Ухвала

від 08.09.2015 по справі 820/6104/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2015 р.Справа № 820/6104/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Подобайло З.Г. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/6104/15

за позовом Спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Спільне підприємство "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/6104/15 позов задоволено частково.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 08.09.2015 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, перебуває на обліку в якості платника податків у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що останньому видано свідоцтво відповідного зразка №100321227 від 20.06.2002 року (а.с. 49 т.3)

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка спільного підприємства "Інженерно-авіаційна служба" Товариство з обмеженою відповідальністю з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.08.2014 року.

Результати перевірки оформлені актом №94/20-30-22-01/32029020 від 19.01.2015 року (а.с. 22-84 т. 1).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість всього на 949621 грн., у тому числі, у квітні 2014 року на 320325 грн., у травні 2014 року на 629296 грн.; завищення значення рядка 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з ПДВ у лютому 2014 року на 26667 грн., у березні 2014 року на 26667 грн., у квітні 2014 року на 71961 грн., у травні 2014 року на 71956 грн., у червні 2014 року на 71956 грн., у липні 2014 року на 71956 грн., у серпні 2014 року на 71956 грн.

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав на нього заперечення до державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (а.с. 99-118).

Листом від 30.01.2015 року №1303/10/20-30-22-01 позивача повідомлено, що висновки акту перевірки відповідають вимогам діючого законодавства (т. 1 а.с. 119-120).

На підставі акту перевірки №94/20-30-22-01/32029020 від 19.01.2015 року ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201 (т. 1 а.с. 121-122).

Позивач, не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями оскаржив їх до головного управління ДФС у Харківській області (т. 1 а.с. 123-141, 149-168).

Рішенням головного управління ДФС у Харківській області за № 294/10/20-40-10-04-17 від 02.04.2015 року скарга залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення рішення залишені без змін (а.с. 142-148, т. 1), а в подальшому рішенням Державної фіскальної служби України від 03.06.2015 року №11543/6/99-99-10-01-01-25 скарга також залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення та рішення головного управління ДФС у Харківській області залишені без змін (а.с. 171-177, т. 1).

З дослідженого акту перевірки та рішень, прийнятих за результатами адміністративного оскарження, слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про заниження позивачем податкового зобов'язання з ПДВ, який виник при постачанні товарно-матеріальних цінностей контрагентам у перевіряємому періоді, щодо яких податковими органами встановлені порушення, які зафіксовані у актах про неможливість проведення зустрічної звірки.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

Податок на додану вартість це непрямий податок, який входить в ціну товарів (робіт, послуг) та сплачується покупцем, але його облік та перерахування до державного бюджету здійснює продавець (податковий агент).

Отже, у позивача при здійсненні господарських операцій постачання товарно-матеріальних цінностей у відносинах з контрагентами - покупцями виникло зобов'язання з ПДВ, а покупцями сформовано за рахунок цих операцій податковий кредит.

Контролюючий орган, визначаючи та фіксуючи порушення позивачем податкового законодавства, посилаючись безтоварність господарських операцій, дійшов висновку про заниження позивачем ПДВ, яка підлягала сплаті у бюджет, що потягло, відповідно, завищення р. 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" декларації з ПДВ.

При цьому, колегія суддів відмічає, що контролюючим органом в основу вказаного висновку не наводились доводи про неповноту відображення позивачем будь-яких зобов'язань з ПДВ, а навпаки вказано про безпідставність формування податкового кредиту від операцій з постачання товарно-матеріальних цінностей, що реально не відбулись.

Із сутності та поняття податку на додану вартість слідує, що наведений висновок податкового органу є помилковим, оскільки, в такому разі, повинен слідувати висновок не про заниження податкового зобов'язання з ПДВ позивачем, а про його завищення.

Проте, оскільки контролюючим органом висновки про допущені позивачем порушення податкового законодавства ґрунтуються саме на відсутності реального здійснення господарських операцій, суд перевіряє наявність факту поставки позивачем та придбання контрагентами товарів/послуг.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарських операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи слідує, що між СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (постачальник) і ТОВ "РОКВЕЛ" (Покупець) укладено договір поставки від 11.04.2014 року №10/14 (а.с. 189-192 т. 1).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені сторонами строки у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму. Найменування, кількість, якість та ціна товару вказана у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного правочину (а.с. 193-194 т. 1).

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

На виконання умов зазначеного договору СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ поставив, а ТОВ "РОКВЕЛ" (Покупець) прийняв товарно - матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними: № РН-000013 від 29.04.2014 р. на суму 405561,60 грн. № РН-000012 від 29.04.2014 р. на суму 486480,00 грн., № РН-0000022 від 30.05.2014 р. на суму 739731,60 грн.

Також у ході виконання договору позивач видав ТОВ "РОКВЕЛ" податкові накладні: № 20 від 29.04.2014 р. на суму ПДВ 67593,60 грн, № 19 від 29.04.2014 р. на суму ПДВ 81080,00 грн., № 7 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 123888,60 грн., виписані на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, реалізованих позивачем за договором.

Перелік та кількість товарно-матеріальних цінностей, вказаних у видаткових накладних відповідає вказаним показникам у податкових накладних та специфікації до договору.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Товарно-матеріальні цінності від позивача передані уповноваженій особі ТОВ "РОКВЕЛ" згідно довіреностей: № 2904 від 29.04.2014 року, № 3005 від 30.05.2014 року.

Надані позивачем платіжні доручення № 41 від 05.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 43 від 05.05.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 65 від 02.06.2014 р. на суму 135187,20 грн.; № 35 від 30.04.2014 р. на суму 97296,00 грн.; № 36 від 30.04.2014 р. на суму 389184,00 грн.; № 71 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 72 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 73 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 74 від 02.06.2014 р. на суму 150000,00 грн.; № 75 від 02.06.2014 р. на суму 139731,60 грн. (а.с. 208-210 т.1), засвідчують факт виконання ТОВ "РОКВЕЛ" зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату контрагентом позивача права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів позивачем, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.

Товарно-матеріальні цінності, поставлені позивачем до ТОВ "РОКВЕЛ" автотранспортом, який належить на праві власності СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ, що підтверджуєть копією технічного паспорту на автомобіль (а.с. 188).

Щодо самого факту транспортування товару колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Позивачем надано суду копії товарно-транспортних накладних: № 2904/1 від 29.04.2014 року та № 3005 від 30.05.2014 року (а.с. 198, 205, т.1), з яких судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності діставлені позивачем на адресу контрагента зі складу СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ, який знаходиться за адресою: м. Харків, пр. Московський, 259 та використовується позивачем на підставі договору оренди (а.с. 183-187, т.1).

Крім того, між позивачем (постачальник) та ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" (покупець) 07.04.2014 року укладено договір поставки від 07.04.2014 року № 8/14 (а.с. 222-234 т. 1).

На виконання умов вказаного договору постачальник поставив покупцю на його адресу товар, найменування, кількість і ціна, вказані в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору (а.с. 225-226 т. 1).

На підтвердження виконання умов вище вказаного правочину, позивачем надано до суду документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-000007 від 22.04.2014 р. на суму 39264,00 грн.; податкова накладна № 11 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 6544,00 грн.; видаткова накладна № РН-000008 від 22.04.2014 р. на суму 422400,00 грн.; податкова накладна № 12 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 70400,00 грн.; видаткова накладна № РН-000009 від 22.04.2014 р. на суму 486480,00 грн.; податкова накладна № 13 від 22.04.2014 р. на суму ПДВ 81080,00 грн.; довіреність № 2204 від 22.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2204 від 22.04.2014 року; видаткова накладна № РН-000005 від 16.04.2014 р. на суму 203461,20 грн.; податкова накладна № 6 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 9787,20 грн.; податкова накладна № 7 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 5800,80 грн.; податкова накладна № 8 від 15.04.2014 р. на суму ПДВ 9697,80 грн.; податкова накладна № 9 від 16.04.2014 р. на суму ПДВ 8624,40 грн.; видаткова накладна № РН-000006 від 16.04.2014 р. на суму 58896,00 грн.; податкова накладна № 10 від 16.04.2014 р. на суму ПДВ 9816,00 грн.; довіреність № 1604 від 16.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 1604 від 16.04.2014 року; видаткова накладна № РН-0000010 від 29.04.2014 р. на суму 213690,00 грн.; податкова накладна № 14 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 15 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 16 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 9972,20 грн.; податкова накладна № 17 від 23.04.2014 р. на суму ПДВ 5696,40 грн.; довіреність № 2904 від 29.04.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2904 від 29.04.2014 року; видаткова накладна № РН-0000014 від 22.05.2014 р. на суму 405561,60 грн.; податкова накладна № 1 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 67593,60 грн.; видаткова накладна № РН-0000017 від 22.05.2014 р. на суму 540748,80 грн.; податкова накладна № 3 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 90124,80 грн.; видаткова накладна № РН-0000015 від 22.05.2014 р. на суму 270374,40 грн.; податкова накладна № 2 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 45062,40 грн.; видаткова накладна № РН-0000018 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 4 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн.; видаткова накладна № РН-0000020 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 5 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн.; видаткова накладна № РН-0000021 від 22.05.2014 р. на суму 480909,00 грн.; податкова накладна № 6 від 22.05.2014 р. на суму ПДВ 80151,50 грн. довіреність № 2205 від 22.05.2014 року; товарно-транспортна накладна № 2205 від 22.05.2014 року (а.с. 227-240 т. 1, а.с. 1-32 т. 2).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: (а.с. 33-43 т. 2).

Також, з матеріалів справи встановлено, що між СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (продавець) і ТОВ "СПЕЦ-СТРОЙ" (покупець) 03.02.2014 року укладено договір поставки від 03.02.2014 року №4/14 (а.с. 44-46 т.2).

Згідно умов вказаного договору продавець зобов'язується передати у власність двигун ТВЗ-117 ВК, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно сплатити кошти.

На підтвердження умов виконання укладеного правочину позивачем надано документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-000002 від 10.02.2014 р. на суму 169200,00 грн.; податкова накладна № 1 від 07.02.2014 р. на суму ПДВ 28200,00 грн.; довіреність № 1002 від 10.02.2014 року; товарно-транспортна накладна № 1002 від 10.02.2014 року (а.с. 47-50 т.2).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням: № 230 від 07.02.2014 р. на суму 169200,00 грн. (а.с. 52 т.2).

Крім того, у перевіряємий період позивачем (постачальник) 14.04.2014 року укладено з ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" (покупець) договір поставки №11/14 (т. 2 а.с. 174).

Відповідно до умов вказаного договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені строки товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього передбачену договором грошову суму.

Кількість, якість, ціна та найменування товару вказані у специфікаціях та додаткових угодах до договору, які невід'ємною частиною даного правочину (т. а.с. 75).

На підтвердження умов виконання укладеного правочину позивачем надано документи первинного обліку: видаткова накладна № РН-0000016 від 30.05.2014 року на суму 565389,00 грн.; податкова накладна № 8 від 30.05.2014 року на суму ПДВ 94231,50 грн.; довіреність № 3005 від 30.05.2014 року; товарно-транспортна накладна № 3005/1 від 30.05.2014 року (а.с. 76-80 т.2).

Розрахунки за товар здійснено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями: № 4 від 03.06.2014 р. на суму 480909,00 грн.; № 5 від 05.06.2014 р. на суму 84480,00 грн. (а.с. 82-83 т.2).

Колегія суддів також звертає увагу на те, що в період здійснення господарських операцій СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ для забезпечення власної господарської діяльності користувалось офісним приміщенням за адресою: м. Харків, вул. 23 Серпня, 36А, к. 1, на підставі договору оренди приміщення №19/13 від 30.12.2013 року (а.с. 178- 180 т.1) і акту приймання-передачі приміщення в оренду від 01.01.2014 року (а.с. 182 т. 1), а також складським приміщенням за адресою: м. Харків, пр. Московський, 259, що підтверджується договором оренди № 9 від 30.12.2013 року а.с. 183-186 (т. 1), актом приймання-передачі приміщення в оренду (а.с. 187 т. 1).

Всі первинні документи надані позивачем свідчать про здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей з орендованих позивачем приміщень та з використанням автомобіля Ford Connect Torneo, державний номер АХ8538СМ, що належить позивачу на праві власності відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 030388 (а.с. 188 т. 1).

Отже, про фактичне виконання умов договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи, складені з дотриманням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та розкривають зміст здійснених операцій.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що контролюючим органом проведено перевірку позивача за травень 2014 року за результатами якої складено довідку №3150/20/30-22-031/32029020 від 08.08.2014 року, якою підтверджено формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за травень 2014 року (а.с. 211-221 т. 1).

З приводу доводів відповідача про ненадання позивачем під час позапланової виїзної перевірки сертифікатів якості на реалізований товар та специфікацій до укладених з покупцями й постачальниками договорів, колегія суддів зазначає наступне.

Сертифікати якості заводу-виробника на придбаний у ДП "ХМЗ "ФЕД" товар, який в подальшому реалізовано позивачем ТОВ "Роквел", ТОВ "Лайкстарт", ТОВ "Гіансар Трейд", містяться у кінцевого споживача, оскільки їх запаковано виробником разом з вказаним товаром. Видачу дублікатів таких сертифікатів передбачено на запит кінцевого споживача продукції у випадку виникнення у нього претензій щодо якості такої продукції, що підтверджується листом виробника №237-07/538 від 26.03.2015 року (а.с. 185 т. 3).

Сертифікати якості заводу-виробника на придбаний у ПАТ "Первомайський механічний завод" товар, який в подальшому реалізовано позивачем товариству з обмеженою "Лайкстарт", містяться у матеріалах справи (а.с. 39-40 т. 3).

Окрім того, за умовами контракту № 07-10 від 23 вересня 2010 року (а.с. 80-81 т. 3), укладеного між ТОВ "Вагон-Сервіс" (продавець) та СП "Інженерно-авіаційна-служба" ТОВ (покупець), продавець передав покупцеві авіаційний двигун ТВЗ-117ВК, заводський номер 7087872903061, з комплектом технічної документації (п.1.1. контракту).

При цьому, у розділі 5 контракту, яким врегульовано якість поставленого товару, Позивач підтвердив, що ознайомлений із технічною документацією і технічним станом авіадвигуна, і це не може бути предметом спору за даним контрактом.

Жодних умов щодо передання разом з товаром документів на підтвердження якості товару контракт № 07-10 від 23 вересня 2010 року не містить.

Більш того, актом приймання-передачі товару, що є додатком № 1 до Контракту № 07-10 від 23 вересня 2010 року, сторони підтвердили передання авіаційного двигуна ТВЗ-117ВК, заводський номер 7087872903061, що вже був у використанні (а.с. 186 т. 3).

Так само, на підставі договору поставки № 4/14 від 03.02.2014 року вказаний товар, що був у використанні, в подальшому реалізовано позивачем ТОВ "Спец-Строй", що підтверджується додатково актом приймання-передачі від 10.02.2014 року (а.с. 187 т. 3).

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про безпідставність посилання податкового органу на порушення позивачем податкового законодавства з підстав встановлення в актах: №2201/26-55-22-09/38973223 від 01.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "РОКВЕЛ" з питань підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.04.2014 року по 31.07.2014 року" (а.с. 173-175 т.3); №2169/26-55-22-09/38649640 від 31.07.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ЛАЙКСТАРТ" з питань підтвердження господарських відносин з суб'єктами господарювання за квітень, травень та червень 2014 року; №1357/26-55-22-07 від 14.05.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "СПЕЦ-СТРОЙ" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.02.2014 року по 28.02.2014 року" (а.с. 161-169 т.3); №2152/04-62-22-3 від 06.08.2014 року "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ГІАНСАР ТРЕЙД" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року" (а.с. 170-172 т. 3) факту нереальності здійснення господарської діяльності контрагентами позивача, виходячи з наступного:

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Тому, у контролюючого органу не було законних підстав робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки, оскільки контрагенти позивача фактично не перевірялись, їх документи первинного та бухгалтерського обліку досліджені не були.

Крім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 804/13910/14 від 29.09.2014 року (а.с. 53-61 т. 2), залишеною в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2015 року (а.с. 188-195 т. 3) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області щодо коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" в електронних автоматизованих системах співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, в тому числі в Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" та її підсистемах, на підставі акту від 06.08.2014 року №2152/04-62-22-1/38280814 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за березень, квітень та травень 2014 року; зобов'язано Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровської області відновити в картці особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд", інформаційних базах податкового органу, у тому числі Інтегрованій автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, які визначені товариством з обмеженою відповідальністю "Гіансар Трейд" у податковій звітності за березень, квітень та травень 2014 року.

Зі змісту положень ч.2 ст 14 Кодексу адміністративного судочинства України випиває, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

З урахуванням наведених обставин та наданих сторонами доказів у їх сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість і доведеність позовних вимог в частині скасування податкових повідомлень - рішень від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 02.02.2015 року №0000322201, №0000332201, колегія суддів зазначає наступне.

Суд першої інстанції в цій частині дійшов висновку проте, що вимога про визнання податкових повідомлень рішення недійсними поглинається вимогою про їх скасування, крім того, з урахуванням приписів ч.3 ст.162 КАС України саме скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень є тим засобом захисту, який гарантуватиме захист прав позивача, у зв'язку з чим відмовив у цій частині.

Постанова суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржена, а отже суд апеляційної інстанції за правилами ч. 1 ст. 195 КАС України, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, не надає оцінку даним правовідносинам, оскільки такі вимоги сторонами у справі не заявлені, а отже не є спірними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.07.2015р. по справі № 820/6104/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Тацій Л.В. Судді Подобайло З.Г. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 08.09.2015 р.