Постанова

від 05.09.2012 по справі 08/5026/705/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2012 № 08/5026/705/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від позивача: ОСОБА_2 особисто, паспорт серії НС № 016464,

виданий Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ»

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 11.06.2012 року

у справі № 08/5026/705/2012 (суддя - Кучеренко О.І.)

за позовом ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ»

про визнання недійсним рішення зборів

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд Господарського суду Черкаської області передані позовні вимоги ОСОБА_2 (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ»(надалі - відповідач) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ», оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»№ 8 від 10.08.2010 року, яким позивача було виключено зі складу учасників товариства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено порядок скликання загальних зборів від 10.08.2010 року та порядок прийняття рішення щодо виключення позивача зі складу учасників товариства, відповідно до вимог статуту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ». Позивач стверджує, що не знав та не повідомлявся про проведення загальних зборів учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»від 10.08.2010 року. Протокол № 8 від 10.08.2010 року загальних зборів учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ» про примусове виключення позивача зі складу учасників і є предметом спору у даній справі. Рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства обґрунтоване тим, що позивач не належним чином виконував свої зобов'язання перед товариством та не вніс повного розміру свого вкладу у статутний фонд товариства.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 року у справі № 08/5026/705/2012 позов задоволено повністю. Визнано недійсним рішення загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ» від 10.08.2010 року, що оформлено Протоколом №8. Стягнуто з ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»на користь ОСОБА_2 1 073, 00 грн. витрат на сплату судового збору.

Вищезазначене рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що відповідачем не було дотримано порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства передбаченого положеннями Закону України «Про господарські товариства». Крім того при прийнятті рішення про виключення з учасників товариства позивача, була відсутня достатня кількість голосів для вирішення даного питання, передбачений законодавством та положеннями статуту відповідача.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 року у справі № 08/5026/705/2012, та прийняти нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 року прийняте з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. Скаржник у своїй апеляційні скарзі зазначає, що позивач був належним чином повідомлений про скликання позачергових зборів учасників товариства (лист від 10.06.2010 №6), на яких буде розглядатися питання щодо доформування статутного фонду ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ», але на збори не з'явився про причини неявки товариству не повідомив. 10.08.2010 року учасниками товариства одноголосно було прийнято рішення про виключення із складу учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ» учасника товариства -позивача, частка у статутному фонді якого становить 10% на момент прийняття рішення, у зв'язку із недоформуванням позивачем 50% його частки у статутному фонді товариства. Протокол №8 від 10.08.2010 року був направлений позивачу листом від 12.08.2010 року на адресу, зазначену у статуті товариства. За доводами скаржника, 30.08.2010 року позивач особисто отримав у ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»протокол зборів учасників №8 від 10.08.2010 року і 30.08.2010 року подав заяву про свій вихід із складу учасників товариства та продаж частки в статному фонді в розмірі 10% разом із не отриманими дивідендами за період з 2006 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.07.2012 року.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_3 за № 08/5026/705/2012 від 24.07.2012р., керуючись статтею 46 , 69 Господарського процесуального кодексу України, статтею 29 Закону України «Про судовий устрій та статус суддів», у відповідності до пунктів 3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно рішення Зборів суддів Київського апеляційного господарського суду, оформленого протоколом від 12.09.2011 року, згідно наказу Голови Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2011 р. № 78 «Про розподіл обов'язків між Головою Київського апеляційного господарського суду, заступниками Голови, секретарями палат», враховуючи значну завантаженість судді Зеленіна В.О. та Кропивної Л.В. в інших судових засіданнях, з метою додержання процесуальних строків. Внесено зміни до складу колегії суддів, а саме розгляд апеляційної скарги у справі № 08/5026/705/2012 доручено здійснити у наступному складі: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.07.2012 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження судді для розгляду у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

23.07.2012 року від відповідача через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№4420 від 25.07.2012 року), яке було судом задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.07.2012 року було задоволено клопотання представника відповідача та відкладено розгляд справи на 08.08.2012 року.

У судовому засіданні 08.08.2012 року, з'ясувавши думку позивача з приводу можливості розгляду справи за відсутності відповідача, колегія судді ухвалила відкласти розгляд справи на 05.09.2012 року.

Позивач у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 року у справі № 08/5026/705/2012.

Представник відповідача в судове засідання 05.09.2012 року не з'явився, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський не бачить підстав для чергового відкладення розгляду справи, оскільки розгляд справи вже неодноразово відкладався, з урахуванням того, що розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, чергове безпідставне відкладення призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до п 3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»від 26 грудня 2011 року № 18, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.

При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористались своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 05.09.2011 року за відсутності представників відповідача.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі протоколу №1 загальних зборів учасників від 07.02.2006 року було створено господарське товариство у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ».

Відповідно до статуту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ», який затверджений зборами учасників, протокол №1 від 07.02.2006 та зареєстрований Корсунь-Шевченківською районною державною адміністрацією 20.02.2006, реєстраційний № 10091020000000269, учасниками товариства є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ІРПІНЬНАФТОПРОДУКТ»із часткою у статутному фонді у розмірі 28 000,00 грн. (80 %); ОСОБА_4 із часткою у статутному фонді у розмірі - 3 500,00 грн. (10%); ОСОБА_2 із часткою у статутному фонді у розмірі - 3 500,00 грн. (10%), загальний розмір статутного капіталу товариства дорівнює - 35 000,00 грн. До дня державної реєстрації Товариства засновники вносять не менше 50% номінальної вартості акцій. Решту своїх внесків засновники вносять протягом року (згідно п.п. 2.1, 6.1 статуту Товариства).

ОСОБА_2 (далі по тексту також «позивач») є засновником ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ», та на час проведення загальних зборів мав частку зазначеному товаристві у розмірі 10 % статутного фонду. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено лише 50% від свого внеску до статутного фонду товариства.

Відповідно до п. 9.1 Статуту вищим органом Товариства є Збори його Учасників.

Збори учасників скликаються не менш як один раз на рік. Позачергові Збори учасників скликаються Головою Товариства, виконавчим органом чи ревізійною комісією у випадках. передбачених цим Статутом, рішенням зборів або чинним законодавством. Учасники Товариства, що володіють у сукупності більш як 20% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності Товариства. (п. 9.4 Статуту)

Про проведення Зборів Учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням відомостей, обсяг яких встановлюється Зборами Учасників або чинним законодавством. (п. 9.5 Статуту)

Пунктом 9.7 Статуту передбачено що, з питань про виключення учасника з товариства рішення зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 90% загальної кількості учасників товариства (пункти 9.4-9.7 Статуту).

10.08.2010 року відбулися загальні збори учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»з наступним порядком денним: 1. Обрання голови та секретаря загальних зборів товариства; 2. Виключення зі складу учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»учасника - ОСОБА_2, частка якого в статутному фонді становить 10%; 3.Про перехід частки учасника в розпорядження товариства; 4. Про проведення розрахунків з учасником, який виключений.

На зазначених зборах по вказаних питаннях порядку денного були прийняті такі рішення: 2) Виключити зі складу учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»- учасника ОСОБА_2, який має частку в статутному фонді 10% за невиконання обов'язків перед товариством, а саме не доформування частки у статутному фонді Товариства. 3) Частка статутного фонду у розмірі 10%, що належала учаснику товариства ОСОБА_2 переходить в розпорядження ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»в зв'язку з виключенням ОСОБА_2 зі складу учасників; 4. За результатами річного фінансового звіту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»та після його затвердження за рік, виплатити вартість частини майна ОСОБА_2, пропорційного його частці у статутному фонді товариства в строк до 12 місяців з дня виключення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та доведено матеріалами справи на момент відкриття зборів ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»10.08.2010 року, на якому було прийняте спірне рішення, зареєструвалися лише ТОВ «ІРПІНЬНАФТОПРОДУКТ»та ОСОБА_4, кількість голосів яких складає сукупно 90% від загальної кількості голосів товариства.

Окрім того судом першої інстанції було встановлено, що 30.08.2010 року позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача в якій зазначив про свій намір здійснити відчуження своєї частки у статутному фонді товариства та запропонував придбати частку самому відповідачу. У зв'язку із відсутністю пропозицій з боку відповідача 08.10.2010 року позивач розмістив оголошення у друкованому виданні «НАДРОССЯ»про продаж частки у ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ».

Як зазначено в позовній заяві та підтверджено позивачем під час розгляду справи у суді першої інстанції, відомості про те, що позивача виключено із числа учасників стали відомі позивачу тільки у жовтні 2010 року, оскільки позивач не був повідомлений про прядок денний та дату проведення зборів та не знав про своє виключення.

Оскільки, Статут товариства не містить положення про те, що учасника можна виключити заочно, тому позивач вважає що дії відповідача по виключенню його зі складу учасників товариства та перехід частки у статутному фонді, що належить позивачу, в розпорядження товариства є незаконними. З огляду на зазначене, позивач вирішив звернутися до суду за захистом порушених корпоративних прав і просить визнати недійсним рішення зборів засновників від 10.08.2010 року.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судових засіданнях з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно до ч.4 ст.12 ГПК України справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів товариства можуть бути оскаржені учасником товариства до суду.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного Кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та засновників визначаються Законом України «Про господарські товариства».

Згідно до ст. 11-1 Закону України «Про господарські товариства» законодавство про господарські товариства ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законодавчих актів.

Статтею 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства», що також кореспондується з ч.1 ст.145 Цивільного кодексу України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 Цивільного кодексу України, та. 1 ст. 50 Закону України «Про господарські товариства» товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Згідно ч.4 ст.145 Цивільного кодексу України черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства з обмеженою відповідальністю і законом.

Згідно норм п. 9.1 статуту відповідача вищим органом Товариства є збори його учасників. Черговість та порядок скликання зборів передбачені п.п. 9.3-9.6 Статуту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»та відповідають чинним на момент прийняття статуту нормам законодавства.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства»(в редакції яка діяла на момент прийняття рішення зборів учасників) встановлено, що загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до положень п. 9.5. статуту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»про проведення зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням відомостей, обсяг яких встановлюється Зборами Учасників або чинним законодавством.

Тобто засновники товариства положеннями статуту передбачили два різних за своєю суттю способи сповіщення учасників товариства про проведення загальних зборів товариства, визначивши за можливе здійснювати повідомлення як у письмовій так і в усній формах.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (далі - постанова пленуму) підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

В пункті 21 Постанови пленуму зазначено, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства.

Відповідач наполягав на дотриманні ним порядку скликання учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ» відповідно до положень статуту товариства та законодавства, на підтвердження чого ним було надано суду копії різних примірників повідомлень: від 10.06.2010 року №6 про скликання загальних зборів на 06.07.2010 року з вказівкою про їх проведення, щодо розгляду питання доформування статутного фонду та від 10.07.2010 року №7, щодо направлення протоколу зборів учасників де в самому ж тексті листа повідомлялося про проведення зборів учасників на 10.08.2010 року.

ОСОБА_4 повідомлення за твердженням відповідача направлялись на поштову адресу позивача, зазначену у статуті товариства.

Проте як було вірно встановлено судом першої інстанції переконливих доказів про повідомлення позивача щодо проведення зборів засновників (поштових квитанцій, опису вкладення чи ін. про те, чи дійсно були направлені ці повідомлення позивачу) відповідачем суду надано не було.

Наведені скаржником обґрунтування належного повідомлення позивача про дату час та місце проведення загальних зборів ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки саме з копії повідомлення про вручення поштового відправлення не вбачається, які документи були направлені позивачу.

Згідно приписів Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, відповідно до яких: розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні (сторонам) у справі копії позовної заяви, апеляційної або касаційної скарги та інші;

Отже касовий чек, поштова квитанція або опис вкладення в цінний лист може розцінюватися судом у якості належних та достатніх доказів для встановлення факту належного повідомлення позивача про дату,час та місце проведення загальних зборів у відповідності до вимог ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» та положень статуту Товариства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Підсумовуючи вищенаведене колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про недоведеність відповідачем обставини належного повідомлення позивача про призначення та проведення загальних зборів учасників товариства, а ні в усній, а ні в письмовій формі.

Також Колегія судів вважає, що суд першої інстанції правомірно не прийняв в якості належного доказу надану позивачем суду банківську виписку з рахунку ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»за період з 01.09.2010 по 01.10.2010 року із зазначенням платежу «внесок до статутного фонду у розмірі 1750, 00грн.» від 22.09.2010 року - як доказ внесення другої частки у статутний фонд товариства позивачем, оскільки вказана виписка не містить у собі даних, які б вказували на особу, яка їх вносила та не може підтвердити пояснення позивача.

Щодо посилання відповідача про відсутність достатньої кількості голосів для прийняття рішення на загальних зборах товариства від 10.08.2010 року про виключення ОСОБА_2 з учасників товариства, суд зазначає наступне.

Згідно 2.11 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних правовідносин»від 28.12.2007 року № 04-5/14 (надалі - Роз'яснення ) встановлено, що під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними, суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Згідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Такі ж положення містяться і в п. 2.4. Роз'яснень відповідно до частини восьмої статті 41, частини першої статті 60 Закону України «Про господарські товариства»загальні збори учасників (акціонерів) акціонерних товариств, товариств з обмеженою або додатковою відповідальністю є правомочними, якщо на них присутні учасники (акціонери) або представники учасників (акціонерів), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів. Зазначеними нормами не передбачається можливість встановлення у статутах цих товариств іншого кворуму. Тому у вирішенні питання про правомочність загальних зборів учасників (акціонерів) господарських товариств господарським судам слід виходити з того, що незалежно від положень статуту товариства щодо кворуму загальних зборів вони є правомочними, якщо на них зареєструвалися учасники, які володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів від загальної кількості голосів.

Згідно з п. 18 постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

У статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. (ч.1 ст. 88 ЦК України)

Відповідно до ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю поміж інших питань належить: ……. 7.) виключення учасника із товариства.

Згідно з п.9.7 статуту, з питань про виключення учасника з Товариства рішення зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 90% загальної кількості учасників товариства (пункти 9.4-9.7 статуту).

Як вбачається зі спірного протоколу, на загальних зборах відвідача 10.08.2010 року були присутні учасники, що у сукупності володіють 90 % голосів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи загальна кількість голосів присутніх учасників становить 90%, проте відповідно до положень статуту для прийняття рішення щодо виключення учасника з Товариства необхідно кількість голосів більшу за 90% загальної кількості учасників.

Аналізуючи положення вищенаведених нормативно-правових актів у співставленні з положеннями статуту ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»колегія суддів прийшла висновку, що оскільки на момент прийняття спірного рішення та під час звернення позивача до суду дана норма статуту була чинною, то рішення загальних зборів учасників товариства від 10.08.2010 року прийнято з порушенням порядку проведення загальних зборів з приводу питань визначених положеннями п. 9.7 «ї»статуту товариства, так як учасники мали кворум щодо проведення загальних зборів (більше 60%), але не мали достатньої кількості голосів для прийняття рішення стосовно виключення учасника зі складу товариства, відповідно до вимог діючого статут Товариства (більше 90%).

Також слід зазначити що, цивільним законодавством в редакції чинній на час прийняття спірного рішення не передбачено вчинення дій, а саме виключення одного із учасників з товариства у випадку не сплати ним повної суми вкладу у статутний фонд товариства.

Так, згідно ч. 3 ст. 144 ЦК України, до моменту державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю його учасники повинні сплатити не менше ніж п'ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства. Якщо учасники протягом першого року діяльності товариства не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заперечення відповідача, щодо порушення позивачем вимог ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», якою передбачено, що учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства не заслуговують на увагу, оскільки відповідач не довів та доказами не підтвердив неналежного виконання позивачем обов'язків учасника, чи дій які б перешкоджали досягненню товариством цілей у своїй діяльності.

Таким чином колегія суддів дійшла висновку, вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ», оформлених протоколом загальних зборів учасників ТОВ «КОРСУНЬ ОІЛ»№ 8 від 10.08.2010 року є обґрунтованою, отже судом першої інстанції була задоволена правомірно.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРСУНЬ ОІЛ» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 11.06.2012 року у справі № 08/5026/705/2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 08/5026/705/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

ОСОБА_1