Постанова

від 23.07.2015 по справі 820/6104/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

23 липня 2015 р. № 820/6104/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Звягіна Я.І.,

представників сторін:

позивача - Веретун Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті контролюючим органом без дотримання податкового законодавства України, а зафіксовані в акті перевірки висновки не відповідають дійсним обставинам справи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення, позиція яких повністю збігається з викладеною у судовому засіданні, де зазначив, що встановлені при перевірці позивача порушення належним чином зафіксовані в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на цілком законних підставах та відповідають чинному законодавству, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Позивач зареєстрований як юридична особа, про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №1 480 120 0000 026949 від 28.05.2002 року, що підтверджується витягом (т. 3 а.с. 150-151).

Спільне підприємство "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю зареєстроване як платник податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво відповідного зразка №100321227 від 20.06.2002 року(т.3 а.с. 49).

Співробітниками державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 32029020) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року, результати якої оформлені актом №94/20-30-22-01/32029020 від 19.01.2015 року, яким зафіксовано порушення: п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження суми податку на додану вартість всього на 949621 грн., у тому числі у квітні 2014 року на 320325 грн., у травні 2014 року на 629296 грн.; завищення значення рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з ПДВ у лютому 2014 року на 26667 грн., у березні 2014 року на 26667 грн., у квітні 2014 року на 71961 грн., у травні 2014 року на 71956 грн., у червні 2014 року на 71956 грн., у липні 2014 року на 71956 грн., у серпні 2014 року на 71956 грн. (т. 1 а.с. 22-84).

Позивач не погодившись з висновками акту перевірки, подав на них свої заперечення до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 99-118).

Листом від 30.01.2015 року №1303/10/20-30-22-01 позивача повідомлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам діючого законодавства (т. 1 а.с. 119-120).

На підставі акту перевірки №94/20-30-22-01/32029020 від 19.01.2015 року державною податковою інспекцією у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201 (т. 1 а.с. 121-122).

Позивач не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління ДФС у Харківській області (т. 1 а.с. 123-141, 149-168).

Рішенням головного управління ДФС у Харківській області за № 294/10/20-40-10-04-17 від 02.04.2015 року скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення залишені без змін (т. 1 а.с. 142-148), а в подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2015 року №11543/6/99-99-10-01-01-25 скарга також залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення головного управління ДФС у Харківській області залишені без змін (т. 1 а.с. 171-177).

Судовим розглядом встановлено, що між СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (постачальник) і ТОВ "РОКВЕЛ" укладено договір поставки від 11.04.2014 року №10/14 (т. 1 а.с. 189192), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені сторонами строки у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму. Найменування, кількість, якість та ціна товару вказана у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного правочину (т. 1 а.с. 193-194).

На підтвердження виконання умов вище вказаного правочину, позивачем надано до суду документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-000013 від 29.04.2014 р. на суму 405561,60 грн.; податкова накладна № 20 від 29.04.2014 р. на суму ПДВ 67593,60 грн.; видаткова накладна № РН-000012 від 29.04.2014 р. на суму 486480,00 грн.; податкова накладна № 19 від 29.04.2014 р. на суму ПДВ 81080,00 грн.; довіреність № 2904 від 29.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2904/1 від 29.04.2014 року; видаткова накладна № РН-0000022 від 30.05.2014 р. на суму 739731,60 грн.; податкова накладна № 7 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 123888,60 грн.; довіреність № 3005 від 30.05.2014 року; товарно-транспортна накладна № 3005 від 30.05.2014 року (т. 1 а.с. 195-206).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 41 від 05.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 43 від 05.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 65 від 02.06.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 35 від 30.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 36 від 30.04.2014 р. на суму 389184,00 грн.; № 71 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 72 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 73 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 74 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 75 від 02.06.2014 р. на суму 139731,60 грн. (т.1 а.с. 208-210).

Крім того, між позивачем (постачальник) та ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (покупець) 07.04.2014 року укладено договір поставки від 07.04.2014 року № 8/14 (т. 1 а.с. 222-234), за умовами якого постачальник поставив покупцю на його адресу товар, найменування, кількість і ціна, вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (т. 1 а.с. 225-226).

На підтвердження виконання умов вище вказаного правочину, позивачем надано до суду документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-000007 від 22.04.2014 р. на суму 39264,00 грн.; податкова накладна № 11 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 6544,00 грн.; видаткова накладна № РН-000008 від 22.04.2014 р. на суму 422400,00 грн.; податкова накладна № 12 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 70400,00 грн.; видаткова накладна № РН-000009 від 22.04.2014 р. на суму 486480,00 грн.; податкова накладна № 13 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 81080,00 грн.; довіреність № 2204 від 22.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2204 від 22.04.2014 року; видаткова накладна № РН-000005 від 16.04.2014 р. на суму 203461,20 грн.; податкова накладна № 6 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 9787,20 грн.; податкова накладна № 7 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 5800,80 грн.; податкова накладна № 8 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 9697,80 грн.; податкова накладна № 9 від 16.04.2014 р. на суму ПДВ 8624,40 грн.; видаткова накладна № РН-000006 від 16.04.2014 р. на суму 58896,00 грн.; податкова накладна № 10 від 16.04.2014 р. на суму ПДВ 9816,00 грн.; довіреність № 1604 від 16.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 1604 від 16.04.2014 року; видаткова накладна № РН-0000010 від 29.04.2014 р. на суму 213690,00 грн.; податкова накладна № 14 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 15 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 16 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 17 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 5696,40 грн.; довіреність № 2904 від 29.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2904 від 29.04.2014 року; видаткова накладна № РН-0000014 від 22.05.2014 р. на суму 405561,60 грн.; податкова накладна № 1 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 67593,60 грн.; видаткова накладна № РН-0000017 від 22.05.2014 р. на суму 540748,80 грн.; податкова накладна № 3 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 90124,80 грн.; видаткова накладна № РН-0000015 від 22.05.2014 р. на суму 270374,40 грн.; податкова накладна № 2 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 45062,40 грн.; видаткова накладна № РН-0000018 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 4 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн.; видаткова накладна № РН-0000020 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 5 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн.; видаткова накладна № РН-0000021 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 6 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн. довіреність № 2205 від 22.05.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2205 від 22.05.2014 року ( т. 1 а.с. 227-240, т. 2 а.с. 1-32).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 125 від 24.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 126 від 24.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 139 від 24.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 140 від 24.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 141 від 24.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 150 від 25.04.2014 р. на суму 84480,00 грн.; № 151 від 25.04.2014 р. на суму 84480,00 грн.; № 152 від 25.04.2014 р. на суму 84480,00 грн.; № 153 від 25.04.2014 р. на суму 84480,00 грн.; № 154 від 25.04.2014 р. на суму 84480,00 грн.; № 127 від 24.04.2014 р. на суму 39264,00 грн.; № 104 від 23.04.2014 р. на суму 58896,00 грн.; № 49 від 15.04.2014 р. на суму 58723,20 грн.; № 50 від 15.04.2014 р. на суму 58186,80 грн.; № 51 від 15.04.2014 р. на суму 34804,80 грн.; № 103 від 23.04.2014 р. на суму 51746,40 грн.; № 105 від 23.04.2014 р. на суму 59833,20 грн.; № 106 від 23.04.2014 р. на суму 59833,20 грн.; № 107 від 23.04.2014 р. на суму 34190,40 грн.; № 108 від 23.04.2014 р. на суму 59833,20 грн.; № 367 від 22.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 373 від 23.05.2014 р. на суму 44800,00 грн.; № 375 від 23.05.2014 р. на суму 16500,00 грн.; № 376 від 26.05.2014 р. на суму 58500,00 грн.; № 377 від 26.05.2014 р. на суму 500,00 грн.; № 380 від 27.05.2014 р. на суму 35000,00 грн.; № 382 від 27.05.2014 р. на суму 38000,00 грн.; № 383 від 28.05.2014 р. на суму 77074,40 грн.; № 394 від 30.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 395 від 30.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 396 від 30.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 397 від 30.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 384 від 28.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 385 від 28.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 399 від 30.05.2014 р. на суму 240454,50 грн.; № 400 від 30.05.2014 р. на суму 240454,50 грн.; № 386 від 28.05.2014 р. на суму 216500,000 грн.; № 389 від 29.05.2014 р. на суму 264409,00 грн.; № 390 від 29.05.2014 р. на суму 123000,00 грн.; № 391 від 29.05.2014 р. на суму 49509,00 грн.; № 392 від 29.05.2014 р. на суму 74400,00 грн.; № 393 від 30.05.2014 р. на суму 234000,00 грн. (т. 2 а.с. 33-43).

Також, з матеріалів справи встановлено, що між СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (продавець) та ТОВ "СПЕЦ-СТРОЙ" (покупець) 03.02.2014 року укладено договір поставки від 03.02.2014 року №4/14 (т. 2 а.с. 44-46), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність двигун ТВЗ-117 ВК, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити за двигун.

На підтвердження умов виконання укладеного правочину позивачем надано документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-000002 від 10.02.2014 р. на суму 169200,00 грн.; податкова накладна № 1 від 07.02.2014 р. на суму ПДВ 28200,00 грн.; довіреність № 1002 від 10.02.2014 року; товарно-транспортна накладна № 1002 від 10.02.2014 року (т.2 а.с. 47-50).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням: № 230 від 07.02.2014 р. на суму 169200,00 грн. (т.2 а.с. 52).

Крім того, у перевіряємий період позивачем (постачальник) 14.04.2014 року укладено з ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" (покупець) договір поставки №11/14 (т. 2 а.с. 7174), за умовами якого постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму. Кількість, якість, ціна та найменування товару вказані у специфікаціях та додаткових угодах до договору, які невід'ємною частиною даного правочину (т. а.с. 75).

На підтвердження умов виконання укладеного правочину позивачем надано документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-0000016 від 30.05.2014 року на суму 565389,00 грн.; податкова накладна № 8 від 30.05.2014 року на суму ПДВ 94231,50 грн.; довіреність № 3005 від 30.05.2014 року; товарно-транспортна накладна № 3005/1 від 30.05.2014 року (т.2 а.с. 76-80).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4 від 03.06.2014 р. на суму 480909,00 грн.; № 5 від 05.06.2014 р. на суму 84480,00 грн. (т.2 а.с. 82-83).

В період здійснення господарських операцій СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ для забезпечення власної господарської діяльності користувалось офісним приміщенням за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 36А, к. 1, на підставі договору оренди приміщення №19/13 від 30.12.2013 року (т.1 а.с. 178- 180) і акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.01.2014 року (т. 1 а.с. 182), а також складське приміщення за адресою: м. Харків, пр. Московський, 259, що підтверджується договором оренди № 9 від 30.12.2013 року (т. 1 а.с. 183-186), актом приймання-передачі приміщення в оренду (т. 1 а.с. 187).

Крім того, у своїй господарській діяльності СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ використовує автомобіль Ford Connect Torneo, державний номер АХ8538СМ, що належить йому на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 030388 (т. 1 а.с. 188).

Суд зауважує, що відповідачем проведено перевірку позивача за травень 2014 року за результатами якої складено довідку №3150/20/30-22-031/32029020 від 08.08.2014 року, якою підтверджено формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2014 року (т. 1 а.с. 211-221).

Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено виконання умов зазначених вище правочинів, що підтверджується первинними бухгалтерськими та податковими документами, які виписані з додержанням вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88; зареєстровано у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704). Факти, які б позбавляли правового значення конкретні видані за здійсненими господарськими операціями документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, відповідачем не надані.

Дослідивши приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Відповідачем таких доказів суду не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

При цьому, суд приймає до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарських операцій за договорами позивача з його контрагентами, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач суду не надав.

Судом не встановлено невідповідності податкових накладних фактичним обставинам справи.

Крім того, суд зауважує, що податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до положень статті 187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі постачання товарів або послуг з використанням торговельних автоматів або іншого подібного устаткування, що не передбачає наявності касового апарата, контрольованого уповноваженою на це фізичною особою, датою виникнення податкових зобов'язань вважається дата виймання з таких торговельних апаратів або подібного устаткування грошової виручки. Правила інкасації зазначеної виручки встановлюються Національним банком України.

У разі постачання товарів за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки), умови яких передбачають сплату (нарахування) відсотків, датою збільшення податкових зобов'язань у частині таких відсотків вважається дата їх нарахування згідно з умовами відповідного договору.

У разі якщо постачання товарів/послуг через торговельні автомати здійснюється з використанням жетонів, карток або інших замінників національної валюти, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата постачання таких жетонів, карток або інших замінників національної валюти.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється з використанням кредитних або дебетових карток, дорожніх, комерційних, іменних або інших чеків, датою збільшення податкових зобов'язань вважається дата, що засвідчує факт постачання платником податку товарів/послуг покупцю, оформлена податковою накладною, або дата виписування відповідного рахунка (товарного чека), залежно від того, яка подія відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов'язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами).

Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання.

Порядок формування податкового кредиту передбачений положеннями статті 198 Податкового кодексу України.

Згідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

За правилами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

З урахуванням викладеного вище, суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно вказано в акті перевірки на порушення позивачем приписів податкового законодавства України, оскільки наявні в матеріалах справи докази свідчать про правомірність віднесення позивачем сум до складу податкового кредиту за травень 2014 року.

Поряд із цим, суд зазначає, що не погоджується із твердженням відповідача викладеним в акті перевірки, що підставою для висновків фіскального органу про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень №0000322201, №0000332201 від 02.02.2015 року є факт ненадання платником податків під час позапланової виїзної перевірки сертифікатів якості на реалізований товар та специфікацій до укладених з покупцями й постачальниками договорів, через наступне.

Сертифікати якості заводу-виробника на придбаний у ДП "ХМЗ "ФЕД" товар, який в подальшому реалізовано позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Роквел", товариству з обмеженою відповідальністю "Лайкстарт", товариству з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд", містяться у кінцевого споживача, оскільки їх запаковано виробником разом з вказаним товаром. Видачу дублікатів таких сертифікатів передбачено на запит кінцевого споживача продукції у випадку виникнення у нього претензій щодо якості такої продукції, що підтверджується листом виробника №237-07/538 від 26.03.2015 року (т. 3 а.с. 185).

Сертифікати якості заводу-виробника на придбаний у ПАТ "Первомайський механічний завод" товар, який в подальшому реалізовано позивачем товариству з обмеженою "Лайкстарт", містяться у матеріалах справи (т. 3 а.с. 39-40).

За умовами контракту № 07-10 від 23 вересня 2010 року (т. 3 а.с. 80-81), укладеного між ТОВ "Вагон-Сервіс" (продавець) та СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (покупець), продавець передав покупцеві авіаційний двигун ТВЗ-117ВК, заводський номер 7087872903061, з комплектом технічної документації (п.1.1. контракту). При цьому, у розділі 5 контракту, яким врегульовано якість поставленого товару, Позивач підтвердив, що ознайомлений із технічною документацією і технічним станом авіадвигуна, і це не може бути предметом спору за даним контрактом. Жодних умов щодо передання разом з товаром документів на підтвердження якості товару контракт № 07-10 від 23 вересня 2010 року не містить. Більш того, актом приймання-передачі товару, що є додатком № 1 до Контракту № 07-10 від 23 вересня 2010 року, сторони підтвердили передання авіаційного двигуна ТВЗ-117ВК, заводський номер 7087872903061, що вже був у використанні (т. 3 а.с. 186).

Так само, на підставі договору поставки № 4/14 від 03.02.2014 року вказаний товар, що був у використанні, в подальшому реалізовано позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Спец-Строй", що підтверджується додатково актом приймання-передачі від 10.02.2014 року (т. 3 а.с. 187).

Окрім іншого, суд не погоджується з твердженням відповідача викладеним в акті перевірки №94/20-30-22-01/32029020 від 19.01.2015 року про відсутність у позивача права на формування податкового кредиту, з підстав встановлення в актах: №2201/26-55-22-09/38973223 від 01.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РОКВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38973223) з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року" (т.3 а.с. 173-175); №2169/26-55-22-09/38649640 від 31.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (код ЄДРПОУ 38649640) з питань підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за квітень, травень та червень 2014 року; №1357/26-55-22-07 від 14.05.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СПЕЦ-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38812881) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року" (т.3 а.с. 161-169); №2152/04-62-22-3 від 06.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 38280814) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року" (т. 3 а.с. 170-172) факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами позивача, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у контролюючого органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "РОКВЕЛ" (код ЄДРПОУ 38973223), ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (код ЄДРПОУ 38649640), ТОВ "СПЕЦ-СТРОЙ" (код ЄДРПОУ 38812881), ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" досліджені не були.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/13910/14 від 29.09.2014 року (т. 2 а.с. 53-61), залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 року (т. 3 а.с. 188-195) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та її підсистемах, на підставі акту від 06.08.2014 року №2152/04-62-22-1/38280814 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відновити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд", інформаційних базах податкового органу, у тому числі Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені товариством з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" у податковій звітності за березень, квітень та травень 2014 року.

Зі змісту положень ч.2 ст 14 Кодексу адміністративного судочинства України випиває, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов до висновку, що відповідач ні документально, ні нормативно не довів правомірності винесених податкових повідомлень - рішень, а тому, вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201, суд зазначає, що вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки поглинається вимогою про скасування вище вказаних податкових повідомлень - рішень, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню в частині позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201. Решта позовних вимог задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набув чинності 23.10.2013 року, внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмірі судового збору становить 2 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірі мінімальних заробітних плат, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,06 розміру мінімальної заробітної плати.

Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 487,20 грн.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь бюджету недоплачену суму судового збору у розмірі 426,30 грн.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" товариство з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю (61072, м. Харків, вул. 23 Серпня, 36-А, кв. 1, код ЄДРПОУ 32029020) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ОКПО 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок 31217206784011) судовий збір у розмірі 426.30 (чотириста двадцять шість гривень тридцять копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 29 липня 2015 року.

Суддя М.О. Лук'яненко