту „г” пункту 9.8. статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки підприємством на протязі усього періоду діяльності здавались податкові декларації з податку на додану вартість з відображенням від'ємного значення об'єкту оподаткування, тобто з показниками, які свідчать про наявність оподаткованих поставок.
Відповідач оскаржує постанову суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Так, на думку податкового органу, позивач за останні дванадцять місяців не мав оподаткованих операцій, оскільки не декларував обсяги постачання, по яким у платника податку у даному звітному періоді виникає податкове зобов'язання, хоча був зобов'язаний відображати їх у податковій декларації по податку на додану вартість.
Апелянт також вважає, що місцевий господарський суд, приймаючи постанову, порушив підпункт 4.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, так як дані норми застосовуються при узгодженні і підписанні акта за результатами перевірки, а не довідки, яка тільки підтверджує факт перевірки і не містить у собі зазначення факту порушень законодавства.
Доводи апеляційної скарги мотивовані також іншими обставинами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для вирішення справи.
Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до підпункту „г” пункту 9.8. статті 9 Закону України „Про податок на додану вартість” N 168/97-ВР від 03.04.1997, реєстрація діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо: особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.
Відповідно до пункту 1.4. статті 1 Закону, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Відповідно до підпункту 7.7.1. статті 7 Закону, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність податкових зобов'язань з податку на додану вартість за ставкою 20 відсотків, нульовою ставкою або звільнених від оподаткування не свідчить про відсутність оподаткованих поставок. З моменту реєстрації (з липня 2005 року) у податкових деклараціях з податку на додану вартість підприємством було відображене від'ємне значення об'єкту оподаткування, тобто позивач постійно здавав податкові декларації з показниками, які свідчать про наявність оподаткованих поставок.
Крім того, наявність оподатковуємих поставок у перевіряємому періоді підтверджується наданими платником податків доказами, а саме: податковими накладними за вересень –листопад 2006 року, залученими до матеріалів справи.
Один лише факт подачі платником податків податкових декларацій із поміткою про відсутність оподатковуваних операцій, але при наявності таких, не може бути підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
За таких обставин, судова колегія не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду міста Севастополя від 01.03.2007 у справі № 20-12/018 залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
Судді
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2007 |
Оприлюднено | 30.08.2007 |
Номер документу | 735170 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Градова О.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні