Постанова

від 24.07.2015 по справі 820/11349/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код за ЄДРПОУ 34390710

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2015 р. № 820/11349/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В,

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участю:

представників позивача - Мурзаєвої Г.В., Голозубової С.О.

представника відповідача - Кобилянської О.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпластмас" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харпластмас", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000632210, № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року по справі № 820/11349/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпластмас" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.10.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року в частині задоволення позовних вимог скасовано з направленням справи в цій частині на новий розгляд. В решті судові рішення - залишені без змін.

Вищий адміністративний суд України наголосив, що для правильного вирішення даної справи по суті при новому розгляді слід дослідити обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД".

Також Вищий адміністративний суд України в Ухвалі від 27.10.2014 року зазначив про необхідність встановлення факту реєстрації та перебування контрагента платника податку в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, та дослідити питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" та їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

Отже, предметом нового судового розгляду є позовні вимоги позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року.

Під час нового розгляду справи сторонами були надані додаткові письмові і усні пояснення, додаткові письмові докази.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року з підстав, зазначених в позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволені позову з підстав, що зазначені в запереченнях на адміністративний позов, додаткових письмових поясненнях та матеріалах перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, врахувавши вказівки Вищого адміністративного суду України в Ухвалі від 27.10.2014 року, встановив наступне.

За результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" (код ЄДРПОУ 31642900) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2012, складено акт № 2594/20-33-22-03-07/31642900 від 23.07.2013 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем відносно позивача були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000632210 від 27.08.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" з податку на додану вартість за основним платежем на 357516,00 грн., за штрафними санкціями на 178758,00 грн., загалом на суму 536274,00 грн.

- № 0000652210 від 27.08.2013р., яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" з податку на прибуток за основним платежем на 356110,00 грн., за штрафними санкціями на 81421,50 грн., загалом на суму 437531,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження, 15.11.2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001492203 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 417087,00 грн., в тому числі за основним платежем - 278058,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 139029,00 грн.

Предметом позовних вимог позивача є скасування податкових повідомлень-рішень Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року.

Як свідчать матеріали справи, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість і валових витрат по податку на прибуток по операціях з придбання полімерної сировини у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" та не здійснено коригування валових витрат по податку на прибуток у зв'язку із списанням у 2012 р. простроченої дебіторської заборгованості по фірмам: ПП "ТФ "Агроеліта", ТОВ "Євробуд+", ТОВ "Еллара-Капітал".

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Так, перевіряючи правомірність збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001492203 від 15.11.2013 року в розмірі 417087,00грн. (за основним платежем на 278058,00 грн., за штрафними санкціями на 139029,00 грн.) та з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року в розмірі 352313,50 грн. (за основним платежем на 299298,00 грн., за штрафними санкціями на 53015,50 грн.) по операціях з придбання полімерної сировини у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" (код 37366125), суд встановив наступне.

Фактичною підставою для здійснення донарахувань позивачу і прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугували висновки податкового органу про те, що позивачем безпідставно включено до складу валових витрат та податкового кредиту суми по взаємовідносинах з ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" через те, що відносини ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" та ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, факту реального здійснення господарських операцій.

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" та ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" було укладено договір постачання № 120/пс/13 від 07.06.2011 року, на виконання умов якого ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" відвантажило на адресу ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" у період з 01.10.2011 по 31.12.2012 сировину полімерну на загальну суму 1668350,00 грн., в т.ч. ПДВ - 278058,33 грн., що підтверджено відповідним договором поставки, додатками до нього, видатковими і податковими накладними.

Розрахунки за відвантажену сировину здійснені в безготівковій формі та шляхом передачі векселя, емітованого ТОВ "ХАРПЛАСТМАС", що підтверджується банківськими виписками та актом приймання-передачі векселя. В подальшому вексель був погашений позивачем у вересні 2012 року, що підтверджується актом пред'явлення векселя до платежу від 28.09.2012, актом приймання-передачі векселя від 01.10.2012 та банківськими виписками.

Судом було встановлено, що ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" є виробничим підприємством, що в 2011-2012 роках мало технічні та технологічні можливості для здійснення діяльності з виробництва пластмасових виробів (об'єкти промислової нерухомості (адмінбудівлі, цех, склади сировини, цеху і готової продукції), транспортні засоби, обладнання для виробництва пластмасових виробів, штат працівників виробничого напрямку), що підтверджено штатним розкладом, балансом станом на 31.12.12 р., довідкою про наявність активів станом на 31.12.2012 р., податковою звітністю, свідоцтвом про право власності на нежитлові об'єкти ТОВ "ХАРПЛАСТМАС". Фактичне здійснення ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" виробництва і реалізації пластмасових виробів за Основним видом діяльності підтверджено статистичною звітністю ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" щодо річного фактичного обсягу реалізованої продукції за 2011 і 2012 роки.

За технологічним процесом полімерна сировина, придбана ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД", надходила на склад сировини, далі - переміщувалась в цех для виготовлення готової продукції, далі - на склад готової продукції. Зі складу готової продукції продукція відвантажувалась покупцям ТОВ "ХАРПЛАСТМАС".

Періодично, після надходження на склад сировини, полімерна сировина, придбана у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД", проходила випробування, про що свідчать протоколи про якість сировини, видані акредитованою лабораторією ТОВ "ХАРПЛАСТМАС".

Із придбаної сировини Позивач виготовляв люки оглядових колодязів в асортименті, решітки дощоприймачів, стадіонне сидіння, товари народного вжитку (тази, відра, бочки, каністри, кришки, ящики і таке інше), що підтверджується звітом про переміщення номенклатури на складі готової продукції.

Вироблену з полімерної сировини продукцію ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" відвантажував своїм покупцям, серед яких, зокрема, були ТОВ "Епіцентр К", ПрАТ "НОВА ЛІНІЯ", ТОВ "ІМПЕКС ГРУП", ПАТ "Укртелеком", КП "КОМПЛЕКС З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ ВОДОЗНИЖЕННЯ І ЗЛИВОВОЇ КАНАЛІЗАЦІЇ", КП "ХАРКІВВОДОКАНАЛ", ПАТ "БЕРДИЧІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД "ПРОГРЕС", Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "ПОЛТАВАТЕПЛОЕНЕРГО", що підтверджується відповідними договорами, довідкою по контрагентах.

Використання сировини, придбаної у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД", підтверджено звітом про переміщення номенклатури на складах сировини, цеху, готової продукції, договорами купівлі-продажу виробленої продукції покупцям, статистичною звітністю щодо річного фактичного обсягу реалізованої продукції за 2011 і 2012 роки.

Судом встановлено, що в акті перевірки № 2594/20-33-22-03-07/31642900 від 23.07.2013 року не виявлені невідповідності загальної кількості придбаної ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" сировини, виробленої продукції і залишків сировини і вироблених товарів на складах Позивача.

Також судом встановлено, що у період з 23.11.2010 р. по 19.09.2012 р. ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД", мало діюче свідоцтво платника ПДВ, що надавало йому право видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" мало господарські відносини з ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" також з червня 2011 року по серпень 2012 року.

Зазначений період є перевіреним податковим органом. Так, відповідно до результатів планової виїзної перевірки ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 по 30.09.2011 р., зазначених в акті перевірки ДПІ у Ленінському районі № 63/23-304/31642900 від 20.01.2012 р., встановлено, що в перевіряємому періоді, тобто в червні - вересні 2011 року, ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" відвантажив ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" полімерну сировину на суму 1783000,00 грн., з них 329000,00 грн. ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" сплатив через розрахунковий рахунок (згідно додатку 6 акту перевірки № 63/23-304/31642900 від 20.01.2012р.,), порушення податкового законодавства відносно зазначеного контрагента в акті не виявлені. Отже, за період червень - вересень 2011 року відповідач підтвердив наявність реальних господарських відносин між ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" та ТОВ "ХАРПЛАСТМАС".

Матеріали справи не містять доказів щодо визнання договору постачання № 120/пс/13 від 07.06.2011 р., укладеного між ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" та ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" недійсним в частині або повністю, не містять доказів ухиляння ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувича.

За змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статтей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до п.п.138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно п.п.138.4 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України - не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД": докази придбання позивачем полімерної сировини у контрагента ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" (договір купівлі-продажу, видаткові накладні); перевезення полімерної сировини, що посталялась ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" позивачу (а саме - товарно-транспортні накладні), докази перевірки якості поставленої ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" сировини після її надходження на склад позивача (протоколи випробувань), докази наявності у позивача технічних та технологічних можливостей для здійснення діяльності з придбання полімерної сировини та виробництва з неї пластмасових виробів (докази наявності у власності позивача виробничої нерухомості, обладнання, транспортних засобів, наявності у штаті працюючих працівників виробничого і адміністративного напрямку), докази використання позивачем поставленої ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" полімерної сировини в його господарській діяльності, а саме - вироблення з неї полімерної продукції (звіти про переміщення номенклатури на складах сировини, цеху, готової продукції), докази продажу готової продукції, виробленої з сировини ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" (договори купівлі-продажу полімерної продукції); докази повного розрахунку за поставлену ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" сировину (банківські виписки, акт приймання-передачі векселя, акт погашення векселя, банківські виписки, що підтверджують погашення векселя в безготівковому порядку), докази придбання інших ресурсів, необхідних для здійснення виробничої діяльності (договори придбання барвників, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, довідки про нараховану заробітну плату працівникам позивача).

Судом не виявлено доказів того, що відомості, які містяться у вищезазначених документах, неповні, недостовірні та суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Отже, доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено:

- реальне здійснення позивачем операцій із придбання у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" полімерної сировини з урахуванням часу, місця знаходження майна та обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для цього;

- здійснення позивачем підприємницької діяльності з виробництва товарів з полімерної сировини;

- наявність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з наявністю у Позивача управлінського та технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- здійснення обліку для цілей оподаткування не тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, а й облік інших господарських операцій, що пов'язані із податковими зобов'язаннями;

- здійснення операцій з полімерною сировиною, в обсязі, зазначеному Позивачем у документах обліку;

- факт реєстрації та перебування ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" в стані платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту;

- фактичну сплату позивачем податку на додану вартість в ціні придбаної сировини;

- безпосередній зв'язок між понесеними витратами на виконання господарських операцій із ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" із господарською діяльністю позивача;

- наявність всіх необхідних первинних документів обліку, що оформлені належним чином.

Таким чином, матеріали справи містять достатню кількість доказів реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД", а відтак і обґрунтованості визначення податкового кредиту і валових витрат позивача.

Судом не встановлено у позивача, наміру отримати за вищевказаним договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи існуючі, витребувані та приєднані до справи документи, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладеного з ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд встановив, що укладений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване заниження позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість та необґрунтоване завищення валових витрат з податку на прибуток, судом не встановлено.

Як вбачається із заперечень відповідача, для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на висновок відділу податкової міліції щодо нереальності здійснення господарської діяльності ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД".

Суд з такими висновками відповідача не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Будь-яка перевірка ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" не проводилась, його первинні документи не досліджувались, відповідні обвинувальні вироки керівництву ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" не виносились, докази ухилення ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" від сплати податків відсутні. При цьому, в наявності достатня кількість правомірних документів і встановлених фактів, що підтверджує здійснення реальної господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД".

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Така ж позиція міститься у статті 61 Конституції України, якою встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер.

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином, враховуючи наявність всіх необхідних належним чином оформлених первинних документів, з урахуванням вставлення судом фактів реального придбання продукції, проведення розрахунків, зв'язком зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме виробництвом пластмасових виробів, що підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку, що позивач мав право на формування валових витрат і податкового кредиту по операціях з ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД" за перевіряємий період.

З урахуванням зазначеного, відповідач неправомірно збільшив позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі податкового повідомлення-рішення № 0001492203 від 15.11.2013 року в розмірі 417087,00 грн. (за основним платежем на 278058,00 грн., за штрафними санкціями на 139029,00 грн.) та з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року в розмірі 352313,50 грн. (за основним платежем на 299298,00 грн., за штрафними санкціями на 53015,50 грн.) по операціях з придбання полімерної сировини у ТОВ "Хароптторг Ексім-ЛТД".

Перевіряючи правомірність збільшення позивачу сум грошових зобов'язань з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року в розмірі 85218,00 грн. (за основним платежем на 56812,00 грн., за штрафними санкціями на 28406,00 грн.) у зв'язку із списанням простроченої дебіторської заборгованості по фірмам ПП "ТФ "Агроеліта", ТОВ "Євробуд+", ТОВ "Еллара-Капітал", суд встановив наступне.

Для виконання поточних ремонтних робіт власної нерухомості ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" у 2008 році уклало договори на виконання ремонтних робіт та частково перерахувало авансові платежі наступним фірмам: ПП "ТФ "Агроеліта" - 200000,00 грн., ТОВ "Євробуд+" - 47820,00 грн., ТОВ "Еллара-Капітал" - 22710,20 грн., загалом на суму 270530,20 грн. з ПДВ (225441,74 грн. без ПДВ), що підтверджено договорами підряду, банківськими виписками.

Проведеною перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2012 на ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" по бухгалтерському рахунку 3711 "Розрахунки за виданими авансами (в національній валюті)" рахувалась прострочена дебіторська заборгованість та заборгованість по підприємствам, які знято з обліку на загальну суму 270530,20 гри., в т.ч. ПДВ - 45088,37 грн., а саме:

- ПП "ТФ "Агроеліта" сума у розмірі 200 000 грн., стан платника 14 - визнано банкрутом, дата прийняття рішення про зняття з обліку - 27.04.2012 року; договір №12/8 від 12.08.2008 про надання ремонтних робіт основних засобів, дата виникнення заборгованості -15.08.2008 року;

- ТОВ "Євробуд+" сума у розмірі 47820 грн., стан платника 16 - припинено (ліквідовано, закрито), дата зняття з обліку платника податків - 26.03.2012; договір № 84/ВР/08 від 07.07.2008 про надання ремонтних робіт основних засобів, дата виникнення заборгованості - 03.09.2008 року;

- ТОВ "Еллара-Капітал" сума у розмірі 22710,20 грн., стан платника 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням; договір № 16/ВК від 13.08.2008 про надання ремонтних робіт основних засобів, дата виникнення заборгованості 30.09.2008 року.

Ремонтні роботи за здійсненими авансовими платежами фірмами ПП "ТФ "Агроеліта" - на суму 200000 грн., ТОВ "Євробуд+" - на суму 47820 грн., ТОВ "Еллара-Капітал" - на суму 22710,20 грн., виконані не були.

Судом встановлено, що ТОВ "Харпластмас" не брав суми авансових платежів у розмірі 225441,84 грн. без ПДВ, перераховані фірмам ТОВ "Еллара-Капітал", ТОВ "Євробуд+", ПП "ТФ "Агроеліта" до валових витрат у 2008 р., що підтверджується декларацією з податку на прибуток ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" за період 2008 року, в якій в рядку 04.10. декларації з відображення 10% витрат на поліпшення - відсутня сума 225 441,74 грн. (від авансових платежів по вищезазначеним фірмам), рядок 04.10 декларації з податку на прибуток підприємства за 2008 рік - порожній (тобто у 2008 році ТОВ "ХАРПЛАСТМАС" жодні витрати, пов'язані із поліпшенням основних фондів, до своїх валових витрат не включав).

Фактичною підставою для здійснення донарахувань позивачу сум грошових зобов'язань з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року в розмірі 85218,00 грн. слугував висновок відповідача про те, що позивачем включено до складу валових витрат у попередніх звітних періодах суми авансових платежів за виконання ремонтних робіт основних засобів фірмам ПП "ТФ "Агроеліта", ТОВ "Євробуд+", ТОВ "Еллара-Капітал". На підтвердження своєї позиції відповідач вказував, що період взаємовідносин з даними підприємствами охоплено попередніми перевірками, якими не встановлено заниження валових витрат, що підтверджує віднесення сум авансових платежів за виконання ремонтних робіт основних засобів до витрат попереднього перевіреного періоду.

Суд з такими висновками відповідача не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи, оскільки сам факт перерахування коштів, наявність такої заборгованості в бухгалтерському обліку позивача, не свідчить про врахування таких платежів в податковому обліку позивача, шляхом включення таких витрат до складу валових.

Дослідивши зміст акту перевірки судом встановлено, що податковим органом не встановлено в якому саме податковому періоді авансові платежі повинні були бути включені до складу валових витрат позивача.

Відповідачем в поданих до суду письмових поясненнях не зазначено податковий період в якому податковим органом встановлено факт включення таких платежів до складу валових витрат, доказів включення таких витрат до складу валових до суду відповідачем не подано.

Пункт 5.2.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року (що діяв у період здійснення авансових платежів у 2008 р.), який надає можливість віднести до складу валових витрат суми на підставі оплати, - не застосовується до видатків, пов'язаних із ремонтними роботами по відновленню основних фондів.

Так, видатки, пов'язані із ремонтними роботами по відновленню основних фондів, беруться в податковий і бухгалтерський облік на підставі п. 5.2.10 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно якого до валових витрат включаються: суми витрат, пов'язаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Згідно пункту 8.7.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Отже, з урахуванням зазначеного, в період 2008 р., коли позивачем були здійснені авансові платежі фірмам ТОВ "Еллара-Капітал", ТОВ "Євробуд+", ПП "ТФ "Агроеліта", до валових витрат можна було віднести лише ті видатки, пов'язані із ремонтними роботами по відновленню основних фондів, які: були підтверджені актом виконаних робіт (тобто у 2008 р. у позивача не було можливості віднести до валових витрат суми, пов'язані із ремонтними роботами по відновленню основних фондів, на підставі оплати).

Суми ремонтних робіт по відновленню основних фондів, віднесені до валових витрат, відображаються в рядку 04.10 К1 декларації з прибутку підприємств.

В рядку 04.10 К1 декларації з прибутку підприємств ТОВ "Харпластмас" за 2008 р. відсутні будь-які суми, отже в 2008 р. ТОВ "Харпластмас" жодні видатки на виконання ремонтних робіт до валових витрат не включав.

Враховуючи, що виконання ремонтних робіт фірмами ТОВ "Еллара-Капітал", ТОВ "Євробуд+", ПП "ТФ "Агроеліта" не підтверджено актом виконаних робіт - суми авансових платежів, перераховані за ці роботи, не могли і не були віднесені позивачем до валових витрат у 2008 р.

Таким чином, враховуючи, що у 2008 році ТОВ "Харпластмас" авансові платежі по зазначеним фірмам у валові витрати не включало - при списанні у 2012 році суми безнадійної заборгованості по зазначеним авансовим платежам ТОВ "Харпластмас" не повинен був коригувати валові витрати, оскільки Податковий кодекс України таких приписів не містить.

З урахуванням вищезазначеного, відповідач неправомірно збільшив позивачу суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року в розмірі 85218,00 грн. (за основним платежем на 56812,00 грн., за штрафними санкціями на 28406,00 грн.) у зв'язку із списанням простроченої дебіторської заборгованості по фірмам ПП "ТФ "Агроеліта", ТОВ "Євробуд+", ТОВ "Еллара-Капітал".

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень. За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення № 0000652210 від 27.08.2013 року та № 0001492203 від 15.11.2013 року не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 11, 71, 72, 94, 160 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпластмас" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000652210 від 27.08.2013 року, № 0001492203 від 15.11.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, МФО 851011, банк ГУДКСУ у Харківській області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харпластмас" (код 31642900, адреса: 61177, м. Харків, вул. Залютинська, 4) судовий збір у розмірі 458,80 грн. (чотириста п'ятдесят вісім гривень 80 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 29.07.2015 року.