Постанова

від 24.07.2015 по справі 815/3056/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3056/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Катаєвої Е.В.

секретаря Швеця В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» (далі ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК») з позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ), в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача 15.05.2015 року №0000772202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 326063,00грн., №0000782201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 333333,00грн.

Позивач зазначив, що рішення, які оспорюються винесені на підставі Акту перевірки № 382/15-54-22-02/39176571 від 29 квітня 2015 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК», код за ЄДРПОУ 39176571, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником СФГ «Петрівське», код за ЄДПРОУ 24867689 за період з 01.12.2014р. по 31.12.2014р.», у висновку якого зазначено, що перевіркою ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» за період грудень 2014 року з врахуванням отриманого акту від Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з супроводжувальним листом «Про неможливість проведення зустрічної звірки СФГ «Петрівське», код за ЄДРПОУ 24867689 щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 р.» від 31.01.2015 р. № 284/7/10-06-22-01/24867689, встановлено порушення вимог: 1)п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» занижено податок на прибуток за 2014 р. у сумі 260 850 грн.; 2) п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» встановлено завищення від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість 01.12.2014 р. по 31.12.2014 р. на загальну суму 333 333 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган безпідставно посилається на відсутність реального господарського змісту операцій ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» та СФГ «Петрівське», оскільки податковий орган свої висновки зробив на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, проте відповідно до п. 7 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1232, за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка. Відповідно до п. 4.4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом ДПА України від 22.04. 2011 року № 236, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Отже, фактичне зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання не проводилось, тому відповідний Акт не може служити джерелом доказової інформації про реальність/нереальність господарських операцій TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» .

Позивач зазначив, що TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» є цілком реальним та діючим підприємством реального сектору економіки, має кваліфікованих працівників та всі необхідні умови для здійснення господарської діяльності. Ним не порушені норми податкового законодавства, оскільки виконані всі умови щодо віднесення відповідних сум по взаємовідносинам з СФГ «Петрівське» до валових витрат та податкового кредиту відповідно до наявних первинних документів.

Також позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на положення ст.8 КАС України та необхідність застосування судом принципу верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Такими рішеннями щодо спірних правовідносин є рішення у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), в яких Європейський суд з прав людини визнав, що «справедливий баланс» не додержується, коли платника ПДВ позбавляють права на податковий кредит/бюджетне відшкодування за відсутності (1) доказів його залучення до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування, чи (2) доказів того, що йому було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальників.

Зважаючи на відсутність доказів залучення TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування та/або доказів того, що TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» було відомо/повинно було відомо про таку діяльність його постачальника, висновки податкового органу про нереальність господарських операцій підприємства та рішення про донарахування податкових зобов'язань є безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, а також надав до суду додаткові пояснення та документи. Представник позивача зазначив, що окремі недоліки в оформленні первинних документів не можуть свідчити про відсутність господарських операцій. Також представник позивача вважав необґрунтованим посилання в акті перевірки на не надання TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» перевіряючим журналу реєстрації довіреностей, договорів складського зберігання, подвійних складських свідоцтв, простих складських свідоцтв, складських квитанцій та ін., оскільки TOB «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» не є зерновим складом, послуги з приймання та переробки насіння соняшнику в готову продукцію з подальшим відвантаженням готової продукції йому надає ТОВ «Санпродтрейд». Надані до суду пояснення ОСОБА_2, згідно яких він не причетний до фінансово-господарської діяльності СФГ «Петрівське» представник позивача вважає необхідним оцінювати критично, оскільки незрозумілим є процесуальний статус вказаної особи під час надання пояснень.

Представник відповідача вважав позовні вимоги необґрунтованими, надав заперечення на позов (а.с. 94-95) та зазначив, що прийняті податкові повідомлення рішення є правомірними та ґрунтуються на висновках акту перевірки, під час якої, враховуючи акт про неможливість зустрічної звірки СФГ «Петрівське» та пояснення ОСОБА_2 про його непричетність до фінансово-господарської діяльності СФГ «Петрівське», працівниками ДПІ досліджені договір позивача з контрагентом та документи щодо їх виконання. Під час перевірки було встановлено, що сам договір має суперечливості, а надані позивачем первинні документи на його виконання не відповідають вимогам первинного документа, а тому не є відображенням господарських операцій. Крім того, під час перевірки на запит ДПІ позивачем не були надані документи на підтвердження господарських операцій, а саме регістри бухгалтерського обліку, журнал реєстрації довіреностей, платіжні доручення, договори складського зберігання, складські свідоцтва або квитанції на зберігання, сертифікати на соняшник, документи, які б свідчили про перерахування коштів на адресу складу, на якому зберігався соняшник, квитанції про прийняття податкових накладних. Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову. Також представник відповідача зазначив, що у даний час господарським судом прийнята постанова про визнання банкрутом позивача.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, судом встановлено, що ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» зареєстровано 10.04.2014 року, є правонаступником ТОВ «КАБЕССОН», знаходиться на податковому обліку в ДПІ, є платником ПДВ.

На час розгляду справи ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» постановою господарського суду Одеської області від 01.07.2015 року визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

10.04.2015 року ДПІ виданий наказ №1120 про проведення позапланової виїзної перевірки позивача з питань відображення у податковому обліку взаємовідносин із контрагентом СФГ «Петрівське» та видане направлення №34 від 14.04.2015 року на перевірку позивача з 16.06.2015 року (а.с.126-127).

З 16.04.2015 року по 22.04.2015 року ДПІ проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складений Акт № 382/15-54-22-02/39176571 від 29.04.2015 року «Про результати позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК», код за ЄДРПОУ 39176571, по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником СФГ «Петрівське», код за ЄДПРОУ 24867689 за період з 01.12.2014 по 31. 12.2014року ( а.с.100-122).

На підставі Акту перевірки від 29.04.2015 року ДПІ 15.05.2015 року прийняло податкові повідомлення-рішення №0000772202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 326063,00грн. (за основним платежем 260850,00грн., за штрафними фінансовими санкціями 66213,00грн.) та №0000782201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 333333,00грн. за звітний період грудень 2014 року за податковою декларацією №9078500739 від 19.01.2015 року (а.с.123-124).

У висновку Акту перевірки зазначено про порушення позивачем п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.4, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого ТОВ «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» занижено податок на прибуток за 2014 р. у сумі 260 850 грн. та порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість 01.12.2014 року по 31.12.2014 року на загальну суму 333 333 грн. (а.с.122).

Стаття 138 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин регламентувала склад витрат та порядок їх визначення.

Згідно з п. 138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 встановлено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.3 ст.138 собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема прямих матеріальних витрат, до складу яких згідно з пп.138.8.1 включаються вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Пункти 198.1,198.2 ст.198 ПК України визначають з яких господарських операцій і коли виникає у платника податків право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, а саме таке право виникає у тому числі у разі придбання товарів та послуг. Датою виникнення такого права платника податку вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг); дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною. Пунктом 198.3 ст.198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПУ України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Зазначеною нормою визначені також обов'язкові реквізити податкової накладної.

Дослідивши Акт перевірки від 29.04.2015 № 382/15-54-22-02/39176571 , який став підставою для прийняття оскаржуємих податкових повідомлень-рішень, суд встановив, що висновки про порушення позивачем вищезазначених норм податкового кодексу ґрунтуються на вимогах законодавства та відповідають положенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі Порядок №984), згідно із пп.5.2 п.5 якого у разі встановлення порушень податкового законодавства в акті необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Працівники ДПІ перевірили надану первинну документацію щодо господарських відносин позивача з контрагентом СФГ «Петрівське».

Згідно наданого договору №1912 від 19.12.2014 року, укладеному між позивачем (покупець) та СФГ «Петрівське» (постачальник), якій підписаний зі сторони позивача - ОСОБА_3, зі сторони СФГ «Петрівське» - ОСОБА_4, постачальник зобов'язався поставити насіння соняшнику та передати його у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його (п.1.1). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом та за рахунок Покупця на склад покупця - м. Одеса, Хаджибейська дор., 38. (п.4.1) Товар вважається поставленим Постачальником та отриманим Покупцем в момент передачі на складі Постачальника (п.4.2). Датою поставки Товару вважається дата відмітки складом Покупця у ТТН про прийом Товару по кількості (п.4.4). Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з дати відмітки складом постачальника у ТТН (п.4.5) Право власності на Товар від Постачальника до Покупця переходить з дати відмітки складом постачальника у ТТН на Товар (п.4.6). Згідно п.4.7, п.4.8 договору Постачальник на кожну партію товару надає рахунок-фактуру на партію товару (оригінал або фотокопія), податкову накладну (оригінал), ТТН (оригінал) на Товар, оформленої належним чином у відповідності до вимог чинного законодавства України з зазначенням області та району, з яких поставляється товар), видаткову накладну (оригінал) на Товар. При наданні вказаних документів покупець зобов'язаний прийняти Товар, підписати всі документи, що підтверджують передачу та повернути Постачальнику його екземпляри (а.с.51-54).

Суд вважає обґрунтованими твердження представника відповідача, що зазначений договір має суперечливості щодо умов поставки та прийняття товару, а надані документи не свідчать про виконання умов договору.

Судом достовірно встановлено, що під час перевірки позивачем не були надані всі документи щодо здійснення господарських операцій позивачем з СФГ «Петрівське», а надані видаткові та податкові накладні не відповідають умовам договору та вимогам закону щодо первинного документу.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обов'язковим видом обліку підприємства є бухгалтерський облік. Податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, які зазначені в цієї статті, та в яких крім іншого повинно бути зазначено зміст та обсяг господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також згідно п. 2.4, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, від імені яких складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та положення укладеного договору між позивачем та СФГ «Петрівське» на кожну поставлену партію товару (господарську операцію) суб'єкти господарювання повинні були оформляти первинні документи.

Представником позивача до суду надані документи, які не були предметом дослідження перевіряючих, з зв'язку з їх ненаданням, а саме ТТН на поставку насіння соняшника (а.с.74-84), копія договору від 01.07.2014 року з ТОВ «САНПРОДТРЕЙД» на переробку сировини насіння соняшнику за адресою м. Одеса, вул. Хаджибеївська дор,38. від 01.07.2014 року та реєстр прийнятого на переробку насіння соняшника, підписаного завідуючим лабораторією, а також ярлики проби підписані вагарем та лаборантом. Проте суд вважає, що зазначений реєстр та ярлики проби не є документами бухгалтерського обліку. При цьому ярлики проби з вказівкою ваги прийнятого на склад насіння складені у день виписки ТТН, в той час коли в зазначених ТТН дата прийняття насіння значиться 25 та 26 грудня 2014 року. При цьому надані до суду копії ТТН свідчать про їх складання з порушенням вимог законодавства, оскільки не заповнені всі реквізити належним чином, зокрема відсутні прізвища водіїв, підписи. У всіх ТТН пункт відвантаження зазначений - Київська область, тоді як згідно договору між позивачем та СФГ «Петрівське» повинен бути зазначений також район. Крім того, ТТН №222621 від 25.12.2014 року та №222622 від 25.12.2014 року складені на доставку насіння з Київської області автомобілем НОМЕР_1 з причепом ВЕ6294 6294 водієм ОСОБА_5, в обох ТТН наявна відмітка про прийняття насіння 25.12.2014 року відповідно у кількості 22,040т та 21,560т (а.с.81-82).

Суд вважає обґрунтованими доводи представника ДПІ, що складання двох видаткових накладних від 25 та від 26.12.2014 року та однієї податкової накладної від 25.12.2014 року загальну кількість соняшника у кількості 277,777 т на суму 2 млн грн. не відповідає вимогам законодавства щодо складання податкової накладної за кожною господарською операцією.

Також суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що у наданій до суду виписки щодо перерахування коштів позивачем контрагенту СФГ «Петрівське» значиться, що вони перераховані на виконання іншого договору - від 15.12.14 року №1512, в той час коли договір наданий від 19.12.2014 року №1912.

Судом встановлено, що згідно наданих до суду ТТН відбулось постачання насіння у кількості не 277,777т, як це зазначено у податковій накладній та двох видаткових накладних, а у кількості 283,740т.

При таких обставинах посилання представника позивача на окремі недоліки в оформленні первинних документів є неспроможними, оскільки надані документи не відповідають вимогам первинних щодо відображення здійснених господарських операцій.

При цьому суд враховує, що представник позивача не спростував врахованих перевіряюими письмових пояснень ОСОБА_2 про його непричетність до фінансово-господарської діяльності СФГ «Петрівське», призвіще якого зазначене у договорі укладеному між позивачем та СФГ «Петрівське», та видаткових та податковій накладних.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо порушення законодавства, яке регламентує питання проведення зустрічних звірок, при складанні акту від 31.01.2015 року Броварською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області «Про неможливість проведення зустрічної звірки СФГ «Петрівське», код за ЄДРПОУ 24867689 щодо підтвердження господарських відносин з підприємствами-постачальниками та підприємствами-покупцями їх реальності та повноти відображення в обліку за грудень 2014 р.» В той же час судом встановлено, що акт перевірки відносно позивача не ґрунтується лише на висновках вказаного акту, а відповідно до вимог ПКУ та Порядку №984 ґрунтується на дослідження наданих перевіряючим первинних документах щодо господарських відносин позивача з СФГ «Петрівське».

Дослідивши первинні документи надані позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог, суд дійшов до висновку, що надані документи не відповідають вимогам первинного документу та не підтверджують здійснення господарських операцій по придбанню товарів позивачем у суб'єкта господарювання СФГ «Петрівське». Відповідно вказані документи не могли бути підставою для податкового обліку, врахування їх у валових витратах позивача та формування податкового кредиту, у зв'язку з чим висновки акту перевірки відносно позивача та прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд прийшов до висновку, що позивач не довів суду ті обставини, на які посилався в їх обґрунтування позовних вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86,159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.05.2015 року №0000772202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 326063,00грн., №0000782201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 333333,00 гривен.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМЕРАЛД ЛОДЖИСТИК» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень - рішень від 15.05.2015 року №0000772202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 326063,00грн., №0000782201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 333333,00грн.

24 липня 2015 року.