Рішення

від 29.07.2015 по справі 908/3434/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.07.2015 Справа № 908/3434/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Левшиної Я.О., при помічнику судді (секретарі судового засідання) Фатєєвій О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМСІТІ», м. Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 46338,25грн.

За участю уповноважених представників :

від позивача : Севагін І.І. (за довіреністю б/н від 25.06.2015р.)

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Торговий дім «Роганський», м. Харків звернулось до господарського суду Запорізької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМСІТІ», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 46338,25грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 р. вказану позовну заяву передано для розгляду за територіальною підсудністю до Господарського суду Донецької області.

08.06.2015 р. на адресу господарського суду Донецької області надійшли матеріали за позовною заявою Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м. Харків про стягнення заборгованості у розмірі 46338,25грн.

Відповідно до довідки про автоматичний розподіл справ між суддями, позовну заяву призначено до розгляду судді Левшиній Я.О.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 528 від 01.03.2011р. з оплати поставленого товару, внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість.

Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав наступні документи (у копіях): договір поставки № 528 від 01.03.2011р.; додаткову угоду № 2 від 01.03.2011р.; акт звіряння взаємних розрахунків за період: 13.02.2014р. - 11.07.2014р.; видаткові накладні: №1247 від 28.06.2013р., №1246 від 28.06.2013р., №1262 від 01.07.2013р., №1268 від 02.07.2013р., №1269 від 02.07.2013р., №1271 від 03.07.2013р., №1284 від 04.07.2013р., №1292 від 05.07.2013р., №1293 від 05.07.2013р., №1294 від 05.07.2013р., №1304 від 08.07.2013р., №1309 від 09.07.2013р., №1310 від 09.07.2013р., №1311 від 09.07.2013р., №1316 від 10.07.2013р., №1326 від 11.07.2013р., №1332 від 12.07.2013р., №1334 від 12.07.2013р., №1335 від 12.07.2013р., №1342 від 15.07.2013р., №1348 від 16.07.2013р., №1349 від 16.07.2013р., №1355 від 17.07.2013р., №1362 від 18.07.2013р., №1364 від 19.07.2013р., №1365 від 19.07.2013р., №1366 від 19.07.2013р., №1367 від 19.07.2013р., №1378 від 22.07.2013р., №1387 від 23.07.2013р., №1388 від 23.07.2013р., №1389 від 23.07.2013р., №1393 від 24.07.2013р., №1400 від 25.07.2013р., №1406 від 26.07.2013р., №1407 від 26.07.2013р., №1409 від 26.07.2013р.,№1420 від 29.07.2013р., №1424 від 30.07.2013р., №1425 від 30.07.2013р., №1426 від 30.07.2013р., №1433 від 31.07.2013р., №1442 від 01.08.2013р., №1460 від 05.08.2013р., №1474 від 07.08.2013р., №1502 від 12.08.2013р., №1703 від 02.09.2013р., №1726 від 03.09.2013р., №1728 від 03.09.2013р., №1745 від 04.09.2013р., №1757 від 05.09.2013р., №1772 від 06.09.2013р., №1790 від 09.09.2013р., №1815 від 10.09.2013р., №1816 від 10.09.2013р., №1829 від 11.09.2013р., №1846 від 12.09.20013р., №1849 від 13.09.2013р., №1850 від 13.09.2013р., №1879 від 16.09.2013р., №1882 від 17.09.2013р., №1883 від 17.09.2013р.; претензію від 28.05.2014р. правоустановчі документи.

Під час розгляду справи позивачем були надані додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: довідку №5 від 25.06.2015р. про відсутність в провадженні суду спору між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав; акт звіряння за період: 28.06.2013р.-19.06.2015р., витяг з ЄДРПОУ стосовно статусу та місцезнаходження позивача станом на 16.06.2015р.

09.07.22015р. на через канцелярію суду надійшли пояснення від позивача, у яких останній повідомив, зокрема, про неможливість надати суду замовлення покупця в електронному або письмовому вигляді у зв'язку з тим, що відповідач здійснював замовлень на електронну пошту постачальника, однак в електронній базі даних постачальника постійно зберігається лише назва контрагента та його реквізити з місцями поставки продукції. Щодо заявки покупця на замовлення товару зазначив, що такі заявки не зберігаються в електронному архіві постачальника, а постійно замінюють одна одну з кожною наступною заявкою. Крім того, позивач зазначив, що в матеріалах справи відсутні довіреності на отримання товару уповноваженими особами відповідача , оскільки наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014р. №987 скасовано Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, відповідно втратили чинність й бланк довіреності на одержання цінностей та журнал реєстрації довіреностей. Також надав витяг з ЄДРПОУ на відповідача.

17.07.2015р. через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення №8 від 17.07.2015р. щодо різниці у визначенні сум у видаткових накладних та акті звірки разом зі специфікацією до договору №528 від 01.03.2011р.

29.07.2015р. позивач надав суду письмові уточнення пояснень, наданих 17.07.2015р., у яких останній повідомив, що різниця в сумі за поставлений товар, яка відображається в акті звіряння та сумі за поставлений товар, зазначеної за видатковими накладними обумовлена тим, що покупець повернув постачальнику частину товару за видатковими накладними: №1879 від 16.09.2013р., №1882 від 17.09.20213р., №1883 від 17.09.2013р., а покупець в свою чергу прийняв поставлений товар та не зарахував суму цього товару до оплати покупцем. Суми поверненої продукції за накладними становлять: за накладною № 1879 від 16.09.2013р. - 11,50грн., за накладною №1882 від 17.09.2013р. - 43,28грн., №1883 від 17.09.2013р. - 36,91грн. За видатковою накладною №1367 від 19.07.2013р. на суму 701,67грн., фактично було поставлено товар на суму 670,25грн., що становить різницю в сумі 31,42грн., яку також не зазначено в акті звіряння. На підставі наведеного, позивач зменшив суму боргу відповідно видаткових накладних не зазначивши цю різницю в сумі повернутого та недопоставленого товару в акті звіряння. Суми оплати, відображені в акті звірки, у розмірі 40130,53грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості у розмірі 39998,26грн., яка виникла раніше 28.06.2013р. та частково в рахунок погашення заборгованості за видатковою накладною №1246 від 28.06.2013р. у сумі 132,27грн. Заборгованість за видатковою накладною №1246 від 28.06.2013р. в частині 186,82грн. залишилась несплаченою.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву та доказів слати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання. Обізнаність відповідача підтверджується копіями повідомлень про призначення до розгляду справи №908/3434/15, розміщених на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с. 96, 111).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи та його неявка у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33, 77 Господарського процесуального кодексу України, не вливають на таку кваліфікацію та не є підставою для відкладання розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладений договір поставки № 528 (далі договір), згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язався постачати товар на підставі погодженої сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору, у відповідності із поданим покупцем замовленням, а покупець - прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни та асортимент товару визначаються у двосторонніх специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору, погоджених сторонами у письмовій формі.

Асортимент та кількість товару, що поставляється, остаточно визначається у замовленні. Постачальник поставляє покупцеві товар виключно за замовленням (п. 3.1. договору).

За умовами п.п.5.2., 5.3. договору, покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 30 календарних днів з моменту отримання товару. Покупець перераховує постачальнику кожні 7 календарних днів за отриманий покупцем згідно з умовами п. 5.2. товар з моменту настання дати платежу.

Відповідно п.12.8. договору з урахуванням додаткової угоди № 2 від 28.12.2012р., термін дії договору до 31.12.2014р.

На виконання умов договору № 528 від 01.03.2011р. позивач у період з 28.06.2013р. до 17.09.2013р . поставив продукцію відповідачу, що підтверджується видатковими накладними: №1247 від 28.06.2013р., №1246 від 28.06.2013р., №1262 від 01.07.2013р., №1268 від 02.07.2013р., №1269 від 02.07.2013р., №1271 від 03.07.2013р., №1284 від 04.07.2013р., №1292 від 05.07.2013р., №1293 від 05.07.2013р., №1294 від 05.07.2013р., №1304 від 08.07.2013р., №1309 від 09.07.2013р., №1310 від 09.07.2013р., №1311 від 09.07.2013р., №1316 від 10.07.2013р., №1326 від 11.07.2013р., №1332 від 12.07.2013р., №1334 від 12.07.2013р., №1335 від 12.07.2013р., №1342 від 15.07.2013р., №1348 від 16.07.2013р., №1349 від 16.07.2013р., №1355 від 17.07.2013р., №1362 від 18.07.2013р., №1364 від 19.07.2013р., №1365 від 19.07.2013р., №1366 від 19.07.2013р., №1367 від 19.07.2013р., №1378 від 22.07.2013р., №1387 від 23.07.2013р., №1388 від 23.07.2013р., №1389 від 23.07.2013р., №1393 від 24.07.2013р., №1400 від 25.07.2013р., №1406 від 26.07.2013р., №1407 від 26.07.2013р., №1409 від 26.07.2013р.,№1420 від 29.07.2013р., №1424 від 30.07.2013р., №1425 від 30.07.2013р., №1426 від 30.07.2013р., №1433 від 31.07.2013р., №1442 від 01.08.2013р., №1460 від 05.08.2013р., №1474 від 07.08.2013р., №1502 від 12.08.2013р., №1703 від 02.09.2013р., №1726 від 03.09.2013р., №1728 від 03.09.2013р., №1745 від 04.09.2013р., №1757 від 05.09.2013р., №1772 від 06.09.2013р., №1790 від 09.09.2013р., №1815 від 10.09.2013р., №1816 від 10.09.2013р., №1829 від 11.09.2013р., №1846 від 12.09.20013р., №1849 від 13.09.2013р., №1850 від 13.09.2013р., №1879 від 16.09.2013р., №1882 від 17.09.2013р., №1883 від 17.09.2013р. на загальну суму 46562,21грн. (з урахуванням пояснень позивача б/н від 29.07.2015р. про фактичну поставку товару у меншому розмірі ніж визначено у видатковій накладній №1367 від 19.07.2013р., а саме у сумі 670,25грн.)

Дані накладні були підписані з боку відповідача та отримані останнім, про що свідчить відповідний відтиск печатки відповідача.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків з оплати поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з розглядуваним позовом.

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до виконання грошових зобов'язань за договором № 528 від 01.03.2011р.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного договору № 528 від 01.03.2011р.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Беручи до уваги правову природу укладеного договору, кореспондуючі права та обов'язки його сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Як встановлено ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за поставлену продукцію покупець зобов'язаний сплатити постачальнику певну грошову суму. В силу приписів ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 2 ст.712 Цивільного кодексу України до правовідносин постачання застосовуються норми Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, які (ст.655, ч.1 ст.691) також передбачають обов'язок покупця сплатити за придбаний товар певну суму грошових коштів.

Отже, в контексті зазначених норм укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № 528 від 01.03.2011р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 2 ст. 692 цього Кодексу визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару. Як було встановлено судом, сторони визначили порядок оплати, за яким покупець зобов'язаний сплатити суму за товар в строк, який визначений в договорі № 528 від 01.03.2011р., а саме протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару, покупець перераховує постачальнику кожні 7 календарних днів за отриманий покупцем товар з моменту настання дати платежу.

Таким чином, наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що із отриманням відповідачем за видатковими накладними: №1247 від 28.06.2013р., №1246 від 28.06.2013р., №1262 від 01.07.2013р., №1268 від 02.07.2013р., №1269 від 02.07.2013р., №1271 від 03.07.2013р., №1284 від 04.07.2013р., №1292 від 05.07.2013р., №1293 від 05.07.2013р., №1294 від 05.07.2013р., №1304 від 08.07.2013р., №1309 від 09.07.2013р., №1310 від 09.07.2013р., №1311 від 09.07.2013р., №1316 від 10.07.2013р., №1326 від 11.07.2013р., №1332 від 12.07.2013р., №1334 від 12.07.2013р., №1335 від 12.07.2013р., №1342 від 15.07.2013р., №1348 від 16.07.2013р., №1349 від 16.07.2013р., №1355 від 17.07.2013р., №1362 від 18.07.2013р., №1364 від 19.07.2013р., №1365 від 19.07.2013р., №1366 від 19.07.2013р., №1367 від 19.07.2013р., №1378 від 22.07.2013р., №1387 від 23.07.2013р., №1388 від 23.07.2013р., №1389 від 23.07.2013р., №1393 від 24.07.2013р., №1400 від 25.07.2013р., №1406 від 26.07.2013р., №1407 від 26.07.2013р., №1409 від 26.07.2013р.,№1420 від 29.07.2013р., №1424 від 30.07.2013р., №1425 від 30.07.2013р., №1426 від 30.07.2013р., №1433 від 31.07.2013р., №1442 від 01.08.2013р., №1460 від 05.08.2013р., №1474 від 07.08.2013р., №1502 від 12.08.2013р., №1703 від 02.09.2013р., №1726 від 03.09.2013р., №1728 від 03.09.2013р., №1745 від 04.09.2013р., №1757 від 05.09.2013р., №1772 від 06.09.2013р., №1790 від 09.09.2013р., №1815 від 10.09.2013р., №1816 від 10.09.2013р., №1829 від 11.09.2013р., №1846 від 12.09.20013р., №1849 від 13.09.2013р., №1850 від 13.09.2013р., №1879 від 16.09.2013р., №1882 від 17.09.2013р., №1883 від 17.09.2013р. товару, у нього виникло зобов'язання з його оплати у визначених в накладних сумах, в загальному розмірі 46562,21грн.

Приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, відповідач не мав жодних підстав для ухилення від належного виконання обов'язку із здійснення платежу за поставлену продукцію відповідно до умов договору поставки № 528 від 01.03.2011р. за вищевказаними видатковими накладними.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши надані позивачем докази, судом встановлено, що у період з 28.06.2013р. по 17.09.2013р. позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 46562,21грн. Відповідач свої обов'язки з оплати поставленого товару в сумі 46338,25грн.

Таке неналежне виконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього Кодексу.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник у разі прострочення виконання грошового зобов'язання має на вимогу кредитора сплати заборгованість.

Таким чином, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов'язків з оплати поставленої продукції, оскільки зі змісту наявних документів вбачається, що вона була отримана останнім.

Відповідачем дане у порядку встановленому господарським процесуальним законодавством не спростовано, доказів погашення заборгованості в сумі 46338,25грн. не надано.

З урахуванням наведених вище висновків суду та положень діючого законодавства, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у повному обсягу у розмірі 46338,25грн.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 202, 253, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський», м. Харків (ЄДОПОУ 37134099) до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМСІТІ», м. Донецьк (ЄДРПОУ 33913348) про стягнення заборгованості у розмірі 46338,25грн. задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БУМСІТІ» (83092, Донецька область, м. Донецьк, Будьоннівський район, вул. 230-ої стрілецької дивізії, 1А, ЄДРПОУ 33913348) на користь Приватного підприємства «Торговий дім «Роганський» (61172, м. Харків, Орджонікідзевський район, вул. Роганська, 151, ЄДРПОУ 37134099) суму основного боргу у розмірі 46338,25грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.07.2015р. проголошено та підписано повний текст рішення.

Суддя Я.О. Левшина

Вх: 1208/15

надруковано 3 прим.:

1 - ГСДО,

1 - позивачу,

1 - відповідачу.