Постанова

від 28.07.2015 по справі б8/086-10/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2015 р. Справа№ Б8/086-10/24

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Пантелієнка В.О.

Зеленіна В.О.

представники сторін:

від ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер": Пупиніна Л.О. (дов. № 01-03/02/15 від 03.02.2015); Глушакова Г.В. (дов. № 03-25/02 від 25.02.2015)

від ТОВ "Роммакс": не з'явились;

від ТОВ "Лізингова компанія "Техбудлізинг": не з'явились;

від боржника: Поліщук Р.М. (дов. від 14.01.2015);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" на ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2015 у справі № Б8/086-10/24 (суддя Лопатін А.В.)

за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Роммакс" та товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Техбудлізинг", с. Мала Олександрівка Бориспільського району Київської обл.

до товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест", м. Бориспіль

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.08.2010 порушено провадження у справі № Б8/086-10 та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Київської області від 12.10.2012 визнано ТОВ "Капіталоінвест" банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну.

18.04.2014 до господарського суду Київської області від ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" надійшла скарга на дії ліквідатора - Мілютіної Л.В., прохальною частиною якої скаржник просить суд скаргу на дії ліквідатора банкрута задовольнити; зобов'язати ліквідатора банкрута виключити з ліквідаційної маси ТОВ "Капіталоінвест" квартиру № 3 в житловому будинку № 2-Б по вулиці Димитрова у м. Києві, вартістю 3872500,00 грн.; зобов'язати ліквідатора банкрута скасувати аукціон призначений, згідно офіційного оприлюднення на сайті Вищого господарського суду України на 19.05.2014 р. в частині продажу квартири № 3 в житловому будинку № 2-Б по вулиці Димитрова у м. Києві.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.08.2014 р. (суддя Лутак Т.В.) скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора задоволено частково, виключено з ліквідаційної маси банкрута - ТОВ "Капіталоінвест" квартиру № 3 в житловому 25-ти поверховому будинку по вул. Димитрова, 2-Б у м. Києві, загальною площею 154,9 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., що складається з 2-х житлових кімнат (32,4 кв.м. та 31,0 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,3 кв.м., санвузол 7,2 кв.м., санвузол 8,7 кв.м., коридор 30,2 кв.м., комора 2,7 кв.м., гардеробна 16,2 кв.м.), обладнана лоджією 6,2 кв.м., розташована на 3 поверсі; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість, вартістю 3872500,00 грн., зобов'язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Мілютіну Ліну Василівну виключити з ліквідаційної маси банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталоінвест" квартиру № 3 в житловому 25-ти поверховому будинку по вул. Димитрова, 2-Б у м. Києві, загальною площею 154,9 кв.м., житловою площею 63,4 кв.м., що складається з 2-х житлових кімнат (32,4 кв.м. та 31,0 кв.м.) та інших приміщень (кухня 20,3 кв.м., санвузол 7,2 кв.м., санвузол 8,7 кв.м., коридор 30,2 кв.м., комора 2,7 кв.м., гардеробна 16,2 кв.м.), обладнана лоджією 6,2 кв.м., розташована на 3 поверсі; матеріал стін - цегла; призначення - житлова нерухомість, вартістю 3872500,00 грн., в іншій частині скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора банкрута відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2014 у справі № Б8/086-10/24 в частині задоволення скарги ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора, тощо.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.03.2015 касаційну скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 та ухвалу господарського суду Київської області від 21.08.2014 у справі №Б8/086-10/24 скасовано, справу №Б8/086-10/24 передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

У зазначеній вище постанові вказано, що судами попередніх інстанцій було встановлено, що боржником укладено з ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" Договір про інвестування № 2 від 16.08.2004 року, на предмет інвестування 7 квартир в зазначеному будинку, серед яких є спірна квартира №3, проте, не встановлено чи було повністю виконано боржником умови договору інвестування щодо розрахунків, що дало б підстави стверджувати про правомірність набуття боржником майнових прав на спірну нерухомість.

Крім того, колегія суддів касаційної судової інстанції у вищенаведеній постанові зазначила, що при новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати наведене та дослідити перехід майнових прав на спірну квартиру від забудовника, починаючи з укладення договору укладеного боржником з ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" № 2 від 16.08.2004 року, зокрема щодо повного розрахунку за об'єкт інвестування та подальший перехід майнових прав до інших набувачів, які укладали інвестиційні договори (яким відступались майнові права на спірну нерухомість), всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

На підставі резолюції голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. справу № Б8/086-10/24 в частині розгляду скарги на дії ліквідатора ТОВ "Капіталоінвест" - арбітражного керуючого Мілютіної Л.В. передано, у порядку статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України, до відділу діловодства для визначення судді за допомогою автоматизованої системи документообігу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.06.2015 у справі № Б8/086-10/24 (суддя Лопатін А.В.) залишено без задоволення скаргу ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" на дії ліквідатора ТОВ"Капіталоінвест" - арбітражного керуючого Мілютіної Л.В.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст. 177, 190, 237, 242, 244, 514, 527, 526, 537, 545 ЦК України, ст. 86, ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2015 у справі № Б8/086-10/24, прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу на дії ліквідатора, судові витрати покласти на ліквідатора боржника Мілютіну Л.В.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст.ст. 43, 111-12 ГПК України.

В судовому засіданні 28.07.2015 представником скаржника заявлено усне клопотання про відкладенні розгляду справи, оскільки в судове засідання не з'явилися представники ініціюючих кредиторів та ліквідатор боржника Мілютіна Л.В.

Київський апеляційний господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду справи на підставі того, що згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи. Враховуючи, що розгляд апеляційних скарг у даній справі вже відкладався, а представники ініціюючих кредиторів та ліквідатор майна боржника не скористалися своїм правом та жодного разу не з'явилися в судове засідання, не виклали свою правовому позицію у відзиві на скарги, а тому колегія суддів вважає, що їх відсутність в судовому зсіданні не є безумовною обставиною відповідно до ст. 77 ГПК України, за якої спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, у зв'язку з чим слід зробити висновок про відсутність підстав для задоволення клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 28.07.2015.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представники скаржника підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник боржника заперечив вимоги апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, у хвалу - без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися представники інших сторін та учасників провадження у справі, причини неявки суду не повідомили. Враховуючи, що в матеріалах справи є докази (поштові повідомлення) належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, а також враховуючи обмеження процесуального строку розгляду скарг на ухвали місцевих господарських судів колегія суддів, порадившись, ухвалила розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників інших сторін та учасників провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону (в редакції від 30.06.1999 року зі змінами та доповненнями), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини 6 статті 3-1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

Частиною 4 ст. 25 Закону встановлено, що дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює правомірність віднесення майнових активів або коштів до ліквідаційної маси.

Як встановлено місцевим господарським судом в процесі розгляду скарги на дії ліквідатора банкрута 12.09.2003 між Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією і комунальним підприємством "Печерськ-Інвест" (сторона 1) та відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс" (сторона 2) було укладено договір № 315 участі в будівництві будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним гаражем (місцями для паркування машин) на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса у Печерському районі м. Києва.

Відповідно до умов договору № 315 функції замовника покладено на Комунальне підприємство "Печерськ-Інвест", а функції генерального інвестора та генерального підрядника покладено на Відкрите акціонерне товариство "Автомобільна компанія "Укртранс".

Згідно з п. 2.3.4 договору № 315 фінансування здійснюється шляхом залучення коштів від юридичних та фізичних осіб Відкритим акціонерним товариством "Автомобільна компанія "Укртранс".

ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" (виконавець) 16.08.2004 було укладено договір № 2 про інвестування будівництва житла з ТОВ "Капіталоінвест" (інвестор). Об'єктом інвестування за цим договором є майнові права на квартири загальною площею 813,70 кв. м. (у редакції додаткової угоди № 4 від19.11.2007 до договору та акту № від 19.11.2007, додатку № 1 (нова редакція від 19.11.2007), зокрема , і майнові права на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюся в місті Києві, загальною площею - 154,50 кв. м.

Пунктами 2.2.- 2.4. договору передбачено, що загальна вартість об'єкту інвестування складає 4 500 000,00 грн.

Банкрут зобов'язується внести суму інвестицій, вказану в п. 2.2. договору, в термін до 07.09.2004.

Пунктами 3.1.2. договору встановлено, що ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" зобов'язане передати банкруту, за умови виконання останнім своїх зобов'язань за п. 2.3. і п. 2.4. договору, квартири на відповідну площу за актом прийому - передачі в наступному порядку. Після внесення суми, інвестиції вказаної в п. 2.2. договору в повному обсязі, Сторони підписують попередній акт приймання - передачі. Останній акт приймання - передачі квартир, необхідний для оформлення їх у власність, підписується сторонами після введення будинку в експлуатацію і проведення остаточного розрахунку відповідно до порядку викладеного в п. 2.4. договору.

Банкрут свої зобов'язання згідно договору виконав належним чином, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 18.08.2004.

Відповідно до додаткової угоди № 6 від 10.10.2012 до договору, на підставі сертифіката серії КВ № 16412053310 від 06.04.2012, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта, сторони прийшли до згоди внести зміни до договору, а саме: у зв'язку з проведенням технічної інвентаризації будинку банкрут та ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" погодилися внести зміни, зокрема, поштова адреса: м. Київ. вул. Димитрова, 2Б; майнові права на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею - 154,90 кв. м.

ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" зобов'язується передати Банкруту вищевказаний об'єкт інвестування по акту прийому - передачі.

На виконання даного припису, 16.04.2013 між банкрутом та ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" було підписано акт прийому - передачі веденого в експлуатацію об'єкта ( квартири), відповідно до умов якого:

1. ВАТ "Автомобільна компанія "Укртранс" передає банкруту, а останній приймає по даному акту квартири в житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Димитрова, 2-Б, зокрема, і двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції, загальною площею - 154,90 кв.м.;

2. грошові кошти за придбану площу, зазначену у п. 1 цього Акту, сплачені повністю згідно укладених між сторонами договорів та угод;

3. на момент підписання даного Акта Сторони не мають претензій до якості будівництва та одна до одної;

4. даний акт складений в 2- х примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін, не є невід'ємною частиною договору.

Згідно умов договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16.08.2004 ТОВ"Капіталоінвест" проінвестувало будівництво 7-ми квартир в житловому будинку за адресою: м. Києв, перетин вулиць Димитрова та А.Барбюса, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 18.08.2014 р. на суму 4 500 000,00 грн., у зв'язку з чим 11.10.2012 ВАТ"Автомобільна компанія "Укртранс" передало ТОВ "Капіталоінвест" по акту прийому-передачі 7 квартир у вищезазначеному будинку, в тому числі двокімнатну квартиру № 3 загальною площею 154, 90 кв.м. Таким чином вбачається, що банкрут став власником майнових прав і на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції, загальною площею - 154,90 кв. м.

Згідно з п. 3.4.2 договору № 2 про інвестування будівництва житла від 16.08.2004 інвестор має право здійснювати передачу свої прав і зобов'язань за договором третім особам відповідно до чинного законодавства, залучати до інвестування та/або здійснювати інвестування за дорученням юридичних та фізичних осіб.

05.05.2005 між ТОВ "Капіталоінвест" (товариство), ПАТ"Акціонерний комерційний банк "Київ" (повірений) та Островською Тамарою Миколаївною (інвестор) було укладено інвестиційний договір № 1-ДБ, за умовами якого інвестор за рахунок власних та/або залучених грошових коштів здійснює інвестування будівництва квартири у будинку, що будується на розі вулиць Димитрова та А.Барбюса в м. Києві з метою отримання права власності на квартиру після введення будинку в експлуатацію.

Відповідно до п. 1.2 інвестиційного договору № 1-ДБ товариство самостійно або з покладенням своїх обов'язків на третіх осіб зобов'язується здійснювати всі необхідні заходи, пов'язані із створенням об'єкта та передачею його у власність інвестора.

Згідно з п. 1.3 інвестиційного договору № 1-ДБ повірений за дорученням товариства приймає на себе виконання обов'язків щодо залучення від імені товариства коштів інвестора та акумулювання цих коштів на рахунках повіреного. Повірений зобов'язується перераховувати кошти товариству для реалізації останнім п. 1.2 даного договору.

01.02.2007 додатковою угодою № 1 до договору змінено п. п. 1.1., 1.4., 2.2.,2.4.,виклавши їх в наступній редакції, зокрема:

Прізвище Островська Тамара Миколаївна змінено на Островську - Марченко Тамару Миколаївну.

Згідно із п. 1.4. договору характеристика Об'єкту інвестування наступна: країна - Україна; місто - Київ; район - Печерський; адреса, № будинку - на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса; № секції - 1; № квартири - 9; поверх - 3; кількість кімнат - 2; Загальна площа, кв. м. - 150,10 кв. м.

Загальна вартість об'єкту на момент укладення договору становить 645 430,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 107571,67 грн.

Відповідно до заяви на переказ готівки № 99 від 01.03.2007, меморіального ордеру № 199/20 від 01.03.2007 та довідки про інвестування загальної площі квартири від 01.03.2007 Островською-Марченко Тамарою Миколаївною було проінвестовано згідно інвестиційного договору № 1-ДБ від 05.05.2005 об'єкт інвестування в розмірі 645430,00грн., розмір даної інвестиції складає 150,10 кв.м. загальної площі об'єкту інвестування.

Відповідно до договору № 1 про відступлення права вимоги від 30.03.2007 Островська-Марченко Тамара Миколаївна відступила Островській Олені Миколаївні право вимоги на отримання у власність квартири в будинку на перетині Димитрова та А.Барбюса в м. Києві, яке належить Островській-Марченко Тамарі Миколаївні на підставі інвестиційного договору № 1-ДБ від 05.05.2005.

Додатковою угодою № 2 від 17.12.2007 до інвестиційного договору № 1-ДБ від 05.05.2005, укладеною між ТОВ "Капіталоінвест", Островською Оленою Миколаївною та ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" визначено об'єкт - двокімнатна квартира під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 154,2 кв.м., загальною вартістю на момент укладення договору - 663 060, 00 грн.

На виконання вимог договору та додаткової угоди № 1 до нього, Островською - Марченко Тамарою Миколаївною було сплачено 645430,00 грн., в т. ч. ПДВ 107571,67 грн., що підтверджується заявою на переказ готівки № 99 від 01.03.2007 та довідкою про інвестування загальної площі квартири від 01.03.2007.

Відповідно до п. 4.1.4. Островська - Марченко Тамара Миколаївна має право відступити майнові права на об'єкт за даним договором на користь третіх осіб за згодою банкрута до введення об'єкта в експлуатацію при умові здійснення інвестування 100 (сто) відсотків загальної площі об'єкта.

30.03.2007 між Островською - Марченко Тамарою Миколаївною, Островською Оленою Миколаївною, банкрутом, АКБ "Київ" було укладено договір № 1 про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1. договору відступлення Островська - Марченко Тамара Миколаївна відступає Островській Олені Миколаївні, а остання набуває права вимоги на отримання у власність квартири № 9 в секції 1 в будинку на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в Печерському районі міста Києва, яке належить Островській - Марченко Тамарі Миколаївні на підставі Інвестиційного договору № 1 - ДБ від 05.05.2005 р.

Пунктом 1.3. договору відступлення передбачено, що Островській Олені Миколаївні було передані оригінали наступних документів:

- інвестиційний договір № 1 - ДБ від 05.05.2005 та додаткові угоди до договору.

- квитанція про оприбуткування коштів на інвестування квартири;

- довідка про інвестування Інвестором загальної площі квартири.

Таким чином Островська Олена Миколаївна стала стороною (інвестором) інвестиційного договору № 1 - ДБ від 05.05.2005 р.

17.12.2007 додатковою угодою № 2 до договору змінено п. п. 1.4., 2.2. виклавши їх в наступній редакції, зокрема:

Згідно із п. 1.4. договору характеристика об'єкту інвестування наступна: країна - Україна; місто - Київ; район - Печерський; адреса, № будинку - на розі вулиць Димитрова та Анрі Барбюса; № секції - 1; № квартири - 3; Поверх - 3; Кількість кімнат - 2; Загальна площа, кв. м. - 154,20 кв. м.

Загальна вартість оОб'єкту на момент укладення договору становить 663 060,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 110510,00 грн.

Отже, загальна вартість об'єкту збільшилась на 17630,00 грн. у зв'язку із збільшенням загальної площі об'єкту на 4,1 кв. м.

У свою чергу до Островської Олени Миколаївни, як сторони (інвестора) за договором, зокрема перейшов обов'язок, передбачений п. 2.4. договору.

06.02.2009 між ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" (банк) та Островською Оленою Миколаївною (боржник) було укладено угоду про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу, за умовами якої боржник передає банку в рахунок погашення боргу за кредитним договором, а банк приймає від нього майнові права за інвестиційним договором № 1-ДБ від 05.05.2005, додаткових угод до нього та договору № 1 про відступлення права вимоги від 30.03.2007 на отримання у власність квартири № 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, який будується на перетині вулиць Димитрова та А.Барбюса в м. Києві.

На виконання вищезазначеної угоди, Островська Олена Миколаївна передала, а ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" прийняло майнові права за інвестиційним договором № 1-ДБ від 05.05.2005, додаткових угод до нього та договору № 1 про відступлення права вимоги від 30.03.2007 на отримання у власність квартири № 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, який будується на перетині вулиць Димитрова та А.Барбюса в м. Києві, про що сторони склали акт приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009. З дати підписання цього акту банк є власником майнових прав і має право розпоряджатися ними на власний розсуд.

07.08.2009 між ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" (сторона 1) та АТ "Київська пересувна механізована колона - 2" (сторона 2) (правонаступником якого є ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2") був укладений договір міни, за умовами якого сторона 1 зобов'язується передати стороні 2 у власність належні їй майнові права на нерухоме майно, а сторона 2 взамін також зобов'язується передати стороні 1 у власність належні їй квартири.

Згідно п. 1.1. договору міни ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" зобов'язується передати АТ "Київська пересувна механізована колона - 2" у власність належні йому майнові права на нерухоме майно, а останній взамін також зобов'язується передати фінансовій установі у власність належні квартири.

Відповідно до п. 1.2 договору міни у власність сторони 1 переходить нерухоме майно - квартири під номерами 1, 2, 3, 4, 5, 6, що знаходяться в будинку під номером 138 по вулиці Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області та квартира під номером 5, що знаходиться в будинку під номером 140 по вулиці Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області.

Згідно з п. 1.3 договору міни у власність сторони 2 переходять майнові права на нерухоме майно, зокрема, майнові права на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 154,9 кв.м., які належать стороні 1 на підставі угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009, укладеної між АКБ "Київ" та Островською О.М. і акту приймання-передачі майнових прав від 06.02.2009.

Підпунктом 1.3.8. договору міни було передбачено, що у власність АТ "Київська пересувна механізована колона - 2" переходять майнові права на, зокрема, майнові права на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі 1 секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві загальною площею - 154,2 кв., які належать на підставі Угоди про передачу майнових прав в рахунок погашення боргу від 06.02.2009, укладеної між АКБ "Київ" та Островською О.М. і Акту приймання - передачі майнових прав від 06.02.2009.

Таким чином, АТ "Київська пересувна механізована колона - 2" стало стороною (інвестором) інвестиційного договору № 1- ДБ від 05.05.2005, до останнього,зокрема,перейшов обов'язок, передбачений п. 2.4. договору.

Вищезазначений договір міни посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В. та зареєстровано в реєстрі за № 2242. Копія договору міни від 07.08.2009 міститься у матеріалах справи.

На виконання договору міни від 07.08.2009 ПАТ "Акціонерний комерційний банк "Київ" передало, а АТ "Київська пересувна механізована колона - 2" прийняло у власність майнові права на двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 154,9 кв.м., про що сторони склали акт приймання-передачі № 15 від 12.08.2009 р., копію якого додано до матеріалів справи, оригінал у судовому засіданні оглянутий.

22.11.2010 між ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" (іпотекодавець) та ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" (іпотекодержатель) було укладено договір іпотеки, відповідно до якого ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" було передано скаржнику в іпотеку майнові права на нерухоме майно, зокрема, двокімнатну квартиру під номером 3 на третьому поверсі першої секції в будинку, що будується на перетині вулиць Димитрова та Анрі Барбюса в місті Києві, загальною площею 154,9 кв.м., про що зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Так в скарзі на дії ліквідатора, скаржник стверджує, що ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" відповідно до договору міни від 07.08.2009 набуло права власності на майнові права на спірну квартиру, а ТОВ "Компанія з управління активами "Стокмастер" відповідно до договору іпотеки від 22.11.2010 є іпотекодержателем цих майнових прав.

В свою чергу, ліквідатор банкрута стверджує, що на підставі договору міни від 07.08.2009 ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" стало стороною інвестиційного договору № 1-ДБ від 05.05.2005, з усіма права та обов'язками, які ним передбачені для інвестора.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові ( частина перша ст. 513 ЦК України).

Саме по собі відступлення права вимоги (цесія) не є самостійним цивільно - правовим договором. По суті, це інститут цивільного права, що встановлює загальні правила заміни кредитора у зобов'язанні. При цьому, залежно від мети сторін договору, для заміни кредитора у зобо'язанні використовуються конструкції різних цивільно - правових договорів, як - то купівлі - продажу, міни, факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) тощо.

Відповідно до п. 3.1.1. договору № 1-ДБ від 05.05.2005 ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" зобов'язується здійснити інвестування об'єкту на умовах цього договору та надати банкруту копії платіжних документів в підтвердження здійснених платежів.

Пунктом 3.2.6. договору № 1-ДБ від 05.05.2005 передбачено, що банкрут зобов'язується після проведення технічної інвентаризації Об'єкта протягом 3- х робочих днів після виконання ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" п. 2.6. даного договору передати останньому об'єкт по акту прийому - передачі, який буде відповідати вимогам проектно - кошторисної документації та державним будівельним нормам.

Пунктом 2.6. інвестиційного договору № 1- ДБ від 05.05.2005 передбачено, що у випадку, якщо загальна площа об'єкту згідно технічного паспорту, виданого Бюро технічної інвентаризації, буде перевищувати загальну площу згідно даного договору, то ця різниця оплачується інвестором через рахунок повіреного товариству за ціною вимірної одиниці загальної площі об'єкта, встановленої п. 2.1. цього договору, протягом 20 - ти календарних днів з моменту проведення технічної інвентаризації об'єкта.

Стаття 526 ЦК України встановлює загальні умови виконання зобов'язань та закріплює основний принцип виконання зобов'язань - принцип належного виконання, що стосується як суб'єктів, так і предмета, строку чи терміну, місця і способу виконання (ст.ст. 527, 545 ЦК України).

За змістом ст. 526 ЦК України належне виконання зобов'язання - це передусім виконання відповідно до умов договору і вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.

Однією з умов належного виконання зобов'язання є його виконання належними суб'єктами.

Частина перша статті 510 ЦК України визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У ч. 1 ст. 527 ЦК України сформульовано загальне правило, відповідно до якого боржник зобов'язаний особисто виконати зобов'язання, а інша сторона (кредитор) повинна особисто прийняти виконання, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно із ч. 2 ст. 527 ЦК України виконання зобов'язання належним боржником або прийняття виконання належним кредитором визнається і у випадках здійснення цих дій уповноваженими особами.

Таким чином, за змістом цієї норми переадресування виконання боржником іншій особі можливе, якщо кредитор уповноважить на ці дії іншу особу. Аналіз норм частини першої статті 238, частини другої статті 527 ЦК України в контексті поняття "уповноважена особа" дає підстави для висновку, про те, між нею і кредитором повинні існувати відносини представництва (ст.ст. 237, 242, 244 ЦК України).

Отже,колегія суддів на підставі вищенаведеного вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що під уповноваженою особою слід розуміти будь-яку особу, яка має повноваження від кредитора на прийняття виконання обов'язку боржником.

За змістом ч. 2 ст. 527 ЦК України кредитор має можливість уповноважити іншу особу на прийняття виконання за зобов'язанням, якщо зазначить про це у договорі чи у виданій довіреності.

У разі нездійснення боржником перевірки особи кредитора чи наявності необхідних повноважень у іншої особи ризик можливих наслідків, за змістом цієї норми, покладається на боржника.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 02.07.2014 у справі № 6-79цс14.

Апеляційний суд не приймає до уваги твердження скаржника щодо правомірності внесення ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" 17630,00 грн. на депозит нотаріуса в якості виконання інвестиційного договору № 1-ДБ, з огляду на існування обов'язку останнього, передбаченого п. 3.1.1., п. 2.4 договору № 1-ДБ від 05.05.2005.

Відповідно до ст. 537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.

Тобто, положення цієї статті застосовуються у разі надання доказів відсутності кредитора (його представника) у місці виконання зобов'язання або ухилення кредитора (його представника) від прийняття виконання чи в разі іншого прострочення з їхнього боку, а також внесе в депозит нотаріусу належні з нього кредиторові гроші або цінні папери.

В матеріалах справи не містяться відповідні докази, надані скаржником.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на момент укладання договору міни від 07.08.2009 за інвестиційним договором № 1-ДБ було оплачено лише 645 430,00 грн., що підтверджується заявою на переказ готівки № 99 від 01.03.2007 та довідкою про інвестування загальної площі квартири від 01.03.2007.

Відповідно до правової позиції викладеної у постановах Верховного Суду України у справах №№ 6 - 72цс13, 6 -51цс13 майнові права на нерухомість, яка є суб'єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об'єктом цих прав є не "чуже майно". Не є вони і правом власності, оскільки об'єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення застави (іпотеки), а тому не може існувати і право власності на нього. На думку ВСУ, майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, що засвідчує правочинність цього власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на відповідне майно у майбутньому. Таким чином, майнове право, що є предметом застави (іпотеки), - це обумовлене право придбання в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові умови, які є необхідними та достатніми для придбання речового права.

Таким чином, інвестор, який виконав свої інвестиційні зобов'язання з інвестиційною угодою, повністю сплатив вартість об'єкта будівництва (100% передоплату), здійснив всі дії, необхідні для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або придбання майнових прав на цей об'єкт.

Отже, у разі укладення договору купівлі-продажу з відкладальною умовою право власності у покупця виникає тільки після оплати відповідного товару.

Як зазначив суд касаційної інстанції у своїй постанові від 05.03.2015 відповідно до ст.ст.177, 190 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага. Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

На підставі вище наведено апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те що ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2" ставши стороною інвестиційного договору № 1-ДБ від 05.05.2005 і не виконавши свої зобов'язання у повному обсязі, набув права вимоги на сплачені частково первісним кредитором грошові кошти, при цьому не здійснив всіх дій, необхідних для придбання майнових прав на цей об'єкт.

Крім того, в контексті норм ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 337 цього кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Відповідно до п. 4.1.4 договору № 1-ДБ від 05.05.2005 інвестор має право відступити майнові права на об'єкт за даним договором на користь третіх осіб за згодою банкрута до введення об'єкта в експлуатацію при умові здійснення інвестування 100 (сто) відсотків загальної площі об'єкта.

З огляду на вищенаведені обставини справи колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за умови відсутності у матеріалах справи доказів щодо здійснення інвестування 100 (сто) відсотків загальної площі майнових прав спірної квартири, згоди банкрута на відчуження об'єкта інвестування, зокрема ПАТ "Київська пересувна механізована колона - 2", останній у відповідності до положень ст. 330 ЦК України не набув права власності на нього.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВГСУ від 09.07.2014 у справі № 31-17-7-32-2/346-06-12020.

Враховуючи вищенаведене викладені в апеляційній скарзі доводи правильності висновку місцевого господарського суду не спростовують, крім того текстом оскаржуваної ухвали спростовується твердження скаржника про те що місцевим господарським судом при прийнятті ухвали не враховано вказівок Вищого господарського суду України.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, винесена з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом», а тому відповідає вимогам чинного законодавства.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалах справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі доказів та пояснень наявних в матеріалах справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Київської області від 10.06.2015 у справі № Б8/086-10/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стокмастер" - без задоволення.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді В.О. Пантелієнко

В.О. Зеленін