Ухвала

від 21.07.2015 по справі 808/1521/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 липня 2015 рокусправа № 808/1521/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Уханенка С.А.

           суддів:                     Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

в с т а н о в и в:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення №0001762200 від 04.12.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 104 951,00 грн., з яких 83 961,00 грн. за основним платежем та 20 990,00 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення – рішення Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області №0001762200 від 04.12.2014 р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинами справи, суперечать нормам матеріального та процесуального права та просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" 24.11.2009р. зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на обліку Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області.

У період з 21.10.2014 року по 27.10.2014 року посадовою особою податкового органу було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ТК «Спецзапчасть» щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Денекс Груп» (код 38947518), ТОВ «Нестіан-трейд» (код 39159577), ТОВ «Миланто» (код 39170873), за результатами якої складено акт №1153/22/36549406 від 03.11.2014р.

Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення п.185.1 ст.185, ст.186, п.188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, тим самим занижено податок на додану вартість за період 01.07.2014 по 31.07.2014 на суму 83 961,00 грн.

Крім того, у висновках акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що за результатами перевірки не підтверджено задекларований податковий кредит за період з 01.07.2014 по 31.07.2014 у сумі 83 961,00 грн. , а також те, що перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин за період 01.07.2014 по 31.07.2014 їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

За результатами розгляду поданих позивачем заперечень на акт перевірки, заперечення залишені без задоволення, а висновки акту - без змін.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0001762200 від 04.12.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 104 951,00 грн., з яких 83 961,00 грн. за основним платежем та 20 990,00 грн. за штрафними санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Спецзапчасть" оскаржило винесене податкове повідомлення рішення до Головного управління ДФС у Запорізькій області та до Державної Фіскальної служби відповідно, за результатами розгляду яких податкове повідомлення – рішення №0001762200 від 04.12.2014 року було залишено без змін, а скарги без задоволення.

Також, позивачем було подано скаргу до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, дослідженими під час судового розгляду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «ТК «Спецзапчасть» та ТОВ «Денекс Груп» укладено договір поставки №2207-1 від 22.07.2014, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Денекс Груп» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТК «Спецзапчасть» запасні частини до автотракторної техніки, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах вказаного договору.

На підтвердження виконання зазначеного вище договору позивачем надано рахунок-фактуру №СФ-0722/04 від 22.07.2014, видаткову накладну №РН-0722/04 від 22.07.2014, податкову накладну №103 від 22.07.2014 та товарно-транспортну накладну №2207-2 від 22.07.2014.

Також, позивачем було укладено договір купівлі-продажу №1007-1 від 10.07.2014 з ТОВ «Миланто», відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Миланто» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТК «Спецзапчасть» запасні частини до автотракторної техніки, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах вказаного договору.

За вищевказаним договором позивачем було придбано у ТОВ «Миланто» товар – вальц. стрічка (9х100х7800) Э801-0606-3, болт 700-28-2378, каток підтримуючий 24-21-171СП, болт 700-28-2509 (16137), генератор МТЗ 100,520 Г968.3701, редуктор приводу насосів К-701 на 12-ти циліндровий 700А.16.02.000-2, розпилювач 14-69-107СП, що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунком-фактурою №СФ-0710/04 від 10.07.2014, видатковою накладною №РН-0710/04 від 10.07.2014, податковою накладною №5 від 10.07.2014 та товарно-транспортною накладною №1007-1 від 10.07.2014.

Також, 22.07.2014 позивачем придбавались інші запасні частини до автотракторної техніки у ТОВ «Миланто», що підтверджується рахунком – фактури №СФ-0722/03 від 22.07.2014, рахунком – фактури №СФ-0722/04 від 22.07.2014, видатковими накладними №РН-0722/03 від 22.07.2014 та №РН-0722/04 від 22.07.2014, податковими накладними №14 від 22.07.2014 та №15 від 22.07.2014 та товарно-транспортною накладною №2207-1 від 22.07.2014.

Між ТОВ «ТК «Спецзапчасть» та ТОВ «Нестіан Трейд» було укладено договір купівлі-продажу №0206-3 від 02.07.2014 р., відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Нестіан Трейд» зобов'язується передати у власність покупця - ТОВ «ТК «Спецзапчасть» запасні частини до автотракторної техніки, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити на умовах вказаного договору.

Виконання вказаного договору підтверджується рахунком-фактурою №СН-0701/12 від 01.07.2014, №СФ-0709/07 від 09.07.2014, видатковими накладними №РН-0701/12 від 01.07.2014, №РН-0709/07 від 09.07.2014, податковими накладними №26 від 01.07.2014, №79 від 09.07.2014 та товарно-транспортними накладними №0107-1 від 01.07.2014 та №0907-2 від 09.07.2014.

Подальше використання придбаного у зазначених контрагентів позивачем товару підтверджується відповідними доказами наявними в матеріалах справи.

Таким чином, викладене вище свідчить, що спірні господарські операції мають реальний цикл проходження товару, підтверджені документами первинного бухгалтерського та податкового обліку, складеними відповідно до встановлених вимог, підписаними повноважними представниками сторін та скріплених печатками сторін та з наданих позивачем первинних документів можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, за результатами яких товар використаний в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, з метою отримання економічної вигоди та прибутку, що фактично і досягнуто, мали як базу так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість.

Доводи заявника апеляційної скарги, що завантаження товару відбувалося за іншими адресами, відмінними від юридичних адрес контрагентів позивача, за результатами обстеження яких податковим органом не встановлено факту відвантаження товару, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки не підтверджені належними доказами.

Також судом апеляційної інстанції не приймаються посилання апеляційної скарги на неналежне оформлення товарно-транспортних накладних, оскільки зазначені відповідачем недоліки не свідчать про нереальність вчинених позивачем правочинів з огляду на підтвердження дійсного виконання операції.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про ненадання сертифікатів якості на придбаний позивачем товар, то судом першої інстанції вірно зазначено, що дані документи не відноситься до документів первинного податкового та бухгалтерського обліку, які надають право на віднесення витрат до складу податкового кредиту та не може свідчити про не реальність здійснення господарських операцій між контрагентами.

Крім того, суд апеляційної інстанції вбачає, що в акті перевірки податковий орган посилається на інформацію отриману від інших податкових органів щодо контрагентів позивача.

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження реальності господарських відносин позивача у перевіряємий період.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      С.А. Уханенко

          Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко

          Суддя:                                                                      Ю.М. Дадим