Постанова

від 10.04.2009 по справі 6/447/08

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У к р а ї н а

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем

України

10.04.09                                                                                      

Справа №6/447/08

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського

суду у складі:

Головуючий суддя Кагітіна Л.П. судді  Кагітіна Л.П.    , Зубкова Т.П.  , Кричмаржевський В.А.

при секретарі: Савченко Ю.В.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2- довіреність № б/н  від 04.03.2009р.;

Рудськой С.В. - директор, протокол № 1 

від 22.03.2007р.;

відповідача: Година С.М. - довіреність № 763  від 02.09.2008р.;

третьої особи: ОСОБА_2- довіреність № 2822  від 08.12.2008р.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе», смт.

Веселе Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду

Запорізької області від 03.02.2009 р. у справі                      № 6/447/08

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

«Ніка» (72200, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул.

Чекістів, 117)

до відповідача: Сільськогосподарського виробничого

кооперативу «Імені Фрунзе» (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт.

Веселе, вул. Калініна, 39)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору на стороні позивача: ОСОБА_1(АДРЕСА_1, АДРЕСА_2)

про спонукання звільнити земельну ділянку

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка»

звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про зобов'язання

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе» звільнити

земельну ділянку площею 4,6272 гектарів кадастровий номер

2321255100:05:007:0019, розміщеної на території Веселівської селищної ради

Веселівського району Запорізької області та повернення її орендареві -

Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка».

Рішенням господарського суду Запорізької області від

03.02.2009 р. у справі                          

№ 6/447/08 (суддя Місюра Л.С.) позов задоволено. Зобов'язано

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Імені Фрунзе» звільнити земельну

ділянку площею 4,6272 гектарів кадастровий номер 2321255100:05:007:0019, яка

розташована на території Веселівської селищної ради Веселівського району

Запорізької області, та повернути її Товариству з обмеженою відповідальністю

«Ніка». Стягнуто з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені

Фрунзе» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніка» витрати по

держмиту в сумі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що чинність сертифіката на

право власності на пай, за яким відповідач користувався земельною ділянкою у

виділеному масиві, припинилась, а права на користування земельною ділянкою

кадастровий номер 2321255100:05:007:0019 відповідач не набув. На день прийняття

рішення суду, у відповідача відсутні відповідні документи, які дають йому право

займати спірну земельну ділянку. Незважаючи на наявність законних підстав для

користування зазначеною земельною ділянкою, Товариство з обмеженою

відповідальністю «Ніка» не має можливості її використовувати за цільовим

призначенням, оскільки вона зайнята та використовується з метою товарного

сільськогосподарського виробництва відповідачем, без належної для того правової

підстави та згоди її власника.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Імені

Фрунзе» не погодився з рішенням господарського суду Запорізької області від

03.02.2009 р. у справі № 6/447/08 та звернувся до Запорізького апеляційного

господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення

господарського суду Запорізької області від 03.02.2009 р. у справі № 6/447/08

та відмовити в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю

«Ніка». Вважає, що рішення винесено з порушенням норм матеріального та

процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що посилання суду

на те, що у зв'язку з отриманням державного акту на право власності на земельну

ділянку чинність сертифіката на право власності на земельну частку (пай), за

яким відповідач користувався земельною ділянкою припинилось, а право на

користування земельною ділянкою відповідач не набув та те, що термін дії

договору оренди земельної частки (паю) припинився є необґрунтованим та таким,

що не відповідає вимогам чинного законодавства і дійсним обставинам справи.

Зауважує, що жодним пунктом, жодною статтею чинного законодавства України не

передбачено, що при отриманні державного акту на право власності на земельну

ділянку дія договору оренди земельної частки (паю) припиняється. Зазначає, що

суд не надав належної оцінки листу Відділу земельних ресурсів у Веселівському

району Запорізької області № 803 від 14.08.2008 року. Вказує, що позивач

всупереч вимогам ст.ст. 56, 57 Господарського процесуального кодексу України не

надав відповідачу копію договору оренди землі та додатки до нього. Посилається

на те, що державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель

у Запорізькій області було складено акт від 07.08.2008 року перевірки

дотримання вимог земельного законодавства з даного спору і порушень земельного

законодавства Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Імені Фрунзе» не

встановлено.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду

від 12.03.2009 року у справі № 6/447/08 прийнято апеляційну скаргу

Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе», смт.Веселе

Веселівського району Запорізької області на рішення господарського суду

Запорізької області від 03.02.2009 р. у справі № 6/447/08 до розгляду та

призначено в засіданні на 10.04.2009 року на 14 год. 30 хвил.

Розпорядженням голови Запорізького апеляційного

господарського суду № 679 від 09.04.2009 року справу № 6/447/08 передано для

розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Кагітіна Л.П. (доповідач), судді:

Зубкова Т.П., Кричмаржевський В.А., якою апеляційна скарга прийнята до

розгляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» у відзиві

на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а

оскаржуване судове рішення - без змін. Посилається на те, що позивач надав всі

необхідні докази, що передбачені законом, які надають йому законне право

користуватися спірною земельною ділянкою.

ОСОБА_1у відзиві на апеляційну скаргу посилається на те,

що відповідач право на оренду належної орендодавцеві земельної ділянки

відповідно до закону не набув. Зазначає, що на даний час відповідач

безпідставно використовує належну третій особі на праві власності земельну

ділянку. Просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а

оскаржуване судове рішення - без змін

В судовому засіданні 10.04.2009 року представники сторін

підтримали доводи, викладені у апеляційній скарзі та відзивах на неї.

          За

заявою представників сторін, апеляційний розгляд справи здійснювався без

застосування технічних засобів запису судового процесу         

          По

закінченні судового засідання, за згодою представників сторін, оголошено

вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального

кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами

розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених

у цьому розділі.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу

України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги

і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду

у повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали

справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

          12.03.2007р.

між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніка» (орендарем) та

ОСОБА_1(орендодавцем) був укладений договір оренди землі № 13.

Відповідно до умов договору, орендодавець передав орендарю в строкове

платне користування (строком на 5 років) земельну ділянку площею 4,6272 га -

рілля, яка знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського

району Запорізької області.

          Договір

оренди землі зареєстрований у Веселівському РВ ЗРФ ДП «Центр державного

земельного кадастру» за реєстраційним номером 040726800023 від 07.05.2007р.

          Земельна

ділянка передана третьою особою позивачу за актом прийому-передачі від

12.03.2007р.

Орендодавець є власником земельної ділянки площею 4, 6272 га, яка

знаходиться на території Веселівської селищної ради Веселівського району

Запорізької області, що підтверджується державним актом на право власності на

земельну ділянку серії ЗП № 177128, виданий 29.12.2005р.

          Згідно

кадастрового плану, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер

2321255100:05:007:0019.

          Спірною

земельною ділянкою користується Сільськогосподарський виробничий кооператив

«Імені Фрунзе».

Посилаючись на те, що відповідач займає спірну земельну ділянку без

належних правових підстав, відмовляється її звільняти, чим порушує законне

право позивача здійснювати користування спірною земельною ділянкою на праві

оренди, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ніка» звернулося до

господарського суду із позовною заявою.

          Вимоги

позивача заявлені на підставі ст.ст. 93, 124, 125, 126 Земельного кодексу

України та ст.ст. 13,18,27 Закону України «Про оренду землі».

Зобов'язання Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені

Фрунзе» звільнити земельну ділянку площею 4,6272 гектарів кадастровий номер

2321255100:05:007:0019, розміщеної на території Веселівської селищної ради

Веселівського району Запорізької області та повернути її орендареві -

Товариству з обмеженою відповідальністю «Ніка» було предметом судового позову у

цій справі.

          Колегія

суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та правомірними, а апеляційну

скаргу відповідача безпідставною, з урахуванням наступного:

Відповідно до  ст. 93 Земельного

кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі

строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною

орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

          Згідно з

ч. 6 ст. 93 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 4 Закону України «Про оренду

землі» орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними

особи.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 

вказаного кодексу, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у

власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між

власником земельної ділянки і орендарем.

          Статтями

125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право на оренду земельної

ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право оренди

землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

          Згідно

ст. 17 Закону України «Про оренду землі», передача об'єкта оренди орендарю

здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди

землі, за актом приймання-передачі.

          Як

встановлено колегією суддів, між позивачем та третьої особою (власником

земельної ділянки згідно державного акту) був укладений договір оренди

земельної ділянки, яка була передана третьою особою позивачу за актом

приймання-передачі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок

господарського суду першої інстанції щодо правомірності набуття позивачем права

оренди спірної земельної ділянки.

          Згідно

ст. 5 Закону України  «Про оренду  землі» орендарям на підставі договору оренди

належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 25 цього ж закону, 

орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з

дотриманням умов договору оренди землі, отримувати продукцію та доходи.

          Статтею

152 Земельного кодексу України вставнолено, що землекористувач нарівні з

власником має право за захист своїх прав та може вимагати усунення будь-яких

порушень його права на землю.

Орендареві забезпечується захист права на орендовану земельну ділянку

нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати земельну ділянку

з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у

користуванні нею, відшкодування шкоди (ст. 27 Закону України «Про оренду

землі»).

 Відповідно до

акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 07.08.2008р.,

складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель

у Запорізькій області у присутності представників позивача та відповідача,

перевіркою встановлено, що вищезазначена земельна ділянка використовується

відповідачем для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на

підставі договору оренди земельної частки (паю) розміром 4,84 умовних

кадастрових гектари від 30.01.2005 року, укладеного з гр. ОСОБА_1. Вказаний

договір укладено на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) як

правовстановлюючого документу, договір за змістом відповідає типовому договору

оренди земельної частки (паю), затвердженому наказом Державного комітету

України по земельних ресурсах від 17 січня 2000 року №5. Відповідно до змісту

акту перевірки сторонам рекомендовано вирішити спір у судовому порядку.

Відповідач не заперечує факт користування спірною

земельною ділянкою і вважає, що має право на оренду спірної земельної ділянки,

згідно договору оренди земельної частки (паю) від 30.01.2005 року, укладеного

між відповідачем та третьою особою (власником земельної частки (паю) розміром

4,84 в умовних кадастрових гектарах, згідно сертифікату серії ЗП № 0172290 від

30.05.1997 року), з терміном дії 7 років до 30.01.2012 року.

Однак, договір оренди між відповідачем та третьою особою

не можна вважати законною підставою використання відповідачем саме спірної

земельної ділянки, оскільки із договору оренди земельної частки (паю) не

вбачається, що відповідачу передана саме та земельна ділянка, право оренди якої

набув позивач за договором оренди  від

12.03.2007р., оскільки предметом договору від 30.01.2005 року є земельна частка

(пай) розміром 4,84 умовних кадастрових гектарів.

Отже, колегія суддів вважає, що договір оренди земельної

частки (паю) не підтверджує користування відповідачем спірною земельною

ділянкою на законних підставах.

          Згідно

ст.32 Господарського процесуального кодексу України,  доказами у справі є будь-які фактичні дані,

на підставі яких господарський суд у 

визначеному  законом  порядку 

встановлює наявність чи відсутність 

обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші

обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами,

висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших  осіб, 

які  беруть участь  в 

судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення  представників сторін та інших осіб, які

беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово. Статтями 33 та

34 вказаного кодексу передбачено, що кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається

як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими

учасниками судового процесу. Господарський  

суд  приймає  тільки 

ті  докази,  які 

мають значення для справи. Обставини справи, які  відповідно 

до  законодавства  повинні бути 

підтверджені  певними  засобами 

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Договір

оренди між третьою особою та позивачем був укладений на підставі державного

акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 177128 від 29.12.05р.

Договір пройшов державну реєстрацію 07.05.2007 року про що у Державному реєстрі

земель вчинено запис за №040726800023, строк оренди згідно умов договору

встановлений на 5 років.  Позивач є

орендарем земельної ділянки площею 4,6272 гектарів, кадастровий номер

2321255100:05:007:0019, розміщеної на території Веселівської селищної ради

Веселівського району Запорізької області. Згідно ст. 18 Закону України «Про

оренду землі», наявність факту державної реєстрації договору свідчить про його

чинність.

          Отже,

позивач довів належними доказами право на оренду спірної земельної ділянки.

 В свою чергу,

відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірного

знаходження на спірній земельній ділянці, яку орендує позивач на умовах

договору оренди земельної ділянки від 12.03.2007 року.

 Таким чином,

відповідач порушує права позивача як законного користувача спірної земельної

ділянки.         

 Враховуючи

вищевикладене, колегія суддів вважає, що господарським судом першої інстанції

з'ясовані всі обставини справи, висновки суду відповідають фактичним обставинам

справи, рішення суду по цій справі прийнято з дотриманням норм матеріального та

процесуального права.

Апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

Судові витрати за позовом (85грн.00коп. державного мита

та 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу)

та за апеляційною скаргою 42грн.50коп. державного мита)  відносяться на  відповідача.

На підставі викладеного та керуючись  ст.ст. 99, 101, п.1 ст.103, ст.105  Господарського процесуального кодексу  України, 

Запорізький  апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

        Апеляційну

скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Імені Фрунзе», смт.

Веселе Веселівського району Запорізької області залишити без задоволення, а

рішення господарського суду Запорізької області від 03.02.2009 р. у справі  № 6/447/08 - без змін.

Головуючий суддя Кагітіна Л.П.

 судді  Кагітіна Л.П. 

 Зубкова Т.П.  Кричмаржевський В.А.