Постанова

від 24.06.2010 по справі 2-а-2953/10/2270

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-2953/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2010 рокум. Хмельницький

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_2 при секретаріОСОБА_3 за участі: представника позивача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватне мале підприємство "Ярема" до Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.10.2009 р., -

В С Т А Н О В И В:

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Державною податковою інспекцією (ДПІ) у м. Хмельницькому була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного малого підприємства (ПМП) "Ярема" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Малого приватного підприємства (МПП)"Берізка" у період з 01.06.2009 року по 30.06.2009 року, про що складено акт перевірки № 10140/23-4/21336170 від 13.10.2009 року. На підставі висновків вказаного акту ДПІ у м. Хмельницькому прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001102302/0/8165 від 19.10.2009 року, яким донараховано ПМП "Ярема" зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 6970,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 2788,00 грн.

Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому незаконним, а тому просить його скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить їх задовольнити в повному обсязі. При цьому пояснив, що в акті перевірки ДПІ у м. Хмельницькому безпідставно посилається на те, що керівництвом ПМП "Ярема" не надано документів, які засвідчують фактичне приймання-передачу, транспортування, зберігання та оплату піску в кількості 440 т.. Такий висновок суперечить фактично наданим документам, а саме: видатковій накладній на отримання піску від МПП "Берізка" для ПМП "Ярема" № 24 від 26.06.2009 р.; податковій накладній № 24 від 26.06.09 р., які свідчать про те, що МПП "Берізка" продало ПМП "Ярема" пісок в кількості 440 т на загальну суму 41818,00 грн. ПМП "Ярема" отримало зазначений пісок на підставі довіреності № 465377 від 26.06.2009 р.. Чому ПМП "Ярема" не вивезло весь пісок в той же день до предмету позапланової перевірки не входить. ПМП "Ярема" як господарюючий суб'єкт вправі самостійно вирішувати всі питання господарської діяльності. В акті відображено, що в бухгалтерському обліку ПМП "Ярема" за червень 2009 року операція з отримання товару-піску відображена відповідними проводками. Наявність кредиторської заборгованості по даній операції також підтверджується даними бухгалтерського обліку. Питання транспортування піску від МПП "Берізка" до ПМП "Ярема" та його зберігання також не входило до кола питань, щодо яких здійснювалась перевірка. Всі документи, що стосувались предмета перевірки були надані перевіряючим. Документи, що не стосувались предмета перевірки перевіряючим не надавались, а останні в свою чергу їх для не вимагали. Податкова накладна належним чином оформлена. Наявність інших документів законом не передбачена, а тому підстав для твердження про завищення податкового кредиту у червні 2009 р. в сумі 6970 грн., на думку позивача, не має.

Представник відповідача позов не визнав, просить суд відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, ч.1 ст.9 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язанні діяти лише на підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

В силу ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що згідно висновків акту перевірки № 10140/23-4/21336170 від 13.10.2009 року ПМП «Ярема» в порушення пп.7.3.1 ст.7.3 , пп.7.4.1, п.7.4 , пп. 7.4.5 п.7.4 , пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за червень 2009 року на 6970 грн.. На підставі додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", поданої ПМП «Ярема» до податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року, встановлено, що до складу податкового кредиту червня 2009 року підприємство віднесло ПДВ в сумі 6970 грн. ПДВ на підставі податкової накладної за № 24 від 26.06.09, виданій МПП "Берізка", код ЄДРПОУ 21083125, Рівненська обл., м. Острог.

Згідно виданої МПП «Берізка» видаткової накладної № 24 від 26.06.09 року пісок у кількості 440 т. на суму 41818 грн., в т.ч. ПДВ 6970 грн. отриманий особисто директором ПМП «Ярема» ОСОБА_6, згідно довіреності серії ЯПМ № 465377 від 26.06.09 року. Відповідно до журналу реєстрації довіреностей встановлено, що попередня довіреність за № 465376 видана 13.07.09 року, а наступна за № 465378 видана 04.08.09 року.

За даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» встановлено, що МПП «Берізка" визнано банкрутом згідно рішення Господарського суду № 4/64 від 28.11.08.

Остання звітність з податку на додану вартість подана МПП «Берізка» до Острозького відділення Здолбунівської ОДНІ за грудень 2006 року. Свідоцтво платника ПДВ № 25278762 від 20.01.05 анульовано 20.08.09 за ініціативою податкового органу у зв’язку із неподанням МПП «Берізка» податкової звітності до податкового органу протягом дванадцяти послідовних календарних місяців.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.97 року із змінами та доповненнями (надалі-Закон №168/97-ВР) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Згідно підпункту 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В силу підпункту 7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку із придбанням товарів (послуг), не підтверджені належно оформленими податковими накладними.

Згідно підпункту 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з системного аналізу наведених норм, суд приходить до висновку, що суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України та використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом.

Таким чином, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

Верховний Суд України (Постанови від 07.05.2008 № 08/104, від 03.06.2008 № 08/121, від 04.09.2007 № 07/97, від 02.10.2007 № 07/109 ) постійно наголошує, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

При цьому Верховний Суд України орієнтує суди з'ясовувати, чи мали операції із придбання та реалізації реальний товарний характер, яким чином перевозився і зберігався товар (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, чи сплачувались податки продавцями.

ДПІ у м. Хмельницькому доведено, що ПМП «Ярема» у червні 2009 року здійснило документальне оформлення операцій із МПП «Берізка», що фактично не здійснювались в межах господарської діяльності підприємства (безтоварні операції).

Даний висновок ґрунтується на наступних доказах: відсутність договору купівлі-продажу піску, що суперечить вимогам ст. 206 Цивільного кодексу України; відсутність документів, що засвідчують фактичне приймання-передачу, транспортування та зберігання піску в кількості 440 тон; наявність дебіторської заборгованості ПМП «Ярема» перед МПП «Берізка в сумі 41818 грн.; визнання МПП «Берізка» банкрутом та анулювання свідоцтва платника ПДВ і т.д..

Представником позивача дані обставини не спростовані.

На підставі викладеного, суд погоджується з висновком ДПІ у ОСОБА_1, що позивачем безпідставно віднесено суму ПДВ в розмірі 6970 грн. до податкового кредиту.

Відповідно до пп.17.1.3.п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.00 за №2181-111 із внесеними змінами та доповненнями у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. 4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули

Оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до переконання, що ДПІ, приймаючи повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ, діяла в межах своїх повноважень, обґрунтовано та законно, а тому підстав для скасування вказаного повідомлення-рішення суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 7, 8, 9, 11, 71, 86, 158- 163, 167, КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Приватного малого підприємтсва "Ярема" м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 жовтня 2009 року № 0001102302/0/8165 - відмовити

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року

Суддя ОСОБА_2