Рішення

від 20.07.2015 по справі 910/8509/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2015Справа №910/8509/15-г

За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС";

до: товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН";

про: стягнення 69.777,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Михайленко Є.Ю. - директор (наказ від 07.02.2011 № 01);

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" звернулося до господарського суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" про стягнення з останнього 64.822,98 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 30.10.2014 № 30102014. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача штрафу, пені, 3 % річних, та інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.04.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8509/15-г.

Винесені судом ухвали у даній справі надсилалися відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, в матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду. Враховуючи наведене, відповідач повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Проте, відповідач свого повноважного представника у судові засідання не направив, обґрунтованих пояснень з цього приводу до суду від відповідача не надходило.

Крім того, відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява представника позивача про уточнення позовних вимог. Згідно вказаної заяви представника позивача, останнім заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 69.777,60 грн, з яких: 29.224,80 грн - сума основного боргу, 9.444,96 грн - штраф, 9.749,19 - пеня, 778,25 - 3 % річних, та 20.580,40 грн - інфляційних втрат.

Наведене вище уточнення розцінюються судом як збільшення позовних вимог до 69.777,60 грн, а тому спір розглядається з урахуванням такого збільшення.

В судовому засіданні 20.07.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС", як постачальником, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН", як покупцем, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 30.10.2014 № 30102014 (далі - Договір), відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар відповідно до рахунків (специфікації), що є невід'ємною частиною Договору а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що кількість, та якісні характеристики товару, місце та строки поставки вказуються у рахунках (специфікаціях).

Покупець зобов'язується попередньо оплатити 50 % від визначених рахунком (специфікацією) загальної вартості товарів, що поставляється та доплатити решту 50 % на протязі десяти робочих днів, але не пізніше двадцять дев'ятого числа поточного місяця шляхом переказу грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позивача (п. 2.3 Договору).

У відповідності до п. 4.3 Договору випадку порушення відповідачем строків платежів, визначених Договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 20 % від суми простроченого платежу за перший день простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, згідно видаткових накладних від 03.11.2014 № Е-2343, від 05.11.2014 № Е-2343/1, від 17.11.2014 № Е-2343/2, від 26.12.2014 № Е-2343/3 та від 26.12.2014 № Е-2922 які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх штампів (засвідчені копії наявні в матеріалах справи), поставив відповідачеві товар загальною вартістю 93.842,14 грн.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який закріплений у п. 2.3 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 64.617,34 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 29.224,80 грн.

Враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язанні за Договором, позивач заявив позовні вимоги про застосування до відповідача господарських санкцій у вигляді пені, розмір якої складає 9.749,19 грн; штрафу в розмірі 9.444,96 грн; а також відповідальності, шляхом стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 778,25 грн та інфляційних втрат в сумі 20.580,40 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 29.224,80 грн сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 29.224,80 грн.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 9.749,19 грн, штрафу в сумі 9.444,96 грн, 3 % річних в сумі 778,25 грн та інфляційних втрат в сумі 20.580,40 грн є обґрунтованими та такими, підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; ідентифікаційний код 37095475, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 8, офіс 199; ідентифікаційний код 37502259, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 29.224 (двадцять дев'ять тисяч двісті двадцять чотири) грн 80 коп.; пеню в сумі 9.749 (дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн 19 коп.; штраф в сумі 9.444 (дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн 96 коп.; 3 % річних в сумі 778 (сімсот сімдесят вісім) грн 25 коп.; інфляційні втрати в сумі 20.580 (двадцять тисяч п'ятсот вісімдесят) грн. 40 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 липня 2015 року

Суддя С.В. Балац