Ухвала

від 27.07.2015 по справі 818/1459/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2015 р.Справа № 818/1459/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Водолажської Н.С. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі № 818/1459/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тмонако"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області

про скасування рішення про застосування фінасових санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Тмонако", звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 01.04.2015 № 0000292100/9935.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що приймаючи спірне рішення про застосування фінансових санкцій, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства. Зазначив, що фактичною підставою для нарахування позивачу фінансових санкцій, слугували висновки податкового органу про зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка. Не погоджуючись із вказаними висновками позивач зазначив, що здійснює реалізацію алкогольних напоїв у барі на розлив. Перевіркою було виявлено дві розкриті пляшки алкогольних напоїв, які тривалий час знаходяться в реалізації і неодноразово розкривалися, тому акцизні марки не збереглися, але на пляшках є видимі сліди від залишків акцизних марок та клею. Позивач стверджував, що висновки податкового органу є помилковими, адже обов'язок продавця забезпечувати зберігання марки акцизного податку після відкриття пляшки припиняється (неможливо розкрити пляшку, не пошкодивши марку).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення ДПІ у м. Сумах від 01.04.2015 №0000292100/9935 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000, 00 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що в господарських одиницях закладів громадського харчування роздрібна торгівля алкогольними напоями на розлив повинна здійснюватись за наявності наклеєної марки (її частин, що утворились під час розкривання пляшки) акцизного податку встановленого зразка на відкритій пляшці. Зазначив, що у разі здійснення діяльності з продажу алкогольних напоїв на розлив марки акцизного податку можуть розриватись, але при цьому частини що утворились мають в цілому складати марку акцизного податку встановленого зразка. Таким чином, оскільки вказані в акті перевірки пляшки алкогольних напоїв згідно положень абз. 2 п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вважаються немаркованими, то податковим органом правомірно застосовано до позивача фінансові санкції на підставі оскаржуваного рішення.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку, просили провести розгляд справи без участі уповноважених представників.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Тмонако" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в ДПІ у м. Сумах.

Співробітниками податкового органу 20.03.2015 року проведено фактичну перевірку розважального закладу "Gentlemen club "Mon Amour", що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Воскресенська, 6 та належить ТОВ "ТМОНАКО", з питань можливого використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплат роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, дотримання вимог законодавства частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 20.03.2015р. №400/18-19-17-07-09/34592863/41 (а.с. 6-11).

Під час перевірки було виявлено, що в барі позивача зберігались дві пляшки алкогольних напоїв імпортного виробництва, на яких були відсутні марки акцизного податку, а саме: коньяк "Hennesy", ємністю 0,5 л, 40% об. (залишок напою 0, 160 л) та текіла "Jose Cuervo Black", ємністю 0,7 л, 38% об. (залишок напою 0,4 л).

Згідно наданих барменом-касиром ОСОБА_1 письмових пояснень, відсутність марок акцизного податку виникла внаслідок того, що алкогольні напої перебувають в реалізації тривалий час, під час відкриття пляшок марки відклеїлись.

За результатами перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку, що позивач порушив вимоги статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що виявилось у зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

На підставі абзацу п'ятнадцятого статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ДПІ у м. Сумах прийнято рішення від 01.04.2015 № 0000292100/9935, яким застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся до суду із даним позовом.

Як було встановлено під час розгляду справи, фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій, слугували висновки податкового органу про зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що висновки податкового органу про зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку є необґрунтованими, оскільки закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 11 вищенаведеного Закону встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно підпункту 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України, маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - це наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Марка акцизного податку - це спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів (пп. 14.1.107 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

У відповідності до положень п. 226.1 ст. 226 ПК України, у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що технологія маркування алкогольних напоїв марками акцизного податку має передбачати розривання марки під час відкупорювання (розкривання) товару.

Таким чином, що під час відкупорювання (розкривання) товару марка акцизного податку автоматично псується.

В свою чергу, згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України, вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Виходячи з вищевикладеного, зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на не відкорковані напої, а на продаж повної (всієї) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається наявності марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.

Закон не покладає на платників податку обов'язку зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже природно, що в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 07.07.2014 року К/9991/13416/11 (справа № 2а-13546/09/2670) та від 08.09.2014 року К/9991/15752/12 (справа № 2а-1 870/4820/11).

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що висновки посадових осіб податкового органу відносно того, що позивач зберігав алкогольні напої без усіх реквізитів марок акцизного податку, стосуються напоїв, які були відкупореними (розкритими) і знаходились в реалізації на розлив. При цьому, позивач має відповідну ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а на пляшках наявні пошкоджені внаслідок відкриття марки акцизного податку.

Колегія суддів зазначає, що згідно абз. 15 ч. 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Разом з тим, оскільки контролюючим органом під час судового розгляду не було надано жодних доказів на підтвердження факту зберігання позивачем алкогольних напоїв без марок акцизного податку, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість виявлених під час проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, відсутності встановлених законом підстав для нарахування позивачу суми фінансових санкцій на підставі оскаржуваного рішення.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вказані в акті перевірки пляшки алкогольних напоїв згідно положень абз. 2 п.226.9 ст.226 ПК України вважаються немаркованими, колегія суддів вважає помилковими з вищезазначених підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015 року по справі №818/1459/15 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Державної фіскальної служби України у Сумській області залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2015р. по справі №818/1459/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П. Судді (підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Калиновський В.А.