Ухвала

від 23.07.2015 по справі 816/1522/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 р.Справа № 816/1522/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: П'янової Я.В. , Зеленського В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 816/1522/15

за позовом Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Грабор"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Грабор" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 20052,63 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 280,70 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року адміністративний позов Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 11697,37 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 163,74 грн . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2015 року, позов задовольнити повністю, справу розглядати в порядку письмового провадження.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з посиланням на ч.3 ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", стверджує, що виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів може вважатися лише фактичне працевлаштування останніх на підприємстві. Тобто, якщо створене робоче місце не введено в дію шляхом працевлаштування інваліда, підприємство, в даному випадку відповідач по справі, не звільняється від обов'язку сплати адміністративно-господарських санкцій до Фонду на підставі ст.20 зазначеного Закону, незалежно від вжиття ним заходів для працевлаштування інвалідів та від причин невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Отже, вважає, що відповідачем не дотримано вимог ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", а тому він не може бути звільнений від сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст.20 вказаного Закону. Враховуючи викладене вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції має бути скасованим.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, відповідачем надано заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Виходячи з приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно із звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма №10-ПІ, реєстраційний номер 53/101/2404), поданим Товариством з обмеженою відповідальністю багатопрофільною фірмою "Габор" 26 лютого 2015 року вх. №2815 Полтавському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу на підприємстві за 2014 рік становила 19 осіб, фонд оплати праці штатних працівників - 381 тис. грн, середньорічна заробітна плата штатного працівника - 20053,00 грн. При цьому у звіті зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (рядок 02) - 1 осіб, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (рядок 03) - 1 особа (а.с. 4).

Вважаючи, що відповідачем у 2014 році не виконано нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів, на підставі того, що інвалідом на підприємстві відпрацьовано лише 5 місяців, Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільна фірма "Грабор" адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 20052,63 грн та пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 280,70 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що так як на підприємстві відповідача протягом останніх п'яти місяців 2014 року працювала особа, якій встановлено ІІ групу інвалідності, відповідач має обов'язок сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" протягом січня-липня 2014 року, тобто тільки за ті місяці у яких було не дотримано норматив робочих місць для інвалідів.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствам, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок). Відповідно до цього Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ПІ "Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів", затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007р. №42.

Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма №10-П1, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року № 42; далі - Звіт), датою його надходження до відділення є 26.02.2014р.

Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі 4 % середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією тому числі підприємством, організацією, в тому числі громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно з ч.2 ст.19 Закону норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті застосовуються положення цього Закону.

Як вбачається із звіту Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор" про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік (форма № 10-ПІ) відповідачем у 2014 році працевлаштовано 1 інваліда, а саме: ОСОБА_1С, де зазначено відпрацьованих повних місяців, будучи інвалідом - 5.(а.с. 4)

Протягом 2014 року середньооблікова кількість штатних працівників відповідача становила 14 осіб, норматив створення робочих місць для інвалідів становив 1 особу, на які було працевлаштовано з 01 серпня 2014 року 1 особу ОСОБА_1, яка має ІІ групу інвалідності, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями довідки МСЕК (а.с. 32), наказу про прийняття на роботу від 01 серпня 2014 року №20 (а.с. 31),трудової книжки (а.с. 33-35).

Так, з наказу №20 від 01.08.2014 року вбачається, що ОСОБА_1 з 01.08.2014 року прийнята на посаду прибиральниці Товариства з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор".

На виконання Закону Міністерством соціальної політики України видано наказ від 31.05.2013 N 316 "Про затвердження форми звітності N 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання".

Згідно з вимогою пункту 2.1 Порядку подання звітності N 3-ПН така звітність подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Підпунктом 3.1.3 пункту 3.1 даного Порядку визначено, що у звіті № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у пункті 3 вказується кількість вакансій, на які можуть бути працевлаштовані громадяни, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню та зазначаються категорії таких громадян, зокрема, інваліди.

У разі якщо роботодавець планує укомплектувати вакансію самостійно, без допомоги служби зайнятості, він також зобов'язаний подати форму № 3-ПН, при цьому, згідно з пунктом 2.2.6 Порядку подання цієї звітності, зазначивши у ній, що не потребує укомплектування вакансії за сприянням служби зайнятості. У випадку якщо вакансія передбачена штатним розписом, роботодавець має подавати інформацію за формою № 3-ПН до внесення відповідних змін у штатний розпис (лист Міністерства соціальної політики України від 21.08.2013 року).

З аналізу наведених положень нормативно-правових актів, колегія суддів приходить до висновку, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів і надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів. Обов'язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком самостійно підбирати інвалідів на створені робочі місця. А тому законодавець зобов'язує підприємства надавати державній службі зайнятості відповідну звітність щодо наявності вакантних місць, створених для працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями, для організації працевлаштування інвалідів.

Відповідно до листа Полтавського міського центру зайнятості №05-1835 від 20.05.2015 року, Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор" протягом 2014 року звіти по формі №3-ПН із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів до Полтавського міського центру зайнятості не надавало. (а.с. 19)

Тобто, за період з січня 2014 року по липень 2014 року (до працевлаштування ОСОБА_1 ) включно, Товариство з обмеженою відповідальністю багатопрофільної фірми "Габор" до Полтавського міського центру зайнятості звіти по формі №3-ПН із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів не надавало.

Таким чином колегія суддів вважає, що відповідачем не були виконані вимоги Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» щодо прийняття заходів для працевлаштування інвалідів.

З розрахунку позивача, пред'явленого щодо стягнення заборгованості по сплаті адміністративно- господарських санкцій за незайняті робочі місця для працевлаштування інвалідів, середя річна заробітна плата штатного працівника складає 20052,63 грн. (а.с. 5)

Згідно частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що протягом січня-липня 2014 року, тобто тільки за ті місяці у яких було не дотримано норматив робочих місць для інвалідів, відповідач має обов'язок сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання вимог статей 18, 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

За наведених обставин, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, тому доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і доказів в їх обґрунтування позивачем не надано.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.05.2015р. по справі № 816/1522/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4