Рішення

від 14.12.2011 по справі 35/370

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/370 14.12.11

За позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»

До Державного підприємства "Вугілля України"

третя особа-1: Державне підприємство "Луганськвугілля" ВП «Луганськвуглепостачання»

третя особа-2: Державне підприємство ГОФ «Слов»яносербська»

про стягнення 2 121,83 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -предст. за довір.;

від відповідача: ОСОБА_2 -перст. за довір.;

від третіх осіб: не з'явились.

У судовому засіданні 14.12.2011, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»до Державного підприємства «Вугілля України»про стягнення з відповідача на користь позивача суму збитків у розмірі 2 121,83 грн., та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2011 порушено провадження у справі №35/370, розгляд справи призначено на 21.11.2011.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2011 №35/370, на підставі ст.ст. 27, 77 ГПК України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору Державне підприємство «Луганськвугілля»ВП «Луганськвуглепостачання»та Державне підприємство ГОФ «Слов»яносербська»та розгляд справи відкладений на 14.12.2011.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2010 між Відкритим акціонерним товариством «Центренерго» (далі -позивач, покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі -відповідач, постачальник) було укладено договір постачання вугілля №01-10/1-ЕН (надалі -Договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник зобов»язується поставити Покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах і з якісними характеристиками, приведеними в цьому Договорі. Покупець зобов»язується прийняти вугілля, оплатити його вартість на умовах, встановлених цим Договором.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що вугілля постачається партіями залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів «Інкотермс»в редакції 2000 року за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Відповідно до п.5.1 Договору, приймання вугілля по кількості і якості здійснюється у відповідності з вимогами Інструкції держарбітражу при ОСОБА_3 СРСР від 15.06.1965 №П-6 та від 25.04.1966 №П-7 (з змінами та доповненнями), ГОСТ 1137-64 «Угли бурые, каменные, антрацит, горючие сланцы и брикеты. Правила приемки по качеству», ДСТУ 4083-2002 «Вугілля кам»яне та антрацит для пиловидного спалювання на теплових електростанціях. Технічні умови», ДСТУ 4096-2002 «Вугілля буре, кам»яне, антрацит, горючі сланці та вугільні брикети. Методи відбору та підготовки проб до лабораторного випробування», Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 06.04.1998 №457 та нормативно-правових актів, виданих відповідно до Статуту залізниць України. При виникненні розбіжностей між умовами цього Договору і зазначеними нормативними документами перевага надається умовам цього Договору.

Згідно п.5.2 Договору маса вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у перевізних документах за якими вугілля надійшло до станції призначення, та результатів приймання у Покупця.

Вугілля у вагоні вважається доставленим без втрат, якщо різниця між масою вугілля у вагоні, зазначеною в перевізному документі і масою, визначеною при прийманні, не перевищує норми природних втрат і граничної розбіжності при визначенні маси нетто згідно з «Правилами видачі вантажів»затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644. Норма нестачі (сума норми природних втрат і граничної розбіжності визначення маси нетто) для вугілля складає 1% маси нетто, зазначеної в перевізному документі.

Надлишки вантажу в порівнянні з масою нетто, зазначеною в перевізному документі, вважаються такими, що не перевищують норму, якщо вони не виходять за межу граничної розбіжності визначення маси нетто, що складає 0,2% (п.5.3 Договору).

Відповідно до п.5.4 Договору покупець має право перевірити кількість вугілля шляхом зважування вагонів на тензометричних вагах, які вчасно проходять перевірки Держстандарту України. У випадку виявлення розбіжностей у кількості вугілля у вагоні між даними перевізного документу та результатами зважування вугілля на ТЕС понад норму нестачі, ТЕС Вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту виявлення розбіжностей, направляє Постачальнику та Вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного зважування.

Відповідно до частини 1 статті 918 Цивільного кодексу України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

У грудні 2010 року відповідно до умов договору від вантажовідправника ДП «Луганськвугілля»надійшло 15 вагонів з вугіллям марки «П(0-100)», що підтверджується залізничними накладними №52938972, №52938974 (вагони №№65796153, 60228871, 63680474, 60228442, 63693535, 67368902, 67609933, 67902452, 67396309, 66790650, 67854844, 60028230, 69842529, 66115528, 65707986).

Відповідно до п.5.5 Договору якість вугілля в партії для розрахунків по поставках визначається на підставі даних, зазначених у посвідченні якості, складеному на партію та результатів приймання у покупця.

Згідно п.5.6 Договору покупець перевіряє якість вугілля у партіях та приймає вугілля за якістю таким чином: якщо різниця між показниками Аd, Wtr посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача менша або дорівнює встановленій допустимій похибці випробування згідно з ДСТУ 4096-2002 -за показниками посвідчення про якість; якщо різниця між показниками Аd, Wtr посвідчення якості та результатами хімлабораторії вантажоотримувача більша за встановлену допустиму похибку випробування згідно з ДСТУ 4096 згідно з ДСТУ 4096-2002 вантажоотримувач, протягом 24 годин з моменту отримання результатів, направляє постачальнику та вантажовідправнику телеграму про виклик їх представників для проведення спільного опробування такого вугілля, результати якого сторонами приймаються беззаперечно (без врахування випробування).

Представник постачальника/вантажовідправника зобов»язаний протягом 12 годин з моменту отримання виклику повідомити свою згоду про приймання вугілля за показниками ТЕС або прибути на спільне приймання вугілля за кількістю та якістю протягом 24 годин з моменту отримання такого виклику або в той же строк повідомити час свого прибуття, який не повинен перевищувати 48 годин з моменту отримання виклику (п.5.7 Договору).

Відповідно до п.5.8 Договору покупець не має права розвантажувати вугілля із вагонів без представників постачальника до закінчення часу, встановленого на прибуття представників постачальника, або часу, повідомленого вантажовідправником/постачальником про своє прибуття для проведення спільного приймання вугілля, окрім випадків згоди вантажовідправника на розвантаження вагонів та приймання вугілля за показниками ТЕС.

При надходженні вищезазначених вагонів Актом спільного приймання вугілля представниками вантажовідправника та позивача було зафіксовано, що показники якості вугілля суттєво відрізняються від показників якості передбачених Договором.

Відповідно до акту здачі-приймання виконаних робіт по договору №2267 від 10.02.2010 та відомостей за користування вагонами №0210007 залізницею позивачем було здійснено оплату за користування вищезазначеними 15 вагонами. Яка становить 1 009,80 грн. з ПДВ.

За направлення телеграм №125438/28,29,30 від 30.12.2010 позивачем були понесені витрати в розмірі 111,72 грн. з ПДВ, які відображені у реєстрах для запису оплачених переказів за 30.12.201 року, які наявні в матеріалах справи.

Вартість спільного відбору 1 проби №7515 складає 824,99 грн. з ПДВ, згідно калькуляції вартості відбору проб з партії, що складається з 3-7 вагонів шнековим пробовідбірником від 01.05.2010 та калькуляції вартості відбору проб з партії, що складається більше ніж з 14 вагонів шнековим пробовідбірником від 28.10.2010. Вартість хімічного аналізу 1 проби складає 175,32 грн. з ПДВ, що підтверджується калькуляцією вартості хімічного аналізу однієї проби вугілля в хімічному цеху від 25.10.2010. Загалом сума витрат, понесених позивачем становить 2121.83 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року при перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти та акти загальної форми.

Крім того, у необхідних випадках можуть складатися акти про технічний стан вагона або контейнера, акти розкриття вагона або контейнера для митного, прикордонного та інших видів контролю, акти про пошкодження вагона або контейнера та інші акти у випадках, передбачених правилами перевезення, що застосовуються до даного виду вантажу.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 4 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збиткам розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною.

Згідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначені не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Підставою для притягнення до цивільно-правової відповідальності є склад цивільного правопорушення: протиправна поведінка (дії чи бездіяльність особи); шкода, завдана такою поведінкою; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оскільки відповідач в порушення п. 3.1.2. Договору, не забезпечив поставку вугілля в належній кількості та якості, у зв'язку з чим, позивач поніс додаткові витрати по оплаті за телеграм, оплаті за простій вагонів на загальну суму 2121,83 грн., господарський суд прийшов до висновку, що позивач дотримуючись вимог вищевказаних статей, довів наявність всіх необхідних елементів для такого виду відповідальності як стягнення збитків, а тому позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства В«Вугілля УкраїниВ» (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства В«Державна енергогенеруюча компанія В«ЦентренергоВ» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045) 2 121,83 грн. (одну тисячу сто сімдесят чотири гривні 02 коп.) - збитків, 102,00 (сто дві гривні 00 коп.) - державного мита та 236,00 (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) - витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 19.12.2011