Рішення
від 21.07.2015 по справі 910/13224/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2015Справа №910/13224/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсинг енд менеджмент телеком'юнікейшнс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон»

про стягнення 150 579,66 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Журавель Д.М. (представник за довіреністю №2/2015 від 22.06.2015р.);

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аутсорсинг енд менеджмент телеком'юнікейшнс» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон» (надалі - відповідач) заборгованості по оплаті вартості виконаних робіт на суму в розмірі 150 579,66 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором підряду №08/14 від 10.04.2014р. в повному обсязі не виконав, повну вартість виконаних позивачем робіт у строки визначені Договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою від 27.05.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, їй присвоєно №910/13224/15 та розгляд справи призначено на 30.06.2015р.

Судове засідання 30.06.2015р. не відбулось у зв'язку з перебуванням судді МорозоваС.М. на тривалому лікарняному.

У зв'язку з виходом 13.07.2015р. судді Морозова С.М. з лікарняного, справа №910/13224/15 ухвалою від зазначеної дати була призначена до розгляду на 21.07.2015р.

В судове засідання 21.07.2015р. представник від відповідача не з'явився, докази того, що він належним чином повідомлений про час та місце судового засідання містяться в матеріалах справи.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

В судовому засіданні 21 липня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2014 року між позивачем (підрядник за Договором) та відповідачем (замовник за Договором) було укладено Договір підряду №08/14 (надалі - Договір), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язується на власний ризик виконати власними та/або залученими силами комплекс робіт з «Проектування та будівництво лінійно-кабельних споруд у м. Красноград Харківської області» згідно технічного завдання (надалі ТЗ) відповідача, та здати виконані роботи в термін та в порядку, відповідно до умов даного Договору, а відповідач зобов'язується надати позивачу затверджені ТЗ, забезпечити своєчасне фінансування виконаних робіт, прийняти виконані належним чином роботи та по їх закінченню здійснити остаточну оплату відповідно до умов даного Договору.

Загальна вартість робіт, згідно затвердженого сторонами Протоколу погодження договірної ціни, що є невід'ємним Додатком №1 до цього Договору складає: 310 352,00 грн., у тому числі ПДВ 51725,33 грн. (п. 3.1. Договору).

Згідно з п. 4.1. Договору оплата робіт здійснюється поетапно: На першому етапі відповідач повинен перерахувати протягом 3 банківських днів х моменту підписання сторонам даного Договору грошові кошти в розмірі 30% від Договірної ціни, зазначеної в п. 3.1. даного Договору. На другому етапі відповідач повинен перерахувати протягом 3 банківських днів з моменту підключення першого будинку до магістральної мережі відповідача та підписання сторонами акта підключення будинку до магістральної мережі відповідача, грошові кошти в розмірі 20% від Договірної ціни, зазначеної в п. 3.1. даного Договору. На третьому етапі відповідач повинен перерахувати протягом 3 банківських днів з моменту завершення всіх будівельних робіт та підписання сторонами акта завершення будівельних робіт, грошові кошти в розмірі 30% від Договірної ціни, зазначеної в п. 3.1. даного Договору. На четвертому етапі відповідач повинен протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних будівельно-монтажних робіт КБ-2, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт №КБ-3 та передачі відповідачу погодженої проектної документації, здійснити остаточний розрахунок та сплатити позивачу вартість фактично виконаних робіт за даним Договором.

Оплата здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок позивача. (п. 4.2. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони підписали протокол узгодження договірної ціни, яка становить 310 352,00 грн., у тому числі ПДВ 51725,33 грн.

На виконання п. 4.1. Договору (перший етап) відповідачем було перераховано на рахунок позивача кошти в розмірі 113 105,60 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №738 від 17.04.2014р. на суму в розмірі 93 105,60 грн. та №2128 від 06.10.2014р. на суму 20 000,00 грн.

Надалі, позивачем у відповідності до умов Договору було виконано роботи на загальну суму 263 685,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями: Акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за березень 2015 року; Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та затрат за березень 2015 року; Підсумкової відомості ресурсів; Розрахунку загальновиробничих витрат до локального кошторису №2-1- на прокладку ВОЛЗ; Акту приймання виконаних проектних робі за березень 2015 року №2.

Виконані роботи були прийняті відповідачем, що підтверджується підписами його уповноважених осіб та відповідними відбитками печатки останнього.

Як зазначено позивачем, що не спростовано відповідачем та підтверджується наявним в справі Актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2015р., останнім не було здійснено оплату залишку вартості виконаних позивачем робіт за Договором на суму в розмірі 150 579,66 грн.

У зв'язку з не проведенням відповідачем повної оплати вартості виконаних позивачем робіт за Договором, позивач був змушений звернутись до суду.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Договору, судом встановлено, що за своєю правовою природою він належить до договорів підряду (будівельного підряду).

У відповідності до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. (ст. 875 Цивільного кодексу України).

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. (ст. 843 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором. (ст. 854 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем оплату повної вартості робіт, на рахунок позивача проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З врахуванням викладеного, враховуючи п. 4.1. Договору, обов'язок відповідача щодо повної оплати вартості виконаних позивачем робіт сплив (з урахуванням 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних будівельно-монтажних робіт), а тому, з урахуванням вказаного, прострочення оплати вартості робіт за Договором у відповідача перед позивачем виникло з 03.04.2015р.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Договором не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості виконаних позивачем робіт складає 150 579,66 грн. = вартість виконаних позивачем за Договором робіт на суму в розмірі 263 685,26 грн. - часткова оплата, проведена відповідачем на суму в розмірі 113 105,60 грн.

Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги в справі №910/13224/15 про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 150 579,66 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. З огляду на вимоги частини першої статті 4 ГПК господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, що підтверджують та обґрунтовують відсутність у нього підстав для невиконання зобов'язань, передбачених умовами Договору, укладеного з позивачем.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/13224/15 підлягають задоволенню та стягненню з відповідача на користь позивача 150 579,66 грн. основного боргу.

Судовий збір позивача у розмірі 3 011,59 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон» (код ЄДРПОУ 32162049, адреса: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 51-Б, кімната 4) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аутсорсинг енд менеджмент телеком'юнікейшнс» (код ЄДРПОУ 37461239, адреса: 61002, м. Харків, вулиця Мироносицька, 16) основний борг в розмірі 150 579,66 грн. (сто п'ятдесят тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 66 копійок) та судовий збір в розмірі 3 011,59 грн. (три тисячі одинадцять гривень 59 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.07.2015р.

Суддя С.М. Морозов

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення21.07.2015
Оприлюднено03.08.2015
Номер документу47620502
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/13224/15

Ухвала від 11.09.2015

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Шаптала Є.Ю.

Рішення від 21.07.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 13.07.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

Ухвала від 27.05.2015

Господарське

Господарський суд міста Києва

Морозов С.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні