Постанова

від 19.03.2009 по справі 1/387-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

19.03.09                                                                                              

Справа №1/387-08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Шевченко Т. М. судді  Шевченко Т. М.    , Кагітіна Л.П.  , Яценко О.М.

при секретарі: Бредіхіні Ю.Ю.

За участю представників сторін:         

відпозивача 

-          не з'явився

від відповідача -     

ОСОБА_2. (довіреність № 808808 від 01.12.2008 р.)                      

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали

справи та апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної

особи ОСОБА_1     (м. Херсон)

на рішення господарського суду Херсонської області від

09.12.2008 р.                                     у  справі 

№ 1/387-08

за позовом         

Відкритого акціонерного товариства «Гамапласт Україна» (Київська

область,  м. Бориспіль)

до відповідача  

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

                            ОСОБА_1 (м. Херсон)

про стягнення 34449,21 грн.,

та

за зустрічним позовом 

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи

ОСОБА_1 (м. Херсон)

до відповідача                Відкритого акціонерного

товариства «Гамапласт Україна»

                                         (

Київська область, м. Бориспіль)

про стягнення 19377,07 грн.,

Відкрите акціонерне товариство «Гамапласт Україна»

звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з

Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (з урахуванням

уточнень) 31715,75 грн. основного боргу та штрафної пені в сумі 500,47 грн.

Також позивач просив відшкодувати йому за рахунок відповідача судові витрати, в

т.ч. 2232,99 грн. збитків,  пов'язаних з

невиконанням договору (том 1 а.с.79).

01.12.2008 р. відповідач у справі (СПД- фізична особа

ОСОБА_1.) звернулась до господарського суду 

із зустрічним позовом про стягнення з позивача ( ВАТ «Гамапласт

Україна»)   19377,07 грн.  безпідставно 

отриманих  грошових коштів,

посилаючись на положення статті 1212 ЦК України ( арк. с. 53-55).

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.12.2008 р.

зустрічна позовна заява була прийнята 

для спільного розгляду з первісним позовом.         

Рішенням господарського суду Херсонської області від

09.12.2008 р.  у  справі        

№ 1/387-08 (суддя Губіна І.В.) позов задоволено: стягнуто з відповідача

на користь позивача  31715,75 грн.

основного боргу. Відшкодовано позивачу за рахунок відповідача     317,16 грн. державного мита, 118,00

грн.  витрат на

інформаційно-технічне  забезпечення  судового 

процесу  та  1398,00 грн. судових витрат, пов'язаних з

розглядом справи. В задоволенні зустрічного позову відмовлено (арк. с.

142-143).           

Не погоджуючись з  прийнятим  судовим 

актом,  Суб'єкт підприємницької

діяльності - фізична особа ОСОБА_1. (відповідач у справі за первісним позовом)

звернулась до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною

скаргою. Заявник просить рішення господарського суду Херсонської області від

09.12.2008 р.  у  справі № 1/387-08 скасувати. В задоволенні

позову ВАТ «Гамапласт Україна» відмовити. Стягнути з ВАТ «Гамапласт» на користь

СПД ФОП ОСОБА_1. 19377,07 грн. 

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник

вважає, що господарським судом 

Херсонської області при прийнятті рішення було порушено норми

матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що товар, оплату за

який вимагає позивач, був отриманий СПД ФО ОСОБА_1. за видатковою накладною

РН-00203 від 09.11.2006 р., в якій умови продажу товару визначено як «попередня

оплата». За твердженням заявника,  напис

«попередня оплата» на видатковій накладній був зроблений помилково, підтвердженням

чого, на його думку, є те, що на момент отримання товару ніякої оплати

проведено не було. Інших умов, які  можна

було б розцінити, як домовленість між сторонами щодо оплати переданого товару,

в видатковій накладній не зазначено. Тобто, товар, за висновками заявника, був

переданий СПД ФО ОСОБА_1. без обов'язку оплатити його вартість.

Заявник наголошує, що відсутність у видатковій накладній

інших умов передачі товару свідчить про те, що ця накладна є доказом лише

здійснення однією стороною передачі товару іншій стороні.

Стверджує, що разом з видатковими накладними ВАТ

„Гамапласт Україна" не передавало СПД ФО ОСОБА_1. рахунків на оплату

товару. 

Разом з тим, 

заявник зазначає, що на протязі 2006 - 2007 років на підставі

виставлених ВАТ „Гамапласт Україна" рахунків на суму 332642,93 грн. СПД ФО

ОСОБА_1. сплатила позивачу за первісним позовом 347020,00 грн., у зв'язку з чим

сума переплати складає 14377,07 грн. (347.020,00 грн. - 332.642,93 грн.). Крім

того, на рахунок ВАТ „Гамапласт Україна" 09.01.2008 р. СПД  ФО ОСОБА_1. перераховано 5000,00 грн. без

належних правових підстав. Згідно доводів заявника, загальна сума грошових

коштів, перерахованих СПД ФО ОСОБА_1. позивачу за первісним позовом складає

352020,00 грн. (347.020,00 грн. + 5.000,00 грн.), з яких сума 19377,07 грн. є

зайво перерахованою і якою ВАТ „Гамапласт Україна" користується до

теперішнього часу без достатньої правової підстави.

Порушення 

норм  процесуального  права 

(зокрема, ст. 43 ГПК України) заявник 

вбачає в  тому, що

господарський  суд  Херсонської 

області не прийняв до уваги та не надав належної правової оцінки

доказам, які були представлені позивачем за зустрічним позовом щодо факту

укладання між сторонами договору та відсутності доказів часткової оплати

товару, отриманого за видатковою накладною РН-00203 від 09.11.2006 р.

          Ухвалою

Запорізького апеляційного господарського суду від 22.01.2009 р. апеляційна

скарга СПД ФОП ОСОБА_1. прийнята  до

провадження та призначена до розгляду на 

25.02.2009 р. У судовому засіданні 25.02.2009 р. оголошено перерву до

19.03.2009 р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 350 від 19.03.2009 р. справу передано на розгляд колегії

суддів у складі: головуючий суддя - Шевченко Т.М., судді Кагітіна Л.П., Яценко

О.М.

Позивач  у справі

(за первісним позовом)  -  Відкрите акціонерне товариство «Гамапласт

Україна» апеляційну скаргу відповідача не визнає, свої  доводи 

виклав у письмовому  відзиві.

Наголошує, що загальна вартість відвантаженої СПД ФО ОСОБА_1. продукції складає

383735,75 грн. За отриманий товар відповідач за первісним позовом розрахувався

частково (на суму 352020,00 грн.), у зв'язку з чим за ним рахується

заборгованість у сумі 31715,75 грн. Просить залишити  апеляційну скаргу без задоволення, а

оскаржуване рішення господарського  суду

Херсонської області - без  змін.

У судовому засіданні 25.02.2009 р. представник позивача

за первісним позовом у повному обсязі підтримав доводи викладені у відзиві на

апеляційну скаргу.

В засідання суду апеляційної інстанції, яке відбулось

19.03.2009 р. представник позивача за первісним позовом не з'явився. Про

причини неявки суд  не повідомив. Про час

та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача за первісним позовом у судових

засіданнях (25.02.2009 р. та 19.03.2009 р.) підтримав доводи,  викладені в апеляційній  скарзі.

За  клопотанням

представників сторінм апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування

технічних засобів фіксації судового процесу.

За  згодою

представника відповідача за первісним позовом в засіданні суду 19.03.2009 р.

оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно зі ст.

99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими

суду першої інстанції.

     Відповідно до

ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду

справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими

доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення

місцевого господарського суду, розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги

та доданих до неї документів, вислухавши пояснення представників сторін,

Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості  Відкритим акціонерним товариством «Гамапласт

Україна» (позивачем за первісним позовом у справі) було передано, а  Суб'єктом підприємницької діяльності -

фізичною особою ОСОБА_1(відповідачем за первісним позовом у справі) отримано

труби поліетиленові різного діаметру (далі товар) за видатковими накладними: №

РН-00055 від 31.05.2006 р. (на суму 54348,53 грн., рахунок-фактура № СФ-0000110

від 06.05.2006 р.), № РН-00072 від 26.06.2006 р. (на суму    16020,00 грн., рахунок-фактура № СФ-0000172

від 23.06.2006 р.), № РН-00073 від 26.06.2006 р. (на суму  62821,20 грн., рахунок-фактура № СФ-0000175

від 26.06.2006 р.),   № РН-00074 від

27.06.2006 р. (на суму 96187,20 грн., рахунок-фактура № СФ-0000176 від

26.06.2006 р.), № РН-00075 від 27.06.2006 р. (на суму 103266,00 грн.,

рахунок-фактура      № СФ-0000178 від

26.06.2006 р.), № РН-00203 від 09.11.2006 р. (на суму 51092,82 грн.,

рахунок-фактура № СФ-0000414 від 09.11.2006 р.).

Товар отримано на підставі  відповідних довіреностей за накладними.

Загальна 

вартість  переданого  позивачем 

відповідачу  за вказаними

видатковими накладними товару  складає

383737,75 грн.

Як встановлено судом першої інстанції, для  оплати поставленого товару позивач за

первісним позовом виставляв відповідачу відповідні рахунки-фактури, які

останнім оплачені частково. Загальна сума здійснених відповідачем платежів

становить 352020,02 грн., в результаті чого у нього утворилась заборгованість в

сумі 31715,75 грн. 

28.10.2008 р. позивач за первісним позовом  направив на адресу відповідача   лист з вимогою в строк до 04.11.2008 р.

сплатити ВАТ «Гамапласт Україна» 31715,75 грн. основного боргу (том 1 а.с.37).

Вказана вимога була залишена відповідачем без

задоволення.

Натомість, 28.11.2008 р. СПД ФО ОСОБА_1. на адресу ВАТ

«Гамапласт Україна» була направлена претензія з проханням забрати передані їй

09.11.2006 р. за видатковою накладною № РН-00203 поліетиленові труби.

Листом  за вих. №

6 від 19.01.2009 р. ВАТ «Гамапласт Україна» відмовив у прийнятті  труб, що були відпущені відповідачу   09 листопада 2006 року  по видатковій накладній №РН-00203 та

зауважив, що згідно ДСТУ для труб, 

призначених для будівництва та 

ремонту  мереж газо забезпечення,

гарантійний строк  зберігання - 2 роки з

дати виготовлення.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних

обставин справи застосування господарським судом норм матеріального та

процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну

скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні

права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного

законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за

аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення

цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи,

спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

(ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в

простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в

одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за

допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.  

 Як свідчать

надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини з

купівлі-продажу, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у

передачі товару, а обов'язки відповідача - в його прийнятті та оплаті

отриманого товару.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за  договором 

купівлі-продажу  одна  сторона 

(продавець) передає або зобов'язується 

передати  майно  (товар) 

у  власність другій стороні

(покупцеві),  а покупець приймає або

зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

 Згідно зі

ст.  526 ЦК України зобов'язання має

виконуватися належним чином відповідно до 

умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства, 

а за відсутності таких умов та вимог - 

відповідно до   звичаїв   ділового 

обороту  або  інших 

вимог,  що  звичайно ставляться.

Аналогічні  приписи  містить  

ст. 193 Господарського кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що протягом травня-листопада

2006 року відповідач за первісним позовом отримав від позивача за видатковими

накладними № РН-00055 від 31.05.2006 р. (на суму 54348,53 грн.), № РН-00072 від

26.06.2006 р. (на суму            

16020,00 грн.), № РН-00073 від 26.06.2006 р. (на суму  62821,20 грн.), № РН-00074 від 27.06.2006 р.

(на суму 96187,20 грн.), № РН-00075 від 27.06.2006 р. (на суму           103266,00 грн.), № РН-00203 від

09.11.2006 р. (на суму 51092,82 грн.) товар (труби поліетиленові) загальною

вартістю 383735,75 грн., що підтверджується долученими до справи копіями

вказаних накладних, а також довіреностей на отримання цінностей серія ЯЛО №

010205 від 01.06.2006 р., серія ЯІХ № 737948 від 01.05.2006 р. та  серія ЯЛО           № 010212 від 01.11.2006 р. (арк.

справи 61-66 та арк. справи 81, 84, 85, 87).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з

перелічених вище видаткових накладних на оплату отриманого за ними товару

відповідачу за первісним позовом 

видавались рахунки - фактури.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати товару,

всупереч вимог закону, виконав  не

своєчасно і не у повному обсязі. В якості оплати за поставлений товар позивачем

за первісним позовом прийнято перераховані відповідачем грошові кошти у розмірі

352020,02 грн. З копій банківських  виписок

та платіжних доручень (арк. справи 131-138) вбачається, що оплата товару,

отриманого по вищезазначеним видатковим накладним, проводилась СПД ФО ОСОБА_1.

згідно наданих їй ВАТ «Гамапласт Україна» рахунків.

В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань

у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість в сумі 31715,75

грн. 

          Доказів

погашення суми боргу за поставлений товар відповідачем за первісним позовом

господарському суду  не було надано. Не

надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

          Таким

чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу заявлені обґрунтовано.

Висновки суду  першої інстанції про

наявність підстав для задоволення  позову

в цій  частині відповідають матеріалам

справи.

Але, як вбачається з матеріалів справи, 02.12.2008 р.

ВАТ «Гамапласт Україна» звернулось до господарського суду Херсонської області з

письмовою заявою про зміну позовних вимог (вих. № 112 від 01.12.2008р.,), за

змістом якої, позивач за первісним позовом, крім суми основного боргу просив

стягнути на його користь з СПД ФО   

ОСОБА_1. штрафну пеню у розмірі 500,47 грн. та збитки в зв'язку з

невиконанням договору у розмірі 2232,99 грн. (арк. справи 78-79).

  Належної

правової оцінки  додатковим вимогам

позивача судом першої інстанції у своєму рішенні не надано.

 В судовому

засіданні 25.02.2009 р. представник позивача за первісним позовом зазначив, що

заявлені до стягнення витрати пов'язані з розглядом справи в розмірі    2232,99 грн. є судовими витратами, а не

збитками, як було ним помилково зазначено в заяві про зміну позовних вимог.

 Відповідно до

статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський

суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає

справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

  Вимоги ВАТ

«Гамапласт Україна» про стягнення суми штрафної пені (нормативне обґрунтування

якої позивач не навів) колегія суддів вважає такими, що не підлягають

задоволенню в силу наступного:

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України цей  Кодекс 

визначає основні  засади  господарювання в Україні  і 

регулює  господарські  відносини, що виникають у процесі організації

та здійснення господарської діяльності між суб'єктами  господарювання, а також між цими суб'єктами

та іншими учасниками відносин у сфері 

господарювання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено,

що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність

за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників

господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом,

іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види

господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;

оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються

господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку

учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним

правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного

виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 2 ст. 343 ГК України платник грошових

коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в

розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується

пеня.

Положення ст. 343 ГК України кореспондується з вимогами

Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань», відповідно до положень якого, розмір неустойки повинен бути

погоджений сторонами (статті 1, 3 Закону).

Враховуючи, що всупереч вимогам чинного законодавства,

розмір неустойки (штрафної пені) сторонами не погоджений, колегія суддів вважає

вимоги ВАТ «Гамапласт» про стягнення штрафної пені безпідставними, а тому в їх

задоволенні відмовляє у повному обсязі.

За таких обставин, первісний позов ВАТ «Гамапласт

Україна» задовольняється в частині стягнення з СПД ФО ОСОБА_1. 31715,75 грн.

основного боргу. В задоволенні вимог про стягнення штрафної пені слід

відмовити.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції

щодо відмови у задоволенні зустрічного позову СПД ФО ОСОБА_1. про стягнення з

ВАТ «Гамапласт Україна» 19377,07 грн. безпідставно отриманих коштів, в силу

вищевикладеного, а також наступного.

СПД ФО ОСОБА_1., як на підставу своїх вимог за

зустрічним позовом, посилається на те, що під час проведення розрахунків з ВАТ

«Гамапласт Україна» нею начебто, було зайво перераховано ВАТ «Гамапласт

Україна» 14377,07 грн. (за твердженням позивача за зустрічним позовом товар

отримано на загальну суму 332642,93 грн., а розрахунки проведено на суму

347020,00 грн.). Також, СПД ФО ОСОБА_1. вказує на те, що платіжним дорученням

від 09.01.2008 р. нею відповідачу за зустрічним позовом було перераховано

5000,00 грн. без належних правових підстав (рахунок-фактура № 00075 від

27.06.2006 р., на який міститься посилання в графі «Призначення платежу»

платіжного доручення від 09.01.2008 р., фактично не існує). При цьому, в

обґрунтування своїх вимог СПД ФО ОСОБА_1. посилається на приписи глави 83

Цивільного кодексу України, яка регулює правовідносини у сфері набуття,

збереження майна без достатньої правової підстави. За твердженням заявника,

перераховані ним ВАТ «Гамапласт Україна» кошти в сумі 19377,07 грн.  безпідставно отримані останнім в силу ч. 1

ст. 1212 ЦК України.

Такий висновок колегія суддів вважає хибним і таким, що

спростовується матеріалами справи.

Згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України

особа,  яка набула майно  або 

зберегла  його у себе за рахунок

іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте

майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути

майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття

або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого,

інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї статті застосовуються до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного

володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у

зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула

майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення

необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувача),

з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність

правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової

підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою,

передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Як встановлено судом та випливає з матеріалів справи,

між сторонами склалися господарські відносини з купівлі-продажу, який, зокрема,

є оплатним та консенсуальним, оскільки права і обов'язки виникають вже в момент

досягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами. Істотними умовами

договору купівлі-продажу є умови про предмет і ціну. Найважливішими обов'язками

покупця, відповідно до умов договору купівлі-продажу, є обов'язок отримати  від продавця 

майно (товар) і сплатити за нього обумовлену договором ціну.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні

підтверджують отримання СПД ФО ОСОБА_1. від ВАТ «Гамапласт Україна» товару

(поліетиленових труб) на загальну суму 383735,75 грн. У спірних видаткових

накладних міститься назва продукції, одиниця виміру, кількість, ціна та

вартість товару, тобто всі необхідні відомості. Всі видаткові накладні (в т.ч.

видаткова накладна від 09.11.2006 р. № РН-00203), підписані без зауважень

повноважними представниками сторін та засвідчені їх печатками.

Згідно доводів позивача за зустрічним позовом, товар за

видатковою накладною від 09.11.2006 р. № РН-00203 був переданий СПД ФО ОСОБА_1.

без обов'язку оплатити його вартість. Обґрунтовуючи свої твердження, СПД ФО

ОСОБА_1., посилається на те, що при складанні спірної накладної, сторонами

помилково був вчинений запис про умови продажу товару - «попередня оплата».

Ніякої попередньої оплати на момент отримання товару, за твердженням СПД ФО

ОСОБА_1., проведено не було, що на її думку доводить лише здійснення однією

стороною передачі товару іншій стороні, тобто досягнення сторонами домовленості

передати товар та отримати його, без обов'язку іншої сторони  оплатити його вартість.

Доводи СПД ФО ОСОБА_1. колегією суддів оцінюються

критично, оскільки видаткова накладна від 09.11.2006 р. № РН-00203 не містить

застережень про передачу товару  для

збереження. Документального підтвердження про домовленість сторін по справі про

передачу труб по спірній накладній на зберігання, позивачем за зустрічним

позовом, не надано. Існування інших договірних правовідносин між сторонами,

крім правовідносин з купівлі-продажу спірного товару, СПД ФО ОСОБА_1. не

доведено.

Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України визначено, що покупець

зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття

товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного

законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В свою чергу п. 4 вказаної статті передбачено, що якщо

покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм

вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Тобто,  саме

продавець вирішує, як діяти у такій ситуації - вимагати оплати за товар, що є

предметом договору купівлі-продажу, або відмовитися від договору.

В даному випадку, продавець (ВАТ «Гамапласт Україна»)

від договору не відмовився, а вимагає оплати за поставлений та отриманий

покупцем (СПД ФО    ОСОБА_1.) товар.

З долучених до матеріалів справи копій платіжних та

банківських документів не вбачається, що 

СПД ФО ОСОБА_1. здійснила зайве перерахування грошових коштів Відкритому

акціонерному товариству «Гамапласт Україна» .

Апеляційна інстанція зважає також на той факт, що

протягом тривалого часу (більш ніж півроку) після здійснення платежів,  СПД ФО ОСОБА_1. не пред'являла до ВАТ

«Гамапласт Україна» жодних претензій з приводу безпідставності перерахування

грошових коштів і не вимагала їх повернути. 

Тобто, здійснивши в 2006 р., 2007р. та 09.01.2008 р. платежі на загальну

суму 352020,00 грн., до 01.12.2008 р. СПД ФО ОСОБА_1. не вважала, що зазначені

кошти сплачені нею товариству 

безпідставно.  

Твердження заявника про не існування рахунка-фактури №

00075 від 27.06.2006 р., на підставі якого платіжним дорученням від 09.01.2008

р. відповідачу за зустрічним позовом було перераховано 5000,00 грн., колегія

суддів до уваги не приймає як 

недоведене.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального

кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини,

які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з

фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач

обґрунтовує заперечення проти позову.

Згідно ст.34 ГПК України обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних

даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування,

слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що

сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів,

заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими

суду доказами (ч.2 ст.43 ГПК України), якими, в силу ст.32 ГПК України, є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги не

ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та

спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається

судом без задоволення.

Як вже зазначалось вище, в заяві про зміну позовних

вимог ВАТ «Гамапласт Україна»  просило

відшкодувати за рахунок відповідача за первісним позовом 2232,99 грн. витрат

пов'язаних з розглядом справи. На підтвердження понесених витрат позивачем за

первісним позовом надано в матеріали справи оригінали Посвідчень на відрядження

та квитанцій про надання послуг по проживанню в готелях з доказами їх оплати..

В силу статті 44 ГПК України судові витрати складаються

з  державного мита, сум, що підлягають

сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом,

витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх

знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних

з розглядом справи.

Дослідивши надані ВАТ «Гамапласт Україна» документи,

колегія суддів не вбачає підстав для відшкодування ВАТ «Гамапласт Україна»

судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, оскільки статтею 44 ГПК України

не передбачено, що до складу судових витрат входить оплата службових відряджень

та вартість пального.

З зазначених підстав 

рішення господарського суду Херсонської області по даній справі в

частині розподілу судових витрат, а саме: в частині стягнення з СПД - фізичної

особи ОСОБА_1. на користь ВАТ «Гамапласт Україна» 1398,00 грн., пов'язаних  з проживанням представників позивача у

готель,  скасовується.

Судові витрати по розгляду справи в суді апеляційної

інстанції відповідно до приписів ст. 49 ГПК України покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського

процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський 

суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 (м. Херсон) 

залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Херсонської області від

09.12.2008 р.  у  справі          № 1/387-08  змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду

Херсонської області від 09.12.2008 р. 

у  справі  № 1/387-08 викласти в наступній редакції:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -

фізичної особи ОСОБА_1 (м. Херсон) на користь Відкритого акціонерного

товариства «Гамапласт Україна»            

( Київська область, м. Бориспіль) 31715,75 грн. основного боргу, 317,16

грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу. 

Видати наказ.

В іншій частині первісного позову відмовити.

Рішення господарського суду  в частині відмови у задоволенні зустрічного

позову  залишити без змін.

Видачу наказу із зазначенням необхідних реквізитів

доручити господарському суду Херсонської області.

Головуючий суддя Шевченко Т. М.

 судді  Шевченко Т. М. 

 Кагітіна

Л.П.  Яценко О.М.