Ухвала

від 28.07.2015 по справі 910/7479/15-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 липня 2015 року Справа № 910/7479/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б., Барицької Т.Л., Губенко Н.М. перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" на рішення та постановуГосподарського суду міста Києва від 27.04.2015 Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі№ 910/7479/15-г Господарського суду міста Києва за позовом Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Конкорд Стабільність", в інтересах та від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Піоглобал Ессет Менеджмент" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" про стягнення 34984,50 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" до Вищого господарського суду України касаційна скарга на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/7479/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч. 1 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Крім того, касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

В пункті 6 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що за приписом пункту 4 частини першої статті 111 ГПК у касаційній скарзі має бути зазначена суть порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Недодержання цієї вимоги тягне за собою повернення скарги на підставі пункту 6 частини першої статті 111 3 названого Кодексу. Отже, якщо в касаційній скарзі не зазначено, порушення або неправильного застосування яких конкретно норм матеріального і/або процесуального права припустилися суди нижчих інстанцій у прийнятті оскаржуваних судових рішень , в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень , то касаційна скарга до розгляду не приймається і підлягає поверненню судом.

Тобто, в касаційній скарзі наводяться конкретні норми матеріального чи процесуального права з обґрунтуванням суті їх порушення чи неправильного застосування та впливу такого порушення (неправильного застосування) на прийняття рішень.

У касаційній скарзі не допускаються посилання на недоведеність обставин справи, оскільки згідно з імперативними вимогами статей 111 5 , 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанову апеляційного господарського суду виключно на предмет правильності застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи.

Колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку, що скаржник, посилаючись на статті Цивільного і Господарського кодексів України та викладаючи обставини справи, не обґрунтував суть порушення або неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції конкретних норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а також не вказав на суть застосування яких саме норм матеріального права впливають обставини, які наводить та намагається довести скаржник, натомість доводи касаційної скарги зводяться переважно до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

До касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" не додано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".

Разом з тим, скаржник просить суд відстрочити сплату судового збору за подання касаційної скарги до прийняття судового рішення у справі, мотивуючи його тим, що на кошти на його рахунках накладено арешт, у зв'язку із чим відсутня можливість сплатити судовий збір.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Як зазначено у п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Таким чином, у розумінні приписів указаної норми відстрочення або розстрочення сплати судового збору скаржнику, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин та підтвердження їх належними доказами.

При цьому, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" про відстрочення сплати судового збору, дослідивши подані докази в його обґрунтування, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на те, що самі лише обставини тимчасового обмеження руху коштів на рахунку не свідчать про тяжкий майновий стан скаржника і неможливість сплати ним судового збору у розмірі 913,50 грн. та не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Враховуючи те, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" не додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги, а клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилено, касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України "Про судовий збір", п.п 4, 6 ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізинг ІТ-СПВ" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 у справі № 910/7479/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: Т. Барицька

Н. Губенко