ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ
СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432)
55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2009 р. Справа № 2-а-3177/09/0270
Вінницький
окружний адміністративний суд
у
складі:
головуючого -судді Сапальової Т.В.
при
секретарі Балан М.А.
за
участю:
представника
позивача -Кононюк А.В.,
відповідач
представника не направив, повідомлений належним чином та завчасно,
розглянувши
у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в Липовецькому районі Вінницької
області до відкритого акціонерного товариства “АТЕКО”про стягнення
заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
призначених на пільгових умовах, у сумі 8412,82 грн.,
ВСТАНОВИВ
:
до суду
звернулося управління Пенсійного фонду України у Липовецькому районі Вінницької
області (далі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства
“Екологія, комунальне обладнання”(Турбівський машинобудівний завод), скорочене
найменування якого ВАТ “Атеко”, (далі -відповідач) про стягнення заборгованості
по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 8412,82 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ВАТ “Атеко”перебуває
на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому районі
Вінницької області та станом на 25.06.2009 року за відповідачем рахується
заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсії
за віком на пільгових умовах за Списком №2 за період з 01.12.2008 р. по
30.06.2009 р., призначеної ОСОБА_1, який отримує пенсію на пільгових умовах
відповідно до ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в загальній
сумі 8412,82 грн.
Враховуючи викладене, позивач просить суд задовольнити
позовні вимоги та стягнути суму заборгованості з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги
підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній
заяві, та письмові докази у справі.
Відповідач заперечень на позовну заяву
суду не надав, повноважного представника у судове засідання не направив, про
день, час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином,
що підтверджується матеріалами справи.
28.07.2009 р. на адресу суду надійшла
телеграма від генерального директора ВАТ “Атеко”, згідно з якою останній просив
відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку відпусткою юрисконсульта та
відсутністю можливості направити в судове засідання представника відповідача
(вх.№11770 від 28.07.2009 р., а.с.29).
При вирішенні процесуального питання
щодо відкладення розгляду справи суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України
суд може відкласти розгляд справи за клопотанням сторони та з урахуванням
обставин справи.
Надіслана від ВАТ “Атеко”телеграмма
не є клопотанням сторони, не містить необхідних реквізитів юридичної особи.
Крім того, відповідачем не надано доказів повноважень генерального директора
ВАТ “Атеко”, не направлено суду доказів в підтвердження відпустки
юрисконсульта.
Суд також враховує, що відповідно до
ч. 7 ст. 56 КАС України законним представником підприємства в суді є його
керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом. У
направленій телеграмі не зазначено поважних причин, по яким керівник не може
представляти інтереси юридичної особи в суді.
Суд також враховує,
що ухвала про відкриття провадження у справі та позовна заява з
додатками направлялися ВАТ “Атеко”разом з пам'яткою про права і обов'язки
відповідача. Заперечень на позовну заяву від ВАТ “Атеко”не надійшло, як і
пояснень, що юрисконсульт підприємсвта є
єдиною особою, яка може бути представником ВАТ “Атеко”в суді.
Таким чином, суд не знаходить поважних причин для
відкладення судового засідання втретє з огляду на надіслану телеграму.
З урахуванням вищенаведеного та
з'ясувавши думку представника позивача, суд дійшов висновку про можливість
розгляду справи без участі представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника
позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд
встановив наступне.
Відкрите акціонерне товариство
“Екологія, комунальне обладнання”/Турбівський машинобудівний завод/ВАТ “Атеко”є
найменуваннями однієї юридичної особи, що встановлено з свідоцтва про державну
реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи від 23.07.1997
р. (а. с. 15).
В якості
платника страхових внесків ВАТ
“Атеко”перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Липовецькому
районі Вінницької області, що підтверджується завою про реєстрацію відповідача
платником внесків до Пенсійного фонду України від 24.12.1995 р. (а. с. 27, 36).
З матеріалів справи вбачається, що на підставі поданої
заяви та необхідних документів ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до ст.
13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”на пільгових умовах за Списком № 2
у зв'язку з роботою на ВАТ “Атеко”(а.с.11-13,31).
Судом оглянуто
надані представником позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та
доставку пенсій за період з грудня 2008 року по червень 2009 року, згідно з
якими відповідач повинен був відшкодувати управлінню Пенсійного фонду України у
Липовецькому районі Вінницької області суму 8412,82 грн. (а. с. 6-8, 23-25,
32-34). Розрахунки отримані ВАТ “Атеко”, про що свідчать відмітки на самих
розрахунках.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих
суду доказів, суд виходить з наступного.
Відповідач є платником збору на обов'язкове державне
пенсійне забезпечення (страхових внесків) відповідно до п. 1, 2 ст. 1 Закону
України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
Згідно з абз. четвертим п. 1 ст. 2 Закону України “Про
збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”для платників збору,
визначених п. 1 та 2 ст. 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також
фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до
пунктів “б”“з”ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”до досягнення
працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону.
Такий порядок компенсації витрат Пенсійного фонду
України не змінився у зв'язку з набранням Законом України “Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”чинності з 1 січня 2004 р.
Абзацом третім п. 1 ст. 4 Закону України “Про збір на
обов'язкове державне пенсійне страхування”встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у
розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абз. четвертим п. 1 ст. 2
цього Закону.
Відносини, що
виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного
страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004
року (далі - Закон № 1058- IV).
Відповідно до
частини 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне
пенсійне страхування” від 09.07.2003 року № 1058-VI, абз.4 п.1 ст.2 Закону
України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997
р. № 400/97-ВР, ч.1 п.6.1. п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати
страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове
державне пенсійне страхування до пенсійного фонду України, затвердженої
Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663
(далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають фактичні витрати Пенсійного фонду
України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам,
які працювали або працюють на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за
списком №2 у розмірі 100 відсотків.
Відповідно до п.п. 6.1 Інструкції
про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованим особами
внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного
фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від
19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на
виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
П.п. 6.8 п. 6 даної Інструкції
передбачено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного
фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і
доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суд встановив, що розрахунок відшкодування
фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, що повинен був сплатити
відповідач, на його адресу направлений вчасно, в порядку та строки, встановлені
в Інструкції №21-1.
В судовому засіданні знайшов
підтвердження факт наявності непогашеної заборгованості по невідшкодованих
фактичних витратах на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах
за Списком №2, виплачених ОСОБА_1, на загальну суму 8412,82 грн., що
підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій,
призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про
загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених
відповідно до п.п. “б”-“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Відповідач в
добровільному порядку заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на
виплату та доставку пенсій, виплачених ОСОБА_1 за період з грудня 2008 року по
червень 2009 року, не сплатив.
Таким чином,
виплачена ОСОБА_1 управлінням Пенсійного фонду України у Липовецькому району
Вінницької області пенсія за віком на пільгових умовах за період грудня 2008
року по червень 2009 року, підлягає відшкодуванню у порядку та строки,
визначені Законом України “Про загальнообов'язкове пенсійне страхування” та
Інструкцією №21-1.
Заявлена за
позовом сума підтверджується належними доказами, в т.ч. довідкою про розмір
виплаченої пенсіонеру пенсії за період з грудня 2008 р. по червень 2009 р. (а.
с. 9), а її розмір відповідачем не оспорюється.
Враховуючи
вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають
дійсним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні, а тому позов
підлягає задоволенню у повному обсязі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу
адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи
керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади,
органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані
діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу
адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті
обставини, на яких ґрунтуються її вимоги
та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є
у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх
безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Доказів, які б
спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин
справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що
позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому
підлягають задоволенню з розподілом судових витрат за правилами статті 94 КАС
України.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72,
94, 99, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ
:
позов управління Пенсійного фонду України в Липовецькому
районі Вінницької області до відкритого акціонерного товариства “АТЕКО”про
стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій,
призначених на пільгових умовах, у сумі 8412,82 грн. задовольнити.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства
“АТЕКО”(22513, Вінницька область, Липовецький район, смт Турбів, вул. Миру,
147, р/р №2600132644 у Вінницькій філії ВАТ “Ощадбанк”, МФО 302076, код
34214245) на користь Пенсійного фонду України в особі управління Пенсійного
фонду України в Липовецькому районі
Вінницької області (22500, Вінницька область, м. Липовець, вул. Шевченка, 9,
р/р у ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 302076, код 20115403) 8412,82
грн. (вісім тисяч чотириста дванадцять гривень 82 коп.).
Відшкодування судових витрат віднести на
рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена
протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у
повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному
обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на
постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання
заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана
без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга
подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду
апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду
апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної
сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо
було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була
подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої
інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не
скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст
постанови оформлено: 30.07.09
Суддя/підпис/ Сапальова
Тетяна Валентинівна
Копія
вірна:
Суддя:
Секретар:
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.07.2009 |
Оприлюднено | 29.09.2009 |
Номер документу | 4749816 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Сапальова Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні