Постанова

від 28.07.2015 по справі 908/1223/15-г

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.07.2015р. справа №908/1223/15-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівПопков Д.О. Зубченко І.В., Марченко О.А. при секретарі судового засідання Максимовій О.Ю. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуКомунальної медичної установи «Міська лікарня №1», м. Краматорськ Донецької області на рішення господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. (повний текст підписано 13.05.2015р.) по справі№908/1223/15-г (суддя Дроздова С.С.) за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Львів до Комунальної медичної установи «Міська лікарня №1», м. Краматорськ Донецької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача про Управління державного казначейства у м. Краматорську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області стягнення 400 027,26грн. В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Львів (Позивач) звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Комунальної медичної установи «Міська лікарня №1», м. Краматорськ Донецької області (Відповідач) про стягнення 388500грн. заборгованості, 10697,05грн. пені, 957,94грн. 3% річних.

Ухвалою від 26.02.2015р. про порушення провадження у справі до участі у неї було залучено Третю особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління державного казначейства у м. Краматорську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області, м. Краматорськ Донецької області.

В перебігу розгляду справи Позивач заявами від 20.03.2015р. (а.с.а.с.53-56) та від 10.04.2015р. (а.с.а.с.78-79) в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України змінював розмір позовних вимог, остаточно вимагаючи стягнення 64879,50грн. інфляційної індексації, 2171,34грн. 3% річних та 32506,26грн. пені.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. вказані остаточні позовні вимоги Позивача були задоволені частково - стягнуто з Комунальної медичної установи «Міська лікарня №1», м. Краматорськ Донецької області 99449,87грн., з яких 64772,27грн. інфляційної індексації, 2171,34грн. 3% річних та 32506,26 пені. У задоволені решти вимог щодо пені і інфляційної індексації відмовлено через припущені Позивачем недоліки у розрахунках.

Рішення місцевого господарського суду вмотивовано встановленням факту прострочення виконання Відповідачем грошового зобов'язання за договором про закупівлю товарів за державні кошти, яку було сплачено в перебігу розгляду справи, внаслідок чого Позивачем була змінені позовні вимоги (зокрема, сума боргу була виключена із стягуваної суми за позовом).

Комунальна медична установа «Міська лікарня №1», м. Краматорськ Донецької області, не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. у справі №908/1223/15-г, стягнувши всі визначені ним сум з Третьої особи.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неврахування місцевим судом статусу Відповідача як бюджетної установи, розрахунково-касове обслуговування якого здійснюється Третьої особою, яка з невідомих причин зволікали із ініційованим Відповідачем переказом кошів на користь Позивача, що вказує на відсутність вини останнього.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., Зубченко І.В., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2015р. порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 28.07.2015р. о 14.10. год.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники учасників справи в судове засідання 28.07.2015р. попри належну обізнаність про час і місце його проведення (а.с.а.с.123-125) не з'явились, що, зважаючи на невизнання їх явки обов'язковою та достатність наявних у справі документів, за висновком судової колегії не може вважатися підставою для відкладання розгляду справи та встановлення правової визначеності довкола розглядуваного спору у світлі встановлених ст.6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 1950р. гарантій щодо розумного строку розгляду справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи 27.11.2014р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (Учасник) та Комунальною медичною установою «Міська лікарня № 1» (Замовник) укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 176 (а.с.а.с.13-19) за умовами п.п.1 якого Учасник зобов'язується у 2014р. поставити Замовникові товар зазначений у Специфікації (Товар), а Замовник прийняти і оплатити такий Товар на умовах договору.

Згадуваною Специфікацією (а.с.20) Товар за договором про закупівлю товарів за державні кошти № 176 визначений як Апарат штучної вентиляції легенів «Оберіг» - 3020В, кількість товару встановлено 3 одиниці.

Згідно із п. 3.1 договору та Специфікації ціна Товару складає 388500грн., своєчасна і повна оплата якого п.6.1.1. договору віднесено до обов'язків Замовника.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3. договору, розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок учасника, наведених в реквізитах учасника, на підставі видаткової накладної. Оплата здійснюється Замовником протягом 30 календарних днів з дати прийняття замовником товару відповідно до видаткової накладної.

Відповідно до п. 5.4 договору приймання-передача товару оформляється видатковою накладною учасника (в двох екземплярах), яка підписується матеріально-відповідальною особою учасника і замовника, на ту кількість товару, яка відповідає вимогам договору.

В п.7.3. передбачено, що у разі невиконання, або несвоєчасного виконання зобов'язань за цим договором щодо оплати товару Замовник сплачує Учаснику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару за кожний день затримки.

Поряд із цим, п.7.9. договору встановлює, що у випадку відсутності або припинення бюджетного фінансування Замовник не несе ніякої майнової та фінансової відповідальності перед Учасником.

22.12.2014р. сторонами була підписана накладна № Н-176 (а.с.29), відповідно до якої був поставлений товар, визначений Специфікацією.

Відповідно до актів про введення в експлуатацію (пуско-налагоджувальних робіт) від 22 грудня 2014р. (а.с.а.с.22-24) було проведено розпаковку, зборку та налагодження апарата штучної вентиляції легень «Оберіг» - 3020В зав. № 140340, апарата штучної вентиляції легень «Оберіг» - 3020В зав. № 140341, апарата штучної вентиляції легень «Оберіг» - 3020В зав. № 140332. Проведено навчання персоналу. Апарати випробувано, перевірено згідно ТУ, повністю укомплектовано та експлуатація даних апаратів дозволяється.

Таким чином, як вірно зазначив місцевий суд, Замовник повинен був оплатити повну вартість поставленого товару не пізніше 21.01 2015р.

У заявку із нездійснення оплати у вказані строки, 23.01.2015р. фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернувся до Головного лікаря Комунальної медичної установи «Міська лікарня № 1» з вимогою №01/02 (а.с.26), щодо сплати суми заборгованості з метою запобігання застосування штрафних санкцій (п. 7.3 договору), покладення витрат понесених на сплату судового збору, витрат на правову допомогу.

03.02.2015р. Комунальна медична установа «Міська лікарня № 1» надіслала відповідь № 02-100 (а.с.27) на вимогу Позивача, де зазначила, що до Управління державного казначейства у м. Краматорську Головного управління державного казначейства України у Донецькій області бухгалтерією Комунальної медичної установи «Міська лікарня № 1» 23.12.2014р. був направлений рахунок (накладна № Н-176 від 22 грудня 2014р.) на сплату за переданий товар на загальну суму 388500грн.

Матеріалами справи було встановлено, що сума основного боргу у розмірі 388500грн. була сплачена Відповідачем у повному обсязі лише 31.03.2015р., що підтверджується платіжним дорученням №4 від 27.03.2015р. (а.с.86), надходження коштів за яким до Позивача відбулося лише 31.03.2015р. (а.с.83)

Зважаючи на подані в перебігу розгляду справи заяви Позивача в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, місцевим судом цілком правомірно розглядалися остаточні позовні вимоги, визначені заявою від 10.04.2015р. (а.с.а.с.78,79).

За таких обставин оскаржуваним рішенням суд першої інстанції частково задовольнив позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 виходячи із доведеності факту неналежного виконання Відповідачем його зобов'язань за договором про закупівлю товарів за державні кошти та виявленими недоліками у розрахунку розміру позовних вимог щодо пені і інфляційної індексації.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Насамперед, у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України апеляційний суд як орган державної влади здійснює свої повноваження виключно в межах, встановлених Конституцією і законами України. В свою чергу, зі змісту ст.ст.21, 82,83,101, 103 Господарського процесуального кодексу України не вбачається можливості на стадії апеляційного перегляду змінюючи оскаржуване рішення задовольнити позовні вимоги за рахунок особи, яка не має статусу Відповідача, вимог щодо якої не висувалося і місцевим судом не розглядалося.

За таких обставин апеляційні вимог щодо стягнення визначених місцевим судом коштів з Третьої особи замість Відповідача відхиляються як юридично неспроможні.

Стаття 101 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України укладений між сторонами договір про закупівлю товарів за державні кошти №176 від 27.11.2014р. №176 є належною підставою для виникнення у сторін кореспондуючих прав і обов'язків.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки (купівлі-продажу). Як встановлено ст.655, ч.1 ст.691, ч.ч.1.2 ст.712 Цивільного кодексу України Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі, що також узгоджується із ч.1 ст.265 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

За правилами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення повного розрахунку за поставлений 22.12.2014р. товар відповідно до умов п.4.3. договору №176 від 27.11.2014р. не пізніше 21.01.2015р., адже матеріали справи не містять належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів припинення/обмеження бюджетного фінансування видатків з оплати за вказаним договором.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Виходячи з встановлених судом обставин, припинення грошового зобов'язання Відповідача з оплати поставленого товару з огляду на приписи п. 30.1 ст. 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" відбулося лише 31.03.2015р., з огляду на що період з 22.01.2015р. по 30.03.2015р. включно є часом, коли існувало порушення грошового зобов'язання у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України з боку Відповідача, а він вважається таким що його прострочив на цей проміжок часу відповідно до ч.1 ст.612 цього Кодексу.

Доводи Скаржника щодо зволікання Третьої особи зі своєчасним здійсненням розрахунку з Відповідачем попри відповідне доручення Замовника апеляційним судом відхиляються, оскільки матеріали справи не містять належних у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів своєчасного ініціювання Відповідачем переказу коштів за допомогою розрахункових документів, передбачених ст.22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - згадувана відповідні на вимогу №02.100 від 03.02.2015р. (а.с.41) накладна чи рахунок, доказів надсилання якої до Третьої особи також не надано, таким розрахунковим документом не являється. Окрім цього, положення ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В свою чергу, за змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобов'язання є право кредитора вимагати, окрім сплати заборгованості, також і нараховані за період прострочення 3% річних, інфляційну індексацію та пеню, передбачену із дотриманням ст.547 Цивільного кодексу України п.7.3. договору №176 від 27.11.2014р.

За таких обставин, перевіривши правильність розрахунків розміру позовних вимог, апеляційний суд вважає правомірним і обґрунтованим висновок місцевого суду щодо частково задоволення в межах стягнутих сум. Наразі, будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни переглядуваного рішення апеляційним судом не встановлено, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення та віднесення в порядку ст.49 вказаного Кодексу понесених судових витрат за подання апеляційної скарги на рахунок Скаржника.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Комунальної медичної установи «Міська лікарня №1», м.Краматорськ Донецької області на рішення Господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. (повний текст підписано 13.05.2015р.) у справі №908/1223/15-г залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Запорізької області від 07.05.2015р. (повний текст підписано 13.05.2015р.) залишити без змін.

3. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Д.О. Попков

Судді: І. В. Зубченко

О.А. Марченко

Надруковано 5 примірників: 1,2 - сторонам, 3- у справу, 4- ГСЗО, 5- ДАГС