Постанова

від 24.11.2015 по справі 910/8509/15-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р. Справа№ 910/8509/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Калетнік М.Ю. - за належним чином оформленою довіреністю;

від відповідача: Мачульний О.І. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року

у справі № 910/8509/15-г (суддя Балац С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН"

про стягнення 69777,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" звернулось до Господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" про стягнення 64822,98 грн. заборгованості.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року у справі № 910/8509/15-г позовні вимоги задоволені повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити частково, а саме стягнути з відповідача 7224,80 грн. основної заборгованості.

Апеляційна скарга вмотивована тим, що апелянт вважає оскаржуване рішення не обґрунтованим, безпідставним та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було досліджено , що відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості за договором поставки на загальну суму 22000,00 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2015 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Авдеєва П.В., Пономаренко Є.Ю. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" прийнята до розгляду, порушено апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.10.2015 року.

У зв'язку з затвердженим персональним складом постійних колегій суддів Київського апеляційного господарського суду та відставкою судді Авдеєва П.В, розпорядженням секретаря судового засідання Київського апеляційного господарського суду від 21.10.2015 року, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі № 910/8509/15-г колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді - Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у судовому засіданні, що відбулось 21.10.2015 року, оголошено перерву до 24.11.2015 року

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.

30.10.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС", як постачальником, та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН", як покупцем, укладено договір поставки № 30102014, відповідно до предмету якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар відповідно до рахунків (специфікації), що є невід'ємною частиною Договору а відповідач зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами Договору.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що кількість, та якісні характеристики товару, місце та строки поставки вказуються у рахунках (специфікаціях).

Згідно з 2.3. Договору передбачено, що покупець зобов'язується попередньо оплатити 50 % від визначених рахунком (специфікацією) загальної вартості товарів, що поставляється та доплатити решту 50 % на протязі десяти робочих днів, але не пізніше двадцять дев'ятого числа поточного місяця шляхом переказу грошових коштів у безготівковій формі на поточний рахунок позивача.

У відповідності до п. 4.3 Договору випадку порушення відповідачем строків платежів, визначених Договором, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу штраф в розмірі 20 % від суми простроченого платежу за перший день простроченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період, за який нараховується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Як зазначалось, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" полягають у стягненні з відповідача суми заборгованості в розмірі 69777,60 грн, з яких: 29224,80 грн - сума основного боргу, 9444,96 грн - штраф, 9749,19 - пеня, 778,25 - 3 % річних, та 20580,40 грн - інфляційних втрат. (відповідно до заяви про уточнення позовних вимог)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, оскільки не здійснив в повному обсязі розрахунок за поставлений позивачем товар за договором поставки від 30.10.2014 року № 30102014. Вказана обставина призвела до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості за вказаним договором.

Судова колегія, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваного рішення з наступних підстав.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Приписами ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, згідно видаткових накладних від 03.11.2014 року № Е-2343, від 05.11.2014 року № Е-2343/1, від 17.11.2014 року № Е-2343/2, від 26.12.2014 року № Е-2343/3 та від 26.12.2014 року № Е-2922 які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх штампів (засвідчені копії наявні в матеріалах справи), поставив відповідачеві товар загальною вартістю 93842,14 грн.

Як зазначає суд першої інстанції, внаслідок порушення з боку відповідач строку оплати товару, який закріплений у п. 2.3 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково в сумі 64617,34 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 29224,80 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 04.06.2015 року було сплачено на користь позивача 18000,00 грн. основної заборгованості.

До того ж, судом першої інстанції помилково не враховано, що відповідачем було частково сплачено, до подання позовної заяви до суду, заборгованість перед відповідачем в сумі 22000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 430 від 04.03.2015 року на суму 2000,00 грн. та №431 від 05.03.2015 року на суму 20000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з ч. 3 п. 4.4 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вбачає за необхідне відмовити в задоволені позовних вимог в частині стягнення 22000,00 грн. основної заборгованості та припинити провадження по справі в частині стягнення 18000,00 грн. основної заборгованості.

Доказів сплати заборгованості відповідачем в сумі 7224,80 грн. суду не надано.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов вірного висновку, що позов підлягає частковому задоволенню в частині стягнення 7224,80 грн. з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України унормовано, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Положенням ч. 3 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, у тому числі, оплати товару.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 7224,80 грн.

Враховуючи порушення відповідачем своїми діями зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Також, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в сумі 9749,19 грн, штрафу в сумі 9444,96 грн, 3 % річних в сумі 778,25 грн. та інфляційних втрат в сумі 20580,40 грн

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем сплачено 22000,00 грн. основної заборгованості, яку помилково не враховано судом першої інстанції, то колегія суддів вважає за необхідне зробити власний перерахунок заявлених штрафних санкцій, відповідно до якого підлягає стягненню з відповідача пеня в розмірі 7446,14 грн., 3% річних в розмірі 634,89 грн. штраф в розмірі 10000,00 грн. та інфляційні витрати в розмірі 14055,55 грн.

З огляду на викладене позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині стягнення 7224,80 грн. - основної заборгованості, 7446,14 грн. - пені, 634,89 - 3% річних, 9444,96 грн. - штрафу (в межах заявлених позивних вимог) та 14055,55 грн. -інфляції.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі № 910/8509/15-г підлягає зміні з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" на рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2015 року у справі № 910/8509/15-г - задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 01.04.2013 року у справі № 910/8509/15-г - змінити.

Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Позовні вимоги в частині стягнення 18000,00 грн. основної заборгованості - припинити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; ідентифікаційний код 37095475, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 8, офіс 199; ідентифікаційний код 37502259, на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 7224 (сім тисяч двісті двадцять чотири) грн. 80 коп., пеню в сумі 7446 (сім тисяч чотириста сорок шість) грн. 14 коп., штраф в сумі 9444 (дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) грн. 96 коп., 3 % річних в сумі 634 (шістсот тридцять чотири) грн. 89 коп., інфляційні втрати в сумі 14055 (чотирнадцять тисяч п'ятдесят п'ять) грн. 55 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; ідентифікаційний код 37095475) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 8, офіс 199; ідентифікаційний код 37502259) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1030 (одна тисяча тридцять) грн. 60 коп.»

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВІВЕС" (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, буд. 8, офіс 199; ідентифікаційний код 37502259)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО-ГРАН" (04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 7; ідентифікаційний код 37095475 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 444 (чотириста сорок чотири) грн. 18 коп.»

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала