Постанова

від 10.03.2009 по справі 2/475-пд-08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У

к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.03.09                                                                                      

Справа №2/475-пд-08

Колегія суддів

Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя

Хуторной В.М. судді  Хуторной В.М.    , Зубкова Т.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі

Бредіхіні Ю.Ю.

За участю

представників сторін: від позивача - не з'явився; від відповідача - Алексеєва

Н.С., довіреність від 01.09.08 р., Степаненко В.А., довіреність від 01.09.08

р.;

Розглянувши матеріали

апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення

господарського суду Херсонської області від 11.12.2008 р. по справі №

2/475-ПД-08

                      за позовом: Фізичної

особи - підприємця ОСОБА_1, м. Нова Каховка Херсонської області (далі ФОП

ОСОБА_1);

           до відповідача: Відкритого

акціонерного товариства «Фірма Херсоноблагробуд», м. Нова Каховка Херсонської

області (далі ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд»);

          про визнання недійсним договору

оренди та стягнення 6750 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови

Запорізького апеляційного господарського суду № 421 від 10.03.2009 р. справу №

2/475-ПД-08 передано для розгляду колегії у складі: Хуторной В.М. (головуючий,

доповідач), суддів - Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою справа прийнята

до провадження.

Рішенням

господарського суду Херсонської області від 11.12.2008 р. по справі №

2/475-ПД-08 (суддя Скобєлкін С.В.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення господарського

суду мотивовано відсутністю надання доказів позивачем невідповідності спірного

правочину загальним вимогам, дотримання яких є необхідним для його чинності.

Крім того, позивачем пропущеного загальний строк позовної давності, який судом застосовано

з урахуванням наявності відповідної заяви відповідача у своєму відзиві на

позов.

Не погоджуючись з

рішенням господарського суду, ФОП ОСОБА_1, позивач у справі, звернулась з

апеляційною скаргою до Запорізького апеляційного господарського суду в якій

зазначає, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та

процесуального права. На думку заявника апеляційної скарги, підставою для

визнання спірного договору недійсним, позивач вважає невідповідність внутрішній

волі ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» зовнішньому волевиявленню, яким реалізується

договір № 25/8-5 від 25.08.05 р. Фактично за договором оренди (найму)

прикриваються наміри орендодавця (відповідача) за кошти орендарів провести

забудову території промислово-торгівельної бази, при цьому з умов договору

орендодавець зобов'язує орендаря розробляти проект тимчасової споруди тільки у

нього, фактично відповідачем видано проект позивачу на будівництво капітальної

споруди, переміщення якої неможливо без її знецінення. Також, відповідачем не

порушувалося питання про застосування строку позовної давності, тому позивач

вважає неможливими застосування строку позовної давності в даному випадку.

Просить задовольнити вимоги апеляційної скарги, рішення місцевого

господарського суду - скасувати.

Позивач своїм правом

на участь в судовому процесі не скористався, про дату час та місце розгляду

справи був повідомлений належним чином.

ВАТ «Фірма

Херсоноблагробуд», відповідач у справі, у відзиві на апеляційну скаргу вказує

на законність та обґрунтованість судового рішення. Просить суд апеляційну

скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду - без змін. 

Представники

відповідача в судовому засіданні заперечили проти доводів апеляційної скарги та

підтримали доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

За клопотанням

представників відповідача судовий процес здійснювався без фіксації технічними

засобами, за їх згодою в судовому засіданні 10.03.2009 р. оголошено лише

вступну та резолютивну частину постанови.

Відповідно до ст. 99

ГПК України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному

порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 ГПК

України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

Сутність спору:

25 серпня 2005 року

між ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» та ОСОБА_1 укладено договір оренди № 25/8-5

(далі договір оренди № 25/8-5), за умовами якого ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд»

передав в оренду ОСОБА_1 бетонний майданчик № 200 виробничо-торгівельної бази

по вул. Промисловій 7, в м. Нова Каховка Херсонської області загальною площею

52,5 м2 під облаштування тимчасової споруди, що в подальшому буде

використовуватись для організації підприємницької діяльності орендаря (пункт

1.1. договору оренди № 25/8-5).

Актом

приймання-передачі бетонного майданчику від 01 вересня 2005 року, що

передається в оренду, ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» (орендодавець) на виконання

договору оренди № 25/8-5 передав, а ОСОБА_1 (орендар) прийняла в оренду

бетонний майданчик № 200 виробничо-торгівельної бази ВАТ «Фірма

Херсоноблагробуд» по вул. Промисловій 7, в м. Нова Каховка Херсонської області

площею 52,5 м2 під облаштування тимчасової споруди. Сторони засвідчили, що

орендар оглянув бетонний майданчик, що передається в оренду та не має претензій

до орендодавця відносно її технічного та санітарного стану (а. с. 14).

У відповідності до

пункту 3.1. договору оренди № 25/8-5, сторонами продовжено дію договору до 25.08.07

р. та досягнуто згоди щодо можливої зміни орендної плати орендодавцем в

односторонньому порядку у випадку змін цін, тарифів, орендної плати за землю та

в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата перераховується з

урахуванням офіційно встановленого індексу інфляції. Про зміну розміру орендної

плати орендар зобов'язався повідомити орендаря в письмовому вигляді.

Додатковою угодою від

12.02.07 р. до договору оренди № 25/8-5 збільшено суму орендної плати до 10,06

грн. за кв. м. за місяць з ПДВ, починаючи з 01.02.07 р.

Додатковою угодою від

06.09.07 р. до договору оренди № 25/8-5 продовжено дію договору до 25.09.08 р.

Колегія суддів,

проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм

матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення,

знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст.

759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або

зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний

строк.

Згідно ч. 1 ст. 283 ГК

України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні

(орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення

господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст.

283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення

Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим

Кодексом.

Відповідно до частини

1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент

вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою

- третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Господарським судом

Херсонської області вірно зазначено, що зі змісту позовної заяви не вбачається

в чому саме полягає порушення права або інтересу ФОП ОСОБА_1 Колегія суддів

також вказує на відсутність визначення конкретних підстав в поданому позові та

доповненнях до нього з посиланням на правові норми, за якими оспорюваний

правочин слід визнати недійсним.

Згідно частин 2 та 3

статті 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати

необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасника правочину має

бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

В апеляційній скарзі

позивач визначає підставою для визнання недійсним оспорюваного правочину

невідповідність внутрішній волі ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд» зовнішньому

волевиявленню, яким реалізується договір № 25/8-5 від 25.08.05 р.

Відповідно до ст. ст.

33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які

відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що

волевиявлення є способом, яким внутрішня воля особи знаходить свій вираз зовні,

а для чинності правочину волевиявлення його учасника має бути вільним і

відповідати його внутрішній волі, тобто формування волевиявлення повинно бути

вільним від факторів, що могли б викривати уяву особи про зміст правочину або

створити бачення наявності внутрішньої волі за її відсутністю (зокрема омана,

погроза, насильницькі дії), то невідповідність волевиявлення учасника правочину

його внутрішній волі, та фактори, що на це вплинули, мають бути в даному

випадку наведені позивачем та обґрунтовані належними доказами, чого ФОП ОСОБА_1

зроблено не було. В матеріалах справи відсутні докази невідповідності

волевиявлення ВАТ «Фірма Херсоноблагробуд», як учасника правочину, його внутрішній

волі, та наявності обставин, що могли вплинути на волю ВАТ «Фірма

Херсоноблагробуд» при укладенні спірного договору.

Щодо відсутності

досягнення згоди сторін договору оренди № 25/8-5 відносно його предмету, то ці

доводи ФОП ОСОБА_1 свого підтвердження не знаходять, оскільки згідно ч. 1 ст.

284 ГК України однією з істотних умов договору оренди є зокрема об'єкт

договору, що сторонами визначений - бетонний майданчик № 200

виробничо-торгівельної бази по вул. Промисловій 7, в м. Нова Каховка Херсонської

області загальною площею 52,5 м2 під облаштування тимчасової споруди, що в

подальшому буде використовуватись для організації підприємницької діяльності

орендаря (пункт 1.1. договору оренди № 25/8-5), вказана річ належить ВАТ «Фірма

Херсоноблагробуд» згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від

27.01.05 р., позивачем це не спростовано. ФОП ОСОБА_1 особисто підписувались

акт приймання-передачі в оренду саме бетонного майданчику та сплачувались

орендні платежі. По визначенню вартості орендованого майна сторони не були

позбавлені права внести відповідні зміни до договору оренди № 25/8-5.

Крім того, судом

першої інстанції правильно встановлено пропуск строку позовної даності ФОП

ОСОБА_1 щодо визнання недійсним договору оренди № 25/8-5, оскільки відповідачеві

про невідповідність спірного договору вимогам закону, мало бути відомо під час

укладення вказаного договору. Будь-яких інших обставин, при яких ФОП ОСОБА_1

могла довідатися про порушення свого права в інший термін, аніж дата укладення

договору оренди № 25/8-5, позивачем не наведено.

Відповідно до ч. 3 ст.

267 ЦК України позовна давність застосовується лише за заявою сторони у спорі,

зробленою до винесення судом рішення. Відповідачем заявлено про застосування

строку позовної давності письмово відзивом від 10.12.08 р. (а. с. 61), чим

доводи апеляційної скарги з цього приводу спростовуються.

Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК

України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено сторонами у

даному спорі, є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

Якщо позивач вважає,

що оспорюваним договором приховано інший правочин, то такі обставини за ст. 235

ЦК України є зовсім іншими підставами для визнання договору недійсним, такі

підстави не заявлялись позивачем в суді першої інстанції та не обґрунтовувались

відповідними доказами.

Відповідно до частини

другої статті 23 ЦК України моральна шкода полягає, і зокрема, у фізичному болю

та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим

ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у

зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких

родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із

знищенням чи пошкодженням її майна.

Частиною першою статті

1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній

особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою,

яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою

цієї статті.

На позивача покладений

обов'язок довести шкоду (її розмір), протиправність  поведінки заподіювача шкоди та причинний

зв'язок; на відповідача - відсутність вини.

Згідно з ст. 32 ГПК

України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких

господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи

відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також

інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського

спору.

Суд апеляційної

інстанції погоджується з висновком господарського суду, що позивачем не

доведено обставини, на які він посилається як на обґрунтування своїх вимог щодо

факту нанесення моральної шкоди, склад такого правопорушення з боку

відповідача, та розмір зазначеної шкоди.

Колегія суддів при

розгляді спору враховує норму ч. 3 ст. 50 ЦК України, відповідно до якої, якщо

особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши

відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі,

що вона не є підприємцем, тому відсутність у спірному договорі посилання на

статус ОСОБА_1 як фізичної особи - підприємця на розгляд даної справи впливу не

має.

З приводу стягнення

1750 грн. витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги фахівцем у галузі

права, слід зазначити, що ст. 44 ГПК відносить до складу судових витрат лише

витрати на послуги адвоката, тому вимоги в частині стягнення вказаної суми

витрат задоволенню не підлягають.

З огляду на вказане,

підстави для скасування рішення господарського суду Херсонської області -

відсутні.

На підставі

викладеного, керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу

України, суд -         

          ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення

господарського суду Херсонської області від 11.12.2008 р. по справі №

2/475-ПД-08 - без змін.

Головуючий суддя

Хуторной В.М.

 судді 

Хуторной В.М. 

 Зубкова Т.П. 

Кричмаржевський В.А.