Рішення

від 27.07.2015 по справі 922/3242/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2015 р.Справа № 922/3242/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Коваленко М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Квинт", м. Харків про стягнення коштів у сумі 10298,95 грн. за участю представників:

позивача - Корж А.О., довіреність № 03/3421 від 30.12.2014 року;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз" - звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Квинт" - про стягнення суми основного боргу - 8091,63 грн., 3% річних - 153,41 грн., суми, на яку збільшився основний борг внаслідок інфляції - 2053,91 грн., а також судового збору в сумі - 1827,00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 1830ЄС від 1 листопада 2013 року щодо оплати вартості наданих послуг з експлуатації об'єкта в грудні 2013 року, березні-грудні 2014 року, березні 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач правом на участь в судовому засіданні не скористався, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином. Так, направлена на адресу відповідача, визначену в позовній заяві та ЄДРПОУ, ухвала від 17.06.2015 р. повернулась до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», що згідно роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених у п. 3.9.1 Постанови Пленуму від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» свідчить про належне виконання судом свого обов'язку з повідомлення сторони про час і місце розгляду справи судом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01 листопада 2013 року між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) було укладено типовий договір № 1830ЄС на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник передає виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу (договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам (договір укладається з газорозподільним підприємством), або які призначені для транзитного, міждержавного, міжрегіонального транспортування природного газу (договір укладається з газотранспортним підприємством).

Під складовими Єдиної газотранспортної системи розуміється об'єкт газопостачання, наданий замовником для експлуатації виконавцем, що перебуває у власності замовника, вказаний сторонами в додатку 1 до цього договору (далі - об'єкт).

Додатком 1 до договору сторони визначили об'єкт - служба обслуговування г/п високого тиску та ГРП пр. П'ятдесятиріччя СРСР, б. 151 L=0,235 км.; служба обслуговування г/п високого тиску та ГРП пр. П'ятдесятиріччя СРСР, б. 151.

В пункті 1.3 договору сторони домовились, що надання послуг з експлуатації об'єкта включає здійснення виконавцем комплексу технічних заходів, необхідних для забезпечення розподілу (транспортування) природного газу, виконання робіт з технічного обслуговування, огляду, обстеження та поточного ремонту, в строки та порядку, що передбачені цим договором та чинними нормативно-правовими актами (далі - послуги (роботи)).

Згідно з п. 1.4 договору перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем (додаток 2.1, 2.2), у якому вказується, зокрема, графік виконання та вартість таких послуг (робіт), є невід'ємною частиною договору.

Додатком 2.1 до договору сторони погодили, що виконавець надає замовнику послуги з експлуатації складових ЄСГУ (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) в період з 01.11.2013 р. по 31.10.2014 р. вартістю 5638,31 грн. (з урахуванням ПДВ).

Додатком 2.2 до договору сторони погодили перелік послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем замовнику за типом та кількістю обладнання, вартість яких визначили в сумі 5638,31 грн.

Відповідно до п. 2.1 договору вартість послуг (робіт) визначається сторонами відповідно до переліку послуг (робіт) з експлуатації об'єкта газопостачання, що надаються виконавцем замовнику та становить 1043,08 грн., крім того, податок на додану вартість 208,62 грн.

Пунктом 2.2 до договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю вартість послуг (робіт) з експлуатації об'єкта замовника, визначену в п. 2.1 цього розділу договору, на поточний рахунок виконавця з урахуванням податку на додану вартість в такому порядку: до 5 числа поточного місяця - рівними частинами від суми, зазначеної в п. 2.1 з урахуванням ПДВ. Остаточний розрахунок за послуги, надані за квартал, проводиться на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання виконаних робіт свідчать, що позивач надав, а відповідач прийняв в період з 31.12.2013 р. по 31.03.2015 р. обумовлені договором роботи на загальну суму 8091,63 грн. (акт від 31.12.2013 р. на суму 1122,83 грн.; акт від 31.03.2014 р. на суму 1563,20 грн.; акт від 27.06.2014 р. на суму 1408,14 грн.; акт від 30.09.2014 р. на суму 1129,77 грн.; акт від 31.12.2014 р. на суму 1304,49 грн.; акт від 31.03.2015 р. на суму 1563,20 грн.).

Позивач стверджує, що за надані відповідно до договору послуги відповідачем станом на момент розгляду справи не оплачені, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості за договором в сумі 8091,63 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за поговором, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував за період з 11.01.2014 р. по 31.05.2015 року з% річних в сумі 153,41 грн. та інфляційні втрати в сумі 2053,91 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в період з 31.12.2013 р. по 31.03.2015 р. позивачем було надано, а відповідачем прийнято обумовлені договором послуги на загальну суму 8091,63 грн. (акти здачі-приймання виконаних робіт а.с. 17-28).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В договорі (п. 2.2) сторони домовились, що відповідач оплачує надані позивачем послуги до 5 числа поточного місяця - рівними частинами від суми, зазначеної в п. 2.1 з урахуванням ПДВ (1251,70 грн.). Остаточний розрахунок за послуги, надані за квартал, проводиться на підставі акта виконаних робіт до 10 числа місяця наступного за звітним кварталом.

Таким чином, згідно наявних в матеріалах справи актів здачі-приймання виконаних робіт, за надані позивачем послуги на загальну суму 8091,63 грн. відповідач мав розрахуватися в наступні строки:

- за актами від 31.12.2013 р. на суму 1122,83 грн. - до 10.01.2014 р.;

- за актами від 31.03.2014 р. на суму 1563,20 грн. - до 10.04.2014 р.;

- за актами від 27.06.2014 р. на суму 1408,14 грн. - до 10.07.2014 р.;

- за актами від 30.09.2014 р. на суму 1129,77 грн. - до 10.10.2014 р.;

- за актами від 31.12.2014 р. на суму 1304,49 грн. - до 10.01.2015 р.;

- за актами від 31.03.2015 р. на суму 1563,20 грн. - до 10.04.2015 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України, не надані докази оплати вказаних послуг частково або в повному обсязі.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати обумовлених договором послуг становить 8091,63 грн.

Згідно положень ч.ч. 1,2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив грошове зобов'язання за договором на суму 8091,63 грн., а від так позовні вимоги в частині стягнення відповідних коштів є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи прострочення відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, перевіривши наданий відповідачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності умовам договору та вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення за період з 11.01.2014 р. по 31.05.2015 р. 3% річних в сумі 153,41 грн. та інфляційних втрат в сумі 2053,91 грн. є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати при задоволенні позовних вимог покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 509, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Квинт" (61128, м. Харків, пр-т 50-річчя СРСР, 151, код ЄДРПОУ 25472326) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, код ЄДРПОУ 03359552) суми основного боргу в розмірі 8091,63 грн., 3% річних в сумі 153,41 грн., суми, на яку збільшився основний борг внаслідок інфляції в сумі 2053,91 грн., судовий збір в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Суярко