10/352а
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
21.03.2007 р. справа №10/352а
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:Смирнов О.В. (довіреність б/н від 15.02.2007р.),
від відповідача:Мельник Ю.П. (довіреність №24-07 від 27.12.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчпром" м.Макіївка
на ухвалу господарського суду
Донецької області
від27.12.2006 року
по справі№10/352а
за позовомТовариство з обмеженою відповідальністю "Укрхарчпром" м.Макіївка
доВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго" м.Горлівка Донецької області
провизнання недійсним акту №020180 від 28.08.2006р. про порушення Правилкористування електричною енергією
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006р. до господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхарчопром»з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” м.Горлівка Донецької області про визнання недійсним акту про порушення споживачем «Правил користування електричною енергією».
Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.12.06р. провадження по справі було припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України.
Позивач, не погодившись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, а справу направити на розгляд до господарського суду Донецької області.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Відповідач вважає ухвалу господарського суду законною та обґрунтованою, тому просить залишити її без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно статті 26 Закону України „Про електроенергетику” споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
19.02.2004року між сторонами у справі був укладений Договір про постачання електричної енергії №664.
Як вбачається із матеріалів справи, на підприємстві позивача 28.08.2006р. було здійснено перевірку дотримання ним Правил користування електричною енергією на підставі Договору про постачання електричної енергії від 19.08.04р. №664. У ході зазначеної перевірки робітниками ВАТ «Донецькобленерго»було встановлено порушення цілісності пломб на розрахунковому приладі обліку позивача та складено Акт №020180 від 28.08.06р. «Про порушення правил користування електричною енергією».
Відповідачем у спірному акті була виставлена вимога позивачу про необхідність виставлення розрахункового обліку електричної енергії відповідно до виданих рекомендацій. Від підпису зазначеного акту позивач відмовився, про що зроблено відповідний запис.
З матеріалів справи вбачається, що спірний Акт був складений позивачем на підставі “Правил користування електричною енергією”, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996року (надалі Правила).
Предметом позовних вимог позивача є вимоги про визнання недійсним Акту №020180 від 28.08.06р. про порушення Правил користування електричною енергією.
Оспорюючи цей Акт, позивач вказує, що саме на підставі цього акту відповідач нараховує суму збитків у вигляді недоврахованої енергії та у разі їх несплати погрожує відключити електропостачання об'єкту позивача.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав.
Відповідно до вимог ст.20 Господарського кодексу України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав та законних інтересів, зокрема шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.
Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання ти чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Оспорюваний акт зазначеним вище вимогам не відповідає, оскільки він є технічним актом перевірки, складання якого передбачено Правилами та Договором, але сам по собі він не тягне будь-яких наслідків для сторін.
Чинне законодавство у сфері електроенергетики, у тому числі названі вище Правила, а також Договір, не визначають тих обставин, з якими закон пов'язує настання певних юридичних наслідків у разі визнання цього акту недійсним. Не містить оспорюваний акт і приписів, які б ущемляли якимось чином права та законні інтереси позивача.
За приписами п.6.42 Правил на підставі Акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.
Відповідно до вимог п.п.6.43,7.5 Правил рахунок до сплати виставляється виключно на підставі рішення комісії відповідача, отже, саме рішення комісії породжує для сторін певні наслідки, а не сам Акт. Вказане рішення не є предметом розгляду по цій справі.
З огляду на таке, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір про визнання вищевказаного Акту недійсним не підвідомчій господарським судам України.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Донецької області від 27.12.2006 року у справі №10/352а ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхарчопром" м.Макіївка Донецької області на ухвалу господарського суду Донецької області від 27.12.2006року по справі № 10/352а залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Донецької області від 27.12.2006року по справі №10/352а - залишити без змін.
Головуючий
Судді:
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2007 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 476179 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Стойка О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні