Рішення

від 07.07.2015 по справі 910/13327/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015Справа №910/13327/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоміль Санок Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крестон Джі Сі Джі Аудит"

про стягнення 67 764,03 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Масалов С.О. (дог.№б/н від 10.03.2015)

від відповідача: Цененко К.С. (дов.№б/н від 17.06.2015)

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Аудит» стягнення 67 764,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо виконання аудиторських послуг відповідно до умов укладеного Договоур №815/01 про надання аудиторських послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2015 порушено провадження у справі №91013327/15 та призначено її до розгляду на 18.06.2015 року.

У судових засідання 18.06.2015 та 02.07.2015 судом оголошувалась перерва до 02.07.2015 та до 07.07.2015 відповідно.

Представник позивача у судовому засіданні 07.07.2015 просив позов задовольнити, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві.

У свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.06.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кретон Джі Сі Джі Аудит» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» (замовник) укладено Договорі №815/01 про надання аудиторських послуг (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору, виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги щодо аудиту фінансової звітності Замовника за рік, що закінчиться 31.12.2014, та за півріччя, що закінчиться 30.06.2014, яка відповідає вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності, надалі - МСФЗ, та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, надалі - НП(С)БО, а також послуги щодо консультацій під час підготовки/підготовки фінансової звітності згідно з МСФЗ, надати Замовнику в строки, передбачені Договором, аудиторський звіт та пист до керівництва з оцінкою систем внутрішнього контролю та описом проблем, виявлених під час аудиту, англійською та українською мовами. Замовник зобов'язується сплатити послуги Виконавця.

Замовник зобов'язаний забезпечити Виконавцю вільний доступ до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації, якщо її запитуватиме Виконавець у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки (п.2.5.1. Договору.)

Згідно умов п. 2.5.2. Замовник зобов'язаний у разі необхідності надавати Виконавцю письмові підтвердження, які стосуються пояснень, наданих у зв'язку з аудиторською перевіркою.

Виконавець самостійно здійснює планування аудиторської перевірки у відповідності з цілями та строками, визначеними Сторонами, а також вимогами чинного законодавства, Міжнародних стандартів аудиту. Аудит повинен бути спланований і проведений таким чином, щоб одержати обґрунтовану впевненість в тому, що фінансова звітність Замовника не містить суттєвих викривлень (п.2.6.1. та 2.6.2. Договору).

Як передбачено положеннями п.2.8.1. договору, незалежна професійна думка виконавця стосовно фінансової звітності Замовника викладається виконавцем у друкованому вигляді, у формі аудиторського звіту, що відповідає Міжнародним стандартам аудиту.

Розділом 3 Договору сторони погодили обсяг прав та обов'язків виконавця. Так, виконавець має право:

- запитувати у Замовника документи та інформацію, необхідні для проведення аудиту, а також письмові підтвердження, які стосуються пояснень, наданих у зв'язку з проведенням аудиту;

- отримати суму вартості послуг щодо проведення аудиту;

- самостійно визначати, з урахуванням положень даного Договору, форми та методи надання аудиторських послуг відповідно до законодавства України;

- здійснювати передачу наданих послуг у порядку, передбаченому даним Договором.

Відповідно до п.3.2., виконавець зобов'язаний:

- співпрацювати з аудиторською фірмою, яка проводить аудит фінансової звітності Стоміль Санок С.А.(Польща) (Stomil Sanok S.A. (Polska)) за періоди, що зазначені в п. 1.1. Договору, в тому числі Виконавець зобов'язаний заповнити форму-звіт, який надасть аудитор Стоміль Санок С.А. (Польща) (Stomil Sanok S.A.(Polska));

- надати Замовнику аудиторський звіт у останній день строку, передбаченого п.9.1. цього Договору;

- інформувати Замовника про хід проведення аудиту;

- дотримуватись конфіденційності інформації, що надається Замовником Виконавцю у зв'язку з проведенням аудиту;

- забезпечувати належну якість аудиту;

- своєчасно виконати прийняті по Договору зобов'язання належним чином у відповідності з ним, чинним законодавством України та професійними стандартами аудиту.

У свою чергу, як то передбачено розділом 4 Договору, замовник має право:

- отримати аудиторські послуги, що передбачені цим Договором, та їх результат у формі, передбаченій чинним Договором;

- отримувати усні пояснення з усіх питань, що цікавлять його стосовно надання аудиторських послуг з дотриманням внутрішнього розпорядку Виконавця щодо отримання конфіденційної інформації

Відповідно до п.4.2. Договору, замовник зобов'язаний:

- забезпечити вільний та своєчасний доступ Виконавця до всіх бухгалтерських записів, документації та іншої інформації Замовника, якщо її запитуватиме Виконавець у зв'язку з проведенням аудиторської перевірки;

- у випадку, якщо Замовник бажає обмежити доступ Виконавця до будь-якої інформації, документів, баз даних та інше, він зобов'язаний повідомити про це Виконавця в письмовій формі за 2 (два) робочі дні до початку надання послуг;

- сприяти отриманню в разі потреби інформації від третіх осіб;

- не втручатися та не порушувати звичайний режим роботи персоналу Виконавця та відмовитися від тиску на Виконавця з метою зміни його професійної думки;

- надавати Виконавцю письмові підтвердження, які стосуються пояснень, наданих у зв'язку з аудиторською перевіркою;

- своєчасно прийняти та оплатити надані послуги Виконавця за цим Договором відповідно до його умов.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що загальна вартість послуг щодо проведення аудиту складає 61 750,00 грн., у тому числі ПДВ 10 291,67 грн.:

- вартість послуг щодо проведення аудиту за півріччя, що закінчиться 30.06.2014, складає 33 250,00 грн., у тому числі ПДВ 5 541,67 грн.;

- вартість послуг щодо проведення аудиту за рік, що закінчиться 31.12.2014, складає 28 500,00 грн., у тому числі ПДВ 4 750,00 грн.

Розрахунки за цим Договором здійснюються грошовими коштами в безготівковій формі відповідно до законодавства України. Замовник здійснює платежі на користь Виконавця в такі строки:

- 50 % вартості послуг - протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Договору;

- 50 % вартості послуг - протягом 2 (двох) банківських днів з дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг між Виконавцем та Замовником у відповідності з п. 8.1. даного Договору, або з дати складання Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг у випадку недотримання Замовником свого обов'язку, передбаченого п.8.2. Договору.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем, як замовником, виконано свій обов'язок, щодо внесення оплати вартості аудиторських послуг, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №738 від 03.07.2014 на суму 33 250,00 грн. та №1909 від 04.03.2015 на суму 25 500,00 грн.

Як судом зазначено вище, проведення аудиту завершується наданням Виконавцем Замовнику аудиторського звіту та перевіреної аудитором фінансової звітності Замовника, яка відповідає вимогам МОФЗ та НП(С)БО, за період перевірки. Надання Виконавцем результатів послуг здійснюється шляхом їх вручення представнику Замовника та оформлюється Актом приймання-передачу наданих послуг (п.8.1. Договору).

Відповідно до п.8.2. Договору, Акт приймання-передачі наданих послуг Замовник зобов'язується підписати у строк не пізніше 7 (семи) робочих днів з моменту отримання аудиторського звіту та перевіреної фінансової звітності Замовником. У випадку, якщо Замовник а зазначений строк не підпише такий акт та не поверне один його екземпляр, або не направить мотивовані заперечення у той же строк Виконавцю, Сторони визнають юридичну чинність за підписаним актом лише з боку Виконавця.

Положеннями п.8.3. Договору передбачено, що датою надання послуг щодо проведення аудиту є:

- або дата підписання Замовником акту приймання-передачі наданих послуг, додатком до якого є відповідний аудиторський звіт;

- або у випадку недотримання Замовником свого обов'язку, передбаченого п.8.2. Договору - дата складання Виконавцем акту приймання-передачі наданих послуг.

Обов'язок Виконавця щодо передачі документів, вказаних в пунктах 8.1. та 8.2. цього Договору, вважається виконаним, якщо вони:

- передані керівництву Замовника (іншій особі, що підписала цей Договір);

- надіслані рекомендованим листом на адресу Замовника, вказану в цьому Договорі;

- зареєстровані у канцелярії Замовника, як то передбачено сторонами умовами п.8.4. Договору.

Відповідно до п.9.2. Договору, цей Договір набуває чинності з дня його підписання обома Сторонами та діє до 31 січня 2015 року, але в будь-якому випадку до повного виконання ними своїх зобов'язань.

У позові ТОВ «Стоміль Санок Україна» вказує на порушення з боку відповідача умов договору про надання аудиторських послуг, щодо своєчасного виконання договірних зобов'язань.

Так у строк, передбачений пунктом 9.1. Договору, позивачу не надходило аудиторського звіту та акту виконаних робіт, у спосіб, передбачений положеннями п.8.4. договору, що зумовило його звернення до відповідача 17.03.2015 із претензією №1-812/01, в якій замовник відмовляється від прийняття послуг та просить повернути грошові кошти у розмірі 61 750,00 грн., перерахованих відповідачеві як попередню оплату, а також просить сплатити санкції за прострочення зобов'язання у розмірі 2 778,75 грн.

Оскільки, вищевказана претензія відповідачем не виконана, ТОВ «Стоміль Санок Україна» звернулось до суду із даним позовом, у межах якого просить стягнути з відповідача 61 750,00 грн. попередньої оплати, 2 778,75 грн. санкції за прострочення строків надання послуг та 3 235,28 грн. штрафних санкцій за користування чужими коштами.

Відповідач, у своєму відзиві, заперечуючи проти задоволення позовних вимог стверджує, що прострочення у наданні договірних послуг, виникло з вини саме позивача як замовника, а саме що ТОВ «Стоміль Санок Україна» не надано документів для проведення перевірки фінансової звітності, а такі документи були отримані виконавцем лише 03.03.2015 року. Також, відповідач стверджує про відсутність у нього обов'язку з повернення грошових коштів, які є попередньою оплатою за договором, оскільки останні відповідно до п.9.3. договору залишаються у власності виконавця.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір про надання аудиторських послуг №815/01 від 27.06.2014 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який регулюється Главою 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У частині 2 статті 902 ЦК України зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Приписами ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем виконано свій обов'язок щодо перерахування на користь відповідача попередньої оплати, у той час, як відповідачем свого обов'язку за договором не виконано, аудиторського звіту та акту приймання-передачі виконаних послуг замовнику не надано.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін. Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Так, відповідно до положень статті 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Стоміль Санок Україна» направляючи претензію на адресу відповідача 17.03.2015 вказав про свою відмову від прийняття послуг, передбачених договором, у зв'язку із їх невиконанням у строки передбачені договором та повернення попередньої оплати.

За приписами частини 4 статті 652 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд також відзначає, що доводи відповідача про ненадання замовником певних документів є помилковими та такими, що спростовуються умовами укладеного договору. До того ж, відповідачем, як виконавцем, не надано аудиторський звіт та акт приймання-передачі виконаних робіт ні позивачеві, як замовнику, ні до суду, як спростування факту невиконання своїх договірних зобов'язань.

Так, оскільки відповідачем не виконано умови укладеного договору про надання аудиторських послуг, у той час як позивачем сплачено грошові кошти у повному обсязі як оплату послуг, суд дійшов висновку, що грошова сума у розмірі 61 750,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно частин 1 та 2 статті 7 Закону України "Про аудиторську діяльність", аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела. Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 10.9 Договору, сторонами погоджено санкцію у розмірі 0,1 % від вартості послуг на користь Замовника у разі порушення Виконавцем строків надання послуг за кожен день прострочення.

Звертаючись із позовом до суду, позивач стверджує, що таке прострочення відліковується від граничного терміну виконання 31.01.2015 до 17.03.2015, тобто до моменту відмови Замовником прийняття даних послуг. Отже кількість днів прострочення становить 45 днів, а відповідні договірні санкції за порушення (прострочення) строків надання послуг, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача становлять 2778,75 грн.

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок, з урахуванням умов Договору, та встановлено, що санкції є обґрунтованими, вірно розрахованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.6.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013р. визначено, що підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством (наприклад, статтями 1048, 1054, 1061 Цивільного кодексу України). Спільним для цих процентів є те, що вони нараховуються саме у зв'язку з користуванням чужими коштами. Положення ж частини другої статті 625 Цивільного кодексу України в частині сплати процентів річних застосовуються за наявності порушення грошового зобов'язання. Тому, зокрема, якщо в законі або в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних (якщо інший їх розмір не передбачено договором або Законом) - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий Позивачем розрахунок відсотків за користування чужими коштами у розмірі 3 235,28 грн., суд дійшов висновку про помилковість визначення позивачем періоду нарахування вказаних відсотків.

Як встановлено судом вище, позивач відмовився від прийняття послуг 17.03.2015, тобто з моменту направлення претензії на адресу відповідача. Отже, у відповідності до положень частини 2 статті 530 ЦК України, якою передбачено, що боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, строк користування чужими грошовими коштами відповідач розпочав саме з 25.03.2015 року.

Так, здійснивши математичний перерахунок процентів за період 25.03.2015-20.05.2015 (пред'явлення позову), суд дійшов висновку, що до стягнення з відповідача підлягає 2 689,83 грн.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи, що відповідачем не наданого жодного належного та допустимого доказу у спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів підлягають задоволенню.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Так, 10.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» та адвокатом Масалов Сергієм Олександровичем укладено договір про надання правової допомоги у господарських справах, вартість послуг за яким становить 2000,00 грн. (п.4.1.договору).

Оскільки, адвокат Масалов С.О. присутній у судових засіданнях з розгляду даного господарського спору, суд дійшов висновку, що витрати позивача на оплату послуг адвоката співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням часткового задоволення судом позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна», такі витрати підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Аудит» стягнення 67 764,03 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крестон Джі Сі Джі Аудит» (03150, місто Київ, вулиця Горького (Антоновича), 172, офіс 716; ідентифікаційний код 31586485) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стоміль Санок Україна» (33013, місто рівне, вулиця Кн.Володимира, 75, офіс 37; ідентифікаційний код 35953560) 61 750 (шістдесят одну тисячу сімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок - основного боргу, пеню у розмірі 2 778 (дві тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 75 копійок, штрафні санкції за період 25.03.2015-20.05.2015 у розмірі 2 689 (дві тиячі шістсот вісімдесят дев'ять) гривень 93 копійки, 1 812 (одну тисячу вісімсот дванадцять) гривень 30 копійок витрат зі сплати судового збору та 1 983 (одну тисячу дев'ятсот вісімдесят три) гривні 90 копійок оплати послуг адвоката.

У іншій частині позову відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 07.07.2015 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 13.07.2015 року

Суддя К.В. Полякова