Ухвала

від 09.07.2015 по справі 815/451/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2015 року м. Київ К/800/34346/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

У січні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 4084,24 грн. на покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №2.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» є юридичною особою, зареєстроване в управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси і є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Працівникам відповідача було призначено пенсії згідно п. «б-з» ст.13 Закону №1788-ХІІ, що підтверджується відповідними довідками про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

За період жовтень-грудень 2012 року відповідач має заборгованість перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 4084,24 грн., яка підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б-з» ст. 13 Закону №1788-ХІІ.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідач зобов'язаний сплачувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки даний обов'язок покладається на нього чинним законодавством.

За змістом п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-XII було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів "б"-"з" частини першої статті 13 Закону № 1788-XII за списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Законом № 1058-IV).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги зроблених цими судами висновків не спростовують, а

тому підстав для скасування чи зміни оскаржених судових рішень не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління «Монолітбуд» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман