Рішення

від 28.07.2015 по справі 926/873/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа № 926/873/15

За позовом приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір"

до відповідачів:

1) приватної медичної установи "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння";

2) приватного підприємства "Пресова агенція "Вільне життя"

про зобов'язання спростувати недобросовісну реклами

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - Писанчин О.В.- представник за довіреністю;

від відповідача 1 - Єфтемій Р.Ф., представник за довіреністю від 23.06.2015 р.;

від відповідача 2 - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: приватне підприємство "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір" звернулось з позовом до приватної медичної установи "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" та приватного підприємства "Пресова агенція "Вільне життя" про зобов'язання спростувати недобросовісну реклами.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 28.05.2015 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 16.06.2015 р.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.06.2015р. замінено неналежного відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Редакція газети "Вільне життя" належним відповідачем - приватним підприємством "Пресова агенція "Вільне життя" та відкладено розгляд справи на 25.06.2015 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє у судовому засіданні 21.07.2015 р. оголошено перерву до 28.07.2015 р.

27.07.2015 р. господарським судом Чернівецької області отримано відзив відповідача 1 на позов в якому останній просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

28.07.2015 р. до господарського суду Чернівецької області надійшли письмові пояснення позивача на відзив на позов відповідача 1.

Станом на день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився хоча сторони належним чином були повідомлені про день та час розгляду справи.

Представник відповідача 1 заперечував проти задоволення позову з мотивів викладених у відзивах на позов. Крім того, в ході розгляду справи представником відповідача 1 подано заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Совви А.І. мотивуючи це тим, що даний спір стосується немайнових прав Совви А.І. оскільки в ході судового розгляду досліджуватиметься питання щодо наявності у нього наукового ступеня кандидата медичних наук, а отже рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки Совви А.І., який не є стороною у цій справі.

Представник позивача заперечував проти задоволення даної заяви посилаючись на те, що відповідачем 1 у газеті "Вільне життя плюс" опублікована реклама цього відповідача з зображенням керівника центра «AS» Анатолія Совви із вказівкою, що він є кандидатом медичних наук. Відповідальність за достовірність викладеної інформації у рекламі несе саме відповідач 1. Крім того, Совва А.І. є керівником відповідача 1 і йому достовірно відомо про даний спір, що підтверджується довіреністю підписаною Соввою А.І. на представлення інтересів представнику у даній справі та тим фактом, що позовна заява та вся кореспонденція з суду надсилалась на адресу відповідача 1 керівником якої є Совва А.І. Також, представник позивача зазначив, що даний спір слухається судом вже два місяці і представник відповідача просто намагається затягнути час розгляду спору, оскільки міг подати дану заяву на початку розгляду справи а не в момент закінчення стадії дебатів між сторонами та перед виходом суду в нарадчу кімнату.

Розглянувши заяву відповідача 1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Совви А.І., суд встановив наступне.

Так, згідно з частиною 1 статті 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами i несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави i предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

В п. 1.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Предметом даного позову є зобов'язання спростувати відповідачами недобросовісну рекламу у газеті "Вільне життя плюс" в частині наявності у керівника центру Совви А.І. наукового ступеня кандидата медичних наук.

Так, у відповідності до розділу 5 угоди №002 від 03.01.2014 р. між приватним підприємством "Пресова агенція "Вільне життя" (Виконавець) та приватною медичною установою "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" (Замовник) у разі судового позову Замовник несе юридичну відповідальність за достовірність поданих до газети матеріалів.

Представником відповідача 1 не наведено жодного аргументу яким чином рішення по даній справі вплине на права та обов'язки Совви А.І. Крім того, рішення по даній справі ніяким чином не наділить Совву А.І. новими правами чи покладе на нього нові обов'язки, або змінено його наявні права та/або обов'язки, або позбавить певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Рекламу в газеті розмістив відповідач 1, який у відповідності до угоди несе юридичну відповідальність за достовірність поданих до газети матеріалів. Реклама стосувалась в тому й керівника відповідача як посадової особи, а не окремої фізичної особи. Крім того, Совва А.І., як керівник відповідача 1, захищає свої інтереси через представника якого він уповноважив на ведення даної справи.

Поряд з цим, суд звертає увагу, на дії представника відповідача 1, які можуть бути розцінені як спроба затягування розгляду справи, оскільки, дана заява могла бути подана ним до початку розгляду справи по суті, а не по закінченню двомісячного терміну для розгляду спору та після дослідження усіх поданих сторонами доказів та розгляду матеріалів справи.

У зв'язку з вищевикладеним, суд відмовляє в задоволені заяви відповідача 1 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Совви А.І.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача 1, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір" і приватна медична установа "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" надають офтальмологічні послуги в одному регіоні на території Чернівецької та інших областей Західної України, зокрема, Тернопільської та між ними існує безпосередня конкуренція. Зазначене підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 12.02.2014 р., листа Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2013 р. № 12/53/1054/24322, а також встановлено рішенням Господарського суду Чернівецької області від 01.10.2010 р. по справі № 4/73, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 р. та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р.

У відповідності до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

03.01.2014 р. між приватним підприємством "Пресова агенція "Вільне життя" (Виконавець) та приватною медичною установою "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" (Замовник) укладено угоду № 002 за умовами якого Виконавець зобов'язується надати рекламну газетну площу для розміщення матеріалів Замовника, а Замовник приймає на себе зобов'язання проводити сплату передбачених до виконання даною угодою робіт в розмірі, в порядку і в строки, визначені даним Договором.

На виконання цієї угоди ПП "Вільне життя" розмістило рекламу послуг ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" у сфері офтальмології в газетах "Вільне життя плюс": № 79 від 01.10.2014 р., № 81 від 08.10.2014р., № 83 від 15.10.2014р., №85 від 22.10.2014р. № 87 від 29.10.2014р., № 89 від 05.11.2014р., №91 від 12.11.2014р., № 93 від 19.11.2014р., № 95 від 26.11.2014р., № 97 від 03.12.2014р., № 99 від 10.12.2014р. У згаданій рекламі містяться відомості із фотографічним зображенням керівника з написом: "Кандидат медичних наук" "Анатолій СОВВА".

Рекомендаціями Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8 від 24.03.2015 р. № 01-20/269 встановлено, що диплом кандидата медичних наук Совви Анатолія Ігоревича не є дипломом України про присвоєння наукового ступеня, а отриманий на території Російської Федерації. Також, згідно законодавства Російської Федерації, даний диплом не є дипломом державного зразка у Російській Федерації.

Отже, оскільки реклама за своєю суттю стимулює зацікавленість споживачів до купівлі товарів чи надання послуг, то зазначення у рекламі напису "кандидат медичних наук" є таким, що може ввести в оману споживача щодо наявності у особи диплома державного зразка та може вплинути на наміри споживачів щодо отримання послуг.

Зазначені дії ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" ставлять його у більш вигідне становище і надають йому переваги серед інших суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на ринку та містять ознаки порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції". В ході розгляду заяви, на Вимогу Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 01-20/203 від 20.02.2015 року був отриманий лист від ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" № 51 від 02.03.2015 року, в якому ним визнається факт розміщення в засобах масової інформації реклами із використанням сполучення "Кандидат медичних наук", та повідомляється, що дане формулювання було вилучено з друкованих засобів масової інформації у 2015 році.

У своєму відзиві від 21.07.2015 р. ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" підтверджує, що вказана рекламна інформація розміщувалась, оскільки 21 березня 2014 року Совві Анатолію Ігоревичу - керівнику ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" рішенням Вищої міжакадемічної комісії Вищого експертно-кваліфікаційного комітету, яка є недержавною організацією, створеною в формі автономної некомерційної організації, зареєстрованої у відповідно до законодавства Російської Федерації (м. Москва) - реєстраційне свідоцтво № 3167-1 від 01.11.1996 р.

В матеріалах справи наявний диплом кандидата наук КМ № 014009 виданий вищезазначеною автономною некомерційною організацією Російської Федерації.

Листом від 17.06.2015 р. Міністерство освіти та науки РФ повідомило, що Вищій експертно-кваліфікаційний комітет, рішенням якого від 21.03.2014 р. № 014002 Совві Анатолію Ігоровичу присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук та виданий відповідний диплом, є громадською організацією . Її діяльність не має відношення до державної системи атестації наукових та науково-педагогічних працівників, а дипломи та атестати, що видані цією організацію, не є документами державного зразка . У відповідності до постанови Уряду Російської Федерації від 24 вересня 2013 р. № 842 "Про порядку присудження вчених ступенів" від 10 грудня 2013 р. № 1139 "Про порядок присвоєння вчених звань", як і у відповідності із діючою раніше постановою Уряду Російської Федерації від 30 січня 2002 р. № 74 "Про затвердження Єдиного реєстру вчених ступенів та вчених звань та Положення про порядок присудження вчених ступенів" (пункт 2), в якості документів про присудження вчених ступенів та присвоєння вчених звань, передбачених державною системою атестації наукових та науково-педагогічних працівників, мають силу тільки дипломи та атестати, які видані Міністерством освіти та науки Російської Федерації, Федеральною службою по нагляду в сфері освіти та науки або іншим державними органами колишнього Союзу РСР та Російської Федерації, раніше наділені відповідними функціями в галузі державної атестації наукових та науково-педагогічних працівників, а також документів іноземних держав про вчені ступені та вчені звання, визнані в Російській Федерації еквівалентними дипломам та атестатам державного зразку. Дипломи кандидата наук, видані громадськими організаціями, до вказаних документів не відносяться та не є документами про присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, передбачених державною системою атестації наукових та науково-педагогічних працівників. Процедур визнання подібного роду документів законодавством Російської Федерації не передбачено.

В матеріалах справи наявний лист № 1/11-8609 від 07.05.2015 р. Міністерства освіти і науки України, в якому вказано, що дипломи про наукові ступені, що видає згадана комісія не є дипломами державного зразка і на цій підставі нострифікації в Україні не підлягають. Диплом кандидата медичних наук КМ №014009 не дає права Совві Анатолію Ігоревичу на зайняття професійно діяльністю в Україні відповідно до присудженого йому наукового ступеня.

Оцінюючи представлену ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" копію вказаного диплома та нотаріально посвідчений переклад до нього на англійську мову із проставлянням апостилю, суд приймає до уваги, що вказаний апостиль засвідчує не сам диплом, а справжність підпису нотаріуса, яка посвідчила справжність підпису, зробленого перекладачем на перекладі, що не підтверджує правомірність видачі цього диплома для компетентних органів з питань визнання в інших країнах.

Оскільки диплом КМ № 014009 не є офіційним документом, то дія Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів 1961 р., на зазначений диплом не поширюється.

Не застосовується до спірних правовідносин Конвенція про визнання учбових курсів, дипломів про вищу освіту та учбових ступенів у державах регіону Європи, 1979 р., оскільки згідно ст. 1 та 7 під дію цієї Конвенції підпадають дипломи, які визнані компетентною владою країни, що видала дипломи або присудила ступені і звання. Як зазначалось, Міністерство освіти та науки РФ у своєму листі від 17.06.2015 р., вказало, що диплом КМ № 014009 не є документом про присудження наукового ступеня кандидата медичних наук та процедур визнання подібного роду документів законодавством Російської Федерації не передбачено.

Позиція відповідача 1 про те, що керівник Совва А.І. не займається професійною діяльністю в Україні (науковою, викладацькою) у відповідності до присудженого йому наукового ступеня та виданого диплому, а здійснює діяльність у ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" в якості лікаря не доводить законність використання у рекламі напису "кандидат медичних наук".

Виходячи із змісту ст. 54 Закону України "Про вищу освіту" особам, які здійснюють наукову та викладацьку (педагогічну) діяльність присвоюється вчене звання, якими в Україні є: старший дослідник, професор та доцент.

Відповідно до частини 6 і частини 7 статті 5 Закону України "Про вищу освіту" (2014 р.) науковими ступенями є доктор філософії та доктор наук.

Згідно з підпунктом 8 пункту 2 розділу ХV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом (06.09.2014 р.) прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії. Отже, особи, які мають науковий ступінь кандидата наук згідно з новим Законом отримують всі права, передбачені у Законі для осіб з науковим ступенем доктора філософії.

Частиною 2 ст. 30 Закону України "Про освіту" доктор філософії (кандидат наук) відноситься до освітньо-кваліфікаційного рівня та ступеня.

Отже, науковий ступень доктора філософії (кандидата наук) підтверджує відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень особи, якій він присвоєний.

Таким чином, Совва Анатолій Ігоревич не є кандидатом медичних наук (доктором філософії) в розумінні Закону України "Про вищу освіту" та "Про освіту", йому не присвоєно відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень отже відповідна інформація в рекламі не відповідає дійсності.

Вірною є кваліфікація відділення АМК дій ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" з опублікування реклами із зазначенням, що керівник центру Анатолій Совва є кандидатом медичних наук, як поширення інформації, що може ввести в оману споживача щодо наявності у особи диплома державного зразка та містить ознаки порушення, передбаченого ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

У статті 15 - 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції " зазначено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них; приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про рекламу" публічне спростування недобросовісної та неправомірної порівняльної реклами здійснюється добровільно або за рішенням суду за рахунок винної особи в такому ж порядку, в якому вона була розміщена.

Згідно з частиною одинадцятою статті 21 названого Закону забороняється реклама нових методів профілактики, діагностики, реабілітації та лікарських засобів, які знаходяться на розгляді в установленому порядку, але ще не допущені до застосування.

Відповідно до статті 10 bis Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Таким чином з'ясовано, що ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" у названих виданнях газети "Вільне життя плюс" розповсюджувало недобросовісну рекламу і такі дії були спрямовані на привернення до себе якомога більшої кількості клієнтів, які потребують офтальмологічних послуг, в зв'язку із чим порушувалось право позивача на підприємницьку діяльність та вільне конкурентне середовище.

Не призводить до усунення предмету спору опубліковане ПМУ МНПЦСМ "Прозріння" в газеті "Вільне життя плюс" № 56 (15688) від 15.07.2015 р. оголошення наступного змісту: "Уточнення. В випусках газет "Вільне життя плюс" № 79 від 01.10.2014 р., № 81 від 08.10.2014р., № 83 від 15.10.2014р., №85 від 22.10.2014р. № 87 від 29.10.2014р., № 89 від 05.11.2014р., №91 від 12.11.2014р., № 93 від 19.11.2014р., № 95 від 26.11.2014р., № 97 від 03.12.2014р., № 99 від 10.12.2014р. в рекламі Мережі офтальмологічних центрів Анатолія Совви напис "Керівник центру AS, кандидат медичних наук, Заслужений лікар України, Анатолій Совва" просимо вважати як "Керівник центру AS, кандидат медичних наук згідно диплому КМ № 0114009, що виданий за рішенням Вищої міжакадемічної атестаційної комісії від 21.03.2014 р. №014002-1к при Вищому експертно-кваліфікаційному комітеті, Заслужений лікар України, Анатолій Совва".

Фактично цим уточненням відповідачі визнають факт недостовірності, неповноти або нечіткості формулювань оспорюваної реклами, а також необхідності її конкретизації для запобігання можливості введення в оману споживача щодо наявного у Совви А.І. диплому державного зразка.

Разом із тим, вказане уточнення за своєю суттю, формою та виконанням не відповідає вимогам до спростування недостовірної реклами, оскільки не містить слова «спростування», викладено не в такому ж порядку, в якому недостовірна реклама була розміщена, а також нечітко сформульована, що з урахуванням відсутності у споживача спеціальних знань не усуває введення споживача в оману щодо наявності у Совви Анатолія Ігоревича наукового ступеня - кандидата медичних наук.

При цьому судом також приймається до уваги, що сама назва громадської організації: «Вища міжакадемічна комісія Вищого експертно-кваліфікаційного комітету» може призвести до введення в оману споживачів щодо належності зазначеної організації до державної системи атестації освітньо-кваліфікаційний рівня або компетентного органу Російської Федерації.

Не стосуються предмету спору представлена позивачем рекомендація № 21 від 23.07.2015 р. Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, висновок від 03.07.2015 р. № 01/07-2015 р. експертної комісії при Всеукраїнській громадській організації "Всеукраїнська рекламна коаліція" та правовий висновок Української асоціації видавців Періодичної преси від 06.07.2015 р. оскільки дані рекомендації видана щодо рекламних оголошень, які тільки планує опублікувати ПМУ МНПЦСМ "Прозріння". Крім того, висновки від 03.07.2015 р. та від 06.07.2015 р. надані з правових питань, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, а тому не є допустимими та належними доказами по справі.

Разом із тим, слід зазначити, що у правовому висновку від 06.07.2015 р., наданого Українською асоціацією видавців періодичної преси диплом доктора медичних наук серії ДМ № 015001 від 31.03.2015 р., виданого вищевказаною громадською організацією також прийнятий за диплом державного зразку.

За приписами статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 34 ГПК України ).

При вирішення даного спору судом приймається до уваги те, що під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів і фактами, що є об'єктом судового дослідження. Належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Виходячи із змісту ст. 33 ГПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 43 ГПК України , господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог. Обрані позивачем способи захисту свого права відповідають Закону України "Про рекламу" в частині зобов'язання спростувати недобросовісну рекламу, а тому підлягають задоволенню.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Судові витрати покласти на відповідача 1 з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 1 , 12 , 44 , 49 , 75 , ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати приватну медичну установу "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" (58013, м. Чернівці, вул. Парковий проїзд, 10-В, код 34803130) та Приватне підприємство "Пресова агенція "Вільне життя" (46001, Тернопільська область, м. Тернопіль, вул. Сагайдачного, 9, код 31602522) здійснити публічне спростування недобросовісної реклами, яка опублікована у випусках газети "Вільне життя плюс" №79 від 01.10.2014р., № 81 від 08.10.2014р., № 83 від 15.10.2014р., №85 від 22.10.2014р. № 87 від 29.10.2014р., № 89 від 05.11.2014р., №91 від 12.11.2014р., № 93 від 19.11.2014р., № 95 від 26.11.2014р., № 97 від 03.12.2014р., № 99 від 10.12.2014р., в такому ж порядку, як вона була розміщена, шляхом опублікування спростувань під заголовком: «СПРОСТУВАННЯ» із зображенням керівника центру Совви Анатолія та повідомленням наступного змісту: «Наявність наукового ступеня кандидата медичних наук у керівника центру «AS» Совви Анатолія не відповідає дійсності».

3. Стягнути з приватної медичної установи "Міжнародний науково-практичний центр східної медицини "Прозріння" (58013, м. Чернівці, вул. Парковий проїзд, 10-В, код 34803130) на користь приватного підприємства "Центр сучасної офтальмології "Ваш зір" (58008, м. Чернівці, вул. Гагаріна Юрія, 21Б, код 36024382) 1218,00 грн. судового збору.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.07.2015 р.

Суддя М.О. Гурин