Ухвала

від 23.07.2015 по справі 761/38172/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Волошин В.О.

№ 22-ц/796/9103/2015 Доповідач - Борисова О.В.

Справа № 761/38172/15-ц

м. Київ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Саліхова В.В., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Кутц А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року про повернення заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики,-

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором позики.

У травні 2015 року позивач подав до Шевченківського районного суду м. Києва заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний ОСОБА_4 автомобіль Dodge Caravan 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2 та заборони ОСОБА_4, ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам здійснювати відчуження зазначеного автомобіля.

Заяву мотивовано наявністю загрози відчуження вказаного автомобіля третім особам, що зробить неможливим виконання судового рішення та призведе до порушення прав сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушенням судом норм процесуального права просив ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву задовольнити.

Посилається на те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено необхідності надання позивачем відомостей щодо належності майна щодо якого заявлено вимогу про арешт відповідачеві.

Зазначає, що у випадку, якщо майно буде зареєстровано не на боржника, то така ухвала суду просто не буде прийнята до виконання реєструючим органом.

Сторони в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді Борисової О.В., обговоривши доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позивачу заяву про забезпечення позову відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України суд першої інстанції виходив з підстав недотримання останнім ч.2 ст.151 ЦПК України, а саме: ні матеріали про забезпечення позову, ні матеріали справи не містять жодного доказу належності ОСОБА_4 на праві приватної власності автомобіля Dodge Caravan 2002 р.в., д.н.з. НОМЕР_1, № кузова НОМЕР_2.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

За приписами ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 8 ст.153 ЦПК України встановлено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» встановлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідають виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Колегія суддів виходячи із системного аналізу ст.151 ЦПК України погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що під іншими відомостями, потрібними для забезпечення позову слід розуміти,зокрема, докази належності майна на яке позивач просить накласти арешт саме відповідачу, а тому колегія судів вважає, що суд першої інстанції виконав усі вимоги закону та на підставі наданих йому матеріалів та документів та правомірно повернув заяву позивачу.

При цьому слід зазначити, що повернення такої заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, які є підставою повернення заяви.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 312, 313, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: