Постанова

від 03.10.2012 по справі 18/5026/643/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2012 № 18/5026/643/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

ОСОБА_1

при секретарі Дмитрина Д.О.

за участю представників

від прокуратури ОСОБА_2

від позивача 1: ОСОБА_3 дов. № 9.1-22/1143 від 30.12.2011 року

від позивача 2: не з'явився

від позивача 3: ОСОБА_4 довіреність № 1 від 05.01.2012 року

від відповідача 1: ОСОБА_5 довіреність б/н від 06.04.2011 року

від відповідача 2: не з'явився

від відповідача 3: ОСОБА_6 довіреність б/н від 06.04.2011 року

від третьої особи 1: не з'явився

від третьої особи 2: не з'явився

від третьої особи 3: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційні скарги Генеральної прокуратури України, Смілянської районної державної

адміністрації

на рішення Господарського суду Черкаської області

від 06.07.2012 року

у справі № 18/5026/643/2012 (суддя Васянович А.В.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в

особі:

1.) Кабінету Міністрів України

2.) Національної академії аграрних наук України

3.) Державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське"

Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції

Національного наукового центру "Інститут землеробства

Національної академії аграрних наук України"

до 1.) Смілянської районної державної адміністрації

2.) Фермерського господарства «Струтинський»

3.) Міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та

Смілянському районі Черкаської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1.) Малосмілянська сільська рада

2.) Великояблунівська сільська рада

3.) Фізична особа-підприємець ОСОБА_7

про визнання недійсними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації, та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ ТА СКАРГИ:

На розгляд господарського суду Черкаської області передані вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Національної академії аграрних наук України, державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" до Смілянської районної державної адміністрації, Фермерського господарства «Струтинський», з наступними позовними вимогами:

1.) визнання недійсними та скасування розпоряджень Смілянської районної державної адміністрації:

- від 20 жовтня 2010 року за №318, яким вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельні ділянки загальною площею 138,25 га та з користування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук - загальною площею 329,5 га;

- від 22 грудня 2010 року за №423, яким вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельну ділянку загальною площею 2,01 га;

- від 01 квітня 2011 року за №159, яким вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельну ділянку загальною площею 124,2 га;

- від 15 липня 2011 року за №296, яким надано в оренду фермерському господарству "Струтинський" земельні ділянки площею 582,346 га строком на 5 років для ведення фермерського господарства;

2) визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 20 липня 2011 року укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський", зокрема:

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 36,3429 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000568 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 45,2115 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000567 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 32,3676 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000566 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 83,6306 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000565 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 116,7508 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000564 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 158,4133 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000563 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 76,8470 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000562 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 23,4620 га, з яких: 5,0821 га ріллі та 18,3799 га багаторічних насаджень, зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000561 від 22 липня 2011 року;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року, згідно умов якого в оренду передано земельну ділянку площею 9,3203 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінні Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000560 від 22 липня 2011 року;

3) скасування державної реєстрації вищезазначених договорів оренди;

4) зобов'язання фермерське господарство "Струтинський" повернути земельні ділянки загальною площею 582,346 га державному підприємству "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2010 року за №318, від 22 грудня 2010 року за №423, від 01 квітня 2011 року за №159 та від 15 липня 2011 року за №296 і укладені на їх підставі договори оренди землі не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки в порушення вимог ст. 116 Земельного кодексу України не відбулося вилучення спірних земельних ділянок в порядку визначеному цим Кодексом. Під час вилучення першим відповідачем спірних земельних ділянок, було порушено вимоги ст. ст. 149 та 150 Земельного кодексу України щодо повноважень та процедури вилучення особливо цінних земель, що перебувають у державній власності.

Вилучені спірні земельні ділянки були передані в оренду одній юридичній особі, однак ініціюючи питання про надання згоди на вилучення земельних ділянок перед ОСОБА_8 Української академії аграрних наук України райдержадміністрація обґрунтовувала необхідністю передачі їх громадянам України для ведення особистого селянського господарства. При наданні Смілянською районною державною адміністрацією в оренду спірних земельних ділянок громадянину ОСОБА_9 було порушено вимоги Закону України "Про фермерське господарство", зокрема не встановлювалися межі спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості), рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження такого проекту не приймалось.

З часу створення фермерського господарства "Струтинський" будь - яких рішень про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, продаж права на оренду спірних земельних ділянок райдержадміністрацією не приймалося, а земельні торги (аукціон) не проводилися, що є порушенням вимог ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", ст. ст. 123, 127, 128 Земельного кодексу України.

У спірних договорах відсутні такі невід'ємні їх частини, як акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), кадастровий номер, проект відведення земельної ділянки. Відсутність у спірних договорах оренди земельних ділянок однієї з істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним.

Оскільки право тимчасового користування (оренди) спірних земельних ділянок до фермерського господарства "Струтинський" перейшло за недійсними правочинами, то здійснена міськрайонним управлінням Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області державна реєстрація прав на спірні земельні ділянки підлягає скасуванню.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19 квітня 2012 року порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - міськрайонне управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 08 травня 2012 року залучено до участі у справі в якості відповідача - міськрайонне управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 22 травня 2012 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Смілянської районної державної адміністрації Малосмілянську сільську раду, Великояблунівську сільську раду та фізичну особу - підприємця ОСОБА_7.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 р. у справі № 18/5026/643/2012 позов задоволено частково. Визнано недійсними розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2010 року за №318, від 22 грудня 2010 року за №423, від 01 квітня 2011 року за №159 та від 15 липня 2011 року за №296. Визнано недійсними на майбутнє договори оренди земельних ділянок від 20 липня 2011 року загальною площею 582,346 га укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський", зокрема:

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 36,3429 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000568 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 45,2115 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000567 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 32,3676 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000566 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 83,6306 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000565 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 116,7508 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000564 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 158,4133 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000563 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 76,8470 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000562 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 23,4620 га, з яких: 5,0821 га ріллі та 18,3799 га багаторічних насаджень, зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000561 від 22 липня 2011 року;

- визнано недійсними на майбутнє договір оренди землі від 20 липня 2011 року площею 9,3203 га (рілля), зареєстрованого у міськрайонному управлінню Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області №712370004000560 від 22 липня 2011 року.

Провадження у справі в частині позовних вимог заступника Генерального прокурора України до міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області про скасування державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок від 20 липня 2011 року загальною площею 582,346 га укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський" припинено.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Смілянської районної державної адміністрації 1 609 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Стягнуто з фермерського господарства "Струтинський", вул. Молодіжна, 3, с. Ташлик, Смілянський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 36746215 - 536 грн. 50 коп. судового збору в доход Державного бюджету України через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію за розгляд справи в господарському суді Черкаської області.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки ОСОБА_8 академії було скасовано постанови від 15 вересня 2010 року про надання згоди на вилучення з її користування спірних земельних ділянок, то розпорядження від 20 жовтня 2010 року за №318, від 22 грудня 2010 року за №423, від 01 квітня 2011 року за №159 підлягають визнанню недійсними в судовому порядку. Враховуючи те, що судом були визнані недійсними розпорядження, на підставі яких були вилучені спірні земельні ділянки, прийняте на їх підставі розпорядження від 15 липня 2011 року за №296, яким було надано спірні земельні ділянки в оренду фермерському господарству "Струтинський" як результат було також визнано недійсним.

Крім того у рішенні суду першої інстанції зазначено, що оскільки розпорядження від 15 липня 2011 року за №296 на підставі якого було укладено спірні договори оренди землі від 20 липня 2011 року визнано недійсним, то як наслідок це є підставою для визнання недійсними вказаних договорів оренди, проте враховуючи не можливість повернення вже здійсненого за договорами оренди землі від 20 липня 2011 року укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський", суд визнав недійсними спірні договори на майбутнє.

Судом було відмовлено позивачу в задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання другого відповідача повернути спірні земельні ділянки загальною площею 582,346 га, з огляду на те, що договори оренди землі визнані судом недійсними на майбутнє, а отже з урахуванням положень законодавства, другий відповідач зобов'язаний повернути орендовані земельні ділянки лише після набрання рішення суду першої інстанції законної сили.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, Заступник Генерального прокурора України звернулися до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року у справі № 18/5026/643/2012 у частині визнання недійсними на майбутнє договорів оренди земельних ділянок від 20.07.2011 року загальною площею 582,346 га., укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством «Струтинський» та визнати вказані договори оренди землі недійсними з моменту їх укладення. У частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання фермерського господарства «Струтинський» повернути земельні ділянки загальною площею 582, 346 га державному підприємству «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук» рішення господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що судом не правильно витлумачено положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», мотивуючи це тим, що підстави припинення договору оренди відмінні від підстав визнання договорів недійсними, а отже суду необхідно було визнати договори оренди недійсними з моменту їх вчинення. Апелянт наголошує, що відмова суду у задоволенні позову в частині повернення земельних ділянок з мотивів передчасності звернення з такою позовною вимогою з огляду на те, що суд зобов'язав у своєму рішенні фермерське господарство «Струтинський» повернути орендовані земельні ділянки лише після набрання рішення суду законної сили, є необґрунтованою та безпідставною, оскільки відповідно до ст.. 115 ГПК України будь-яке рішення господарського суду виконується виключно після набрання ним законної сили у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

01.08.2012 року через канцелярію суду Київського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Смілянської районної державної адміністрації та міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі на рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року у справі № 18/5026/643/2012, у якій апелянти просять скасувати вказане рішення в частині визнання недійсними розпоряджень Смілянської районної державної адміністрації від 20.10.2010 за № 318, від 22.12.2010 за № 423, від 01.04.2011 за № 159.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення Господарського суду Черкаської області прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків, викладених у рішенні обставинам справи. Скаржник зазначає, що своїми постановами ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук від 15 вересня 2010 року припинила право на спірні земельні ділянки в добровільному порядку. Скасування ОСОБА_8 зазначених постанов, на думку першого відповідача, є незаконним, оскільки ці постанови є актом одноразового застосування та вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, яке відбулося після прийняття райдержадміністрацією розпоряджень №318 від 20 жовтня 2010 року та №423 від 22 грудня 2010 року, згідно яких були вилучені землі із користування державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук та державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, а тому ці постанови не могли бути скасовані чи змінені після їх фактичного виконання без погодження Смілянської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_10 № 18/5026/643/2012 від 06.08.2012 року враховуючи те, що відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Заступника Генерального прокурора України по справі № 18/5026/643/2012 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Тищенко О.В., керуючись ст.. ст.. 4 6 , 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ОСОБА_6 суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 18/5026/643/2012 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Чорна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року апеляційні скарги прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді - Смірнова Л.Г., Чорна Л.В. та призначено розгляд скарг на 05.09.2012 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 року № 18/5026/643/2012 у зв'язку з неявкою представників позивача 2, відповідачів 1-3 та третіх осіб розгляд справи було відкладено до 26.09.2012 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_11 № 18/5026/643/2012 від 26.09.2012 року враховуючи перебування судді Чорної Л.В. у відпустці, керуючись ст. ст. 4 6, 69 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.1.7. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням ОСОБА_6 суддів України від 26.11.2010 р. № 30, згідно п. 2.1 рішення зборів суддів Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012р., розгляд апеляційної скарги по справі № 18/5026/643/2012 доручено здійснити колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.09.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження для розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді Смірнова Л.Г., Іоннікова І.А.

У зв'язку з неявкою представників позивача-2, відповідача-2,3 та третіх осіб розгляд апеляційної скарги в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено до 03.10.2012 року.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги власної апеляційної скарги підтримав, просив суд власну апеляційну скаргу задовольнити, а у задоволенні апеляційної скарги відповідача1 та відповідача3 відмовити, рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року у справі № 18/5026/643/2012 скасувати в частині визнання недійсними на майбутнє договорів оренди земельних ділянок від 20.07.2011 року та прийняти нове рішення, яким визнати вказані оренди землі недійсними з моменту їх укладення та зобов'язати фермерське господарство «Струтинський» повернути земельні ділянки державному підприємству «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії агарних наук».

Представники позивача 1 та позивача 3 з доводами прокурора викладеними в апеляційній скарзі погодилися та просили суд задовольнити її у повному обсязі. У задоволенні апеляційної скарги відповідача 1 та відповідача 3 просили відмовити.

Представники відповідача 1,3 в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів прокурора, викладених в апеляційній скарзі, просили суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги прокурора, натомість просили задовольнити власну апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року у справі № 18/5026/643/2012 та прийняти нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.

Представники позивача-2, відповідача-2 та третіх осіб в судове засідання 03.10.2012 року не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

Від третьої особи-2 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли пояснення на апеляційні скарги, зі змісту яких вбачається, що Великояблунівська сільська рада просить суд задовольнити апеляційну скаргу відповідача 1 та відповідача 3 та скасувати рішення суду першої інстанції в частині визнання недійсними розпоряджень райдержадміністрації, та в частині визнання на майбутнє недійсними договорів оренди землі та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих вимог, залишити в силі рішення суду в частині відмови у задоволенні позову щодо зобов'язання фермерського господарства «Струтинський» повернути земельні ділянки загальною площею 582,346 га державному підприємству «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук.

Крім цього позивач просив суд розглянути справу за відсутності уповноваженого представника Великояблунівської сільської ради.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України В«Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людиниВ» при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі В«Юніон Еліментарія Сандерс проти ІспаніїВ» (Alimentaria Sanders S.A. v. SpainВ» ) від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційні скарги Заступника Генерального прокурора України, Смілянської районної державної адміністрації, Міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі у відсутності представників позивача-2, відповідача-2 та третіх осіб 1,3.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників позивача 1,3, відповідача 1,3, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції, постановою ОСОБА_6 Міністрів України від 22 вересня 1990 року №279 "Про заснування Української академії аграрних наук" було засновано Українську академію аграрних наук.

Постановою ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_6 Української РСР від 29 липня 1991 року №1370-ХІІ "Про статус Української академії аграрних наук" за Українською академією аграрних наук було закріплено землю, всі основні фонди та інше державне майно, що знаходяться в розпорядженні її установ і встановлено, що порядок володіння та використання їх визначається виключно ОСОБА_8.

У Статуті Української академії аграрних наук, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 1999 року №1488, передбачено, що використання земельних ділянок та майна, переданих державою у безстрокове безоплатне користування ОСОБА_8, здійснюється відповідно до законодавства України і цього Статуту. Порядок володіння та користування земельними ділянками і майном та питання, пов'язані з вилученням землі, погоджуються виключно ОСОБА_8. ОСОБА_8 розглядає питання про надання згоди на вилучення земель, закріплених за науковими установами, підприємствами та організаціями ОСОБА_8.

На момент утворення Української академії аграрних наук в її мережу управління в Смілянському районі входила Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція, в якої в постійному користуванні перебувала земельна ділянка загальною площею 2677,4 га, що підтверджується копією державного акту серії ЧР 13-21 виданого 07 липня 1994 року.

На виконання постанови ОСОБА_8 Української академії аграрних наук від 11 грудня 1997 року "Про створення Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН" та наказу Президента Української академії аграрних наук від 02 лютого 1998 року №18 створено Черкаський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук на базі Черкаського філіалу Інституту розведення і генетики тварин; Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції (з дослідним господарством); Драбівської дослідної станції Інституту землеробства (з дослідним господарством) - що ліквідуються.

Новостворений Черкаський інститут агропромислового виробництва Української академії аграрних наук було визначено правонаступником ліквідованих установ.

При цьому, на базі земель і державного майна ліквідованої Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції на виконання постанови ОСОБА_8 Української академії аграрних наук від 05 лютого 1998 року "Про створення експериментальної бази Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН" та наказу Президента Української академії аграрних наук від 25 лютого 1998 року №28 утворено дослідне господарство "Еліта" з самостійним балансом і правами юридичної особи, підпорядковане Черкаському інституту агропромислового виробництва УААН.

З ліквідацією в 1998 році Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції, як юридичної особи, її право постійного користування земельною ділянкою площею 2677,4 га припинилося, відповідно до п. 3 статті 27 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року (у редакції чинній станом на 1998 р.)

Згідно державного акту на право постійного користування земельною ділянкою Серія ЯЯ №340195 державному підприємству "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук надано в постійне користування земельну ділянку загальною площею 436,07 га, з яких 138, 25 га є спірними.

Враховуючи, що Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція перебувала у віданні Української академії аграрних наук, тому, відповідно до Постанови ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_6 Української РСР від 29 липня 1991 року №1370-ХІІ, за Українською академією аграрних наук збереглось право на визначення подальшого порядку використання вказаної земельної ділянки.

22 лютого 2001 року на базі землі і майна Смілянського та Драбівського дослідних полів створено нове державне дослідне сільськогосподарське підприємство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

18 квітня 2007 року наказом №35 Української академії аграрних наук державне дослідне сільськогосподарське підприємство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук було перейменовано на державне підприємство "Дослідне господарство" "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук.

В подальшому згідно постанови ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України від 22 грудня 2010 року було припинено як юридичну особу державне підприємство "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України шляхом приєднання до державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України.

Згідно наказу Національної академії аграрних наук України від 20 грудня 2011 року за №361 "Про перейменування ДП "ДГ "Черкаське" та затвердження статуту у новій редакції" державне підприємство "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України" було перейменовано на державне підприємство "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаської державної сільськогосподарської дослідної станції Національного наукового центру "Інститут землеробства Національної академії аграрних наук України".

13.08.2010 року Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області звернулася до Української академії аграрних наук та Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН з клопотання про розгляд можливості вилучення із землекористувань Дослідного господарства «Еліта» та Дослідного господарства «Черкаське» землі орієнтовною площею 650 га з метою забезпечення земельними ділянками осіб, які працюють в соціальній сфері сільських громад.

Розглянувши клопотання Смілянська районна державна адміністрація Черкаської області за № 383/01 від 13.08.2010 року, Постановою ОСОБА_8 Української академії аграрних наук від 15 вересня 2010 року (правонаступником якої є Національна академія аграрних наук України, про що вказано в пункті 2 Статуту Національної академії аграрних наук України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 року за №315) надано згоду на вилучення із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельної ділянки загальною площею 138,25 га (рілля) та передачу до земель запасу Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

Іншою постановою ОСОБА_8 академії від 15 вересня 2010 року надано згоду на вилучення із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельних ділянок загальною площею 455,71 га, в тому числі: 361,70 га (рілля) і 2,01 га (водойма) та передачу до земель запасу Малосмілянської сільської ради Смілянського району Черкаської області, а також 92 га (рілля) та передачу до земель запасу Великояблунівської сільської ради Смілянського району Черкаської області.

В подальшому спірним розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2010 року за №318 вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Черкаське" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельні ділянки загальною площею 138,25 га земель сільськогосподарського призначення (рілля) та з землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельні ділянки загальною площею 329,5 га з них: 237,5 га земель сільськогосподарського призначення (рілля) в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради та 92 га земель сільськогосподарського призначення (рілля) в адміністративних межах Великояблунівської сільської ради. Зазначені земельні ділянки загальною площею 467,75 га переведено до земель запасу відповідно Малосмілянської та Великояблунівської сільських рад, для подальшого їх розподілу між працівниками підприємств в мережі управління Української академії аграрних наук Смілянського району та працівників соціальної сфери Малосмілянської сільської ради.

22 грудня 2010 року спірним розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації №423 було вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельну ділянку загальною площею 2,01 га (водойма) в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради та переведно вказану земельну ділянку до земель запасу Малосмілянської сільської ради.

Також 01 квітня 2011 року Смілянською районною державною адміністрацією було прийнято спірне розпорядження за №159, яким вилучено із землекористування державного підприємства "Дослідне господарство "Еліта" Черкаського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук земельну ділянку загальною площею 124,2 га земель сільськогосподарського призначення (рілля) в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради та переведено її до земель запасу відповідної сільської ради.

16 травня 2011 року розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації №214 було надано громадянину ОСОБА_9 дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельними ділянками на умовах оренди строком на 1 рік, загальною площею 593,3 га за рахунок земель державної власності, з них 593,3 га землі сільськогосподарського призначення, в тому числі: 570,3 рілля та 23,00 га під багаторічними насадженнями в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради для створення фермерського господарства.

16 червня 2011 року розпорядженням Смілянської районної державної адміністрації №265 було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками та надано в оренду, строком на 5 років громадянину ОСОБА_9 земельні ділянки площею 500,7916 га сільськогосподарських угідь, сільськогосподарського призначення, з них 482,4117 га ріллі та 18,3799 під багаторічними насадженнями в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради та 81,5544 га сільськогосподарських угідь, сільськогосподарського призначення (ріллі) в адміністративних межах Великояблунівської сільської ради для створення фермерського господарства, при умові дострокового розірвання договору оренди за погодженням орендаря в разі передачі в приватну власність даних земельних ділянок громадянам.

На підставі вищевказаного розпорядження між Смілянською районною державною адміністрацією та громадянином ОСОБА_10 було укладено договори оренди землі.

В подальшому 15 липня 2011 року Смілянською районною державною адміністрацією було прийнято спірне розпорядження за №296, яким припинено право користування громадянина ОСОБА_9 земельними ділянками, які надані йому для створення фермерського господарства та припинено дію договорів оренди землі, укладених між райдержадміністрацією та громадянином.

Водночас вищевказаним розпорядженням надано в оренду фермерському господарству "Струтинський" земельні ділянки строком на 5 років площею 500,7916 га сільськогосподарських угідь, сільськогосподарського призначення, з них 482,4117 га ріллі та 18,3799 під багаторічними насадженнями в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради та 81,5544 га сільськогосподарських угідь, сільськогосподарського призначення (ріллі) в адміністративних межах Великояблунівської сільської ради для ведення фермерського господарства, при умові дострокового розірвання договору оренди за погодженням орендаря в разі передачі в приватну власність даних земельних ділянок громадянам.

На підставі вищезазначеного розпорядження 20 липня 2011 року між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський" були укладені спірні договори оренди землі, а саме:

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 36,3429 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 45,2115 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 32,3676 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 83,6306 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 116,7508 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 158,4133 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 76,8470 га (рілля);

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 23,4620 га, з яких: 5,0821 га ріллі та 18,3799 га багаторічних насаджень;

- договір оренди землі від 20 липня 2011 року згідно умов якого було передано в оренду земельну ділянку площею 9,3203 га (рілля).

Зважаючи на те, що розпорядження Смілянської районної державної адміністрації про вилучення та надання земельних ділянок, а також укладені на їх підставі договори оренди землі не відповідають вимогам чинного законодавства, вказані обставини стали підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом звернення до суду із позовною заявою.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку що апеляційні скарги Заступника Генерального прокурора України, Смілянської районної державної адміністрації, Міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі задоволенню не підлягають, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Згідно ст. 148 Господарського кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною державою. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів.

Відносини землекористування врегульовані Земельним кодексом України (далі -ЗК України), Законом України «Про оренду землі»від 06.10.1998 року № 161-ХІУ, зі змінами (далі вживається скорочено ЗУ «Про оренду землі»), який є спеціальним законом стосовно відносин, пов'язаних з орендою землі, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до абз. 1 п.1 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України рішення про надання в користування земельних ділянок, а також про вилучення (викуп) земель, прийняті відповідними органами, але не виконані на момент введення у дію цього Кодексу, підлягають виконанню відповідно до вимог цього Кодексу.

У п.7 Розділу 10 Перехідних положень Земельного кодексу України зазначено, що громадяни та юридичні особи, які одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, передбачених раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки .

Згідно п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7, громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (п. 7 розд. X "Перехідні положення" Земельного кодексу України) одержані ними до 1 січня 2002 року у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Пунктом 10 ст. 15 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" передбачено, що держава передає академіям у безстрокове безоплатне користування без права зміни форми власності основні фонди, а також обігові кошти. Використання майна, переданого академіям, здійснюється ними відповідно до законодавства та статутів академій. Земельні ділянки надаються академіям у постійне користування або в оренду відповідно до земельного законодавства України.

Частиною 5 статті 116 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року, який набрав чинності з 01 січня 2002 року встановлено, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи, що Черкаська державна сільськогосподарська дослідна станція перебувала у віданні Української академії аграрних наук, тому, відповідно до Постанови ОСОБА_8 Верховної ОСОБА_6 Української РСР від 29 липня 1991 року №1370-ХІІ, за Українською академією аграрних наук збереглось право на визначення подальшого порядку використання вказаної земельної ділянки.

Загальний порядок вилучення земельних ділянок регулюється нормами ст. 149 Земельного кодексу України.

Так, ч. 1, 2, 5 ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев'ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів зокрема, для сільськогосподарського використання.

Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень) Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для не лісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Земельні ділянки Національної академії аграрних наук України мають особливий правовий статус, який визначений Законом України "Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" та Земельним кодексом України.

Згідно ст. 5 Закону України "Про особливості правового режиму діяльності НАН України галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу" Національна академія наук України, галузеві академії наук та організації, що віднесені до їх відання, мають право використовувати належне їм майно для участі у цивільних відносинах, у тому числі для ведення фінансово-господарської діяльності, відповідно до цілей їх утворення та в межах їх цивільної правоздатності. Вилучення земельних ділянок Національної академії наук України та галузевих академій наук може здійснюватися лише за згодою ОСОБА_8 Національної академії наук України та президій галузевих академій наук відповідно до Земельного кодексу України.

Положеннями ст.ст. 113,117 Конституції України, ст. ст. 1, 21, 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», ст. 13 Земельного кодексу України визначають, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.

З метою збереження об'єктів державної власності та недопущення здійснення неправомірних дій щодо заволодіння ними Урядом України в межах визначених указаними правовими нормами повноважень видано розпорядження від 11.02.2010 № 318-р «Деякі питання збереження об'єктів державної власності», яке набрало чинності з моменту його прийняття.

Пунктом 4 цього розпорядження зобов'язано Державний комітет із земельних ресурсів разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та іншими суб'єктами управління об'єктами державної власності, у тому числі Національними та галузевими академіями наук, не допускати погодження документів, прийняття рішень, на підставі яких може здійснюватися відчуження з державної власності земельних ділянок, наданих у постійне користування державним підприємствам, установам та організаціям (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що підлягають приватизації, та земельних ділянок. відчуження яких здійснюється для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності), до законодавчого врегулювання питання щодо визначення порядку їх відчуження.

Відповідно до положень статті 21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу.

У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

У зв'язку з тим, що постанови президії Української академії аграрних наук від 15.09.2010 (протоколом № 14) про надання згоди на вилучення земельних ділянок з користування державних підприємств «Дослідне господарство «Черкаське» та «Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН суперечили вимогам чинного на той момент законодавства, Генеральною прокуратурою України 22.02.2012 року їх було опротестовано.

У протесті Генеральної прокуратури України від 22.02.2012 року № 05/3-111вих-12, зокрема зазначено, що рішення президії ОСОБА_8 від 15.09.2010 року, оформлені відповідно до п. 30 статуту у формі постанов, про надання згоди на вилучення земельних ділянок з користування науково-виробничого центру м'ясного птахівництва Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН ( Сімферопольський район Автономної республіки Крим), державних підприємств «Дослідне господарство «Черкаське» та Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН зумовлені не суспільними, а приватними (індивідуальними) потребами фізичних осіб.

Крім того у протесті вказано, що на підставі розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 20.10.2010 № 318 вилучено з постійного користування вказаних державних підприємств, а у подальшому відповідно до розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 15.07.2011 № 296 їх передано в оренду на 5 років фермерському господарству «Струтинський» для ведення фермерського господарства. Такі дії підтверджують факт відсутності суспільних потреб у вилученні земельних ділянок з постійного користування державних підприємств «Дослідне господарство «Черкаське» та «Дослідне господарство «Еліта» Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН.

За таких обставин вказані постанови президії ОСОБА_8 суперечать ст. 177 Конституції України, ст.. 50 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», п. 3 статуту НААН України, розпорядженню Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 318-р, призводять до неефективного використання та неправомірного вилучення земель з державної власності.

ОСОБА_8 Національних аграрних наук України 02.03.2012 року протест Генеральної прокуратури України розглянуто та постановою президії Національної академії аграрних наук України від 02.03.2012 року постанови ОСОБА_8 Української академії аграрних наук від 15 вересня 2010 року скасовано.

На момент розгляду справи в суді постанова ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України є чинною і в установленому законом порядку не скасована.

Таким чином слід дійти висновку, що встановлений земельним законодавством та спеціальним законом, що регулює особливості правового режиму діяльності НАН України галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу, порядок вилучення землі першим відповідачем не був дотриманий.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність та законність постанови ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України від 02.03.2012 року, якою було скасовано відповідні постанови про надання згоди на вилучення з її користування спірних земельних ділянок.

З огляду на скасування постанов ОСОБА_8 Національної академії аграрних наук України від 15 вересня 2010 року, розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 20 жовтня 2010 року за №318, від 22 грудня 2010 року за №423, від 01 квітня 2011 року за №159, видані на їх підставі, підлягають визнанню недійсними у судовому порядку.

Водночас, оскільки судом визнані недійсними розпорядження, на підставі яких були вилучені спірні земельні ділянки, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про необхідність визнати також недійсним розпорядження від 15 липня 2011 року за №296, яким було надано спірні земельні ділянки в оренду фермерському господарству "Струтинський".

Також судом першої інстанції вірно зазначено додаткові нормативно-правові обґрунтування на підтвердження наявності підстав визнання недійсним розпорядження Смілянської районної державної адміністрації від 15 липня 2011 року за №296.

Згідно ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону;

надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, ОСОБА_6 міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Водночас відповідно до ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Порядок надання (передачі) земельних ділянок для ведення фермерського господарства передбачений ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство", згідно з якого для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються із заявою до відповідної районної державної адміністрації, у якій зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додається рішення професійної комісії з питань створення фермерських господарств щодо наявності у громадянина достатнього досвіду роботи у сільському господарстві або необхідної сільськогосподарської кваліфікації.

У разі задоволення заяви громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки, який розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, а в подальшому погоджується та затверджується відповідно до закону.

Вказані вимоги законодавства при наданні Смілянською районною державною адміністрацією в оренду спірної земельної ділянки громадянину ОСОБА_9 виконані не були, межі спірних земельних ділянок в натурі (на місцевості) не встановлювались, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою та про затвердження такого проекту не приймалось.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Статтею 134 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, зокрема, у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Проте, спірним розпорядженням за №296 від 15 липня 2011 року було надано землю юридичній особі - другому відповідачу не на конкурентних засадах.

Як вже зазначалося вище, будь - яких рішень про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок Смілянською районною державною адміністрацією не приймалося, а земельні торги (аукціон) не проводилися, що є порушенням вимог ст. ст. 123, 124, 128 Земельного кодексу України.

Таким чином, розпорядження від 15 липня 2011 року за №296 прийнято Смілянською районною державною адміністрацією з порушенням порядку передачі земельних ділянок в оренду, встановленого Земельним кодексом України, що є також самостійною підставою для визнання його недійсним.

Посилання прокурора на те, що відбулося порушення вимог ст. ст. 149 та 150 Земельного кодексу України щодо повноважень та процедури вилучення особливо цінних земель, що перебувають у державній власності є безпідставними, оскільки згідно ст. 150 Земельного кодексу України не допускається вилучення особливо цінних земель лише для несільськогосподарських потреб, крім випадків визначених частиною другою ст.150 названого кодексу, однак спірними розпорядженнями райдержадміністрації від 20 жовтня 2010 року №318 та від 01 квітня 2011 року №159 вилучались саме земельні ділянки сільськогосподарського призначення, та не для будівництва.

При зверненні до суду з відповідним позовом прокурор просив суд одночасно визнати недійсними та скасувати розпорядження органу виконавчої влади.

Способи захисту прав на земельні ділянки регулюють норми ст. 152 Земельного кодексу України.

Так згідно п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Отже колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що є некоректним застосування термінів «недійсність і одночасне скасування» до оскаржуваних прокурором розпоряджень.

Також колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині припинення провадження у справі щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів оренди землі від 20 липня 2011 року.

В листі Вищого господарського суду України від 01 січня 2010 року, "Узагальнення судової практики розгляду господарськими судами справ у спорах, пов'язаних із земельними правовідносинами" вказано, що до спорів, які повинні вирішуватися адміністративними судами, слід віднести спори з правовідносин, які можна окреслити розділом VII ЗК, це, зокрема: встановлення та зміна меж, зонування земель, питання землеустрою, моніторингу земель, бонітування ґрунтів, державної реєстрації земельних ділянок, та спори, пов'язані з виконанням таких функцій державних органів, завданням яких є забезпечення охорони земель та державної реєстрації власників і землекористувачів земельних ділянок.

Також в пункті 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" вказано, що господарським судам не підвідомчі справи у спорах, що виникають з публічно-правових відносин, у яких держава та територіальні громади через свої органи беруть участь з метою реалізації владних повноважень, а також справи, пов'язані з оскарженням правових актів, спрямованих на здійснення повноважень управління у земельних відносинах.

В розділі VII Земельного кодексу України розміщена глава 34 під назвою "Державний земельний кадастр".

В названій главі ст.202 Земельного кодексу України встановлює, що державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.

Державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Як вбачається з положення про міськрайонне управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі Черкаської області, однією з функцій даного державного органу є організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру та реєстрація в його складі земельних ділянок і прав на них.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Отже, враховуючи вищенаведене, провадження у справі в частині позовних вимог про скасування державної реєстрації договорів оренди землі від 20 липня 2011 року підлягає припинення, оскільки вирішення публічно-правового спору підвідомче судам адміністративної юрисдикції.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок колегія суддів зазначає наступне.

Суб'єкт господарювання має право на визнання за ним права на оренду земельної ділянки за умов дотримання вимог статті 124 Земельного кодексу України і статті 16 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ст.ст.125,126 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки, виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Умови договору оренди землі визначені статтею 15 Закону України "Про оренду землі". В числі істотних умов договору оренди землі зазначено умови і строки передачі земельної ділянки орендарю. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6,11, 17,19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

- кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі;

- акт приймання-передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи невід'ємним частинами спірних договорів оренди є лише викопіювання із земель в адміністративних межах Малосмілянської сільської ради, акт приймання - передачі об'єкта оренди, технічна документація із землеустрою та розрахунок розміру орендної плати.

Тобто спірні договори суперечать вимогам ст. 15 Закону України "Про оренду землі".

Акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що містяться в матеріалах справи датовані 25 липня 2011 року, що свідчить про складення вказаних документів після укладання спірних договорів оренди та їх державної реєстрації.

В пункті 2.26 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено, що у вирішенні спорів про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суди мають з'ясовувати наявність на момент укладення оспорюваного договору оренди рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, оскільки його відсутність суперечить вимогам пункту 5 частини четвертої статті 15 Закону України "Про оренду землі" та пункту 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року N 677.

Також, розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Як зазначалося вище, рішення про надання дозволу фермерському господарству "Струтинський" на розроблення проекту відведення спірних земельних ділянок не приймалося, в зв'язку з чим було визнано недійсним розпорядження райдержадміністрації від 15 липня 2011 року за №296 про надання господарству в оренду земельних ділянок.

Оскільки розпорядження від 15 липня 2011 року за №296 на підставі якого було укладено спірні договори оренди землі від 20 липня 2011 року визнано недійсним, то як наслідок це є підставою для визнання недійсними вказаних договорів оренди.

У відповідності до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);

- правочин має вчинятись у формі, встановленій законом (ч.4 ст. 203)

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Пунктами 1, 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" передбачено, що цивільні відносини щодо недійсності правочинів регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦК), Земельним кодексом України, Сімейним кодексом України, Законом України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ „Про захист прав споживачів" (в редакції Закону від 1 грудня 2005 року № 3161-ІУ), Законом України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІУ „Про оренду землі" (в редакції Закону від 2 жовтня 2003 року № 1211-IV) та іншими актами законодавства.

При розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Судом першої інстанції було вірно зазначено, що оскільки повернути вже здійснене за договорами оренди землі від 20 липня 2011 року укладених між Смілянською районною державною адміністрацією та фермерським господарством "Струтинський" неможливо, суд вважає за необхідне визнати недійсними спірні договори на майбутнє.

Відповідний висновок зазначено в п. 2.29 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року, № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин"

Отже враховуючи вище наведе колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо необхідності визнання зазначених договорів оренди землі недійсними на майбутнє.

Щодо позовних вимог про зобов'язання фермерського господарства «Струтинський» повернути земельні ділянки загальною площею 582,346 га, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з частиною 1 статті 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 4 статті 373 Цивільного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до частини 2 статті 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Нормами статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Статтею 393 Цивільного кодексу України визначено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта.

Оскільки земельні ділянки незаконно вибули з користування державного підприємства «Дослідне господарство «Черкаське» Черкаського інституту агропромислового виробництва УААН», поновлення порушеного права позивача, крім визнання незаконними розпоряджень Смілянської районної державної адміністрації та договорів оренди земельних ділянок, укладених з фермерським господарством «Струтинськи», можливе шляхом повернення цих земель державному підприємству.

Проте враховуючу ту обставину, що договори оренди земельних ділянок були правомірно визнані судом першої інстанції на майбутнє, то з урахуванням положень ч. 2 ст. 236 Цивільного кодексу України зобов'язання сторін таких правочинів припиняються на майбутнє з моменту набрання рішенням суду законної сили.

З огляду на вище зазначене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про передчасність заявленої прокурором позовної вимоги про повернення земельної ділянки, оскільки другий відповідач зобов'язаний повернути орендовані земельні ділянки лише після набрання рішення суду першої інстанції законної сили.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів вважає, що в рішенні суду повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні, отже рішення відповідає вимогам чинного законодавства України, ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, підстав для його скасування не вбачається.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційних скарг, відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянтів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.08.2012 року було зобов'язано відповідача 1 надати суду докази сплати судового збору у розмірі 136,50 грн.

На виконання ухвали суду відповідачем 1 було надано суду квитанцію № 75 на суму 137,00 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Заступника Генерального прокурора України, Смілянської районної державної адміністрації, Міськрайонного управління Держкомзему у м. Сміла та Смілянському районі залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 06.07.2012 року по справі № 18/5026/643/2012 залишити без змін.

Матеріали справи № 18/5026/643/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Тищенко О.В.

Судді Смірнова Л.Г.

ОСОБА_1