Постанова

від 23.07.2015 по справі 820/1528/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 р. справа №820/1528/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Рябченко Є.А.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004762201 від 30.12.2014 року;

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо ненаправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" повного тексту Акту про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року;

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо невідображення результатів податкового контролю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" за період вересень 2014 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", а саме: відображення акту №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок".

В обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення позивач зазначив, що у спірних правовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" господарські операції мали реальний характер, були здійснені за правочинами, які повністю відповідають вимогам закону, первинні документи оформлені належним чином, а тому у податкового органу, на думку позивача, відсутні підстави для винесення оскаржуваного рішення.

Стосовно позовних вимог щодо ненаправлення акту перевірки у повному обсязі та невідображення акту як результату податкового контролю у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок" позивачем зазначено, що на адресу ТОВ "Авангард-Транс" надійшов акт перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року, у якому була відсутня сторінка із висновками перевірки, що позивач вважає порушенням своїх прав як платника податків; окрім того, відомості щодо зазначеного акту перевірки відсутні у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок".

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та його винесення на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову в цій частині. Щодо позовних вимог стосовно ненаправлення акту перевірки у повному обсязі та невідображення акту як результату податкового контролю у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", відповідачем зазначено, що зазначений акт направлявся на адресу позивача рекомендованим листом, відомості щодо перевірки позивача внесені до ІС "Податковий блок" шляхом заповнення паспорту перевірки у підсистемі "Податковий аудит", а тому зазначені позовні вимоги відповідач вважає необґрунтованими.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до Спеціального витягу від 23.07.2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" (код ЄДРПОУ 36459014) зареєстроване як юридична особа 30.07.2009 року; відомості про перебування юридичної особи у процесі провадження справи про банкрутство, санації, у процесі припинення, про припинення юридичної особи - відсутні; місцезнаходження юридичної особи: 61038, АДРЕСА_1 (т.3, а.с.120-121).

Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на виконання наказу №1759 від 01.12.2014 року (т.2, а.с.182) проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за результатами якої складено акт №4284/20-34-22-01-05/36459014 від 15.12.2014 року (далі по тексту - акт перевірки від 15.12.2014 року, т.1, а.с.59-95).

На підставі висновків акту перевірки від 15.12.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0004762201 від 30.12.2014 року (т.1, а.с.15).

Щодо обставин, за якими позивачу визначено донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідно до податкового повідомлення-рішення №0004762201 від 30.12.2014 року, судом встановлено наступне.

Між позивачем, ТОВ "Авангард-Транс" (замовник), та ТОВ "БК "Вест Груп" (перевізник) укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом по Україні №1508 від 15.08.2014 року, відповідно до умов якого замовник залучає перевізника для доставки вантажів автомобілями в міських та міжміських повідомленнях, перевізник доставляє заявлені замовником вантажі, замовник оплачує послуги перевізника (т.1, а.с.112).

Договір №1508 від 15.08.2014 року укладено сторонами у м.Волочинськ; відрядження директора ТОВ "Авангард-Транс" для укладення договорів з перевезення цукрових буряків підтверджується Наказом №1308/1 від 13.08.2014 року "Про службове відрядження" (т.1, а.с.111).

У спірний період (серпень 2014 року) сторонами укладено додаткові угоди до договору №1508 від 15.08.2014 року, а саме: №1 від 15.08.2014 року, "2 від 24.08.2014 року, №3 від 29.08.2014 року, №4 від 30.08.2014 року (т.1, а.с.113-116), якими погоджено тарифи на перевезення вантажу.

За результатами виконаних робіт між сторонами договору складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-08255, №ОУ-08256, №ОУ-08257, №ОУ-08258, №ОУ-08259, №ОУ-08260, №ОУ-08261, №ОУ-08262 (т.1, а.с.117-124) із відповідними специфікаціями (т.1, а.с.133,194, 204, 214, т.2, а.с.1, 36, 76, 114).

Перевезення цукрових буряків ТОВ "БК "Вест Груп" на виконання умов договору №1508 від 15.08.2014 року підтверджується копіями товарно-транспортних накладних №000340, №000018,№ 000027,№ 000339,№ 000016,№ 000031,№ 000032,№ 000338, №000015,№ 000179,№ 000034,№ 000143,№000167,№000617,№ 000630, №000412, № 00085,№000116, №000629, №000619, №000408, №000613, №000187, №000159, №000092,№000118, №000169, №000115, №000080, №000618, №000628, №000411, №000162, №002911, №002536, №002681, №002569, №002462, ;№002434, №002610, №002542, №002596, №002598, №000210, №001344, №002552, №002432, №002301, №001069, №001054, №001005, №000399, №000443, №000426, №000477, №000398, №001059, №001020, №001004, №000448, №000429,№000367,№01056, №000195, №001016, №001306, №002579, №002447, №000212, №000211, №002429, №000209,№01342, №002551, №002437, №002886, №003301, №002650, №003310, №002824, №002869, №002925, №002879, №002633, №002388, №002401, №002387, №002381, №000538, №002527, №002371, №000600, №002359, №002333, №002367, №002534, №002351, №002501, №001301, №000304, №002369, №000599, №000552, №002382, №002324, №000318, №002623, 002852, №002832, №002894, №002873, №002634, №002920, №002871, №002934, №002872, №002935, №002839, №002851, №000322, №002876, №002825, №000661, №003710, №002782, №002725, №003622, №002787, №002786, №002975, №002764, №001392, №001361, №002977, №003000, №002970, №002746, №002969, №003604, №004003, №002789, №000677, №002717, №002740, №002790, №002998, №002743, №002715, №001396, №02716, №002800, №003603, №002745, №002968, №001360, №002758, №002974, №003727, №003767, №003734, №004103, №004104, №004012, №003813, №003765, №004011, №003814, №003762, №003761, №002992, №004078, №003860, №004105, №004036, №003786, №004039, №004080, №004075, №004045, №003812, №003769, №003832, №004056, №003756, №003820, №001395, №003758, №004065, №004040, №004079, №001274, №001220, №003749, №004876, №004111, №004811, №003689, №004861, №003671, №004806, №004835, №003690, №004887, №004824, №003658, №003648, №004151, №004810, №004809, №003657, №004886, №004823, №004822, №003871, №003849, №007177, №003005, №003623, №004164, №004165, №004962, №003632, №007179, №003004, №003627, №004963, №007121, №007125, №004958, №004983, №003850, №004974, №007126, №007119, №007129, №004956, №007127, №007130, №004955, №003640, №004970, №004940, №004946, №003859, №007729, №007959, №007157, №007718, №003022, №007709, №007711, №004138, №004918, №007931, №007143, №007161,№004934, №007162, №004931, №007710, №004908,№007105 (т.1, а.с.134-193, 195- 203, 205-213, 215-249, т.2, а.с.2-35, 37-75, 76-113, 115-145).

ТОВ "БК "Вест Груп" виписано на адресу ТОВ "Авангард-Транс" податкові накладні від 19.08.2014 №255, від 20.08.2014 №256, від 21.08.2014 №257, від 22.08.2014 №258, від 26.08.2014 №259, від 27.08.2014 №260, від 28.08.2014 №261, від 29.08.2014 №262(т.1, а.с.125-132).

Оплату за надані послуги з перевезення вантажу здійснено шляхом перерахування ТОВ "Авангард-Транс" безготівкових коштів на рахунок ТОВ "БК "Вест Груп" відповідно до наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень (т.3, а.с.144-180).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, та встановлює, що такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, вказане закріплено у п. 198.6 ст. 198 ПК України.

За результатами системного аналізу вказаних правових норм, суд приходить до висновку про те, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий ним товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизації інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форму); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, усі суми податкового кредиту у спірних правовідносинах підтверджені відповідними податковими накладними, а також належним чином складеними первинними документами.

Виходячи з положень ч.3 ст.2 КАС України слідує, що адміністративному суду при вирішенні адміністративного спору належить перевірити, зокрема, обґрунтованість саме тих висновків, стосовно обставин спірних правовідносин, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення. Перевірка судом інших обставин спірних правовідносин виходить за межі предмету доказування в адміністративній справі і має своїм фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, а правовим - мотивування спірного рішення додатковими фактичними підставами, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

За таких обставин, при вирішенні справи суду належить перевірити обґрунтованість судження відповідача про порушення позивачем вимог закону з мотивів неможливості включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ "БК "Вест Груп".

Відповідно до зауважень акту перевірки від 15.12.2015 року, податковим органом зазначено заповнення товарно-транспортних накладних у спірних правовідносинах із порушенням вимог закону, а саме у деяких товарно-транспортних накладних відсутні дати, місцезнаходження підприємств, місцезнаходження пунктів навантаження та розвантаження.

Суд зазначає, що в основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів із урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку із господарською діяльністю платника податків, тобто не зміст зобов'язання, а його фактичне виконання.

Незначні недоліки в заповненні товарно-транспортних накладних носять оціночний характер та не є підставою для висновку про позбавленні юридичної сили і доказовості зазначеного первинного документа щодо наданих позивачу послуг.

Із системного аналізу норм Податкового кодексу України вбачається, якщо на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму ПДВ.

Отже, встановлення факту здійснення господарської операції передує встановлення всіх обставин, яким належить давати оцінку з урахуванням усіх доказів у їх сукупності.

З огляду на достатню кількість доказів, які підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій, окремий недолік певних первинних документів сам по собі не може бути безумовною підставою для позбавлення їх сили звітного бухгалтерського документа, а відтак позбавлення покупця права на формування валових витрат та податкового кредиту. Отже, відсутність певних реквізитів само по собі не є підставою для висновку про нездійснення добросовісним суб'єктом господарювання господарських операцій.

Посилання податкового органу на ненадання позивачем під час перевірки журналу реєстрації довіреностей на отримання ТМЦ як на відсутність необхідних документів первинного бухгалтерського обліку у спірних правовідносинах, суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

З наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається, що відповідальною особою вантажоодержувача у пункті розвантаження товару був директор ТОВ "Авангард-Транс" ОСОБА_3 (керівник ТОВ "Авангард-Транс" відповідно до до Спеціального витягу від 23.07.2015 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - т.3, а.с.120-121).

Відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Містерства фінансів України від 16 травня 1996 р. № 99 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин), довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

Відповідно до вимог ч.3 ст.244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Тобто, основним принципом видачі довіреності є видача довіреності однією особою іншій, а оскільки саме керівника (директора) підприємства законом зобов'язано видавати довіреності на отримання ТМЦ, видання довіреності собі як керівнику підприємства суперечить вимогам Цивільного кодексу України.

Документами, які підтверджують право керівника установи на отримання ТМЦ, можуть бути статут юридичної особи, наказ про призначення керівником, витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тощо, та документ, що посвідчує особу.

У процесі розгляду справи представником відповідача на підтвердження позиції контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій позивача з ТОВ "БК "Вест Груп" зазначено, що ТОВ "Авангард-Транс" не надано до перевірки доказів надіслання заявок для отримання послуг з перевезення вантажу.

Зазначені судження представника відповідача спростовуються зафіксованим у п.2.5 договору №1508 від 15.08.2014 року обов'язком замовника надавати інструкції та рознарядки особисто або по телефону (тобто, в усній формі), окрім того, представником відповідача не надано будь-якого нормативно-правового обґрунтування обов'язковості письмової форми заявки на отримання послуг з перевезення.

Посилання фахівців податкового органу у акті перевірки та представника відповідача у процесі розгляду справи на інформацію автоматизованого обліку інформаційного забезпечення "ДАІ-2000" УДАІ ГУМВС України в Харківській області про те, що за ТОВ "БК "Вест Груп" транспортні засоби не значаться, що також, на думку контролюючого органу, свідчить про нереальність господарських операцій між позивачем та ТОВ "БК "Вест Груп", суд до уваги не приймає з огляду на наступне.

Зокрема, договором №1508 від 15.08.2014 року не встановлено умови перевезення вантажів виключно транспортними засобами, що перебувають у власності позивача або ТОВ "БК "Вест Груп", тобто, транспортні засоби для перевезення вантажів на виконання договору №1508 від 15.08.2014 року можуть перебувати у оренді, суборенді перевізника, тощо.

Суд зазначає, що при укладенні договору про перевезення вантажів позивач не зобов'язаний перевіряти наявність у власності контрагента транспортних засобів чи трудових ресурсів для надання послуг за договором. Зазначене випливає із сутності конституційно встановленого принципу свободи підприємницької діяльності.

Посилання податкового органу в акті перевірки від 15.12.2015 року на неможливість підтвердження господарських операцій ТОВ "БК "Вест-Груп" стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, у зв'язку з тим ТОВ "БК "Вест-Груп" не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, базуються на податковій інформації, а саме листі ДПІ у Оболонському районі м. Києва ГУ ДФС у м. Києві від 18.11.2014р. № 3394/7/26-54-22-03/38883198 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК "Вест-Груп" (код ЄДРПОУ 38883198) за серпень 2014 року.

Суд зазначає, що дані, відображені у листах інших податкових органів, щодо неможливості контрагентів позивача здійснювати господарську діяльність не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Доказами порушення правил формування податкового кредиту можуть слугувати лише досліджені первинні бухгалтерські документи підприємства позивача.

Належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України та ст. 70 КАС України доказами факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Між тим, в акті перевірки відповідачем не наведено доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача чи його контрагентів або за викладеними в акті фактами їх діяльності, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Судом не встановлено невідповідності даних податкових накладних фактичним обставинам правовідносин позивача з ТОВ "БК "Вест Груп".

Суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 16 ПК України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету - є платники податку.

Відповідно до п.36.5 ст.36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, допущені безпосередньо ним самим. Отже, відповідальність є персональною; обов'язковою правовою підставою для неї є наявність вини конкретного платника податків у допущених порушеннях, відповідно, вона не може автоматично поширюватись на контрагентів платника податків. Порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Матеріалами справи підтверджено, що формування позивачем податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ по правовідносинам з ТОВ "БК "Вест Груп" здійснено у відповідності до вимог ст.ст.187, 198 Податкового кодексу України.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України у вказаних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та "Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

У той же час відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з його контрагентом з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Окрім того, суд звертає увагу, що п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України визначено вимоги до змісту податкового повідомлення-рішення, зокрема, податкове повідомлення-рішення містить підставу для нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Форма "Р" податкового повідомлення рішення затверджена додатком 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.

Відповідно до вказаного нормативно-правового акту податкове повідомлення-рішення форми "Р" обов'язково має містити посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, що також узгоджується із вимогами ст.58 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області форми "Р" №0004762201 від 30.12.2014 року як рішення суб'єкта владних повноважень не містить посилань на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, що свідчить про невідповідність форми оскаржуваного рішення вимогам закону.

Встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип прийняття суб'єктом вданих повноважень рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Зокрема, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про необґрунтованість суджень контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, окрім того, відповідачем порушено спосіб прийняття оскаржуваного рішення, що свідчить про його протиправність, а тому податкове повідомлення-рішення №0004762201 від 30.12.2014 року підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо ненаправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" повного тексту Акту про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року, судом встановлено наступне.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на підставі наказу №1922 від 26.12.2014 року (т.2, а.с.195), а саме головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проведено документальну виїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства, за результатами якої складено акт перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року (т.3, а.с.1-64).

Відповідно до акту №54/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року головними державними ревізорами-інспекторами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 20.01.2015 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ "Авангард-Транс" для вручення посадовим особам підприємства акту перевірки від 20.01.2015 року, проте у зв'язку з відсутністю посадових осіб за податковою адресою ТОВ "Авангард-Транс" вручити акт перевірки не було можливості, про що складено акт №54/20-34-22-01-05/36459014 (т.2, а.с.196).

Відповідно до наявної в матеріалах справи копії фіскального чеку, на адресу ТОВ "Авангард-Транс" 22.01.2015 року направлено рекомендований лист (т.2, а.с.197).

Представником позивача надано пояснення, що на адресу ТОВ "Авангард-Транс" надійшов лист від Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, проте надісланий зазначеним листом акт перевірки від 20.01.2015 року був некомплектний, а саме у надісланому на адресу платника податків примірнику акту перевірки була відсутня, окрім іншого, сторінка із висновками акту перевірки від 20.01.2015 року.

Відповідно до копії адвокатського запиту від 17.04.2015 року №В-18 адвокат ХОКА ОСОБА_1 на підставі договору з ТОВ "Авангард-Транс" звернувся до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області із проханням, окрім іншого, надати завірені належним чином копії аркушів 1, 2, 62, 63 акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року (т.2, а.с.207-209).

Судом встановлено, що відповіді на зазначений адвокатський запит на ім'я ОСОБА_1 відповідачем не надано, чим порушено вимоги ст.24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до листа від 22.04.2015 року №4799/10/20-34-22-01-16 на ім'я керівника ТОВ "Авангард-Транс" податковим органом повідомлено позивача, що акт №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року направлено на адресу платника податків, будь-яких додатків, у тому числі копій сторінок акту від 20.01.2015 року, вищевказаний лист не містить.

Враховуючи очевидні суперечності між обставинами, повідомленими представником відповідача та зафіксованими у листі відповідача від 22.04.2015 року №4799/10/20-34-22-01-16 та твердженнями представника позивача, що мають значення для вирішення справи, судом відповідно до приписів ст.ст. 65, 77 КАС України у судовому засіданні 21.07.2015 року допитано свідка, а саме головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_4 надала пояснення, що акт перевірки від 20.01.2015 року нею та головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_5 направлено на адресу ТОВ "Авангард-Транс" із відділення поштового зв'язку у повному обсязі рекомендованим листом без повідомлення про вручення.

Поштову послугу щодо направлення листа з повідомленням про вручення або з описом вкладення посадовими особами податкового органу не використано у зв'язку із недостатністю фінансування державної установи.

На запит суду щодо будь-яких доказів, якими ОСОБА_4 як посадова особа суб'єкта владних повноважень може підтвердити свої слова щодо надіслання акту перевірки від 20.01.2015 року у повному обсязі, свідок відповіла, що такі докази у неї відсутні.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними приписами норм чинного законодавства.

Порядок оформлення результатів перевірок визначено ст.86 Податкового кодексу України, зокрема п.86.1 зазначеної статті регламентовано, що результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до п.86.3 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року N984, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772, затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок N984).

Порядком №984 визначено вимоги до оформлення акта (довідки) документальної перевірки (вимоги до титульного аркуша, запису показників тощо), складові частини акта (довідки) (вступна частина, загальні положення, описова частина і висновок), а також перелік інформації, що повинна містити кожна з них.

Відповідно до п.п.3-5 Порядку №984 акт (довідка) документальної перевірки після його (її) реєстрації вручається посадовим особам платника податків або його законним представникам (акт невиїзної документальної перевірки вручається особисто посадовим особам платника податків або його законним представникам). У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) про результати документальної перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт (довідка) надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 розділу II Кодексу ( 2755-17 ) для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У таких випадках органом державної податкової служби складається відповідний акт.

Реєстрація актів (довідок) документальних перевірок здійснюється в єдиному Журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого віднесено реєстрацію вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Такий журнал прошнуровується, пронумеровується та скріплюється печаткою органу державної податкової служби.

При цьому в акті перевірки на першому аркуші у верхньому лівому кутку зазначаються дата реєстрації акта (довідки) перевірки та номер акта (довідки) перевірки, який складається із порядкового номера єдиного Журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ платника податків.

Акти про відмову від підпису, про відмову посадових осіб платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) про результати документальної перевірки або неможливості його (її) вручення та підписання у зв'язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням та інші акти (крім актів та довідок документальних перевірок), складання яких передбачено цим Порядком, реєструються у єдиному Спеціальному журналі реєстрації актів. Ведення такого журналу та реєстрація в ньому актів здійснюються у порядку, передбаченому абзацами першим та другим цього пункту.

Суд зазначає, що до суду не надано будь-яких доказів реєстрації акту №54/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року у спеціальному журналі реєстрації актів.

Відповідно до п.58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до п.п.3.5, 3.6, 3.7 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447, після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. Структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби, або відповідальна особа, визначена керівником органу державної податкової служби для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення-рішення від структурного підрозділу, що його склав, направляє (вручає) податкове повідомлення-рішення платнику податків. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначені Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270.

Зазначеними Правилами визначено поняття повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - це повідомлення, яким оператор поштового зв'язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.

Правила надання послуг поштового зв'язку визначають різницю між рекомендованими листами та рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

З вищенаведеного вбачається, що, оскільки податковим законодавством визначено надіслання актів перевірки платнику податків листом з повідомленням про вручення, надсилання такої кореспонденції рекомендованим листом без повідомлення про вручення суперечить вимогам закону.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд зазначає, що неможливість вручити акт перевірки посадовим особам платника податків не позбавляє контролюючий орган надіслати акт перевірки листом з повідомленням про вручення на адресу платника податків не пізніше наступного робочого для після складання акту.

У той же час матеріалами справи підтверджено та не спростовано поясненнями представника відповідача і показаннями свідка, що акт перевірки від 20.01.2015 року після неможливості його вручення позивачу 20.01.2015 року направлено рекомендованим листом без повідомлення про вручення 22.01.2015 року.

Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, у тому числі і показанням допитаного у судовому засіданні свідка, суд керується наступними приписами норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.

Приписами ст. 86 КАС України регламентовано, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених норм права, суд оцінює показання свідків у сукупності з іншими доказами та з урахуванням ступеня довіри до нього, яка формується під час спостереження за поведінкою свідка, заслуховування думки осіб, які беруть участь у справі щодо показань свідка тощо. За наявності сумнівів при оцінці будь-яких доказів суд робить висновок про недоведеність певної обставини, але при цьому суд враховує, що у справах щодо протиправності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень діє презумпція вини такого суб'єкта, а тому певну обставину слід вважати встановленою, якщо суб'єкт владних повноважень не навів переконливих доказів щодо відсутності цієї обставини.

Враховуючи вищевикладені норми права, ступінь довіри до допитаного у процесі розгляду справи свідка, суд встановив, що посадовими особами податкового органу порушено вимоги Податкового кодексу України щодо надіслання акту перевірки від 20.01.2015 року, а саме: порушено строк та порядок надіслання акту перевірки; відповідачем як суб'єктом владних повноважень не надано до суду жодних допустимих і належних у розумінні ст.70 КАС України доказів, які свідчать про надсилання акту перевірки від 20.01.2015 року у повному обсязі, чим порушено права позивача як платника податків.

З огляду на встановлені у процесі розгляду справи обставини суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо ненаправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" повного тексту Акту про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року.

Щодо позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо невідображення результатів податкового контролю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" за період вересень 2014 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", а саме: відображення акту №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У п.п.14.1.171. п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що поняття податкової інформації використовується у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Державної податкової служби України №1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно з п.2.1 наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Наказом Державної фіскальної служби України №22 від 31.07.2014 року затверджено Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків.

Відповідно до п.2.6 Методичних рекомендацій Працівники підрозділів, що здійснюють (очолюють) перевірки, вносять необхідну інформацію до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" на кожному етапі організації, проведення та реалізації матеріалів перевірок (при направленні повідомлення платнику податків про початок документальної планової (невиїзної позапланової) перевірки, оформленні направлення на проведення перевірки, реєстрації акта (довідки) перевірки (звірки), інших складених актів (довідок), прийнятті та направленні податкового повідомлення-рішення, вимог та рішень щодо єдиного внеску, складанні протоколів про адміністративне правопорушення тощо - в день вчинення відповідних дій.

Крім того, до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" додатково вноситься: наказ про проведення перевірки, протокол засідання постійної комісії із розгляду спірних питань, заперечення до акта перевірки, висновок і відповіді на такі заперечення, інші визначені підсистемою дані.

Працівники підрозділів правової роботи органу державної фіскальної служби, до компетенції яких відносяться розгляд скарг при проведенні процедури адміністративного оскарження або супроводження справ у судах при проведенні процедури судового оскарження прийнятих податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень по єдиному внеску, в установленому порядку відповідно до вимог Регламентів використання відповідних інформаційних систем забезпечують внесення даних до АІС "Скарга" та АІС "Суди" у день отримання чи складання відповідних документів або отримання інформації, з подальшим збереженням даних та встановленням зв'язків записів АІС "Скарга" та АІС "Суди" із записами підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок". Підрозділи, працівники яких здійснювали (очолювали) перевірки, опрацьовують в підсистемі "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" зазначену інформацію в день її надходження, результатом чого є внесення інформації до підсистеми "Облік платежів" ІС "Податковий блок".

У випадку, якщо перевірку здійснювали (очолювали) працівники іншого органу державної фіскальної служби, такими працівниками, у разі необхідності, забезпечується складання та надання не пізніше наступного робочого дня органу державної фіскальної служби, де на обліку перебуває платник податків, необхідної інформації для внесення до інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" та інших баз даних органів державної фіскальної служби.

Відповідні підрозділи органу державної фіскальної служби, на обліку в якому перебуває платник податків, забезпечують внесення до інформаційних баз даних відповідної інформації не пізніше наступного робочого дня з дня отримання.

На підставі результатів проведених перевірок підрозділи органу державної фіскальної служби, який проводив (очолював) перевірку, узагальнюють інформацію про виявлені схеми ухилень від оподаткування або мінімізації податкових зобов'язань, сум єдиного внеску (у випадку їх виявлення) та вносять їх до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок".

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що після складання акту перевірки від 20.01.2015 року нею внесено відповідну інформацію до ІС "Податковий блок", а саме заповнено паспорт перевірки у підсистемі "Податковий аудит".

Під час заповнення паспорту перевірки інспектором у ході проведення перевірки заповнено інформацію щодо платника податків ТОВ "Авангард-Транс", реквізитів наказу про перевірку, термінів перевірки, періоду, що перевіряється, реквізитів направлень на перевірку, учасників перевірки.

Реквізити, а саме: номер та дата акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року, внесені інспектором до підсистеми "Податковий аудит" ІС "Податковий блок" 20.01.2015 року о 10:28 год (паспорт перевірки сформовано 20.01.2015 року о 10:29 год), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями паспорту перевірки (т.2, а.с.206, т.3, а.с.104).

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що до підсистеми "Аналітична система" ІС "Податковий блок" дані про перевірку внести немає технічної можливості, всі відомості щодо перевірки внесені нею у повному обсязі до паспорту перевірки в підсистемі "Податковий аудит".

Свідок зазначила, що висновки акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року до ІС "Податковий блок" нею не вносились.

Із показань свідка та пояснень представника відповідача судом встановлено, що відображення акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року у всіх інформаційних базах контролюючого органу здійснено у повному обсязі.

У підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок" відсутнє відображення акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме скріншотами зображень монітора комп'ютера (т.2, а.с.74-76).

До суду не надано будь-якого правового обґрунтування обов'язковості відображення акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року як у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", так і будь-яких інших підсистемах інформаційних баз контролюючого органу, окрім підсистеми "Податковий аудит".

Судом встановлено, що внесення до паспорту перевірки у підсистемі "Податковий аудит" реквізитів акту перевірки №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року, а саме його номеру та дати, здійснено податковим органом відповідно до вимог ст.74 ПК України і є єдиним та достатнім доказом виконання обов'язку відповідача щодо виконання функції відображення результатів контрольно-перевірочної роботи у інформаційних системах контролюючого органу у спірних правовідносинах.

Суд звертає увагу, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта (Постанова Верховного Суду України від 10.09.2013 р. у справі N21-237а13).

Висновки, викладені в акті податкової перевірки, не є обов'язковими ні для платника податків, ні для керівника контролюючого органу. Останній оцінює викладені в акті перевірки доводи і в разі наявності податкових порушень приймає податкове повідомлення-рішення, яке визначає грошові зобов'язання платникові податків.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що відображення у інформаційних системах податкового органу висновків акту перевірки можливо виключно у вигляді визначення платнику податків сум грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням за умови винесення за результатами перевірки такого податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки акту перевірки самі по собі є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів, а тому не створюють жодних правових наслідків та не підлягають внесенню до інформаційних баз контролюючого органу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог стосовно визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо невідображення результатів податкового контролю щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" за період вересень 2014 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок", а саме: відображення акту №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року у підсистемі "Аналітична система" ІС "Податковий блок".

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню у частині скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004762201 від 30.12.2014 року та визнання протиправною бездіяльності Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо ненаправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" повного тексту Акту про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 9, 11, 69-71, 77, 86, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправними дій та бездіяльності - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області №0004762201 від 30.12.2014 року.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо ненаправлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" повного тексту Акту про проведення документальної виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "БК "Вест-Груп" за період з 01.09.2014 року по 30.09.2014 року та подальшої участі ТМЦ (робіт, послуг) у фінансово-господарських операціях підприємства №48/20-34-22-01-05/36459014 від 20.01.2015 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард-Транс" (код ЄДРПОУ 36459014, адреса місцезнаходження: 61038, АДРЕСА_1) судовий збір у розмірі 219 (двісті дев'ятнадцять) грн 24 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2015 року.

Суддя Котеньов О.Г.