Ухвала

від 15.08.2012 по справі 5023/3398/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"15" серпня 2012 р.Справа № 5023/3398/12 вх. № 3398/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Петрикова А.М. посвідчення №39 від 03.02.2012 р.;

1-го позивача - ОСОБА_1 довіреність №0805/109А від 30.10.10 р., ОСОБА_2 довіреність №0103/196 від 02.08.2012 р.;

2-го позивача - не з'явився;

відповідача - ОСОБА_3 директора, ОСОБА_4 довіреність №1 від 15.08.2012 р.;

розглянувши матеріали справи за позовом Заступника прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківського національного університету імені ОСОБА_5, м. Харків; 2) Міністерства освіти та науки України;

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дент", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі 1) Харківського національного університету імені ОСОБА_5, м. Харків; 2) Міністерства освіти і науки України, м. Київ звернувся до господарського суду Харківської області щодо стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дент" заборгованості з орендної плати у розмірі 146 036,24 грн., земельного податку на суму 26 970,45 грн., пені по орендній платі у розмірі 8 231,56 грн. на загальну суму 185 091,02 грн., які виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди №2661-Н від 31.05.2006 р., який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем. Крім того судовий збір прокурор просив покласти на відповідача.

Присутній представник прокуратури підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник 1-го позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні надав відзив на позов за вх.№ 12479, в якому пояснив, що позов прокуратури визнає у повному обсязі, наявність заборгованості згідно договору оренди №2661-Н від 31.05.2006 р., який укладено між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та відповідачем визнав. Також відповідач у зв'язку із повним визнанням позовних вимог надав платіжні доручення про часткову сплату заборгованості, а саме: 26 970,45 грн. заборгованості по відшкодуванню земельного податку згідно платіжного доручення №180 від 09 серпня 2012 року, 93 029, 55 грн. сплата заборгованості за оренду згідно платіжного доручення №181 від 09 серпня 2012 р.

Також представником відповідача надано клопотання про розстрочку виконання рішення, яка ним була уточнена у судовому засіданні, а саме він просив розстрочити виконання рішення про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 53 006,69 грн., пені по орендній платі на суму 3 852,77 грн., пені по земельному податку на суму 8 231,56 грн. на загальну суму 65 091,02 грн. рівними частинами починаючи з 15 серпня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні проти задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення заперечував.

Присутній представник 1-го позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання про надання розстрочки виконання рішення не заперечував.

Прокурором у позовній заяві викладено клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти ТОВ "Авто - Дент", яке підтримано присутнім представником прокуратури у судовому засіданні.

Присутній представник позивача у судовому засіданні пояснила, що вирішення даного клопотання вона залишає на розсуд суду.

Присутній представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення клопотання прокуратури заперечував, пояснив, що суму заборгованості визнає та частково оплатив суму боргу, тому просив у задоволенні клопотання відмовити.

Розглянувши заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, суд відмовляє у його задоволенні з наступних підстав.

Як зазначалося в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову": п.3. Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

П.2.2. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ретельно дослідивши підстави, викладені в заяві в обґрунтування забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що заява прокурора не обґрунтована належними доказами та прокурором не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник 2-го позивача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області клопотання за вх.№290 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із тим, що Міністерством освіти і науки не отримано копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Вирішуючи це клопотання суд виходить з наступного. Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. При цьому зі змісту норми цієї статті вбачається, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Так, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

В даному разі на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі доказів про направлення на адресу 2-го позивача копії позовної заяви з додатками, а саме згідно квитанції від 25.07.2012 р. за №4994.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції":

Відповідно до частин п'ятої, шостої статті 28 ГПК громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю, або, якщо представником є адвокат, - ордером з доданим до нього договором чи засвідченим сторонами цього договору витягом з нього, в якому зазначено повноваження адвоката. Статус громадянина як суб'єкта підприємницької діяльності підтверджується відповідною випискою з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій та установ України, а його особа - паспортом або іншим відповідним документом. При цьому довіреність, видана громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності, також має бути нотаріально посвідченою.

Відповідно до п.3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З огляду на зазначене, суд вважає, що клопотання 2-го позивача у справі про відкладення розгляду справи на іншу дату є необґрунтованим, тому відмовляє в його задоволенні.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора, представників першого позивача та відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Згідно з договором оренди від 31.05.2006 № 2661-Н та додаткових угод до нього Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) надано в орендне платне користування нежитлові приміщення підвалу № 1-VІІ. № 1-20, 2а, нежитлові приміщення 1-го поверху їдальні № 21, 21а, 22, 22а, 22б, 23, 25-36, 34а, 34б, 34в. № IX, ІХа, ІXб в літ. "А-1" загальною площею 1 165,9 кв.м., що розташовано за адресою: м. Харків, вул. О.Яроша, 11, що знаходиться на балансі Харківський національний університет імені ОСОБА_5 (позивач).

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.3.3 вказаного договору оренди, орендна плата повинна перераховуватись Орендарем на рахунок, визначений позивачем, у розмірі 50%.

Згідно до п.5.2 зазначеного договору оренди, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату, а також усі податки та збори, передбачені Законодавством України.

Перевіркою проведеною Прокуратурою Дзержинського району встановлено, що орендна плата за користування орендованим приміщенням сплачується не в повному обсязі, в результаті чого станом на 01.07.2012 р. заборгованість з орендної плати за період з жовтня 2011 року по липень 2012 року складає 146036,24 грн., з земельного податку складає 26 970,45 грн.

Таким чином, орендарем систематично порушуються ст. 18 п.3. ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а також піп. 3.3. 5.2 договору оренди, якими передбачено, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно до 10 числа місяця наступного за звітним.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв’язку з чим виникла заборгованість по орендній платі, та як встановлено судом заборгованість відповідача перед позивачем складає 146 036,24 грн., з земельного податку складає 26 970,45 грн.

Як вбачається з матеріалів справи після подачі прокуратурою позову до господарського суду відповідачем частково сплачена сума заборгованості, а саме 26 970,45 грн. заборгованість по відшкодуванню земельного податку згідно платіжного доручення №180 від 09 серпня 2012 року, 93 029, 55 грн. заборгованість за оренду згідно платіжного доручення №181 від 09 серпня 2012 р.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України, а саме у Постанові Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: п.4.4. абз. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідачем сплачена заборгованість з земельного податку у розмірі 26 970,45 грн. та частково сплачена заборгованість з орендної плати у розмірі 93 029,55 грн., що разом складає 120 000,00 грн. провадження по справі в цій частині підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги з урахуванням часткової сплати відповідачем суми боргу обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 53 006,69 грн.

Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня: по орендній платі у розмірі 3 852,77 грн.; по земельному податку у розмірі 8 231,56 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3.5 вказаного договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується до Державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені іі розмірі 0.5 % від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Згідно п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.09.96 р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, з метою недопущення зупинки підприємства відповідача, збереження робочих місць та своєчасного виконання зобов'язань перед кредиторами, дійшов до висновку про його задоволення, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи, крім того, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову - відмовити.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 120 000,00 грн. провадження у справі припинити.

4. Клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення - задовольнити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дент" (61045, м. Харків, вул. О. Яроша, 11, р/р 260023001455 в ХФ АТ ВА Банк, МФО 350620, код ЄДРПОУ № 33120586) на користь Харківського національного університету імені ОСОБА_5 (61077, м. Харків, майдан Свободи, 4, 1., р/р 31254274210019 в ГУДК у Харківської області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02071205, код призначення платежу 2201160/25010300) заборгованість з орендної плати у сумі 53 006,69 грн., пеню по орендній платі у розмірі 3 852,77 грн., пеню по земельному податку у розмірі 8 231,56 грн.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Харківської області по справі №5023/3398/12 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дент" на користь Харківського національного університету імені ОСОБА_5 заборгованості у розмірі 53 006,69 грн., пені по орендній платі на суму 3 852,77 грн., пені по земельному податку на суму 8 231,56 грн. на загальну суму 65 091,02 грн. рівними частинами починаючи з 15 серпня 2012 року до 31 грудня 2012 року.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Дент" (61045, м. Харків, вул. О. Яроша, 11, р/р 260023001455 в ХФ АТ ВА Банк, МФО 350620, код ЄДРПОУ № 33120586) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 3 701,82 грн.

Видати накази після набрання рішення законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/3398/12