Постанова

від 08.11.2011 по справі 5019/1939/11

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2011 р. Справа № 5019/1939/11

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Гулова А.Г. ,

судді Петухов М.Г.

при секретарі Михайлюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №4 від 13.09.2011р.);

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача фермерського господарства "Чемерис Клавдій Віталійович" на рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.11 р. у справі № 5019/1939/11 (суддя Крейбух О.Г.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АПН ЛТД"

до фермерського господарства "Чемерис Клавдій Віталійович"

про стягнення 136 787 грн. 28 коп.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.11 р у справі. у справі № 5019/1939/11 (суддя Крейбух О.Г.) задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "АПН ЛТД" (далі в тексті - ТзОВ "АПН ЛТД") до фермерського господарства "Чемерис Клавдій Віталійович" (далі в тексті - ФГ "Чемерис Клавдій Віталійович") про стягнення 136 787 грн. 28 коп..

Стягнуто з ФГ "Чемерис Клавдій Віталійович"(с.Березівка, Корецький район, Рівненська область, 34731, іден.код 35845961) на користь ТзОВ "АПН ЛТД" (АДРЕСА_1, 33027, іден.код 13994344) кошти на загальну суму 136 787 грн. 28 коп. (в т.ч. 42919 грн. 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 93868 грн. 28 коп. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом), державне мито за подання позовної заяви у сумі 1 367 грн. 87 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи. (арк.справи 24-25).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Рівненської області від 20.09.11 р у справі № 5019/1939/11 відповідач - ФГ «Чемерис Клавдій Віталійович» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким в позові в частині стягнення з ФГ «Чемерис Клавдій Віталійович» на користь ТзОВ "АПН ЛТД" 93 838 грн. 28 коп. заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом - відмовити.

Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом прийнято рішення з порушенням норм матеріального права (арк.справи 35).

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник пояснює, що поставка дизпалива була здійснена на підставі накладної №РН-0000135 від 18.05.2011р., а так як у вказаній накладній відсутнє посилання на договір поставки нафтопродуктів №29/04-11 від 06.04.2011р. як на підставу продажу дизпалива, то вона жодного відношення до договору не має. Скаржник вважає нарахування плати за користування товарним кредитом відповідно до умов договору поставки нафтопродуктів №29/04-11 від 06.04.2011р. необгрунтованим та незаконним так як поставка була здійснена згідно накладної в якій відсутні погоджені сторонами домовленості щодо продажу дизпалива в кредит.

Позивач надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду 27.10.2011р. відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апеляційної скарги СГПП «Злата», просить рішення господарського суду Рівненської області від 20.09.2011р. у справі №5019/1939/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. (арк. справи 41-43).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ТзОВ «АПН ЛТД» поставило та передало відповідачу нафтопродукти на суму 44 919 грн. 00 коп., що підтверджується:

1) Накладною на відвантаження №РН-0000135 від 18.05.2011р. - 44 919 грн. 00 коп. (довіреність №43 від 18.05.2011р.);

2)Податковою накладною від 18.05.2011р.

3) Платіжним дорученням про часткову оплату поставленого товару від 29.07.2011р.

4)Рахунком №75 від 06.04.2011р.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі № 5019/1939/11 від 24.10.2011р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання (арк.справи 32).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 08.11.2011р. представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в призначене на 08.11.2011р. судове засідання, причини неявки суду не повідомив, хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановленому порядку.(арк.справи 40).

Розглядом матеріалів справи встановлено:

06 квітня 2011 року між ТзОВ "АПН ЛТД" (надалі - постачальник, позивач) та ФГ «Чемерис Клавдій Віталійович» (надалі - покупець, відповідач) укладено договір поставки № 29/04-11 (надалі - договір), згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передати покупцю нафтопродукти (надалі - товар) в асортименті, кількості, за ціною, що зазначені в накладних, які підписуються представниками сторін договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (арк.спрвави 7-9)

Пунктом 5.1. договору передбачено, що покупець має право здійснити повну або часткову оплату отриманого товару на розрахункових рахунок постачальника протягом 3 календарних днів з дня відвантаження, зазначеного в накладних.

У випадку неоплати покупцем відвантаженої партії товару в строки вказані в п.5.1 даного договору, покупець дає згоду на те, щоб неоплачений товар рахувався поставленим на умовах товарного кредиту терміном на 30 днів, починаючи з дня після відвантаження товару з нарахуванням покупцю 2 % за кожен день використання товарного кредиту (п.5.2 договору).

Покупець зобов'язаний оплатити суму товарного кредиту і відсотків за його використання на 31 день від дати відвантаження, вказаної в накладній. Покупець має право на дострокове погашення товарного кредиту і відсотків за його використання. Відсотки нараховуються на залишок заборгованості (п.5.3 договору).

Якщо після закінчення 30 днів користування товарним кредитом, покупець не внесе всіх, передбачених договором платежів - він продовжує сплачувати відсотки за користування товарним кредитом до повного погашення заборгованості (п.5.4 договору).

Згідно з п.5.5 договору при проведенні оплати покупець зобов'язаний вказувати у платіжних дорученнях номер даного договору.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 44 919 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000135 від 18.05.2011р.

Відповідачем оплату за поставлений товар у строки, передбачені п.5.1 Договору, проведено не було, тому весь товар поставлявся на умовах товарного кредиту з нарахуванням 2 % за його користування.

Відповідачем товар оплачено частково на суму 2000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.07.2011 року. Заборгованість становить 42919,00 грн.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»зання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 526,530 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції вірно визначено, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставлений товар у сумі 42919,00 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530 ЦК України.

Пунктом 1.11.2 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що товарний кредит - це товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Відповідно до ст.694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Місцевий господарський суд правомірно встановив, що оскільки прострочення відповідачем оплати за поставлений товар має місце, то позовні вимоги про стягнення з останнього заборгованості по оплаті за користування товарним кредитом у сумі 93 868 грн. 28 коп. є підставними та підлягають задоволенню за обгрунтованим розрахунком позивача (арк.справи 5)

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

При цьому, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача із дорученням їх видати господарському суду Рівненської області.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фермерського господарства «Чемерис Клавдій Віталійович» (Рівненська область, Корецький район, с.Березівка) залишити без задоволення, а рішення господарського суду Рівненської області у справі №5019/1939/11 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Гулова А.Г.

Суддя Петухов М.Г.

15759/11